Ухвала

від 08.08.2024 по справі 903/706/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

08 серпня 2024 року Справа № 903/706/24 за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тобакко Дістрібушн Систем», м.Дніпро

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

до Товариства з обмеженою відповідальностю «Волиньтабак», м. Луцьк

Суддя А.М. Кравчук

встановив: 06.08.2024 через електронний суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тобакко Дістрібушн Систем» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, згідно якої просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак».

Заява обґрунтована тим, що прострочення оплати за отриманий товар становить 249 днів, а загальна сума заборгованості 31 182 511 грн 60 коп. У відповідача відбулась зміна власників корпоративних прав та керівництва компанії, після чого представники адміністрації відповідача взагалі перестали виходити на зв`язок та відповідно ухиляються від намагань врегулювання ситуації із заборгованістю. Зазначає, що у відповідача відкриті банківські рахунки в АТ «Райффайзен банк Аваль», АТ «ОТП Банк».

Згідно пояснень ТОВ «Тобакко Дістрібушн Систем» уникнення боржника від спілкування з товариством, наявність в Україні банківської таємниці позбавляють його можливості дізнатись та надати суду реквізити інших банківських рахунків боржника. Посилається на статтю з відкритих джерел в газеті «Факти», в якій згадано про нового власника ТОВ «Волиньтабак». Зазначає, що така поведінка боржника не тільки викликає обґрунтоване занепокоєння, але й прямо свідчить про дуже високий ступінь ризику того, що з підприємства боржника будуть виведені всі активи, що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах: від 15.09.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19, 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 20.09.2022 у справі №916/307/22, від 03.03.2023 у справі №907/269/22).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Заява про забезпечення позову подана до подачі позову до суду.

Підставою для забезпечення заявник вказує наявність у ТОВ «Волиньтабак» заборгованості перед ТОВ «Тобаккко Дістрібушн Систем» в сумі 31 182 511 грн 60 коп, з яких 24 679 462 грн основної заборгованості за поставлений та отриманий боржником товар на підставі договору поставки №ТЛ-3 від 01.05.2023, додаткової угоди до нього від 15.06.2023. Долучає лист ТОВ «Волиньтабак» від 17.06.2024, яким підтверджено заборгованість товариства перед ТОВ «Тобаккко Дістрібушн Систем» в сумі 30 763 462 грн 52 коп.

Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, і на нього послалися суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Стала та актуальна практика Верховного Суду та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Згідно витягу з ЄДРПОУ керівником з 03.04.2024 є ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, заходи забезпечення у даному випадку є співмірними з предметом майбутнього позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки боржника в межах суми майбутнього позову - 31 182 511 грн 60 коп забезпечить збалансованість інтересів сторін, не призведе до невиправдного обмеження майнових прав боржника, оскільки надасть можливість виконати рішення, у разі його задоволення судом, та не призведе до втручання в господарську діяльність боржника, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду №905/448/22 від 03.03.2023, №916/143/24 від 08.07.2024.

При цьому судом враховано існування прямого зв`язку між запропонованими заявником заходами забезпечення позову і предметом позову, відсутність існування реальної загрози зупинення чи припинення господарської діяльності боржника, що матиме суттєве погіршення його фінансового стану.

Суд наголошує. що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору, а у випадку встановлення судом необґрунтованості позовних вимог заявника, такі заходи будуть скасовані.

Боржник не позбавлений можливості на спростування обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (параграфи 60,61 рішення від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини, заява №32715/06). Отже заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обстановки, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно рішення КСУ №3-рп/2003 від 30.01.2003 року правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Господарський суд, керуючись ст. 73, 80, 136, 137, 234-235 ГПК України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тобакко Дістрібушн Систем» від 05.08.2024 про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 31 182 511 грн 60 коп, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (вул. Корсака Івана, буд. 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21736857) в банківських установах України.

3. Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю " Тобакко Дістрібушн Систем" (пров. Біологічний, буд. 2А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 44853575).

4. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (вул. Корсака Івана, буд. 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21736857).

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала підписана 08.08.2024.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук