Постанова

від 07.08.2024 по справі 904/7832/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 року м.Дніпро Справа № 904/7832/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.,

за участю секретаря судового засідання Солодової І.М.,

за участю представника(-ів):

позивача: Стадник Я.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) самопредставництво

відповідача: Ратушна Р.П. (в залі суду) - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 (повний текст ухвали складено 15.05.2024, суддя Бондарєв Е.М.) у справі № 904/7832/21

за заявою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 10.05.2022 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго" (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, приміщення 198, ідентифікаційний код 21880181)

про стягнення 290 352,18 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 428,50 грн. інфляційних втрат, 4398,65 грн. 3% річних, 19 696,30 грн. пені, 20 324,65 грн. 7% штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/7832/21 від 10.05.2022 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго" про стягнення 290 352,18 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 428,50 грн. інфляційних втрат, 4 398,65 грн. 3% річних, 19 696,30 грн. пені, 20 324,65 грн. 7% штрафу відмовлено у повному обсязі.

Вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 31.05.2022 року.

20.03.2024 Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 10.05.2022 у справі №904/7832/21, в якій заявник просив суд:

- прийняти нове рішення по справі 904/7832/21 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" - 290 352,18 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 428,50 грн. інфляційних втрат, 4 398,65 грн. 3% річних, 19 696,30 грн. пені, 20 324,65 грн. 7% штрафу.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилався на те, що 21.02.2024 стало відомо на запит Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що рішенням комісії виконавчого комітету Криворізької міської ради з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради надана відповідь щодо відключення приміщень за адресами проспект 200-річчя Кривого Рогу 3/198, м. Кривий Ріг, проспект 200-річчя Кривого Рогу 10/10а, м. Кривий Ріг від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не приймались та дозволи не надавалися.

Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про відсутність у відповідача законних підстав від`єднання від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у 2008 році. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" під час розгляду справи, оскільки відповідь виконавчого комітету Криворізької міської ради отримана лише у лютому 2024 року. Оскільки відповідачем надані неправдиві відомості під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про призначення експертизи.

Відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про витребування доказів.

Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 10.05.2022 у справі №904/7832/21.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі №904/7832/21 залишено в силі.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 про відмову в задоволені заяви за нововиявленими обставинами. Задовольнити заяву АТ "Криворізька теплоцентраль" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 10.05.2022 у справі №904/7832/21. Прийняти нове рішення по справі 904/7832/21 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" - 290 352,18 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 428,50 грн. інфляційних втрат, 4 398,65 грн. 3% річних, 19 696,30 грн. пені, 20 324,65 грн. 7% штрафу. Стягнути з ТОВ "Ларго" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" судові витрати.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддямивід 23.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/7832/21. Встановлено строк на протязі якого позивач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/7832/21.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 17.06.2024 року.

29.05.2024 року матеріали справи № 904/7832/21 на вимогу надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Від відповідача надійшла заява (відзив на апеляційну скаргу від 27.06.2024 року), в якій просить залишити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024, якою відмовлено в задоволенні заяви АТ «Криворізька теплоцентраль» про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2021 у справі № 904/7832/21, посилаючись на те, що позивач необгрунтовано вважає новий доказ отриманий на його звернення 19.02.2024 нововиявленими обставинами та відсутні підстави, передбачені ст. 320 ГПК України.

В судовому засіданні 07.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Під час апеляційного розгляду даної справи Центральним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, відповіді на відзив доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду встановила наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно виявлено, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частина 4 ст. 320 ГПК України встановлює, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.04.2022 у справі №904/3923/20).

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 та від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності, суд першої інстанції вірно керувався правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України: не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, від 03.04.2018 по справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, ВП Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).

Як встановлено вище, однією з обставин, яку Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" вважає нововиявленою, є лист виконавчого комітету Криворізької міської ради, зареєстрований 21.02.2024, що за твердженням заявника, зокрема, спростовується факт від`єднання від мереж централізованого опалення у нежитлових приміщеннях ТОВ "Ларго" за адресами м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу буд. 3 та м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу буд. 10.

01.05.2024 на адресу адвоката Яни Стаднік, надійшла відповідь на адвокатський запит, в якій КПТМ "Криворіжтепломережа" повідомляли про те, що ТОВ "Ларго" протягом 2008-2013 років не звертались для розірвання договору №5756 від 01.09.2008 на постачання теплової енергії, укладений між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ТОВ "Ларго". Крім цього, за адресами м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу буд. 3 та м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу буд. 10, теплове навантаження не знімалось. Також відсутні дані у КПТМ "Криворіжтепломережа" про від`єднання приміщень за вказаними адресами від системи централізованого опалення шляхом видимого розриву та/або встановлення автономного опалення (відповіді від 01.05.2024 за вих. №336113).

Колегія суддів зазначає про те, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, дана обставина не є нововиявленою за своєю суттю, а заявник фактично просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи. До того ж, відомості про процедуру відключення споживачів від мереж центрального опалення і постачання гарячої води за вище вказаною адресою, заявник мав можливість отримати протягом строку вирішення спору.

Разом з заявою Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" до суду першої інстанції 19.04.2024 подано клопотання про призначення у справі №904/7832/21 комплексної технічної експертизи давності наступних документів (оригінали яких знаходяться у відповідача - ТОВ "Ларго"). Клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи наявні докази фактичного споживання відповідачем теплової енергії, але при цьому наявні докази відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, у позивача виник сумнів щодо оригінальності поданих документів про встановлення індивідуального опалення у 2008 року.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" до суду першої інстанції 19.04.2024 подано клопотання про поновлення строку для подання клопотання та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго" оригіналів документів для огляду у судовому засіданні. Клопотання обґрунтовано тим, що документи на підтвердження законності встановлення автономного опалення (подані відповідачем по справі разом із заявою про приєднання доказів) є важливим доказом у справі, оскільки підтверджує факт законності від`єднання від мереж централізованого теплопостачання, на підставі яких було ухвалено рішення, без огляду оригіналів у судовому засіданні, а враховуючи наявну відповідь Виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка суперечить наданню Комісією дозволів на відключення вищезазначених приміщень від ЦО і ГВП ставить під сумнів оригінальність раніше поданих документів.

Щодо клопотань Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про призначення експертизи та витребування доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки у даній справі існувала об`єктивна можливість за наявними у справі доказами встановити факти та оцінити обставини, що входять до предмету доказування за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотань заявника про призначення експертизи та витребування доказів у даній справі.

Тобто, перевіривши обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності/відсутності нововиявлених обставин у цьому випадку, суд встановив, що зазначена Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" обставина не має такої ознаки нововиявленої обставини, як її істотність відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, на що помилково посилається заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі №904/7832/21 за нововиявленими обставинами, оскільки заявник обґрунтовує відповідну заяву не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично посилається на переоцінку доказів у справі з метою встановлення інших фактичних обставин справи.

Процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду і особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Водночас, у даному випадку, жодних належних доказів того, що на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні іншим учасникам господарського процесу заявником не наведене, як і не наведено, що об`єктивно перешкоджало заявнику довідатись раніше про відсутність у позивача персоналу в спірний період та відсутність звітності і надати суду відповідні докази до закінчення судового розгляду.

Аргументи апелянта викладені в апеляційній скарзі не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права у зазначеній частині, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законного судового рішення.

Щодо тверджень скаржника викладених в апеляційній скарзі колегія суддів зазначає, що позивач під час розгляду даної справи не був позбавлений можливості збирати та подавати до суду письмові докази по суті спору, а невчинення певних дій під час розгляду справи, є відповідальністю сторони, та не може бути підставою для повторного розгляду справи, оскільки, в такому випадку, порушуються очікування відповідача на остаточність судового рішення та юридичну визначеність спірних правовідносин.

У відповідності до статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, як то: неспроможність позивача надавати охоронні послуги у спірний період, неподання звітності по працюючим особам, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в розумінні приписів чинного процесуального законодавства, є неприпустимим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження відповідача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом зазначених норм права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі №904/7832/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.08.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін