Постанова

від 08.08.2024 по справі 565/881/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року

м. Рівне

Справа № 565/881/22

Провадження № 22-ц/4815/950/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 адвокатом Блащук Тетяною Володимирівною на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 травня 2024 року (ухвалене у складі судді Незнамової І.М., повний текст рішення суду виготовлено 05 червня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

02.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення боргу за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 03.02.2022 року між ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, оформлений розпискою, за яким відповідачі отримали в позику грошові кошти в сумі 25986,00 доларів США.

Відповідно до розписки від 03.02.2022 року, відповідачі зобов`язувалися повернути отримані в позику грошові кошти частинами, а саме: частину позики в сумі 12332,00 доларів США - до 28.02.2022 року; іншу частину позики в сумі 13654,00 доларів США - до 31.05.2022 року.

Відповідачі не виконали свого зобов`язання, грошові кошти не повернули.

Вважав, що окрім суми позики до стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно положення ст.625 ЦК України підлягають три проценти річних від простроченої суми позики в розмірі 25986,00 доларів США, що за розрахунками позивача в загальній сумі складає 221,10 доларів США - за простроченим зобов`язанням, повернення частини позики в сумі 12332,00 доларів США, яка обрахована за період з 01.03.2022 року по 27.07.2022 року (150 днів прострочення), та за простроченим зобов`язанням повернення частини позики в сумі 13654,00 доларів США, яка обрахована за період з 01.06.2022 року по 27.07.2022 року (58 днів прострочення).

Просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг в загальній сумі 26207,10 доларів США, що складається із: суми основного боргу за позикою - 25986,00 доларів США, трьох процентів річних від прострочених сум в загальному розмірі - 221,10 доларів США.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 11558,00 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) доларів США.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4194 (чотири тисячі сто дев`яносто чотири) грн. 06 коп судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом - по 2097 (дві тисячі дев`яносто сім) грн. 03 коп. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з заявами про забезпечення позову - по 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. з кожного.

Частково скасовано арешт, накладений ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2022 року, на майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме: нежитлову будівлю, приміщення лазні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; будівлю залізобетонного будиночку - А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду мотивовано тим, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, із стягненням різниці між сумою основного боргу - 25986,00 доларів США, за розпискою від 03.02.2022 року, та загальною сумою сплаченого боргу на погашення заборгованості - 14428,00 доларів США, що складає: 25986,00 доларів США - 14428,00 доларів США = 11558,00 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) доларів США.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Блащук Т.В. оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що представник ОСОБА_4 при розгляді справи у суді першої інстанції, заперечувала проти зняття арешту з майна відповідачів, оскільки зобов`язання за договором позики у повному обсязі не виконано.

Сума коштів, яка підлягає поверненню, є значною, а зняття арешту судом першої інстанції збільшує ймовірність того, що відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 намагатимуться відчужити майно, що буде суттєвою перепоною у подальшому виконанні рішення суду в частині повернення коштів за договором позики.

Вважає, що допоки зобов`язання за договором позики відповідачами не виконано у повному обсязі, правові підстави для зняття арешту з майна відповідачів - відсутні.

У постанові КГС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно вирішив зняти арешт з майна відповідачів, проігнорувавши заперечення з боку представника позивача ОСОБА_4 щодо зняття арешту, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині часткового зняття арешту, накладеного ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2022 року на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,а саме:нежитлову будівлю,приміщення лазні,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;будівлю магазину,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 ;будівлю залізобетонногобудиночку -А-1,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_3 та залишитив силіухвалу Кузнецовськогоміського судуРівненської областіпро забезпеченняпозову усправі №565/881/22від 20жовтня 2022року,а такожпокласти навідповідачів,понесені судові витрати за розгляд справи судом апеляційної інстанції, які складаються із судового збору у розмірі 14375 грн 34 коп та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу рішення суду оскаржується лише в частині часткового скасування арешту, накладеного ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2022 року, рішення місцевого суду у іншій частині перегляду апеляційним судом не підлягає.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2022 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі, що переглядається в апеляційному порядку.

Накладено арешт на нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_3 у вигляді заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам відчужувати наступне майно:

- нежитлову будівлю, приміщення лазні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

- будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5620889100:01:002:0053, площею 0,02 га.

Накладено арешт на нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_2 , у вигляді заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам відчужувати наступне майно:

- будівлю залізобетонного будиночку - А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5620889300:04:002:0324, площею 0,6 га.

У решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Місцевий суд, вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, врахував часткове погашення відповідачем ОСОБА_3 боргу у розмірі 14428 дол США та доводи сторони відповідача щодо пропорційності заходів забезпечення позову до суми заборгованості, яка залишилася непогашеною

(11558 дол США).

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії".

Дотримуючись вищезазначених висновків Верховного Суду, судом першої інстанції враховано, що вартість нерухомого майна, на яке ухвалою Кузнецовськогоміського судуРівненської областівід 20жовтня 2022року накладено арешт, суттєво перевищує суму боргу, яка підлягає до стягнення на підставі рішення суду, а тому застосовані судом заходи забезпечення позову підлягають до часткового скасування, з залишенням в силі арешту щодо нерухомого майна пропорційного за вартістю сумі боргу.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Посилання апелянта на необхідність урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові КГС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 є необґрунтованим, оскільки зазначена практика Верховного Суду не є релевантною, правовідносини у вказаній справі та у справі, що переглядається у порядку апеляційного оскарження, не є подібними.

Доводи апеляційної скарги про помилкове зазначення місцевим судом щодо відсутності заперечень представника позивача ОСОБА_4 про зняття арешту, спростовуються матеріалами відео-фіксації судового засідання, що відбулося 27.05.2024 року, які знаходяться у матеріалах справи, де відображена позиція сторони позивача, озвучена його представником, який дійсно не заперечував щодо часткового зняття арешту, накладеного ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 жовтня 2022 року.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 адвокатом Блащук Тетяною Володимирівною залишити без задоволення, а рішення Кузнецовського районного суду Рівненської області від 27 травня 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.