Рішення

від 31.07.2024 по справі 916/2862/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2862/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» (65091, Одеська обл., м. Одеса, Серединський сквер, буд. 3, кв. 17; код ЄДРПОУ 45038364)

до відповідача: LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» (ЛІМІТЕД ЛАЙАБІЛІТІ КОМПАНІ «БАЙТРІ ТРЕЙДІНГ») (9002, Bulgaria, Varna, Morska Sirena Street, 27, office 2; реєстраційний номер 207589464; юридична особа, яка не є резидентом України)

про стягнення 20 000,00 євро;

представники сторін:

від позивача Самох М.Ю.,

від відповідача Кострич М.П.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» про стягнення 20 000,00 євро.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за угодами № 02/1 від 06.12.2023 та № 02/2 від 12.12.2023 до Контракту № 02/13112023 від 13.11.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості спецконтейнерів на загальну суму 20 000,00 євро.

Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 13 055,64 грн.

02.07.2024 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

04.07.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (доступ до електронної справи надано 05.07.2024).

Ухвалою від 04.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2862/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.

29.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача про визнання позову.

30.07.2024 представником позивача подано до суду заяву про повернення 50% сплаченого у справі судового збору на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи подання представником відповідача заяви про визнання позову, судом 31.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підсудності спору Господарському суду Одеської області та застосування законодавства України.

За приписами ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України. За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону. Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб`єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 30 ГПК щодо виключної компетенції господарських судів України.

Господарські суди повинні керуватися вимогами статті 3 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації. Зокрема, частиною 2 статті 3 ГПК передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У випадку обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, господарський суд на підставі статті 3 ГПК застосовує це право у вирішенні спору. При цьому за приписами частин 3 та 4 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права може бути здійснений щодо угоди (правочину) в цілому або її окремої частини. Вибір права стосовно окремих частин угоди повинен бути явно вираженим.

Вибір сторонами українського права як такого, що регулює їх відносини за угодою, означає вибір саме національного законодавства України, а не окремих законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини сторін.

Згідно пункту 9.1. Контракту № 02/13112023 від 13.11.2023, укладеного між сторонами у даній справі, будь-який спір, який виникає у господарських правовідносинах між Сторонами за цим Контрактом, підлягає розгляду та вирішенню у Господарському суді Одеської області (м. Одеса, Україна).

Правом, яке регулює цей Контракт, є матеріальне право України (п. 9.2. Контракту).

Таким чином, даний спір підлягає розгляду у Господарському суді Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» як покупцем та LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» (резидент Болгарії) як постачальником укладено Контракт № 02/13112023 (надалі Контракт; а.с. 15-22), відповідно до якого постачальник поставляє, а покупець купує інертні гази, балони для їх перевезення, спеціалізовані контейнери і палети як нові, так і вживані. Товари поставляються партіями на підставі Угод до цього Контракту (п. п. 1.1., 1.2. Контракту).

На підставі Угоди № 02/1 від 06.12.2023 року (а.с. 23-24) та Угоди № 02/2 від 12.12.2023 року (а.с. 30-31) до Контракту ТОВ «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» поставив «BAYTREE TRADING» LLC два порожніх спецконтейнери № ECGU1500065 та № ECGU1500018 для наповнення їх інертними газами та поставки в зворотному напрямку Покупцю, як це передбачено пунктами 5.2., 5.3. Контракту. Заставна вартість спецконтейнерів складає 10 000 євро за кожний (п. 3 даних Угод).

Зазначені поставки пустих спецконтейнерів № ECGU1500065 та № ECGU1500018 на адресу «BAYTREE TRADING» LLC підтверджуються митними деклараціями 23UA500580000410U9 від 07.12.2023 року (а.с. 27-28) та 23UA500580000411U8 від 13.12.2023 року (а.с. 34-35), а також, міжнародними товарно-транспортними накладними № 1312/1 від 13.12.2023 року (а.с. 29) та № 1312/2 від 13.12.2023 року (а.с. 36) відповідно.

На підставі пунктів 1 Угоди № 02/1-1 від 28.12.2023 року (а.с. 37-39) та Угоди № 02/2-1 від 28.12.2023 року (а.с. 45-47) до вищевказаного Контракту, сторони дійшли згоди, що у зв`язку з відмовою Покупця від необхідності повернення тари, а також враховуючи зацікавленість Постачальника у придбанні цих двох спецконтейнерів. ТОВ «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» продає, a «BAYTREE TRADING» LLC купує дані спецконтейнери.

Крім того, у пунктах 4, 5 Угоди № 02/1-1 від 28.12.2023 року та Угоди № 02/2-1 від 28.12.2023 року зазначено, що вартість кожного спецконтейнера становить 10 000 євро за кожний, яка має бути сплачена «BAYTREE TRADING» LLC на рахунок ТОВ «РЕМ-ПРОФІ- КОМПЛЕКТ» протягом 90 днів з дати відправки Товару.

Листами №№ 2912/2, 2912/1 від 29.12.2023 року ТОВ «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» звернулось до митних органів України щодо зміни митного режиму спецконтейнерів № ECGU1500065 та № ECGU1500018 з «тимчасове вивезення» на митний режим «експорт» (а.с. 40, 48).

29.12.2023 року ТОВ «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» та Одеською митницею були оформлені експортні митні декларації № 23UA500580000529U2 та № 23UA500580000530U5 від 29.12.2023 року та змінено митний режим цих двох спецконтейнерів (а.с. 41-42, 49-50).

Також, Компанії «BAYTREE TRADING» LLC були виставлені інвойси (рахунки-фактури) № 02/1-1 та № 02/2-1 від 28.12.2023 року на оплату вартості цих спецконтейнерів на загальну суму 20 000 євро (по 10 000 євро за кожний) (а.с. 43-44, 51-52).

Як зазначає позивач, станом на сьогоднішній день LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» не оплатило вищевказані рахунки, внаслідок чого перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» виникла заборгованість у сумі 20 000 євро.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 24/04/24 від 24.04.2024 року щодо необхідності погашення вищевказаної заборгованості (а.с. 10-11).

Листом від 20.05.2024 відповідач «BAYTREE TRADING» LLC повідомив про неможливість провести розрахунки по вищевказаному Контракту у зв`язку із незадовільним фінансовим становищем (а.с. 12-13).

01.06.2024 ТОВ «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» та «BAYTREE TRADING» LLC склали та підписали акт звірки розрахунків за даним Контрактом, згідно якого сторони підтвердили наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 20 000 євро (а.с. 14).

Відповідач позов визнає, про що зазначив у заяві за вх. № 28437/24 від 29.07.2024.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, господарський суд виходить із наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідачем невиконані та порушенні зобов`язання за Контрактом у вигляді несплати грошових коштів за поставлений (куплений) товар у вигляді двох контейнерів вартістю по 10 000 євро кожний.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо можливості стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у Постанові від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-44цс18).

Із матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги визначені позивачем в іноземній валюті. Тож, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 20 000,00 євро.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 13 055,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 38 від 01.07.2024.

Отже, судові витрати у даній справі слід розподілити наступним чином: 50 % сплаченого судового збору у сумі 6 527,82 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а решта 50 % підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 73,74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» (65091, Одеська обл., м. Одеса, Серединський сквер, буд. 3, кв. 17; код ЄДРПОУ 45038364) до LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» (ЛІМІТЕД ЛАЙАБІЛІТІ КОМПАНІ «БАЙТРІ ТРЕЙДІНГ») (9002, Bulgaria, Varna, Morska Sirena Street, 27, office 2; реєстраційний номер 207589464; юридична особа, яка не є резидентом України) про стягнення 20 000,00 євро задовольнити.

2. Стягнути з LIMITED LIABILITY COMPANY «BAYTREE TRADING» (ЛІМІТЕД ЛАЙАБІЛІТІ КОМПАНІ «БАЙТРІ ТРЕЙДІНГ») (9002, Bulgaria, Varna, Morska Sirena Street, 27, office 2; реєстраційний номер 207589464; юридична особа, яка не є резидентом України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» (65091, Одеська обл., м. Одеса, Серединський сквер, буд. 3, кв. 17; код ЄДРПОУ 45038364) 20 000,00 євро заборгованості, 6 527,82 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ПРОФІ-КОМПЛЕКТ» (65091, Одеська обл., м. Одеса, Серединський сквер, буд. 3, кв. 17; код ЄДРПОУ 45038364) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) 6 527,82 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 38 від 01.07.2024.

4. На виконання п. 2 резолютивної частини рішення видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31 липня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 09 серпня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков