Постанова

від 09.08.2024 по справі 904/655/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 року м. Дніпро Справа № 904/655/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 (повний текст рішення складено 24.04.2024, суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/655/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, м. Павлоград

про стягнення суми боргу в розмірі 17000 грн. 99 коп., пені в розмірі 2510 грн. 55 коп., 3% річних в розмірі 976 грн. 74 коп., інфляційних втрат в розмірі 5326 грн. 79 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 17000 грн. 99 коп., пені в розмірі 2510 грн. 55 коп., 3%річних в розмірі 976 грн. 74 коп., інфляційних втрат в розмірі 5326 грн. 79 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитого природного газу відповідно до типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024, у даній справі, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про стягнення суми боргу в розмірі 17000 грн. 99коп., пені в розмірі 2510 грн. 55 коп., 3% річних в розмірі 976 грн. 74 коп., інфляційних втрат в розмірі 5326 грн. 79 коп. - задоволено частково.

Зменшено розмір пені з 2510 грн. 55 коп. до 100 грн.

Стягнуто з 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 38101636; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Героїв Рятувальників, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (ідентифікаційний код: 40121452; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму боргу в розмірі 17000 грн. 99 коп., пеню в розмірі 100 грн., 3% річних в розмірі 976 грн. 74 коп., інфляційну складову в розмірі 5326 грн. 78 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, а також, з урахуванням того, що діяльність відповідача спрямована на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, гасіння пожеж, аварійно-рятувальних робіт, зменшив розмір пені з 2510,55 грн. до 100 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через систему Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог частково в розмірі 19670,55 грн., з них: 10856,47 грн. основний борг; 2510,55 грн пеня; 976,74 грн 3% річних; 5326,79 грн інфляційні витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-предметом спору є стягнення ПОНом заборгованості за спожитий 6 ДПРЗ у період з 01 по 02 грудня 2021р. природний газ. По результатам проведення процедури закупівлі 29.11.2021р. 6 ДПРЗ укладено договір № 03-1285/21-БО-Т з новим постачальником, а саме ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з постачання природного газу на період з грудня 2021 року по грудень 2022 року включно. Тобто, вже 29.11.2021р. був визначений новий постачальник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», який зобов`язався здійснювати постачання природного газу Загону з 1 грудня 2021р. Станом на сьогодні 6 ДПРЗ виставлено некоректну заборгованість по основному боргу перед ПОН у розмірі 17000 грн. 99 коп. (рахунок № 1256 за природний газ з 01 грудня 2021 р. по 02 грудня 2021р. включно).

-6 ДПРЗ вважає, що судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; рішення Господарського суду Дніпропетровської області є таким, що винесено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню;

-судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення при відхиленні доводів відповідача, не було належним чином наведено правове обґрунтування і доведені ті фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. В даному випадку судом першої інстанції було викладено тільки доводи та докази позивача;

-позивачем суду не було надано належних доказів, які б підтверджували ті обставини, що позивачем було опубліковано на сайті детальну інформацію про зміну ціни на природний газ за п`ять днів до введення її в дію. Про зазначену обставину Позивачем взагалі не було зазначено у позові і у відповіді на відзив. Позивачем суду не було надано доказів, які б підтверджували ті обставини що Позивачем саме 01.12.2021 р., 02.12.2021 р. було опубліковано інформацію на сайті про зміну ціни на природний газ. Позивач у позовний заяві посилається на архів ціни ПОН для непобутових споживачів на власному сайті https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, однак, це не являється беззаперечним доказом того, що ціни на газ були викладені на сайті постачальника саме за п`ять днів до введення у дію зміни ціни на газ та 01.12.2021 р., 02.12.2021 р. відповідно. Зазначене пов`язано з тим, що на сайті представлено дані у виді таблиці цін природного газу, яка виглядає як довідка, по якій неможливо встановити обставини дати опублікування на сайті ціни на природний газ саме 01.12.2021 р. та 02.12.2021 р., тим паче те, що Позивачем було опубліковано на сайті детальну інформацію про зміну ціни на природний газ за п`ять днів до введення її в дію;

-у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено про те, що спір у даній справі не стосується питання належного/неналежного виконання умов договору №03/1285/21-БО-Т від 29.11.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Посилання відповідача на договір №03/1285/21-БО-Т від 29.11.2021 не підтверджує факт постачання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу відповідачу 01.12.2021 та 02.12.2021. З огляду на відомості з Інформаційної платформи оператора ГТС з 01.11.2021 по 02.12.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії». Відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у спірний період. 6 ДПРЗ зазначав про те, що мав договірні відносини з постачальником "Останньої надії" природного газу з 01.11.2021 р. по 30.11.2021 р. включно, оскільки вже 29.11.2021р. 6 ДПРЗ було укладено договір з новим постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яке зобов`язалось здійснювати постачання природного газу 6 ДПРЗ, виходячи зі змісту Договору з 1 грудня 2021 р.. Тобто, вже станом на 29 листопада 2021р. у 6 ДПРЗ був визначений новий постачальник природного газу на грудень 2021р.;

-ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зобов`язано було зареєструвати на інформаційній платформі період (відрізок часу, обмежений початком та кінцем) постачання природного газу 6 ДПРЗ відповідно до укладеного договору, а саме з 01.12.2021 р. В порушення вимог положень пункта 1 Глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та п. 6.4 Договору № 03-1285/21- БО-Т, це зроблено не було. Саме ці обставини стали причиною виниклого господарського спору між позивачем та відповідачем. Якщо б як позивач та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» добросовісно виконували умови договорів, які були укладені ними із 6 ДПРЗ, то відповідно договірні зобов`язання 6 ДПРЗ були б виконані в повному обсязі відповідно до обсягу наданих послуг;

-судом першої інстанції було прийнято до уваги тільки порушення умов договору, які були вчинені відповідачем. Порушення умов договору, які були вчинені позивачем судом першої інстанції були залишені поза увагою. Залишено поза увагою ту обставину, що відповідач мав право розраховувати на те, що всі умови договору будуть належним чином виконані позивачем.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

10.06.2024 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відзив обґрунтований наступним:

-у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю оператора газорозподільних систем (далі оператор ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 02.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем. Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, в період з 01.11.2021 по 02.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується - листом Оператора ГТС від 07.12.2023 № ТОВВИХ-23-17750 (додаток до позовної заяви), - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) (додаток до позовної заяви); - відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000122THO00G (надається у вигляді принтскріну з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) (додаток до позовної заяви);

-в матеріалах справи відсутні докази включення Відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у спірні періоди з 01.12.2021 по 02.12.2021. Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення Відповідача означений період саме до Реєстру споживачів Позивача. Таким чином, доводи Відповідача, викладені у апеляційній скарзі, про наявність у нього іншого постачальника в періоди з 01.12.2021 по 02.12.2021 безпідставні та спростовуються наведеними аргументами Позивача та наявними в матеріалах справи доказами;

-протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр. З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Згідно з п. 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Звертаємо увагу, що Типовий договір затверджений компетентним органом (НКРЕКП), в умовах даного договору відсутня вимога щодо опублікування/оприлюднення ціни виключно на головній сторінці сайту Постачальника. Обов`язок розрахуватись та строк розрахунку передбачено в п.4.4 Договору до кінця місяця наступного за місяцем споживання. Отже, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, дата публікації вартості газу не впливає на ціну позовних вимог та від цієї дати не рахується строк оплати.

Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу №329-VIII від 09.04.2015 постачальник останньої надії це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Згідно з пунктом 41-8 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №1236 від 09.12.2020 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021) з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року

1) АТ Магістральні газопроводи України, ТОВ Оператор газотранспортної системи України, оператори газорозподільних систем мають забезпечити:

автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:

- побутові споживачі;

- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);

- заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива.

2) АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності мають забезпечити, зокрема, укладення до 01.12.2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником останньої надії.

Згідно з нормами Бюджетного кодексу України 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1378/27823) (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на 01.11.2021) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції станом на 01.11.2021) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику останньої надії перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії.

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1382/27827) (далі Правила постачання природного газу), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за № 1387/27832) затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

Матеріали справи містять підписаний сторонами типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

З огляду на матеріали справи протягом періоду з 01.11.2021 по 02.12.2021 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі договір), укладений між 6 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі споживач) та ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі постачальник останньої надії).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник останньої надії зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу постачальником останньої надії не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії, крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1 4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником останньої надії на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником останньої надії відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником останньої надії на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник останньої надії зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником останньої надії і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником останньої надії відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику останньої надії за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Згідно з пунктом 5 розділу І Правил постачання природного газу діючий постачальник - постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений споживач у відповідному періоді постачання.

В листі ТОВ Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-23-17750 від 07.12.2023 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000122ТНО00G був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України у період з 01.11.2021 по 02.12.2021. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000122ТНО00G у вказаний період внесені до алокації постачальника останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України у листопаді 2021року дорівнюють 5519,84м3, у грудні 2021року (з 01.11.2021 по 02.12.2021) 371,18м3.

Відповідно до матеріалів справи споживачем з ЕІС-кодом 56XS000122ТНО00G є 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником останньої надії за ціною, що не може перевищувати 16,8гривні за 1куб.метр з урахуванням податку на додану вартість.

Позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №30499 на суму 92733грн31коп.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) за 01.12.2021 та за 02.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 02.12.2021 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №1256 на суму 17000 грн 99коп, отриманий відповідачем.

Згідно з матеріалами справи 24.12.2021 відповідач в повному обсязі сплатив вартість поставленого природного газу з 01.11.2021 по 30.11.2021 в розмірі 92733 грн 31коп. (а.с. 70, т. 1). Несплаченою залишається вартість поставленого природного газу з 01.12.2021 по 02.12.2021 на суму 17000 грн. 99 коп., що і стало причиною виникнення спору.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 13 Закону України "Про природний газ" споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу та забезпечувати своєчасну і повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

З урахуванням умов пункту 4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

Таким чином, з огляду на положення пункту 4.4 договору, відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за грудень 2021 року до 31.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, докази оплати суми боргу в розмірі 17000 грн. 99 коп. в повному обсязі або частково, відсутні.

Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з ціною (37304,605 грн. за 01.12.2021 та 38795,467 грн. за 02.12.2021), спожитого газу, що міститься у рахунку на оплату №1256 та Акті №30626 приймання-передачі природного газу за спірний період з 01.12.2021 по 02.12.2021.

Відповідач в апеляційній скарзі визнає своє зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу об`ємом 371,18 м.куб (спір з цього питання відсутній між сторонами) з 01.12.2021 по 02.12.2021, проте, в межах суми основного боргу 6144,52 грн. за ціною 16,554 грн. за 1 м.куб., що була встановлена у листопаді 2021 року.

Апеляційний господарський суд дослідив архів тарифів ПОН для непобутових споживачів за грудень 2021 року за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price та встановив, що ціна станом на 01.12.2021 дійсно становила 37,304605 грн., станом на 02.12.2021 - 38,795467 грн., як і було зазначено позивачем у рахунку та Акті.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, дата публікації вартості газу не впливає на строк оплати, оскільки в пункті 4.4 договору початок відліку не пов`язаний з датою публікації вартості газу.

Зазначені доводи скаржника щодо незгоди з вартістю природного газу у спірний період не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог та оплати відповідачем фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, які були включені до портфеля постачальника "останньої надії".

Як було слушно зазначено судом першої інстанції, спір у даній справі не стосується питання належного/неналежного виконання умов договору №03/1285/21-БО-Т від 29.11.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг. Посилання відповідача на договір №03/1285/21-БО-Т від 29.11.2021 не підтверджує факт постачання ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг природного газу відповідачу 01.12.2021 та 02.12.2021.

З огляду на відомості з Інформаційної платформи оператора ГТС з 01.11.2021 по 02.12.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник останньої надії. Відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг у спірний період.

Водночас колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі за постачальником природного газу, з яким у відповідача був укладений договір у спірний період.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів публікації ціни природного газу на сайті позивача за п`ять днів до введення її в дію та незгода з ціною як такою, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність оплати суми боргу за фактично спожитий природний газ з ресурсу ПОН в сумі 17000,99 грн. та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, колегія суддів погоджується з правильним висновком та розрахунком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість стягнення з відповідача 3% річних в сумі 976,74 грн., інфляційних втрат в сумі 5326,78 грн., а також про можливість зменшення пені до 100 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. У той час як викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 у справі №904/655/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 у справі №904/655/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін