Ухвала

від 29.07.2024 по справі 199/4153/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/505/24 Справа № 199/4153/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄРДР за№ 12020040000000050від 20січня 2020року, заапеляційними скаргамипрокурора укримінальному провадженнівідділу Дніпропетровськоїобласної прокуратури - ОСОБА_8 тапотерпілого ОСОБА_12 на вирокАмур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від30жовтня 2023року щодо

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Аполлонівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 , проживаючого у будинку АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачення за ч. 3 ст. 286 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що він 20 січня 2020 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «АС G 3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.06.2011 на праві власності належить ТОВ «Катеринославхліб», розпочав рух в темний час доби по вологому, чистому асфальтованому покриттю проїзної частини вул. Маршала Малиновського, освітленому міським електроосвітленням, що має по три смуги руху у кожному напрямку, в районі будинку №78, з боку Мерефо-Херсонського мосту у напрямку Центрального мосту м. Дніпро, з правої смуги руху.

Після початку свого руху водій ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «АС G 3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не переконавшись що це буде безпечним та своїми діями він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, помітивши та усвідомлюючи, що на зазначеній вулиці позаду у попутному напрямку рухався автомобіль «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_15 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_16 , легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, в районі електроопори АДРЕСА_3 , змінив напрямок руху автомобіля «АС G 3302 АХХ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вліво, виїхавши на другу смугу руху, та продовжуючи рух автомобіля вліво, виїхав на третю смугу руху з метою виконання маневру розвороту вліво, змусивши своїми діями водія автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_15 до застосування заходів екстреного гальмування, внаслідок чого останній виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення правою бічною частиною автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з передньою частиною автомобіля «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався по вул. Маршала Малиновського, з боку Центрального мосту у напрямку Мерефо-Херсонського мосту у м. Дніпро в крайній лівій смузі, та у подальшому контактував з автомобілем «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_17 .

Своїми діями водій ОСОБА_9 , грубо порушив вимоги п.п. 1.З., 1.5., 2.3 б), 10.1. Правил дорожнього руху України.

Порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_9 знаходиться у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої водій автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла (синці на верхній повіці правого ока, на зовнішній поверхні правого стегна у середній третині та в проекції зовнішньої лодижки правої гомілки; рвана рана на верхній повіці правого ока, садна на спинці носа, в проекції кута нижньої щелепи ліворуч, на тильній поверхні правої кисті в проекції п`ятої п`ястної кістки, на передній поверхні лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин, в проекції крижа по задній поверхні тулуба; численні поперечні переломи ребер переважно з розривом пристінкової плеври: праворуч - по білягрудинній лінії НОМЕР_7 ; 2-5 від лопаткової до середньої пахвової; 9-12 від задньої пахвової до лопаткової; ліворуч - 4-го по біляхребтовій лінії; 11,12-го по лопатковій лінії; поперечний перелом першого поперекового хребця без ушкодження спинного мозку, вогнищеві крововиливи у товщі легень та розриви нижньої частки правої легені, неповний поперечний розрив грудного відділу аорти на межі переходу дуги у нисхідний відділ, розриви печінки, внутрішньом`язовий крововилив у товщі нижньої половини м`язів правого стегна, розрив токового симфізу та поперечні переломи обох лобкових кісток), що спричинена від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий такі), за механізмом удару та удару-тертя і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення тілесних ушкоджень і находиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_15 настала 20 січня 2020 року, о 18 годині 40 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку.

Пасажир автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми (садна в проекції правої вилиці, на підборідді, на тильних поверхнях пальців обох кистей, на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині та на внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині, рвана рана в проекції лівого кута зовнішнього ротового зору, поперечний перелом кісток основи черепу з розповсюдженням на склепіння, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою, розриви печінки, розрив діафрагми, поперечний перелом грудини на рівні 5-го ребра, поперечний перелом правої ключиці на межі середньої та задньої третин; поперечні переломи ребер з обох боків без ушкодження пристінкової плеври: праворуч - 2- го по середній ключичній лінії та 10-11 по біляхребтовій лінії, ліворуч - 2-3 по середнійпахвовійта 5-9 по середній ключичній; косо-поперечнийгвинтоподібний перелом лівоїстегнової кістки у нижній третині, багатоуламкові переломи лівого наколінника та верхнього мищелка лівої великогомілкової кістки по зовнішній поверхні, відкриті поперечні переломи обох кісток обох гомілок у нижній третині над гомілково-ступеневими суглобами, ділянка кишенеподібного відшарування жирової клітковини та шкіряних покривів від м`язів по задньо-зовнішній поверхні правого стегна у середній третині, багатоуламкові переломи обох лобкових кісток), що спричинена незадовго до настання смерті, від дії тупого предмета (предметів) або при ударі об такий такі), за механізмом удару та удару-тертя і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення тілесних ушкоджень і находиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_16 настала 20 січня 2020 року, о 18 годині 40 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток голови, тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку.

Також, водій автомобіля «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_8 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: глибоких саден в лобній області праворуч у верхній третині з частковим переходом на волосисту частину голови, на правому крилі носу, в скроневій області праворуч; забійної рани у зовнішнього кута правого ока з переходом на проекцію правої виличної кістки; закритої травми грудної клітини: переломів 6-го, 7-го ребер праворуч по пахвовій лінії; відкритої травми правого колінного суглобу: відкритого багатоуламкового перелому надколінника та відкритого перелому внутрішнього виростку правої стегнової кістки, ушкодження капсули колінного суглобу, рваної рани правого колінного суглобу; відкритої травми лівого колінного суглобу: відкритого багатоуламкового перелому надколінника, ушкодження капсули колінного суглобу, рваної рани лівого колінного суглобу.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла - відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я та спричинені від механічної тупих твердих предметів, частина з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такі, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Так, прокурор вказує на те, що суд виправдовуючи ОСОБА_9 не визнав недопустимими докази, покладені в основу обвинувачення, обмежився перерахуванням доказів обвинувачення та при цьому при їх оцінці допустив вибірковість, не навівши докладних мотивів з яких він відкидає одні докази та надає перевагу іншим. Прокурор вважає, що суд безпідставно відхилив висновок експерта № 16/104-9/2/698 від 11.06.2020, посилаючись на результати повторної та комплексної експертиз № 6898 від 19.08.2022 та № 420/421/23-52 від 12.06.2023, а також неповноту дослідження через покладення в його основу показань свідка ОСОБА_18 , які розцінені судом критично, а також копій частини матеріалів провадження. На переконання прокурора, судом безпідставно не враховано, що первинний висновок експерта складений за трьома варіантами механізму ДТП, серед яких є і варіант розвитку ДТП на підставі показань ОСОБА_9 , за якими неможливо провести дослідження, оскільки останнім не надано усіх параметрів руху транспортних засобів. Що стосується проведення експертизи на підставі частини матеріалів провадження, прокурор звертає увагу на те, що допитані судом експерти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (висновок № 6898 від 19.08.2022), ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (висновок № 420/421/23-52 від 12.06.2023) вказали, що при проведенні експертизи вони користувались ухвалою а також протоколами слідчих експериментів та постановою слідчого, де зазначено вихідні дані, хоча їм направлялись матеріали кримінального провадження в повному обсязі. При цьому, експерти ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (висновок № 420/421/23-52 від 12.06.2023) підтвердили, що ними досліджено матеріали повністю, проте на питання прокурора чому під час встановлення швидкості руху автомобіля Опель у формулі використовувався показник НОМЕР_9 згідно табличних даних, а не з матеріалів провадження, відповідь не надали. Наведені обставини підтверджують те, що експертами не досліджувались матеріали провадження в повному обсязі, а в основу дослідження були покладені лише дані, зазначені у постанові слідчого. Окрім наведено, на вказані обставини вказують й показання експертів ОСОБА_21 та ОСОБА_22 й в тій частині, що їм не було відомо чи є слід довжиною 26.4 м слідом юзу чи гальмування, враховуючи те, що матеріали провадження містили показання свідка ОСОБА_18 , який чітко вказав на блокування коліс автомобіля Опель та перебування останнього у стані заносу. Що стосується висновку № 6869 від 19.08.2022, то в його основу покладено лише показання ОСОБА_9 , які самі по собі є недостовірними, оскільки водій не здатен об`єктивно вказати на відстань руху між ним та автомобілем Опель у темну пору доби. Більш того, останній взагалі вказав на відсутність транспортних засобів. Доводи експертів, а також й суду, про неспроможність показань свідка ОСОБА_18 , який рухався у попутному напрямку з автомобілем Опель, прокурор вважає безпідставними. Прокурор зауважує, що експерти вказали на те, що вони не враховували швидкість руху автомобіля Опель, на яку вказав зазначений свідок, однак при цьому дійшли висновку про їх неспроможність. З метою усунення вказаних протиріч прокурором заявлялось клопотання про призначення експертизи, однак у його задоволенні судом було відмовлено.

В апеляційні скарзі потерпілий ОСОБА_12 просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, потерпілий наводить доводи, аналогічні за змістом тим, що зазначені в апеляційній скарзі прокурором.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурорів, потерпілих та представника потерпілого ОСОБА_12 , які підтримали апеляційні скарги, обвинуваченого, захисників та представника цивільного відповідача, які проти задоволення апеляційних скарг заперечували, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ч.1ст.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст.94КПК України встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правилст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1ст. 373 КПК України,виправдувальний вирокухвалюється уразі,якщо недоведено,що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 374 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав належним чином.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, виправдовуючи ОСОБА_9 , суд першої інстанції посилався на недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що є підставою для виправдання особи за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Обґрунтовуючи наведені висновки, суд керувався тим, що висновками експертиз №19/104-9/2/698 від 11.06.2020 та №№ 420/421/23-52 від 12.06.2023 було встановлено відсутність в діях ОСОБА_9 невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. При цьому, суд відхилив висновок експерта №19/104-9/2/698 від 11.06.2020, оскільки його результати спростовуються вказаними висновками та ґрунтуються на показаннях свідка ОСОБА_24 , які судом розцінено критично, оскільки вони суперечать наявним і виявленим обставинам та механізму даної ДТП, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Перевіривши матеріали провадження та повторно частково дослідивши докази у кримінальному провадженні, колегія суддів з наведеними висновками суду погоджується.

Так, за версією обвинувачення ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «АС G 3302 АХХ-1», розпочав рух з правої смуги руху вул. Маршала Малиновського. Помітивши та усвідомлюючи, що на зазначеній вулиці позаду у попутному напрямку рухався автомобіль «OPEL OMEGA», під керуванням ОСОБА_15 , ОСОБА_9 змінив напрямок руху автомобіля вліво, виїхавши на другу смугу руху, та продовжуючи рух автомобіля вліво, виїхав на третю смугу руху з метою виконання маневру розвороту вліво, змусивши своїми діями водія автомобіля «OPEL OMEGA» ОСОБА_15 до застосування заходів екстреного гальмування, внаслідок чого останній виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO LANOS», під керуванням водія ОСОБА_12 та у подальшому контактував з автомобілем «ЗАЗ SENS», під керуванням водія ОСОБА_17 .

На підтвердження обставини створення водієм ОСОБА_9 аварійної ситуації, яка стала наслідком ДТП, учасником якої він не став, стороною обвинувачення надано, зокрема, компакт диск TDK CD-R, на якому зафіксовано механізм ДТП, що мала місце 20.01.2020, протокол слідчого експериментувід 22.01.2020 за участі свідка ОСОБА_24 , протокол слідчого експерименту від 12.03.2020 за участі свідка ОСОБА_9 , протокол слідчого експерименту від 18.03.2020 за участі свідка ОСОБА_17 , а також висновоки експертиз №19/104-9/2/698 від 11.06.2020 та №4045-20 від 02.11.2020, які є ключовим при вирішенні питання відповідності дій обвинуваченого вимогам ПДР України.

Під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 пояснили про обставини ДТП на місці його виникнення, надавши слідчому відповідні дані щодо місця розташування транспортних засобів, швидкість та напрямок їх руху, час та механізм пересування, які в подальшому були покладені в основу експертизи.

За наслідками проведення експертизи експертом було складено висновок №19/104-9/2/698 від 11.06.2020, яким встановлено механізм ДТП у трьох варіантах.

Так, на підставі показань свідка ОСОБА_18 експерт дійшов висновку, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» ОСОБА_9 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» ОСОБА_9 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати та виконання яких було необхідною вимогою для уникнення пригоди з його сторони.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо- транспортної пригоди.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «OPEL OMEGA» ОСОБА_15 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.

При заданих вихідних даних водій автомобіля «OPEL OMEGA ОСОБА_15 не мав технічної можливості зупинити автомобіль «ОРЕL OMEGA» до смуги руху автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» щоб уникнути з ним контактування шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування та даної ДТП. У зв`язку з чим в діях водія ОСОБА_15 , при заданому механізмові пригоди, невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ОРЕL OMEGA»С ОСОБА_25 не відповідали вимогам п.п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху.

У тому випадку, якщо в умовах місця пригоди усталене сповільнення автомобіля «OPEL OMEGA» складало 3.9 м/с2, то водій автомобіля «ОРЕL OMEGA» ОСОБА_15 , при заданих вихідних даних та допустимій швидкості руху в населеному пункті 50.0 км/год, не мав технічної можливості уникнути контакту з автомобілем «АС G 3302 АХХ-1» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля «OPEL OMEGA» до смуги руху автомобіля «АС G 3302 АХХ-1».

У тому випадку, якщо в умовах місця пригоди усталене сповільнення автомобіля «OPEL OMEGA» складало 3.9 м/с2, то при заданих вихідних даних та допустимій швидкості руху в населеному пункті 50.0 км/год водій автомобіля «OPEL OMEGA» ОСОБА_15 мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмуванняіз зупинкою автомобіля «OPEL OMEGA» до місця зіткнення з автомобілем «DAEWOO LANOS».

У тому випадку, якщо в умовах місця пригоди усталене сповільнення автомобіля «OPEL OMEGA» складало4.9...5.9м/с2, то водій автомобіля «ОРЕL OMEGA» ОСОБА_15 , при заданих вихідних даних та допустимій швидкості руху в населеному пункті 50.0 км/год, мав технічну можливість уникнути контакту з автомобілем «АС G 3302 АХХ-1» та даної ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля «OPEL OMEGA» до смуги руху автомобіля «АС G 3302 АХХ-1».

Оскільки, при заданих вихідних даних та допустимій швидкості в населеному пункті 50.0 км/год, водій автомобіля «ОРЕL OMEGA» ОСОБА_15 мав технічну можливість уникнути даної ДТП, то дії водія ОСОБА_15 , які не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з даною ДТП.

Разом із цим, на підставі показань ОСОБА_9 експерт дійшов висновку, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» ОСОБА_9 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. На решту питань, зокрема щодо наявності у ОСОБА_9 технічної можливості уникнути ДТП, відповідності його дій вимогам ПДР України та їх причинного зв`язку з наслідками, з огляду на відсутність інформації про швидкість руху автомобіля «OPEL OMEGA» за вказаним ним механізмом, надати відповідь не надалось можливим.

Окрім цього, на підставі показань ОСОБА_17 експерт встановив, що

у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ SENS» ОСОБА_17 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «ЗАЗ SENS» ОСОБА_17 не мав технічної можливості уникнути контакту з автомобілем «DAEWOO LANOS» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ЗАЗ SENS» ОСОБА_17 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗАЗ SENS» ОСОБА_17 не відповідали вимогам п.п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Встановлена невідповідність дій водія ОСОБА_17 вимогам п.п.12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП, бо водій ОСОБА_17 не мав технічної можливості уникнути контакту з автомобілем «DAEWOO LANOS» при русі з дозволеною швидкістю руху в населеному пункті 50.0 км/год.

На переконання колегії суддів, зазначений висновок експерта обґрунтовано не враховано в якості доказу.

З матеріалів провадження вбачається, що за клопотанням сторони захисту була призначенаповторна судова автотехнічна експертиза.

За результатами проведення повторної комісійної судової автотехнічної експертизи ескпертами було складено висновок № 6896 від 19.08.2022, згідно з яким:

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля АС G 3302 ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації діями водія ОСОБА_9 не визначалася технічна можливість попередження зіткнення автомобілів Опель та Деу та подальшого зіткнення автомобіля Деу з автомобілем ЗАЗ.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Опель ОСОБА_15 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортної ситуації дії водія автомобіля Опель ОСОБА_15 не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля Опель ОСОБА_15 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.

Дії водія автомобіля Опель ОСОБА_15 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю 70...80 км/год, тобто більшою ніж максимально дозволена в населеному пункті, не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності, з технічної точки зору, не знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з причин, які вказані у дослідницькій частині висновку.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Деу ОСОБА_12 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України

В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія ОСОБА_12 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації діями автомобіля Деу ОСОБА_12 не визначалася технічна можливість попередження зіткнення транспортних засобів, а залежала тільки від односторонніх дій водія ОСОБА_15 по виконанню ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Водночас, у дослідницькій частині експерти визнали неспроможними з технічної точки зору показання свідка ОСОБА_18 , надані ним під час слідчого експерименту, оскільки за вказаних ним обставин автомобілі «OPEL OMEGA» та «АС G 3302 АХХ-1» мали контактувати між собою, що суперечить матеріалам провадження.

Під чассудового розглядуексперти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 складенийними висновок№6869від 19.08.2022 підтвердили.

В подальшому, з огляду на наявність в матеріалах провадження двох суперечливих висновків експертів, за клопотанням прокурора,судом була призначена комплексна комісійна судова транспортнотрасологічна та автотехнічна експертиза.

За наслідками проведення цієї експертизи експертами було складено висновок № 420/421/23-52 від 12.06.2023, згідно з яким:

У даній дорожній обстановці при виконанні маневру ліворуч для подальшого виконання маневру розвороту водій автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 з технічної точки зору мав виконувати вимоги п.п. 10.1, 10.3.ч.І ПДР.

У даній дорожній обстановці діями водія автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 не визначалась технічна можливість попередження зіткнення автомобілів «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 і «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_5 та подальшого зіткнення автомобілів «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_5 і «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_6 .

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, у тому числі вимогам п.п. 10.1, 10.3.ч.1 ПДР, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 з технічної точки зору мав діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.1, 12.4 ПДР.

У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігти зіткнення з боку дій водія автомобіля «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 забезпечувалась виконанням ним вимог п.12.1ПДРдля чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР та знаходяться з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_12 з технічної точки зору при виникненні небезпеки для його руху мав діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР.

У даній дорожній обстановці діями водія ОСОБА_12 не визначалась технічна можливість попередження зіткнення транспортних засобів, а залежала тільки від односторонніх дій водія автомобіля «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 по виконанню ним вимог п. 12.1 ПДР.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_12 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходилисьупричинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ SENS реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_17 з технічної точки зору при виникненні небезпеки для його руху мав діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР.

У даній дорожній обстановці діями водія ОСОБА_26 невизначалась технічна можливість попередження зіткнення транспортних засобів, а залежала тільки від односторонніх дій водія автомобіля «OPEL OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_15 по виконання ним вимог п. 12.1 ПДР.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_6 ОСОБА_17 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Окрім цього, у дослідницькій частині експерти також визнали неспроможними з технічної точки зору показання свідка ОСОБА_18 , надані ним під час слідчого експерименту, оскільки за вказаних ним обставин автомобілі «OPEL OMEGA» та «АС G 3302 АХХ-1» мали контактувати між собою, що суперечить матеріалам провадження.

Під час судового розгляду ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 вказаний висновок також підтримали.

Надаючи оцінкунаведеним обставинам,колегія суддіввважає,що судобґрунтовано надавперевагу висновкам№ 6869від 19.08.2022 та № 420/421/23-52 від 12.06.2023.

Вирішуючи питання обґрунтованості мотивів суду, колегія суддів керується тим, що в даному випадку особливість обставин ДТП, зокрема сам факт створення аварійної ситуації, вказують на необхідність визначення відповідності дій того, ким створено небезпеку, вимогам ПДР та наявність причинного зв`язку між цими діями з виникненням ДТП, переважно з технічної точки зору та підлягають в даному випадку оцінці за юридичним критерієм, з урахуванням решти доказів.

З матеріалів провадження вбачається, що надані ОСОБА_9 та ОСОБА_18 показання під час слідчого експерименту були предметом дослідження у кожній з проведених експертиз.

Між тим, під час проведення двох останніх показання свідка ОСОБА_18 були визнані технічно неспроможними, оскільки за вказаних ним обставин автомобілі «OPEL OMEGA» та «АС G 3302 АХХ-1» мали б контактувати між собою, що суперечить матеріалам провадження.

При цьому,під часпроведення комплексноїкомісійної експертизиексперти зауважили,що з технічноїточки зорурух автомобіля«АС G3302АХХ-1»-виконання маневруліворуч дляподальшого виконанняманевру розвороту не змушував водія ОСОБА_15 навіть у випадку руху автомобіля «OPEL OMEGA» із швидкістю 70...80 км/год, а тим більше із швидкістю встановленою ПДР 50 км/год, вдаватись до застосування будь-яких заходів, направлених на уникнення зіткнення, таких як гальмування або маневрування. Це виходить з того, що автомобіль «АС G 3302 АХХ-1» повністю залишав межі другої смуги руху смугу руху автомобіля «OPEL OMEGA», коли останні знаходився на значній відстані позаду нього і відповідно міг продовжувати рух прямолінійно.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що питання, які були предметом дослідження при проведенні експертизи за наслідком якої складено висновок № 420/421/23-52 від 12.06.2023, були сформульовані саме прокурором та при розгляді клопотання останній не вказав на необхідність дослідження додаткових даних, які не були предметом оцінки при проведенні попередніх експертиз, або їх виключення чи коригування.

Таким чином, висновок експертів№420/421/23-52 від 12.06.2023, було складено саме за клопотанням прокурора, із визначеним ним переліком питань і обсягом вихідних даних.

Що стосується висновку № 6869 від 19.08.2022, то з матеріалів провадження також вбачається, що обсяг матеріалів та перелік питань, які потребували дослідженню, були визначені стороною захисту та проти них учасники провадження, в тому числі й прокурор, не заперечували.

Більш того,судом встановлено,що після направленняматеріалів провадженнядо експертноїустанови,експерт 15.06.2022заявив клопотанняпро наданнядодаткових вихіднихданих,зокрема швидкостіруху автомобіля Opel Omega, на яку вказав ОСОБА_9 , та розташування автомобіля «АС G 3302 АХХ-1» в момент, коли він побачив автомобіль, який рухався позаду та який розташовувався на відстані 175 м згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2020.

06.07.2022 суд постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання, вказавши, що виходячи із показань ОСОБА_9 , швидкість руху автомобіля Opel Omega р.н. НОМЕР_3 була приблизно 70-80 км.год., а у момент коли він побачив автомобіль, який рухався позаду та який розташовувався на відстані 175 м згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2020, автомобіль під його керуванням «АС G 3302 АХХ-1» р.н. НОМЕР_1 розташовувався на початку перетинання другої смуги, раніше він його побачити не міг.

При цьому, у судовому засіданні 06.07.2022 судом прийнято таке рішення з попереднім обговоренням та врахуванням думок сторін. Жоден із учасників провадження, зокрема й сторона обвинувачення, не заперечував проти клопотання експерта та надання експерту саме цих вихідних даних.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що судом вжито вичерпних заходів для встановлення фактичних обставин провадження та дотримано при цьому принцип, передбачений ст. 22 КПК України.

Суд звертає увагу на те, що прокурор хоча і порушує питання про недопустимість наведених висновків експертів, проте не наводить жодних обставин, які перешкодили експертам скласти правильний висновок або ж тих, які підлягають додатковому дослідженню на стадії апеляційного розгляду.

З урахуваннямнаведених обставин,колегія суддівпогоджується звисновками судупершої інстанціїпро те,що заумови наявностівисновків №6869від 19.08.2022 та № 420/421/23-52 від 12.06.2023, які спростовують винуватість ОСОБА_9 , висновок експерта № 19/104-9/2/698 від 11.06.2020, складений під час досудового розслідування втрачає доказове значення.

Інші процесуальні джерела доказів, на підставі яких суд може дійти протилежного висновку, матеріали провадження не містять. Суд зауважує, що решта досліджених судом письмових доказів та показань свідків фактично засвідчують факт ДТП та здійснення перевірки органом досудового розслідування його обставин, проте винуватості ОСОБА_9 не доводять. Що стосується відеозапису з відеореєстратора автомобіля ОСОБА_18 , то його не може бути покладено в основу обвинувального вироку, оскільки ним не зафіксовано швидкості руху транспортних засобів, відстані між ними та їх розташування відносно дорожніх об`єктів, що було предметом дослідження при проведенні експертиз. При цьому, клопотання про дослідження додаткових доказів та призначення інших експертиз під час апеляційного розгляду учасниками провадження заявлені не були.

Отже, під час судового розгляду судом вжито вичерпних заходів, спрямованих на встановлення обставин ДТП, допитано свідків, якими лише засвідчено факт ДТП, з`ясовано думку експертів, які підтвердили складені ними висновки, а також досліджено письмові докази, які у сукупності їх не спростовують.

Що стосується доводів прокурора та потерпілого про неповноту проведених експертами досліджень, то вони не заслуговують на увагу.

В апеляційних скаргах апелянти вказують на те, що при складанні висновку № 420/421/23-52 від 12.06.2023 експерти не використовували матеріали кримінального провадження у повному обсязі.

Між тим, наведені обставини не узгоджуються з показаннями експертів

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а також дослідницькою частиною самого висновку.

Більш того, в апеляційних скаргах прокурор та потерпілий не вказують на те, які саме докази не були враховані експертами та яким чином вони могли вплинути на правильність їх висновків.

Щодо доводів апелянтів про те, що в основу висновку № 6869 від 19.08.2022 покладено лише показання ОСОБА_9 , які самі по собі є недостовірними, оскільки водій не здатен об`єктивно вказати на відстань руху між ним та автомобілем Омель у темну пору доби, то вони також є необґрунтованими.

З матеріалів провадження вбачається, що в основу вказаного дослідження було покладено також й показання ОСОБА_18 , проте останні визнано неспроможними з технічної точки зору, на відміну від показань ОСОБА_9 , про що зазначалось раніше.

Щодо змісту самих показань, то в даному випадку апелянти не надають будь-яких доказів на підтвердження їх необ`єктивності та не вказують на обставини, перевірку яких мав здійснити суд для встановлення очевидної недостовірність свідчень ОСОБА_9 .

Що стосується доводів апеляційних скарг про те, що показання ОСОБА_18 помилково визнані технічно неспроможними, оскільки експерти вказали на неврахування швидкості руху автомобіля Опель, на яку вказав свідок, проте одночасно дійшли висновку про технічну неспроможність, то і вони є безпідставними.

З матеріалів провадження вбачається, що показання ОСОБА_18 перевірялись експертами при проведенні під час судового розгляду повторної та комплексної експертиз шляхом співставлення вказаної ним відстані між автомобілями в момент зближення та зміни напрямку руху, а також часом подолання цієї відстані, що під час судового розгляду підтвердили експерти.

Окрім цього, як вбачається з висновку експерта №4045-20 від 02.11.2020, визначення швидкості руху автомобіля «OPEL OMEGA» з урахуванням його механічних пошкоджень експертним шляхом не надається можливим. Швидкість руху, яка еквівалентна переміщенню автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані заносу (за зафіксованим на схемі ДТП слідом довжиною 26,4 м), дорівнює не менш ніж 60,8 км/год. Розрахункова величина швидкості автомобіля «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 60,8 км/год, є мінімально можливою, оскільки врахувати інші витрати кінетичної енергії експертним шляхом не надається можливим.

За цих умов, на переконання колегії суддів експерти при проведенні повторної та комплексної експертиз оцінюючи показання ОСОБА_18 обґрунтовано керувались даними щодо місця розташування транспортних засобів та часом їх переміщення.

З огляду на викладені обставини, апеляційний суд вважає, що суд навів у мотивувальній частині вироку переконливі мотиви та підстави виправдання обвинуваченого, які відповідають положенням п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, а тому приходить до висновку про повноту судового розгляду та відповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

На переконання колегії суддів, висновки суду про недоведеність вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення є законними, а необхідність виправдання останнього за цих обставин обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

За результатами апеляційного перегляду вироку щодо ОСОБА_9 апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції з належним дотриманням вимог ст. ст. 22, 94, 370, 373 КПК України забезпечив повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження. Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження не допущено таких порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого з викладених у них мотивів та вважає за необхідне вирок залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні відділу Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Вирок Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від30жовтня 2023року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4