Постанова

від 30.07.2024 по справі 460/16521/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/16521/23 пров. № А/857/12435/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання: Березюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/16521/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЄВРОШПОН-СМИГА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Дуляницька С.М., час ухвалення не вказано, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 12.09.2023),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ЄВРОШПОН-СМИГА» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.04.2023 № 317017000701, від 19.04.2023 № 317417000701, від 19.04.2023 № 317117000701.

Розгляд справи здійснювався у порядку загального позовного провадження. До закінчення судових дебатів представник позивача зробила заяву, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду стороною позивача будуть подані докази про розмір витрат на правничу допомогу.

07.09.2023 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11650,50 грн. До заяви позивачем долучені докази направлення її копії відповідачу.

Рівненський окружний адміністративний суд прийняв додаткове рішення, яким частково задовольнив заяву Приватного акціонерного товариства «ЄВРОШПОН-СМИГА» про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнув на користь Приватного акціонерного товариства «ЄВРОШПОН-СМИГА» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/16521/23.

На думку апелянта, додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року по даній справі підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права а саме: 6, 72, 73, ч.2 ст.74, ст.75, ч.ч. 3-5 ст. 134, 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянт стверджує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000,00 грн не є співмірним із:

-складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) за договором про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022;

-часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг);

-обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи, що справа розглядалася лише в суді першої інстанції.

Також вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що серед долучених представником позивача до заяви про стягнення витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із розглядом справи, документів відсутні докази тих обставин що витрати в сумі 6000,00 грн були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим.

ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/16521/23 без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта (відповідача) апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

До матеріалів заяви долучено копію договору від 01.07.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між Приватним акціонерним товариством «ЄВРОШПОН-СМИГА» та адвокатом Гуріною Людмилою Володимирівною, акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022, рахунок-фактуру № 2 від 06.09.2023. На підтвердження понесених витрат, заявником долучено платіжну інструкцію № 2955 від 07.09.2023 на суму 11650,50 грн.

Згідно п.п. 2.1 п. 2 Договору від 01.07.2022, його предметом є зобов`язання надавати професійну правничу допомогу із представництва та захисту інтересів клієнта при ведені усіх справ, що стосується інтересів клієнта уповноважуючи адвоката на вчинення усіх (без обмежень) процесуальних дій, передбачених законами України для захисникика (представника), в тому числі, але не виключно, ознайомлення із матеріалів справи, збір доказів, складання документів, подання заяв, клопотань, участь у процесуальних діях та у судових засіданнях, оскарження судових рішень.

Правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях протягом 30 днів з дати отримання акту наданих юридичних (правничих) послуг, що є гонораром адвоката (п.п.6.1 п. 6 Договору).

За змістом платіжної інструкції № 2955 від 07.09.2023, Приватне акціонерне товариство «ЄВРОШПОН-СМИГА» сплатило кошти в сумі 11650,50 грн. адвокату Гуріній Людмилі Василівні із призначенням платежу: оплата за послуги з надання правової (правничої) допомоги у справі №460/16521/23 згідно акта №4 від 06.09.2023 без ПДВ.

Суд першої інстанції задовольнив заяву частково, стягнувши на користь ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» за рахунок відповідача судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000,00 грн, з тих підстав, що вважав такий розмір гонорару співмірним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погоджується, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно із нормами частин 1, 5 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За змістом статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.) про те, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 268).

Водночас, у зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

До матеріалів заяви долучено копію договору від 01.07.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між Приватним акціонерним товариством «ЄВРОШПОН-СМИГА» та адвокатом Гуріною Людмилою Володимирівною, акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022, рахунок-фактуру № 2 від 06.09.2023. На підтвердження понесених витрат, заявником долучено платіжну інструкцію № 2955 від 07.09.2023 на суму 11650,50 грн.

Згідно п.п. 2.1 п. 2 Договору від 01.07.2022, його предметом є зобов`язання надавати професійну правничу допомогу із представництва та захисту інтересів клієнта при ведені усіх справ, що стосується інтересів клієнта уповноважуючи адвоката на вчинення усіх (без обмежень) процесуальних дій, передбачених законами України для захисникика (представника), в тому числі, але не виключно, ознайомлення із матеріалів справи, збір доказів, складання документів, подання заяв, клопотань, участь у процесуальних діях та у судових засіданнях, оскарження судових рішень.

Правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях протягом 30 днів з дати отримання акту наданих юридичних (правничих) послуг, що є гонораром адвоката (п.п.6.1 п. 6 Договору).

Суд апеляційної інстанції враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений в постанові від 16.11.2022 № 922/1964/21, стосовного того, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції зазначає, що з приводу надання правничої допомоги, у наданих документах міститься опис наданих послуг саме по цих спірних правовідносинах, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати надані послуги та прослідкувати взаємний зв`язок із цим спором.

Саме тому колегія суддів відхиляє аргумент апелянта про те, що договір про надання правничої (правової) допомоги містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватися адвокатом позивачу.

За змістом платіжної інструкції № 2955 від 07.09.2023, Приватне акціонерне товариство «ЄВРОШПОН-СМИГА» сплатило кошти в сумі 11650,50 грн. адвокату Гуріній Людмилі Василівні із призначенням платежу: оплата за послуги з надання правової (правничої) допомоги у справі №460/16521/23 згідно акта №4 від 06.09.2023 без ПДВ.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Щодо аргументів апелянта про майновий стан органів ДПС та відсутність достатнього фінансування в умовах воєнного стану, колегія суддів зазначає таке.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до таких тверджень. Оскільки у контексті цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених витрат, але і в певному сенсі має спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії та виконувати свої повноваження у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення 6000,00 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що дані витрати у розміні 6000 грн. відповідають критерію реальності адвокатських витрат та є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/16521/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному підлягає оскарженню, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Л. Я. Гудим В. Я. КачмарПовне судове рішення складено 08.08.2024