Рішення

від 01.08.2024 по справі 924/371/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2024 р. Справа № 924/371/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМАТО", м. Харків

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енаргоатом" від імені якого діє Філія "Відоукремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин

про стягнення 790 023,20 грн. основного боргу, 29 761,66 грн. інфляційних втрат, 18 889,91 грн. 0,3% річних

представники сторін:

позивача - Сільченко Т. І. в режимі ВКЗ

відповідача - не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 01.08.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

10.04.2024р. до Господарського суду області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „АРМАТО", м. Харків до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енаргоатом" від імені якого діє Філія "Відоукремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин про стягнення 790 027,20 грн. основного боргу, 29 761,66 грн. інфляційних втрат, 18 889,91 грн. 0,3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 15.04.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 10:30 год. "15" травня 2024 року.

У підготовчому засіданні 15.05.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 11:00 год. 28.05.2024р.

У підготовчому засіданні 28.05.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 12:00 год. 12.06.2024р.

Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 12.06.2024р. підтверджено, що у зв`язку із відпусткою судді Заярнюка І.В., засідання призначене на 12 год. 00 хв. 12 червня 2024 р. по справі №924/371/24 не проводилось.

Ухвалою суду від 13.06.2024р. Розгляд справи перепризначено на 12:00 год. 27.06.2024р.

У підготовчому засіданні 27.06.2023р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 10 год. 00 хв. „24" липня 2024р.

У судовому засіданні 24.07.2024р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 12:00 год. 01.08.2024р.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАТО" звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 790 027,20 грн. основного боргу, 29 761,66 грн. інфляційних втрат, 18 889,91 грн. 0,3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 917 978,40 грн. з ПДВ. Частково товар на суму 127 951,20 грн. був оплачений. Проте, відповідач умов договору не виконав, за поставлений товар у повному обсязі кошти не оплатив, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 790 027,20 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати грошових зобов`язань відповідачем, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.4 договору позивач нарахував 18 889,91 грн. 0,3 % річних та 29 761,66 грн. інфляційні втрати. У позовній заяві зазначено, що витрати на правничу допомогу, які позивач поніс та/або планує понести орієнтовно складають 30 000,00 грн., докази щодо яких будуть подані у строк п`ять днів відповідно до ст. 129 ГПК України.

У відзиві на позов відповідач визнає факт укладення договору поставки №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р. та зазначає про відсутність можливості здійснити повну оплату наведених у позовній заяві сум у зв`язку з вкрай важким фінансовим становищем відповідача та збитковістю підприємства, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача в ході військової агресії російської федерації проти України, а саме Запорізької АЕС. Так, відповідач є оператором чотирьох діючих атомний електростанцій України та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Отже, виконуючи функції експлуатуючої організації атомних електростанцій відповідач зобов`язаний першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Звертає увагу на лист ТПП від 28.02.2022 року, у якому ТПП засвідчила форс - мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України з 24.02.2022 року до її офіційного закінчення, що вплинуло на зменшення грошових надходжень відповідача за підвищену на ринку електроенергію. Окрім того, відповідач з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу, що передбачає значне фінансове навантаження на відповідача. Вважає, що примусове стягнення з відповідача втрат від інфляції становить загрозу техногенної та екологічної катастроф загальнодержавного масштабу, дефіциту електроенергії, зростанням її вартості, що загрожує забезпеченню соціальної спрямованості економіки України, а також суверенітету та економічній безпеці держави. З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд у разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позовних вимог надати відповідачу відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 3 календарних місяці з моменту його ухвалення. З посиланням на норми законодавства та судову практику про зменшення розміру неустойки та ст. 625 ЦК України, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій на 90% у разі ухвалення рішення про повне або часткове задоволення позовних вимог. Окремо відповідач просить зменшити розмір відшкодування витрат на правову допомогу позивача у справі №924/371/24 до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру.

У відповіді на відзив ТОВ "АРМАТО" заперечує проти тверджень відповідача викладених у відзиві. Доводи відповідача щодо неможливості здійснити розрахунок за поставлений товар у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та відсутністю грошових коштів, на переконання позивача, не є такими обставинами, які можуть свідчити про звільнення від обов`язку або ігнорування розрахунку за поставлений товар. Позивач зазначає, що відмова від сплати коштів - заборгованості за отриманий товар прирівнюється до порушення пава на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах Брумареску проти Румунії, Пономарьов проти України). Стверджує також про необґрунтованість доводів відповідача в частині наявності форс-мажорних обставин, просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у зв`язку з необхідністю врахування інтересів обох сторін та належного отримання задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення. Позивач вважає, що несплата заборгованості на даний час створила значні перешкоди у господарській діяльності останнього. Також звертає увагу на те, що відповідач у відзиві суму нарахований відсотків річних та інфляційних втрат не коментував та не висловив свого відношення з вказаного питання.

Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі та повідомила, що докази понесення судових витрат, пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги у зв`язку з розглядом справи №924/371/24 будуть подані у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Представник відповідача в попередніх засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просив суд задовольнити клопотання зазначені у останньому, а у задоволенні позову відмовити.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

03.05.2023р. між ТОВ "АРМАТО" (Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Покупець) був укладений договір поставки №53-124-01-23-20046, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, по коду згідно УКТ ЗЕД товару, ціною, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 1.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: Меблі та приспособи різні, код ДК 39150000-8 (ДК 021-2015 Меблі та приспособи різні).

Пунктами 3.1 - 3.2 договору визначено, що строк поставки товару становить 60 календарних днів з дати укладення сторонами цього договору. Поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: (Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство", м. Нетішин, Хмельницька область, 30100).

Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем (п. 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 ціна товару по договору становить 764 982,00 грн., крім того ПДВ 20% 152 996,40 грн., всього ціна договору: 917 978,40 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (додаток 1 до договору) ( пункт 4.2 договору).

У відповідності до пункту 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).

Згідно з п. 8.4 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов`язковим (п. 9.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов`язань сторонами, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (пункт 11.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Додатками №1 та №2 до договору оформлено специфікацію №1 та технічну специфікацію, в якій визначено найменування товару, виробника товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначено у розмірі 917 978,40 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору поставки №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р. ТОВ "АРМАТО" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 917 978,40 гр., що підтверджується видатковими накладними №37 від 03.07.2023р. на суму 535 386,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 04.07.2023р.) та №38 від 06.07.2023р. на суму 382 592,40 грн. (за підписом вантажоотримувача 07.07.2023р.), а також товарно-транспортними накладними від 03.07.2023р., від 06.07.2023р. та ярликами про придатну продукцію від 11.07.2023р.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату по замовленню №32 від 30.06.2023р. на суму 917 978,40 грн.

ТОВ "АРМАТО" у позовній заяві стверджує, що 18.01.2024р. та 05.02.2024р. було направлено відповідачу претензії з проханням сплатити борг за договором поставки №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р. з доданим актом звірки. При цьому, докази надіслання та отримання відповідачем претензій не надано.

Крім цього позивач зазначає, що відповідач оплатив за отриманий від позивача товар частково на суму 127 951,20 грн.

Позивач стверджує про існування боргу по оплаті поставленого товару на суму 790 027,20 грн.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661 - припинено, 11.01.2024 здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" код ЄДРПОУ 24584661, як правонаступника ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661, а також реєстрацію філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ ВП: 21313677).

Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, позивач звернувся до суду про стягнення з останнього 790 027,20 грн. заборгованості за поставлений товар та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.4 договору 18 889,91 грн. 0,3 % річних та 29 761,66 грн. інфляційних втрат.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.05.2023р. між ТОВ "АРМАТО" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (покупець) був укладений договір поставки №53-124-01-23-20046, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідача в передбачені цим договором строки товар, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити даний товар.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Сторонами підписано Додатки №1 та №2 до договору - специфікацію №1 та технічну специфікацію, в яких визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість та ціну. Загальна вартість товару визначена у розмірі 917 978,40 грн.

На виконання умов договору поставки №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р. ТОВ "АРМАТО" поставило, а ДП "НАК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" прийняло товар на загальну суму 917 978,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №27 від 03.07.2023р. на суму 535 386,00 грн. (за підписом вантажоотримувача 04.07.2023р.) та №38 від 06.07.2023р. на суму 382 592,40 грн. (за підписом вантажоотримувача 07.07.2023р.), а також товарно-транспортними накладними та ярликами про придатну продукцію від 03.07.2023р., 06.07.2023р. та 11.07.2023р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.

Відповідач оплатив за отриманий від позивача товар частково на суму 127 951,20 грн.

Судом враховується, що у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив факт укладення спірного договору та невиконання ним обов`язку з повної оплати за поставлений позивачем товар.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений позивачем товар за договором №53-124-01-23-20046 від 03.05.2023р., відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 290 027,20 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 290 027,20 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на прострочення сплати відповідачем боргу за отриманий товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.4 договору 18 889,91 грн. 0,3 % річних та 29 761,66 грн. інфляційні втрати.

У п. 8.4 договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При перерахунку заявлених до стягнення 0,3% річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах суми можливої до стягнення, а тому вимога про стягнення 18 889,91 грн. 0,3% річних та 29 761,66 грн. інфляційних втрат за заявлені періоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, з приводу поданого представником відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд звертає увагу заявника, що в межах справи №924/371/24 вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій позивачем не заявлено, а враховуючи незначний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 0,3% річних, підстав для зменшення розміру останніх судом не встановлено, з огляду на що клопотання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволенню не підлягає.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача 290 027,20 грн. основного боргу, 18 889,91 грн. 0,3% річних та 29 761,66 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Крім того, розглядаючи клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, судом враховується, що частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

В обґрунтування неможливості виконання зобов`язань перед ТОВ "АРМАТО", АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" посилається на вкрай важке фінансове становище відповідача, невиконанням грошових зобов`язань контрагентами та збитковість підприємства, що сталось в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача в ході військової агресії російської федерації проти України.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа Бурдов проти росії від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Скрутне фінансове становище відповідача є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Належність відповідача до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, що є необхідним для відстрочення виконання рішення та підлягає доказуванню з урахуванням положень ст.ст. 73-80 ГПК України.

Відповідач, укладаючи спірний договір поставки на визначених у ньому умовах, та приймаючи від позивача товар партіями на протязі липня 2023р. погодився взяти на себе відповідні зобов`язання з його оплати, незважаючи на існування тих обставин, які він зазначає підставою для відстрочення виконання рішення, що не може свідчити про їх винятковість.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано доцільності відстрочення рішення суду саме на три місяці та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (через три місяці) виконати рішення у цій справі.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

З огляду на вищевикладене, враховуючи заперечення позивача, вину відповідача у простроченні зобов`язань з оплати товару за укладеним із позивачем договором поставки, матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 924/371/24 на три місяці.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТО" (61001, Харківська область, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16, код ЄДРПОУ 41799955) 790 023,20 грн. (сімсот дев`яносто тисяч двадцять три гривні 20 коп.) основного боргу, 29 761,66 грн. (двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 66 коп.) інфляційних втрат, 18 889,91 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 91 коп.) 0,3% річних та 12 580,18 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 18 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.08.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 1 прим.

1 прим - до справи,

2- позивачу на ел. armato_@ukr.net

3- представнику позивача, Т.І. Сільченко - ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1

4- відповідачу на ел. office@khnpp.atom.gov.ua

5- представнику відповідача, І.О. Шадріну - ІНФОРМАЦІЯ_3