Ухвала

від 07.08.2024 по справі 911/2027/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2024 р. Справа № 911/2027/24

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва, 04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 15-А

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Спецбудсервіс", 08147, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гетьманська, будинок 6, офіс 49

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг", 79053, Львівська область, місто Львів, вулиця В.Великого, будинок 18

про зобов`язання вчинити дії

встановив:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва звернулося до господарського суду з позовом б/н від 29.07.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Спецбудсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг", в якому просить зобов`язати відповідачів відновити на всю ширину проїзну частину і тротуари вул. М.Гулака на ділянці від вул. Автозаводська до вул. Бережанської з влаштуванням щебеневої основи і двошарового асфальтобетонного покриття проїзної частини і тротуарів відповідно до вимог правил благоустрою 1051/1051.

Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про її повернення, з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, позовна заява це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Згідно із частиною другою статті 162, частиною п`ятою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Статтею 244 Цивільного кодексу України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

В даному випадку, позовну заяву б/н від 29.07.2024 від імені Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва підписано його представником Світланою Пархоменко, на підтвердження повноважень якої додано копії: довіреності від 18.07.2024, наказу № 920/к від 01.12.2022 про переведення, посадової інструкції начальника юридичної служби, затвердженої начальником Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва О.М, Куліковим від 14.12.2023.

Разом з тим, за приписами статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами першою, другою статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19.

Згідно із пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму. Водночас відповідно до пункту 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, оцінивши категорію справи, суд зазначає, що подана позовна заява не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб`єкта владних повноважень та зазначила, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Наявність або відсутність у державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження того, що Пархоменко С.Є. уповноважена діяти в інтересах підприємства через інститут самопредставництва та має право на підписання позовної заяви.

Зокрема матеріали позовної заяви не містять доказів наявності трудових відносин ОСОБА_1 із Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва, як і доказів на підтвердження того, що коло трудових (посадових) обов`язків підписанта позовної заяви надає йому таке право підпису.

Із долученої до позовної заяви посадової інструкції начальника юридичної служби, затвердженої начальником Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва О.М, Куліковим від 14.12.2023 вбачається, що начальник служби представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань та спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред`явлені підприємству, тоді як право підпису не передбачено.

Довіреність від 18.07.2024 видана Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва в особі начальника підприємства Кулікова О.М., який діє на підставі Статуту, що уповноважує ОСОБА_1 представляти інтереси довірителя, зокрема, в усіх судових установах України з усіма правами сторони, третьої особи, боржника, кредитора, як зазначено вище не є тим документом, що підтверджує повноваження на самопредставництво.

Із долученого до матеріалів позову Статуту Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 27.03.2024 № 283 випливає, що управління Підприємством здійснює начальник відповідно до Статуту (п. 5.1); начальник Підприємства без доручення діє від імені Підприємства та представляє його інтереси (п. 5.4.4).

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі належать відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, керівником Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (код ЄДРПОУ 05465258) є ОСОБА_2 . Натомість відомості про ОСОБА_1 як про особу, яка може вчиняти дії від імені Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва у порядку самопредставництва у реєстрі також відсутні.

Отже, слід констатувати, що підписантом позовної заяви не підтверджено відповідно до закону, положення, трудового контракту, наказу повноважень на право підпису від імені позивача позовної заяви у порядку самопредставництва або через представника у розумінні положень статті 56, 58 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з висновками Верховного Суду в ухвалі від 18.04.2023 по справі № 903/700/20, від 26.06.2023 по справі № 7/175, від 18.09.2023 по справі № 910/13968/22, від 22.01.2024 по справі N 910/151/23, від 23.01.2024 по справі N 922/2945/23, від 04.03.2024 по справі № 912/3604/15.

За змістом пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, позовна заява, яка підписана особою, що не підтвердила свої повноваження щодо подання та підписання позовної заяви в порядку, передбаченого законодавством, підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Позовну заяву б/н від 29.07.2024 вважати неподаною і повернути Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва разом з доданими до неї документами.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 07.08.2024