Постанова

від 29.07.2024 по справі 914/669/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р. Справа №914/669/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіІ.Б. Малех

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Д.Т. Залуцький,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство б/н від 10.05.2024 року (вх. № 01-05/1369/24 від 10.05.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року (суддя Т.Я. Рим; повний текст рішення складено 23.04.2024 року)

у справі № 914/669/22

за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (надалі ДСГП Ліси України) в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

про стягнення 2610309,70 грн.,

за участю:

від прокуратури: Місінська М.А. (посвідчення № 068736 від 01.03.2023 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): не з`явився;

від третьої особи (на стороні позивача): не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_1 : не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_2 : не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_3 : не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_4 : не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_5 : не з`явився;

від третьої особи (на стороні відповідача) ОСОБА_7 : не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.04.2022 року Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ДСГП Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України про стягнення 2610309,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Службові особи Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" у період з січня по жовтень 2020 року здійснили незаконну рубку 291 дерева різних порід на ввірених ділянках лісництва. Вказані дії спричинили державі шкоду на суму 2 610 309,70 гривень. Прокурор вказує, що у цій справі просить стягнути завдану шкоду не з осіб, які безпосередньо рубали дерева, а з Відповідача за його бездіяльність на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України. Саме Відповідач не вчинив дії зі збереження лісу від незаконних рубок.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року у справі №914/669/22 позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради задоволено частково. Стягнуто з ДСГП Ліси України в особі філії "Радехівське лісомисливське господарство" ДСГП Ліси України на користь Червоноградської міської ради до спеціального фонду місцевого бюджету Червоноградської міської ради з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів 833'696 грн 82 коп. завданої навколишньому природному середовищу шкоди. Стягнуто з ДСГП Ліси України в особі філії "Радехівське лісомисливське господарство" ДСГП Ліси України на користь Львівської обласної прокуратури 12'505 грн 45 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ДЕІ у Львівській області, з урахуванням протоколів огляду місцевості у кварталі 60 виділі 14, кварталі 64 виділі 62, кварталі 60 виділі 18, кварталі 50 виділі 14, кварталі 50 виділі 13, кварталі 3 виділі 16, кварталі 37 виділі 35, кварталі 2 виділі 10, кварталі 24 виділі 8, кварталі 39 виділі 7, кварталі 29 виділі 1-1, кварталі 29 виділі 1-2, кварталі 17 виділі 23 Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" та матеріалів кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020 провела розрахунок розміру шкоди на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Відповідно до розрахунку ДЕІ у Львівській області, розмір шкоди становить 2'489'395,40 гривень.

Суд виснував, беручи до уваги розмір шкоди, визначений на основі висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 6/3-75 від 23.12.2020, що Червоноградська міська рада зазнала збитків у розмірі 833'696,82 грн., а протиправна бездіяльність відповідача, що мала наслідком незаконну рубку лісу, спричинила втрату лісових ресурсів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначає, що подані позивачем докази містять суперечності, неточності та складені з порушенням чинного законодавства. Заявляє, що Держекоінспекція не проводила перевірку із застосуванням інструментально-лабораторного контролю зі складенням відповідно до законодавства акту за результатами здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції та не надала обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень. Зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на підставі протоколів огляду місця події та висновку інженерно-екологічної експертизи. Звертає увагу суду на те, що у наявних у справі доказах відсутній детальний опис, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача. Вказує на те, що відсутність передбаченого законодавством акта Державної екологічної інспекції ставить під сумнів правильність вимірювання та вірність розрахунків. Вважає, що висновок експерта, який було проведено по матеріалах кримінального провадження, не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено розрахунок, а відтак відповідач приходить до переконання, що даний висновок експерта не може вважатись належним та допустимим доказом. Зазначає, що позивачем не вказано, які саме обов`язки і норми чинного законодавства порушені з боку відповідача, які дії не були виконані відповідачем. Просить рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року у справі №914/669/22 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що прокурором долучено належні та допустимі докази, на підстав яких можна встановити факт неправомірної порубки лісу, а саме протокол огляду місця події та висновок експерта, виготовлений у межах кримінального провадження. Вказує на те, що при проведенні оглядів лісових ділянок присутніми були не лише представники Державної екологічної інспекції, а й представники лісогосподарського підприємства, які мали можливість надавати свої зауваження, зокрема щодо правильності обміру пнів. Заявляє, що розміри та ознаки виявлених пнів не ґрунтуються на домислах прокурора, а підтверджуються належними у даній справі доказами. При проведенні експертизи у межах кримінального провадження об`єктом дослідження були матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини досліджуваної події. На проведення експертизи були надані матеріали кримінального провадження, в тому числі протоколи огляду місця події. Заявляє, що вказані процесуальні документи складені за участю уповноважених осіб та з дотриманням вимог кримінального-процесуального законодавства. Просить рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року у справі №914/669/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та треті особи не делегували своїх представників у судове засідання.

В судовому засіданні прокурор просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача та третіх осіб з датою, часом та місцем розгляду справи №914/669/22, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року справу №914/669/22 відкладено на 29.07.2024 року о 10 год. 00 хв.

02.07.2024 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року про відкладення розгляду даної справи доставлено до електронного кабінету відповідача та третьої особи - Державної екологічної інспекції у Львівській області, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

03.07.2024 року ухвалу від 01.07.2024 року надіслано третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси, зазначені в апеляційній скарзі.

22.07.2024 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №0600938125187 з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

25.07.2024 року до суду повернулись решта рекомендовані поштові відправлення з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Факт неотримання третіми особами поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу від 01.07.2024 за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною.

Учасники справи не позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи №914/669/22.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін у справі, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності третіх осіб.

Обставини справи

Як видно з наявних у справі копій документів, ДСГП Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України як постійний лісокористувач видав наступні лісорубні квитки:

лісорубний квиток № 69 від 30.03.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 015355 на суцільну середньолісосічну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 29, виділ 1-1 63 грабів, 47 дубів, 26 лип, 13 кленів, 8 вільх;

- у кварталі 29, виділ 1-2 65 грабів, 16 дубів, 6 лип;

лісорубний квиток № 93 від 02.06.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 015377 на суцільну середньолісосічну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 3, виділ 16 68 дубів, 29 лип, 30 грабів, 6 вільх, 1 клен;

лісорубний квиток № 95 від 17.06.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 015379 на суцільну суцільну санітарну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 24, виділ № 8 114 сосен, 48 дубів, 1 осика, 23 липи, 2 берези;

- у кварталі 50, виділ № 14 234 сосен, 25 дубів, 46 грабів, 2 клени, 4 берези;

- у кварталі 17, виділ № 23 136 сосен, 39 дубів, 22 берези, 4 лип, 7 грабів, 1 ясен, 7 осик;

- у кварталі 37, виділ № 35 227 сосен, 28 дубів, 4 берези;

лісорубний квиток № 111 від 19.06.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 015395 на суцільну санітарну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 50, виділ 13 45 сосен, 16 дубів, 98 грабів, 4 липи, 4 клени, 7 осик, 3 берези;

- у кварталі 2, виділ 10 131 сосна, 12 дубів, 16 лип, 40 грабів, 1 осика;

лісорубний квиток № 129 від 17.07.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 017238 на вибіркову санітарну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 64, виділ 62 36 дубів, 33 береста, 5 лип, 1 осика;

- у кварталі 60, виділ 18 82 сосни, 6 дубів;

лісорубний квиток № 160 від 09.09.2020 року серії ЛЬ ЛРК № 017269 на вибіркову санітарну рубку у Бендюзькому лісництві:

- у кварталі 39, виділ 7 65 сосен, 25 дубів, 1 дуб червоний, 14 вільх, 2 берези;

- у кварталі 60, виділ 14 48 сосен, 10 дубів.

В ході розслідування кримінальної справи у жовтні 2020 року слідчими ДБР проведені огляди місць події із залученням спеціалістів ДЕІ, за результатами складені протоколи огляду місця події. Згідно з цими протоколами огляду:

- у кварталі 3, виділ 16 зафіксовано пні незаконно зрубаних 11 грабів, 5 дубів, 2 вільх;

- у кварталі 29, виділ 1-1 зафіксовано пні незаконно зрубаних 16 дубів;

-у кварталі 29, виділ 1-2 зафіксовано пні незаконно зрубаних 6 дубів та 1 липи;

- у кварталі 50, виділ 13 зафіксовано пні незаконно зрубаних 34 грабів, 7 кленів, 6 дубів, 14 сосен, 14 лип, 2 осик, 1 бересту та 1 акації;

- у кварталі 50, виділ 14 зафіксовано пні незаконно зрубаних 23 грабів, 13 лип. При розрахунку завданої шкоди ДЕІ у Львівській області врахувала 32 дерева, що були незаконно зрубані;

- у кварталі 37, виділ 35 зафіксовано 1 пень незаконно зрубаного дуба;

- у кварталі 2, виділ 10 зафіксовано пні незаконно зрубаних 23 сосен;

- у кварталі 17, виділ 23 зафіксовано пні незаконно зрубаних 23 сосен, 9 дубів, 1 ясена, 1 клена;

- у кварталі 24, виділ 8 зафіксовано пні незаконно зрубаних 4 дубів, 1 берези, 28 лип;

- у кварталі 64, виділ 62 зафіксовано пні незаконно зрубаних 12 грабів, 13 дубів, 8 лип;

- у кварталі 60, виділ 18 зафіксовано пні незаконно зрубаних 1 граба та 2 черешень;

- у кварталі 39, виділ 7 зафіксовано пні незаконно зрубаних 10 дубів, 1 дуба червоного, 4 осик;

- у кварталі 60, виділ 14 зафіксовано пень 1 незаконно зрубаного береста.

Як вбачається з матеріалів справи, ДСГП Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою щодо проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи лісосік Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" на яких, за результатами слідства, мало місце незаконна рубка дерев, та надання відповідного висновку за наслідками її проведення.

Проведення даної експертизи доручено судовому експерту Макарчуку В. Г. та експерту Королю М. М. доценту Національного лісотехнічного університету.

Комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу лісосік Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" провели судовий експерт державної експертної установи та експерт.

У справі наявна копія висновку Комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи № 28 від 29.06.2021 року, відповідно до якого встановлено, що при проведенні рубок допущено самовільний переруб дерев у кількості 19 шт., чим державі завдано збитки у розмірі 18760, 52 грн. Решта виявлених пнів мають такі ступені розкладу, які свідчать про те, що відповідні дерева були зрубані в попередні роки.

Ухвалою від 18.12.2023 року суд суд першої інстанції витребовував у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали експертної справи, на основі яких проведено експертизу від 29.06.2021 року.

На виконання ухвали суду Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз надав копії експертної справи. Однак, суд встановив, що у ній не було інших лісорубних квитків чи матеріалів лісовпорядкування, аніж ті, що суд описав в оскарженому рішенні, у тому числі не було лісорубних квитків, починаючи з 2007 року, на підставі яких експерти склали висновок.

Як вбачається з листа № 12/03/1-28437 вих-20 від 05.11.2020 року Державна екологічна інспекція у Львівській області з урахуванням протоколів огляду місцевості у кварталі 60 виділі 14, кварталі 64 виділі 62, кварталі 60 виділі 18, кварталі 50 виділі 14, кварталі 50 виділі 13, кварталі 3 виділі 16, кварталі 37 виділі 35, кварталі 2 виділі 10, кварталі 24 виділі 8, кварталі 39 виділі 7, кварталі 29 виділі 1-1, кварталі 29 виділі 1-2, кварталі 17 виділі 23 Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" та матеріалів кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020 року провела розрахунок розміру шкоди на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", що становить 2489395,40 гривень.

27.11.2020 року слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань Р. Стефанів прийняв постанову, яким доручив експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України провести судово-економічну експертизу.

На вирішення експерта поставлено питання про те, чи підтверджується розрахунок розміру шкоди, проведений Державною екологічною інспекцією у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку експерта № 6/3-75 від 23.12.2020 року за наслідками проведення експертизи загальний розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок незаконної рубки дерев становить 2610309,70 гривень. Судовим експертом встановлено розбіжності у правильності нарахування розміру шкоди ДЕІ у Львівській області. Різниця у нарахуванні шкоди становить 120914,30 гривень.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 22.01.2024 року, Червоноградська міська рада повідомила, що враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р « Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області та в силу положень пп.9 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Червоноградська міська рада є правонаступником прав, обов`язків та майна Поздимирської, Межирічанської та Волсвинської сільських рад. Водночас, Корчинська, Поторицька та Волицька сільські ради до Червоноградської міської ради приєднані не були.

Згідно з проектом перспективного плану організації та розвитку лісового господарства ДП "Радехівське ЛМГ":

- квартал 39 виділ 7 знаходиться на території Поздимирської сільської ради;

- квартал 50 виділ 13 знаходиться на території Поздимирської сільської ради;

- квартал 37, виділ 35 знаходиться на території Межирічанської сільської ради;

- квартал 24 виділ 8 знаходиться на території Поздимирської сільської ради;

- квартал 50 виділ 14 знаходиться на території Поздимирської сільської ради.

Щодо решти кварталів та виділів, на яких виявили незаконну рубку дерев, в ході розгляду справи суд встановив, що вони знаходяться на території Корчинської, Поторицької та Волицької сільських рад, які не увійшли до складу Червоноградської міської ради.

Завдання шкоди внаслідок незаконної вирубки дерев стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

В частині 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України).

У відповідності до частини 1, 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до статті 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у Постанові від 20.02.2020 року у справі № 920/1106/17 виклав таку правову позицію:

«… організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами».

Згідно з пунктом 2.7 Правил рубок головного користування, що затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 року № 364 суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-, середньо- та широколісосічні.

Відповідно до пункту 27 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 (надалі Санітарних правил) суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти.

За положеннями пункту 12, 13 Санітарних правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.

Пунктом 26 Санітарних правил встановлено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

У цій справі судом встановлено, що відповідач видав лісорубні квитки, які стали підставою для проведення рубок дерев.

За результатами рубок були проведені в подальшому слідчі дії ДБР в межах кримінального провадження на предмет незаконності вирубки дерев.

В результаті перевірок слідчими ДБР було встановлено незаконність вирубки дерев, які зазначені у вищеописаних протоколах огляду. Протоколи огляду стали підставою для проведення судової експертизи щодо вирубки дерев.

Згідно з висновком № 6/3-75 від 23.12.2020 року за наслідками проведення судової експертизи загальний розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок незаконної рубки дерев становить 2610309,70 гривень.

Щодо висновку експертизи, наданого Відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Вище зазначено, що ДСГП Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою щодо проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи лісосік Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" на яких, за результатами слідства, мало місце незаконна рубка дерев, та надання відповідного висновку за наслідками її проведення.

Проведення даної експертизи доручено судовому експерту Макарчуку В. Г. та експерту Королю М. М. доценту Національного лісотехнічного університету.

Комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу лісосік Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" провели судовий експерт державної експертної установи та експерт.

У справі наявна копія висновку Комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи № 28 від 29.06.2021 року, відповідно до якого встановлено, що при проведенні рубок допущено самовільний переруб дерев у кількості 19 шт., чим державі завдано збитки у розмірі 18760, 52 грн. Решта виявлених пнів мають такі ступені розкладу, які свідчать про те, що відповідні дерева були зрубані в попередні роки.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 18.12.2023 року суд витребовував у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали експертної справи. тобто матеріали, на основі яких проведено експертизу від 29.06.2021 року.

На виконання ухвали суду Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз надав копії експертної справи. Однак у ній не було інших лісорубних квитків чи матеріалів лісовпорядкування, аніж ті, що суд описав у оскарженому рішенні, у тому числі не було лісорубних квитків, починаючи з 2007 року, на підставі яких експерти склали висновок.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо не взяття до уваги висновку експертів № 28 від 29.06.2021 року на тій підставі, що його зроблено на підставі лісовпорядної документації, якої немає у матеріалах експертної справи.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтями 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

З аналізу змісту відповіді на адвокатський запит від 22.01.2024 року суд встановив, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області та в силу положень пп.9 п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Червоноградська міська рада є правонаступником прав, обов`язків та майна Поздимирської, Межирічанської та Волсвинської сільських рад.

Разом з тим, Корчинська, Поторицька та Волицька сільські ради до Червоноградської міської ради приєднані не були.

Також в ході розгляду справи встановлено, що згідно з проектом перспективного плану організації та розвитку лісового господарства ДП "Радехівське ЛМГ": квартал 39 виділ 7 знаходиться на території Поздимирської сільської ради; квартал 50 виділ 13 знаходиться на території Поздимирської сільської ради; квартал 37, виділ 35 знаходиться на території Межирічанської сільської ради; квартал 24 виділ 8 знаходиться на території Поздимирської сільської ради; квартал 50 виділ 14 знаходиться на території Поздимирської сільської ради.

Решта кварталів та виділів, на яких виявили незаконну рубку дерев, знаходяться на території Корчинської, Поторицької та Волицької сільських рад, які не увійшли до складу Червоноградської міської ради.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції вірно зазначив у рішенні про те, що Червоноградській міській раді завдано шкоди незаконною вирубкою дерев у кварталі 39 виділі 7, кварталі 50 виділі 13, кварталі 50 виділі 14, кварталі 37 виділі 35, кварталі 24 виділі 8, які знаходяться на території сільських рад, котрі увійшли до складу Червоноградської міської ради.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 6/3-75 від 23.12.2020 року, Червоноградська міська рада зазнала збитків у розмірі 833696,82 грн, а саме: у результаті незаконної рубки дерев у кварталі 50 виділ 14 Бендюзького лісництва 51396,29 гривень; у результаті незаконної рубки дерев у кварталі 50 виділ 13 Бендюзького лісництва 546081,46 гривень; у результаті незаконної рубки дерев у кварталі 37 виділ 35 Бендюзького лісництва 14965,87 гривень; у результаті незаконної рубки дерев у кварталі 24 виділ 8 Бендюзького лісництва 116389,12 гривень; у результаті незаконної рубки дерев у кварталі 39 виділ 7 Бендюзького лісництва 104864,08 гривень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв`язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

У даній справі відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці дерев.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що матеріали справи не містять акта перевірки органу державного контролю про виявлені порушення та недоліки, допущені підприємством щодо охорони лісів від спірної незаконної порубки.

Однак, суд критично оцінює вказані твердження скаржника, оскільки в силу вищеописаних положень Лісового кодексу України відповідач зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на відведеній йому території, але свого обов`язку не виконав, що зафіксовано в актах огляду місця вчинення правопорушення, які були складені в ході проведення слідчих дій за участю уповноважених спеціалістів державного екологічного нагляду та працівників відповідача.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди.

Доводи відповідача про непроведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства контролюючими органами й усі інші доводи апеляційної скарги безпідставні, які жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року у справі №914/669/22.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Радехівське лісомисливське господарство б/н від 10.05.2024 року (вх. № 01-05/1369/24 від 10.05.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2024 року у справі №914/669/22 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех

СуддяІ.Ю. Панова