Рішення

від 08.08.2024 по справі 920/801/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2024м. СумиСправа № 920/801/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району Сумської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт»

про визнання недійсними додаткових угод №2-10 до договору поставки товарів та повернення безпідставно збережених бюджетних коштів у сумі 49865,60 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 02.05.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 30.05.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 06.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 10.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 13.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 20.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 25.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

- Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 07.12.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт;

Також, прокурор просить суд стягнути з ТОВ Глухівнафтопродукт на користь відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району кошти в сумі 49865,60 грн та на користь Сумської обласної прокуратури 24224,00 грн судовий збір, сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок укладення спірних додаткових угод збільшилися ціна на бензин А-92 збільшилась на 94,02 %, а вартість дизельного палива збільшилась загалом на 111,22 % від початкової вартості товару, визначеної договором поставки товарів №26 від 10.01.2022; спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на бензин та дизпаливо, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 49865 грн 60 коп., тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району.

Відповідно до ухвали суду від 08.07.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 3.1.6., 3.1.10., 5.2.1., 5.2.10. Положення про відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району, затвердженого рішенням Шалигинської селищної ради 25 сесії восьмого скликання від 13.10.2023, відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради є структурним підрозділом Шалигинської селищної ради, який утворюється селищною радою та є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила і підпорядковується виконавчому комітету Шалигинської селищної ради та селищному голові. Відділ утворений з метою управління закладами освіти, що є комунальною власністю Шалигинської селищної ради. Відділ фінансується за рахунок коштів селищного бюджету. Відділ є юридичною особою, як юридична особа публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки. Для досягнення мети, визначеної у п. 2.1 цього Положення відділ організовує фінансове та матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих йому закладів освіти, у тому числі будівництво, реконструкцію, ремонт будівель, споруд, приміщень, інших об`єктів закладів освіти, комплектування їх меблями, відповідним обладнанням, навчально-методичними посібниками, підручниками, спортивним інвентарем у обсягах, які забезпечують надання освітніх послуг у відповідності до встановлених державних стандартів освіти.

Здійснює інші повноваження та виконує завдання, покладені на відділ відповідно до чинного законодавства. Начальник відділу представляє інтереси Відділу в органах місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради є замовником за Договором поставки товарів № 26 від 10.01.2022, укладеним з ТОВ «Глухівнафтопродукт» та згідно з його умовами (п. 9.2) відділ наділено правом на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Таким чином, відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України (далі Кодекс), для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно зі частиною 5 статті 22 Кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Кодексу бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів селищного бюджету, а Відділ є головним розпорядником коштів, отже відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради є належним позивачем у зазначеній справі.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

У зв`язку з цим, Шосткинською окружною прокуратурою спрямовано до відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району листа від 25.06.2024 про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод №2-10 до договору поставки товарів № 26 від 10.01.2022, проте останнім, упродовж розумного строку, заходів щодо їх усунення не вжито.

Згідно відповіді відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району від 28.06.2024 договір поставки товарів № 26 від 10.01.2022 та всі додаткові угоди до нього укладено між відділом освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради та ТОВ «Глухівнафтопродукт» з дотриманням всіх вимог чинного на момент їх укладення законодавства України.

Прокурором розцінена така поведінка позивача як нездійснення уповноваженим органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави. А тому, така усвідомлена пасивна поведінка позивача є достатньою підставою для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відділом освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області згідно з даними електронної системи «PROZORRO» (https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-11-29-001305-a), проведено закупівлю бензину та дизельного палива.

За результатами проведених відкритих торгів (UA-2021-11-29-001305-a) між відділом освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт» 10.01.2022 укладено договір № 26 про поставку товарів бензину та дизельного палива загальною вартістю 334 394, 00 грн., у т.ч. ПДВ 55732,33 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (ТОВ «Глухівнафтопродукт») зобов`язується у 2022 році поставити Замовникові (відділ освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району) товари: Нафта і дистиляти (бензин А-92 та паливо дизельне), а Замовник зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2. Договору товаром цього договору є «Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5» та «Паливо дизельне».

Пунктом 3.1. Договору, визначено, що загальна сума цього Договору становить 334394,00 грн., у т.ч. ПДВ 55732,33 грн, зокрема «Бензин автомобільний А-92- Євро5-Е5» в кількості 8635 літрів за ціною 26,80 грн. за літр загальною вартістю 231418,00 грн., паливо дизельне в кількості 3749 літрів за ціною 27,46 грн за літр загальною вартістю 102 947,54 грн. та паливо дизельне в кількості 1 літр за ціною 28,46 грн за літр.

Згідно п. 5.1. Договору строк поставки Товарів - згідно потреби з бази Постачальника, згідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442.

Відповідно до п. 10.1. цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та діє в частині постачання товару до 31.12.2022 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 11.2 Договору зміни до цього Договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди, якщо інше не передбачено даним договором або у чинному законодавстві України.

Відповідно до п. 11.3 умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника та зміни ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У подальшому Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №26 від 10.01.2022, якими збільшено вартість одиниці товару.

Так, додатковою угодою № 1 від 21.02.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №1, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 6631,10 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 29 грн. 47 коп. за літр (тобто на 9,96 % від початкової ціни);

- за 3409, 80 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 30 грн. 20 коп. за літр (тобто на 9,98 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 1 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 2 від 02.05.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №2, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 6029,58 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 32 грн. 41 коп. за літр (тобто на 20,93 % від початкової ціни);

- за 3100,75 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 33 грн. 21 коп. за літр (тобто на 20.94 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 2 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 3 від 30.05.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №3, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 5483,12 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 35 грн. 64 коп. за літр (тобто на 32,99 % від початкової ціни);

- за 2819,72 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 36 грн. 52 коп. за літр (тобто на 32,99 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 3 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 4 від 01.06.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №4, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 4985,17 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 39 грн. 20 коп. за літр (тобто на 46,27 % від початкової ціни);

- за 2564,14 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 40 грн. 16 коп. за літр (тобто на 46,25 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 4 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 5 від 06.06.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №5, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 4534,07 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 43 грн. 10 коп. за літр (тобто на 60,82 % від початкової ціни);

- за 2331,88 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 44 грн. 16 коп. за літр (тобто на 60,81 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 5 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 6 від 10.06.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №6, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 4122,75 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 47 грн. 40 коп. за літр (тобто на 76,87 % від початкової ціни);

- за 2120,59 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 48 грн. 56 коп. за літр (тобто на 76,84 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 6 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №7, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 3758,05 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшено ціну з 26 грн. 80 коп. до 52 грн. 00 коп. за літр (тобто на 94,02 % від початкової ціни);

- за 1928,39 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 53 грн. 40 коп. за літр (тобто на 94,46 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 7 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 8 від 20.06.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №8, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 3758,05 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 52 грн. 00 коп. за літр ( за ціною визначеною у додатковій угоді № 7 від 13.06.2022, тобто на 94,02 % більше від початкової ціни);

- за 1775,45 л палива дизельного збільшено ціну з 27 грн. 46 коп. до 58 грн. 00 коп. за літр (тобто на 111,22 % від початкової ціни).

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 8 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 9 від 25.10.2022 до Договору визначено/збільшено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки порівняного з Договором № 26 від 10.01.2022, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №9, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 3758,05 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 45 грн. 99 коп. за літр (тобто на 71,60 % більше від початкової ціни);

- за 1775,45 л палива дизельного визначено ціну 54 грн. 50 коп. за літр (тобто на 98,47 % більше від початкової ціни).

Хоча, відповідно до додаткової угоди № 9 від 25.10.2022 зазначено, що сторони домовилися про зміну ціни за одиницю товару в бік зменшення, нова ціна є значно більшою у порівнянні з ціною, визначеною у Договорі.

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 9 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Додатковою угодою № 10 від 07.12.2022 до Договору визначено ціну за одиницю товару та зменшено об`єм його поставки, про що зазначено у п. 3 додаткової угоди №10, зокрема:

- за 1343,26 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 26 грн. 80 коп. (за початковою ціною);

- за 406,91 л бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 визначено ціну 45 грн. 99 коп. за літр (за ціною визначеною у додатковій угоді № 9 від 25.10.2022, тобто на 71,60 % від початкової ціни);

- за 1775,45 л палива дизельного визначено ціну 54 грн. 50 коп. за літр (за ціною визначеною у додатковій угоді № 9 від 25.10.2022, тобто на 98,47 % від початкової ціни).

Хоча, відповідно до додаткової угоди №10 від 07.12.2022 зазначено, що сторони домовилися про зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, зафіксована у ній ціна є значно більшою у порівнянні з ціною, визначеною у Договорі.

Відповідно до п.п. 6-7 ця додаткова угода № 10 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною до Договору № 26 від 10.01.2022.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до підписаних додаткових угод № 1-10 вартість бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 збільшилась загалом з 26,80 грн до 52,00 грн. за літр, що склало 94,02 % від початкової вартості товару, а вартість палива дизельного збільшилась загалом з 27,46 грн до 58,00 грн. за літр, що склало 111,22 % від початкової вартості товару.

При цьому, на підставі додаткової угоди №1 ціну на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 та паливо дизельне підвищено на 9,96% та 9,98% відповідно у порівнянні із ціною, визначеною у основному договорі, тобто в межах максимального ліміту у 10 %.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У цій справі, як вже раніше зазначалося, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (в редакції на момент укладення додаткової угоди №2) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Верховним Судом у справі №927/491/19 зазначено, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни, та від кількості підписаних додаткових угод.

Таким чином, збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% від визначеної в договорі у будь-якому випадку суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічні порушення допущені при підписанні усіх інших оспорюваних додаткових угод №3-№10.

Отже, підписання сторонами додаткових угод до Договору, зокрема №2-№10 призвело до необґрунтованого збільшення ціни бензину понад 10 %, а в цілому на 94,02 % від початкової вартості товару, а вартості палива дизельного на 111,22 % від початкової вартості товару, що відповідно порушує вимоги чинного законодавства та не відповідає приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Таким чином, оспорюванні додаткові угоди, якими підвищено ціну на електричну енергію укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та повинні бути визнані недійсними з огляду на наступне.

Законом України Про публічні закупівлі встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Одними з основних засад (принципів) бюджетного законодавства та Закону України Про публічні закупівлі є максимальна економія, ефективність та пропорційність, добросовісна конкуренція серед учасників.

Так, згідно з протоколом від 22.12.2021 щодо прийняття рішення уповноваженою особою відділу освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради визначено переможцем та прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВ «Глухівнафтопродукт» за результатами розгляду тендерної пропозиції останнього, погоджено загальну кількість закупівлі товару та його вартість, яка у подальшому сторонами була зазначена у Договорі.

На момент підписання Договору Відповідачеві було відомо про ціни на бензин та дизпаливо що існували на ринку. Підписавши Договір, Відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.

Поряд із цим, TOB Глухівнафтопродукт мало право відмовитися від укладення відповідного договору згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України Про публічні закупівлі, в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, однак не скористалося цим.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож рішення Відповідача про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі в редакції на час укладення договору).

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі- продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі- продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIIIвбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

У абзаці 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Тобто, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін.

До того ж, законодавець не пов`язує підвищення закупівельних цін для постачальника як підставу для зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачену ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 звертає увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду.

У цій же постанові Верховний Суд зазначає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22.

У даному випадку, сторонами вносилися зміни до договору, що призвело до підвищення ціни в цілому: на бензин на 94,02%, на дизпаливо на 111,22% порівняно з первинною ціною Договору.

Так сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного Договору, підписано додаткові угоди №2-№10 до Договору №26 від 10.01.2022, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні ТОВ «Глухівнафтопродукт» та відділом освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району додаткових угод №2-№10 до договору поставки №26 від 10.01.2022, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни бензину та дизпалива в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни бензину та дизпалива і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди №2-10 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022 укладено з порушенням вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Оскільки Додаткові угоди №2-№10 визнаються недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни бензину та дизпалива, встановленій саме у договорі та додатковій угоді №1 від 21.02.2022.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що Відділом освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району на підставі Договору № 26 та укладених додаткових угод фактично отримано бензину та дизпалива на загальну суму 151475 грн 19 коп., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами та видатковими накладними, які містяться матеріалах справи (а.с. 43-47) та звітом про виконання договору про закупівлю №26 від 10.01.2022 (а.с. 48-49).

Відповідно до поданого Прокурором розрахунку загальний розмір зайво сплачених коштів становить 49865,60 грн.

Зазначена сума обрахована як різниця між сумою коштів, які фактично перераховано TOB Глухівнафтопродукт за бензин та дизпаливо по цінам згідно оспорюваних додаткових угод №2-10 та вартістю бензину та дизпалива, виходячи з ціни з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 до Договору.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у результаті підписання Додаткових угод №2-№10 у надмірному розмірі сплачено на користь ТОВ Глухівнафтопродукт бюджетні кошти у сумі 49865 грн 60 коп., чим порушено інтереси держави, а тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Відділу освіти, молоді та спорту Шалигинської селищної ради Шосткинського району, а позов в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позивних вимог Прокурором та задоволення їх у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 24224 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району Сумської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 49865 грн 60 коп. задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 02.05.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

3.Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 30.05.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

4.Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

5.Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 06.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

6.Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 10.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

7.Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 13.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

8.Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 20.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

9.Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 25.06.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт.

10.Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 07.12.2022 до договору поставки товарів №26 від 10.01.2022, укладену між відділом освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району та ТОВ Глухівнафтопродукт

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт» (вул. Гоголя, 19-А, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 03482873) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району Сумської області (вул. Центральна, 11, смт. Шалигине, Шосткинський район, Сумська область, 41470, код ЄДРПОУ 41065771) безпідставно сплачені кошти в сумі 49865 грн 60 коп.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт» (вул. Гоголя, 19-А, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 03482873) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 24224 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

13.Видати Відділу освіти, молоді та спорту Шалигінської селищної ради Шосткинського району Сумської області, Сумській обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили

14.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

15.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 11-12 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 09.08.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко