Рішення

від 08.08.2024 по справі 910/6511/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/6511/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» (вул. Отамана Головатого, буд. 65, м. Біляївка, Одеська обл., 67600; ідентифікаційний код 37136296)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратрансбуд» (вул. Левка Лук`яненка, 29-Б, літ. А, офіс 205, м. Київ; ідентифікаційний код 41009680)

про стягнення 65 200 грн,

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» (далі за текстом - ТОВ «Бєл-Транс», Позивач, Перевізник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратрансбуд» (далі за текстом - ТОВ «Терратрансбуд», Відповідач, Заявник) про стягнення 65 200 грн заборгованості за договором на перевезення вантажів № 27/09 від 22.09.2022 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору надано послуги з перевезення, які Відповідачем станом на дату звернення до суду з позовом оплачено не в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 03.06.2024 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 03.06.2024 о 12:50

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, судом встановлено, що 03.06.2024 ухвала суду від 03.06.2024 належним чином вручена Відповідачу.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/6511/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.09.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Перевізник бере на себе зобов`язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому Замовником вантажі, а саме: сільськогосподарську продукцію (згідно з товарно-транспортними накладними) з місця відправлення до пункту призначення згідно з підписаними Сторонами в електронній формі із застосуванням електронного документообігу системи «Вчасно» Додатковими угодами та Заявками до цього Договору, та видавати вантаж особі, уповноваженій Замовником на одержання вантажу, а Замовник бере на себе зобов`язання сплачувати послуги за перевезення вантажу у розмірі та порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно пункту 1.3 Договору у Заявці на перевезення вантажу, що підписується сторонами у вигляді Додаткової угоди до цього Договору зазначається місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставка вантажу).

Надання послуг з перевезення вантажу підтверджується підписанням Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 1.4 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунки між Перевізником та Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника. Оплата здійснюється в наступному порядку: оплата 80 % від вартості послуг, визначених відповідною заявкою, додатковою угодою, здійснюється протягом 7 банківських днів після отримання в електронній формі в програмному забезпечення «Вчасно» та підписання з використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку визначеному законодавством щодо електронного документообігу та з урахуванням положень цього Договору, рахунку - фактури та копії наступних документів у форматі pdf: реєстру відправлених автомобілів; товарно-транспортних накладних; акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Вказані документи надсилаються Заявнику протягом 3 банківських днів після надання послуг.

Оплата решти вартості послуг оплачується Замовником протягом 7-ми банківських днів після реєстрації Перевізником у визначеному законодавством порядку відповідної податкової накладної. При розрахунку вартості перевезеного вантажу враховується вага відвантаженого вантажу у місці розвантаження (пункт 4.3 Договору).

Згідно пункту 4.5 Договору послуги вважаються наданими за фактом розвантаження вантажу у пункті призначення, за фактом чого складається Акт приймання-передачі наданих послуг в електронній формі.

Пунктом 9.2 Договору закріплено, що строк дії Договору: з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2024, але в будь якому випадку до моменту виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно доводів Позивача, у період з вересня - листопада 2022 року ним надано послуги перевезення вантажу Відповідачу на суму 6 214 062, 78 грн.

Претензії щодо якості наданих послуг матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією вих. № 43/23 від 20.03.2023 про необхідність погашення заборгованості в розмірі 396 559, 80 грн.

Згідно доданих платіжних доручень за період з 31.03.2023 по 30.06.2023 Відповідачем частково сплачено борг в розмірі 203 275, 80 грн.

Так, станом на 30.06.2023 у Замовника за Договором виникла заборгованість в розмірі 193 284 грн.

07.09.2023 Відповідачем здійснено оплату в розмірі 15 000 грн, а 11.09.2023 від Відповідача надійшов гарантійний лист № 48, зі змісту якого вбачається, що Відповідач визнає заборгованість в розмірі 121 200 та пропонує погасити заборгованість згідно графіку.

Заперечення Позивача в частині графіку та визначеної Відповідачем суми заборгованості в матеріалах справи відсутні, а відтак погоджені Позивачем, що також вбачається із наданого Позивачем електронного листування.

Як вбачається з матеріалів справи та як про це зазначає Позивач, на виконання гарантійного листа № 48 від 11.09.2023 Відповідачем здійснено оплати за період з 15.09.2023 по 27.11.2023 в загальному розмірі 56 100 грн. згідно наступних платіжних інструкцій: від 15.09.2023, від 25.09.2023, від 11.10.2023, від 31.10.2023, від 24.11.2023, від 27.11.2023.

Відтак, із наданих до справи доказів судом встановлено, що станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість Відповідача становить 65 100 грн (121 200 грн - 56 100 грн), в той час як Позивачем зазначається 65 200 грн.

Позивач зазначає, що 06.09.2023 засобами електронного документообігу підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за Договором.

Докази підписання вказаного Акту Відповідачем матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень чи то доказів на спростування заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення умов Договору в частині оплати послуг, що визнано Відповідачем у гарантійному листі від 11.09.2023 № 48.

При цьому судом враховано відсутність доказів належного виконання умов Договору та сплату коштів згідно запропонованого графіку.

Як встановлено судом вище, на підставі наявних у справі доказів вбачається за можливе встановити факт наявності у Відповідача станом на дату звернення до суду з позовом заборгованості в розмірі 65 100 грн, оскільки матеріали справи містять докази оплати Відповідачем боргу в період з 15.09.2023 по 27.11.2023 в розмірі 56 100 грн., що відповідно свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо наданих Позивачем актів звірки суд зазначає, що останні не містять доказу підписання Відповідачем та не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів оскільки відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що в акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Акт звірки за 30.03.2024, на який посилається Позивач не міститься в матеріалах справи.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за надані послуги у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратрансбуд» (вул. Левка Лук`яненка, 29-Б, літ. А, офіс 205, м. Київ; ідентифікаційний код 41009680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс» (вул. Отамана Головатого, буд. 65, м. Біляївка, Одеська обл., 67600; ідентифікаційний код 37136296) заборгованість - 65 100 (шістдесят п`ять тисяч сто) грн та судовий збір 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 35 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.08.2024

Суддя Антон ПУКАС