Рішення

від 17.07.2024 по справі 911/672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/672/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, код: 00032112)

до

Малого приватного підприємства «Азія» (08147, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Сагайдачного, будинок 16, приміщення 5/1, код: 13500454)

про стягнення 1110021,09 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Зелена Н.Ю.;

від відповідача:Сінькова Ю.К.;

1. Зміст позовних вимог та заперечень.

До Господарського суду Київської області 18.03.2023 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі позивач) про стягнення з Малого приватного підприємства «Азія» (надалі відповідач) заборгованості за кредитним договором від 20.03.2017 № 77717К2 у загальному розмірі 1110021,09 гривень, з яких: 874395,12 гривень основна заборгованість, 192664,38 гривень процентів за користування кредитом, 42900,00 гривень комісія за управління, 54,64 гривень пеня, 6,95 гривень 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 3300000 гривень проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по тілу кредиту та по процентам за користування кредитом, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені та 3% річних.

Відповідач, що був належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

2. Рух справи.

Ухвалою від 21.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, яке судом неодноразово відкладалося.

Ухвала суду про відкриття провадження була отримана відповідачем 09.04.2024.

Ухвала суду від 17.04.2024, якою підготовче засідання було відкладено на 15.05.2024 була отримана відповідачем 23.04.2024.

Ухвала суду від 15.05.2024, якою підготовче засідання було відкладено на 29.05.2024 була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку проте була повернута із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 29.05.2024 підготовче провадження було закрите, а справу було призначено до розгляду по суті на 19.06.2024. Зазначена ухвала була отримана відповідачем 07.06.2024.

Засобами підсистеми «Електронний суд» 14.06.2024 представником відповідача сформовано заяву про відкладення розгляду справи, яку ухвалою суду від 19.06.2024 було повернуто відповідачу без розгляду. Цією ж ухвалою, після проведення стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, судове засідання було відкладено на 17.07.2024.

В системі «Електронний суд» 10.07.2024 було сформовано клопотання представника відповідача про витребування для огляду та ознайомлення долучені до позовної заяви в копіях оригінали документів, зокрема оригіналів кредитного та іпотечного договорів.

В системі «Електронний суд» 15.07.2024 представником позивача було сформоване клопотання про застосування заходів процесуального примусу, а 16.07.2024 представником відповідача було сформовано заперечення на зазначене клопотання.

В судове засідання 17.07.2024 з`явилися представники сторін. Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання у задоволенні клопотань сторін про витребування оригіналів документів та про застосування заходів процесуального примусу було відмовлено, з огляду на їх безпідставність. Щодо суті спору в судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Після виходу з нарадчої кімнати 17.07.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

3. Факти та обставини встановлені судом.

20.03.2017 позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № 77717К2 (надалі Кредитний договір), за змістом якого:

- сума кредиту становить 3300000,00 гривень (п. 2.3.1.);

- кінцевий строк погашення кредиту 16.03.2024 (п. 2.4.);

- цільове призначення кредиту - придбання позичальником нежитлових приміщень загальною площею 3627,3 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд.40 (п. 2.5.1.);

- розмір процентної ставки за кредитом 21,5 % річних. Нарахування процентів відбувається протягом усього строку кредитування, на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року (360 днів). Сплата процентів, відповідно до п. 6.6. Кредитного договору здійснюється з 1 по 7 число кожного місяця (п.п. 3.1.2., 3.1.4.);

- розмір ставки комісії за управління становить 0,1% від суми кредиту. Сплата комісії, відповідно до п. 6.7. Кредитного договору здійснюється з 1 по 7 число кожного місяця (п.п. 3.2.1.1., 3.2.1.2.);

- погашення кредиту протягом дії Договору здійснюється позичальником згідно Графіку зміни ліміту заборгованості (п.п. 6.3.);

- Банк має право вимагати виконання грошових зобов?язань за цим договором у повному обсязі, у випадках, передбачених пунктами 9.2.5 - 9.2.6 цього Договору, у строки, передбачені пунктами 9.2.5 - 9.2.6 цього Договору (п.п. 8.1.2).

Підпунктом 9.2.6 пункту 9.2 Кредитного договору, передбачено зобов?язання позичальника здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, у випадках передбачених умовами Кредитного договору, в тому числі, у разі, якщо позичальником порушено виконання будь-якого зобов?язання за Кредитним договором.

Графік зміни ліміту заборгованості - розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення ліміту заборгованості за договором, який є невід?ємною частиною договору. Графік зміни ліміту заборгованості наведено у Додатку 1 до цього договору (ст. 1).

Графік зміни ліміту заборгованості визначав щомісячну сплату платежів за кредитом.

27.12.2016 між ТОВ «Автотранспортне підприємство «Грузовик» (продавець) та МПП «Азія» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального Донецької області Верченко Т.І., зареєстровано в реєстрі за № 1329. 31.01.2017 до вказаного договору було внесено зміни (договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу від 27.12.2016), посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального Донецької області Верченко Т.І., зареєстровано в реєстрі за № 51.

Відповідно до умов зазначеного договору МПП «Азія» придбало нежитлові приміщення загальною площею 3627,3 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд.40.

При цьому, продавець та покупець узгодили, що загальна ціна продажу нерухомості становить 6050000,00 гривень, з яких: 1200000,00 гривень сплачуються покупцем у день укладання договору, 450000,00 гривень сплачуються покупцем до 20.01.2017, 1100000,00 гривень сплачуються покупцем до 15.03.2017, 3300000,00 гривень сплачуються покупцем до 20.03.2017 за рахунок кредиту отриманого у АТ «Укрексімбанк».

Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору, надання кредиту здійснюється в т.ч. шляхом оплати відповідно до укладених (позичальником) контрактів, рахунків-фактур та інших документів, що є підставою для здійснення платежів.

На виконання умов Кредитного договору та на підставі Рахунку-фактури № СФ-0000468 від 27.12.2016, позивач 20.03.2017 перерахував на рахунок ТОВ «Автотранспортне підприємство «Грузовик» 3300000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 4 від 20.03.2017, тобто у такий спосіб виконав умови щодо надання кредиту.

В якості забезпечення виконання відповідачем умов Кредитного договору, між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір № 77717Z4 від 20.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Саховою М.А., зареєстровано в реєстрі за № 1385, відповідно до умов якого, в іпотеку позивачу було передано: 1. Нежитлові приміщення загальною площею 3627,3 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд.40. 2. Нежитлові приміщення, літ. А-5, приміщення 68, кімнати 1,2,3,5,7,8, реєстраційний номер - 79960414123, загальною площею 71,3 кв.м., що розташоване за адресою, 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Металургів, 198.

Як стверджує позивач з моменту видачі кредиту (20.03.2017) до січня 2021, відповідач виконував умови Кредитного договору, сплачував платежі передбачені умовами угоди (тіло кредиту, проценти та комісії), на підтвердження чого надав розрахунки заборгованості та виписки руху коштів по рахунках, а починаючи з лютого 2021 відповідач припинив виконувати умови Кредитного договору (сплачувати заборгованість), внаслідок чого за кредитом утворилась прострочена заборгованість.

31.10.2023 позивачем на адресу відповідача (08147, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Сагайдачного, будинок 16, приміщення 5/1) була направлена вимога щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором, обґрунтувавши її посиланням на п.п. 8.1.2., 9.2.5.-9.2.6. Кредитного договору, яка була залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, наданого позивачем, станом на 02.02.2024 заборгованість відповідача перед позивачем, складає 1110021,09 гривень, з яких: 874395,12 гривень - заборгованість за кредитом; 192664,38 гривень - проценти за користування кредитом; 42900,00 гривень - комісія за управління; 54,64 гривень - пеня; 6,95 гривень - 3 % річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення зобов?язань.

4. Оцінка та висновки суду.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 статті 1046 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, шляхом перерахування 20.03.2017 на рахунок ТОВ «Автотранспортне підприємство «Грузовик» 3300000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 4 від 20.03.2017, що узгоджується із положеннями п. 5.6. Кредитного договору, який допускає такий спосіб надання кредиту та положеннями п. 1.8. договору купівлі-продажу від 27.12.2016, укладеного відповідачем, як покупцем із ТОВ «Автотранспортне підприємство «Грузовик».

Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів відповідачем в перебігу розгляду справи спростовано не було.

Судом також встановлено, що у зв`язку із допущеним простроченням чергових платежів з повернення кредитних коштів, спираючись на положення п.п. 8.1.2., 9.2.5.-9.2.6. Кредитного договору, позивач 31.10.2023 надіслав на адресу відповідача (08147, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Сагайдачного, будинок 16, приміщення 5/1) вимогу щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором, яка була отримана відповідачем, проте була залишена відповідачем без виконання.

Отже, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, не здійснив погашення заборгованості по кредиту у встановлені строки та розмірі, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів, однак, доказів повернення у повному обсязі відповідачем кредитних коштів матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо факту існування у відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 874395,12 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 192664,38 гривень, заборгованості по комісії за управління у розмірі 42900,00 гривень є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 54,64 гривень пені та 6,95 гривень - 3 % річних згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення зобов?язань, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що пунктом 10.1 Кредитного договору сторони погодили, що у разі невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Вказані умови договору узгоджуються з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що такий є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 54,64 гривень пені та 6,95 гривень - 3 % річних також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 16650,32 гривень покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Азія» (08147, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Сагайдачного, будинок 16, приміщення 5/1, код: 13500454) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, код: 00032112) 874395,12 гривень заборгованості за кредитом, 192664,38 гривень процентів за користування кредитом, 42900,00 гривень комісії за управління, 54,64 гривень пені, 6,95 гривень 3% річних та 16650,32 гривень судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2024.

Суддя Р.М. Колесник