Ухвала

від 09.08.2024 по справі 910/8534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.08.2024Справа № 910/8534/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВТІ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15)

до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, буд. 4/6)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором поставки №740/з від 27.10.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВТІ" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 196080,00 грн.

Заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов`язань за договором поставки №740/3 від 27.10.2020 року в частині повної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим заявник просить видати судовий наказ про стягнення основної заборгованості у розмірі 196080,00 грн, а також просить суд стягнути з боржника судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 302,80 грн, витрат на професійну правничу допомогу з підготовки та подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 3500,00 грн і «гонорар успіху» у розмірі 29412,00 грн.

09.08.2024 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ №910/8534/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВТІ» основної заборгованості у розмірі 196080,00 грн, судового збору у розмірі 302,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

При цьому, розглянувши подану заяву про видачу судового наказу в частині вимоги про стягнення з боржника «гонорару успіху» у розмірі 29412,00 грн суд дійшов такого висновку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Тобто в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

Відносно гонорару за позитивне вирішення справи («гонорар успіху»), то слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У даному випадку, оцінюючи заявлений заявником до відшкодування розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в контексті співмірності, реальності та розумності, суд відзначає, що відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За приписами статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

З наведених норм господарського процесуального закону вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пунктом 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Тобто жодної складності у розгляді справи за правилами наказного провадження немає, оскільки умовою видачі судового наказу є відсутність між сторонами спору з приводу невеликої (в розумінні Господарського процесуального кодексу України) суми заборгованості, в той час як послуги адвоката в межах справи про видачу судового наказу фактично зводяться до складення заяви про видачу судового наказу із дотриманням формальних вимог ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, у справі №910/8534/24 негативне для заявника вирішення справи могло мати місце лише у випадку недотримання передбачених ст. 150 Господарського процесуального кодексу України вимог до заяви про видачу судового наказу, оскільки судовий наказ видається судом без аналізу обґрунтованості вимог, що виключає необхідність їх правового обґрунтування (достатнім є наведення обставин перебігу правовідносин між сторонами).

Зважаючи на відсутність будь-якої складності у справі №910/8534/24, невеликий обсяг та однозначний характер доказів по цій справі, в тому числі стягнення заборгованості за однією видатковою накладною суд не вбачає розумним та доцільним покладення на боржника обов`язку із компенсації гонорару успіху, оскільки в такому випадку витрати позивача на професійну правничу допомогу будуть нерозумними та неспівмірними із складністю справи.

Надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, суд прийшов до висновку про те, що у даному конкретному випадку відсутні правові підстави для покладення на боржника відшкодування заявнику «гонорару успіху» у розмір 29412,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВТІ» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в частині відшкодування «гонорару успіху» у розмірі 29412,00 грн.

Ухвала набирає законної сили 09.08.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т.В. Васильченко