Рішення

від 09.08.2024 по справі 925/625/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Черкаси справа №925/625/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 6912,02 грн,

15.05.2024 Черкаська міська рада звернулася у Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно утримувані кошти у розмірі 6912,02 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради судові витрати зі сплати судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці площею 0,1497 га із кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, знаходиться нерухоме майно, що належить відповідачу. Відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснював фактичне користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, що є порушенням прав територіальної громади міста Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти у сумі 6912,02 грн відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для їх примусового стягнення з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовні заяві та є адресою його місцезнаходження (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу не була та 28.05.2024 повернулась до суду із причиною невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом, судом повторно було направлено на адресу відповідача ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 про відкриття провадження у справі, проте ця ухвала також не була вручена відповідачу та 16.07.2024 повернулась до суду із причиною невручення «за закінченням терміну зберігання».

Про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , на яку суд і направляв ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру про адресу місця реєстрація ОСОБА_1 . Згідно з відповіддю №659303 від 25.06.2024, адресою місця реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, але останній не скористався своїм правом на подання відзиву на позов чи клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Черкаська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, площею 0,1497 га, що знаходиться у АДРЕСА_3 , що підтверджене інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7112520742019 від 28.10.2019 (дата державної реєстрації права 21.10.2019) (а.с.14, 27).

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7112520742019 від 28.10.2019, зазначено, що земельна ділянка площею 0,1497 га, кадастровий номер 7110136700:06:036:0184, зареєстрована 21.10.2019, з цільовим призначенням 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.27).

З 14.02.2015 у власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданий 01.07.2010) перебуває нежитлове приміщення будівлі складу, яке знаходиться по АДРЕСА_3 із площею приміщення 1251,3 м2 на підставі свідоцтва від 14.02.2015, яке зареєстроване у реєстрі за №95 та посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., що підтверджується інформаційною довідкою №371291669 від 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у власності. (а.с.28)

Відповідно до свідоцтва від 14.02.2015 ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить на праві власності нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень будівлі складу літ. «И-2», а саме: приміщення підвалу з №1-2 до №1-13, загальною площею 1182,5 м2, приміщення 1-го поверху №3-1, 3-2, 3-3, 3-4, загальною площею 68,8 м2, що знаходяться у АДРЕСА_3 (а.с.30).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №25453о від 09.09.2021 загальна площа всіх приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 становить 4850,3 м2 (підвал 1511,2 м2, І поверх 1692,3 м2, ІІ поверх 1646,8 м2).

Отже, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить частина нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , площею 1251,3 м2, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, площею 0,1497 га.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.07.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184, становить 1 147 944,51 грн (а.с.15).

Рішенням Черкаської міської ради №5-656 від 13.05.2010 було затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Черкаси (а.с.23).

Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої слідує, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 11.02 (інші землі) ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру №6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік», значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки було сталим і застосовувалось із значенням 1.0, за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення 1,1, за 2022 рік 1,15, за 2023 рік 1,051.

За розрахунком позивача частка землекористування власника нерухомого майна - площа для нарахування плати за землю, з урахуванням площі нежитлових приміщень, що перебувають у його власності по АДРЕСА_3 , становить 386,00 м2 (1251,30 м2 / 4850,30 м2 = 0,25798404) * 1497 (площа земельної ділянки) м2 = 386,00 м2).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні за 2023 рік (на площу 386,00 м2) становить 295 996,38 грн, а за 2024 рік 311 092,20 грн (з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік 1,051).

Як зазначено вище, у свідоцтві від 14.02.2015 №95 та інформаційній довідці №371291669 від 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна загальною площею 1251,30 м2, що знаходиться у АДРЕСА_3 зазначений ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та має РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданий 01.07.2010.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №659303 від 25.06.2024 (а.с.43), ОСОБА_1 виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та паспорт НОМЕР_4 . Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Отже, на переконання суду однаковий реєстраційний номер облікової картки платника податків, однакові реквізити документів та адреса місця проживання є доказами того, що ОСОБА_2 змінив своє прізвище на ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа №925/1209/23 за позовом Черкаської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утриманих грошових коштів у сумі 28351,99 грн (за період з 21.10.2019 до 02.08.2023) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.11.2023 провадження у справі №925/1209/23 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ти, що 08.11.2023 відповідачем повністю погашено суму заборгованості перед позивачем у розмірі 28351,99 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що особа, яка зазначена власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці позивача, та відповідач у справі є однією і тією ж особою.

На час розгляду цієї справи договір оренди землі відповідач так і не уклав та не сплатив кошти за здійснення фактичного користування землею за період з 03.08.2023 до 06.05.2024 (наступний період після періоду пред`явленого у справі №925/1209/23) до міського бюджету. Отже, відповідач продовжує здійснювати фактичне користування земельною ділянкою під нерухомим майном, без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.

За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 03.08.2023 до 06.05.2024 відповідач зберіг у себе без належних підстав грошові кошти у розмірі 6912,02 грн.

Фактичне користування відповідачем земельною ділянкою та ухилення від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради плати за землю є порушенням права територіальної громади міста Черкаси щодо надходження грошових коштів до місцевого бюджету, і відповідно стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України з відповідача, як землекористувача, який використовує частину земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, як визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як слідує із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом приписів вказаних норм чинного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у спірний період не було укладено договору оренди землі і відповідно право оренди земельної ділянки не було зареєстровано. Разом з тим, суд констатує, що у зв`язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно відповідача, останній користувався частиною спірної земельної ділянки без достатньої на те правової підстави.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Загальна площа земельної ділянки, на якій розташована будівля, у якій знаходяться нежитлові приміщення, що належать відповідачу та мають площу 1251,30 м2 - становить 1497,00 м2, а загальна площа всіх приміщень у будівлі 4850,30 м2.

Отже, частка власності відповідача відносно загальної площі будівлі складає 0,25798404 (1251,30 м2 / 4850,30 м2), площа для нарахування плати за користування відповідачем частиною земельної ділянкою становить 386 м2 (0,25798404 * 1497,00 м2).

Згідно з інформацією, яка міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 станом на 07.07.2023 становить 1 147 944,51 грн (нормативно грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки становить 766,83 грн), тобто нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 (на площу 386 м2) у 2024 році становить 295 996,38 грн.

Як зазначалось судом вище значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки було сталим і застосовувалось із значенням 1.0, за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення 1,1, за 2022 рік 1,15, за 2023 рік 1,051.

Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, що вказані у повідомленні Держгеокадастру від 12.01.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:06:036:0184 (на площу 386 м2) у 2024 році становить 311 092,20 грн.

Як зазначалось судом вище, рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої слідує, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 11.02 (інші землі) ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Отже, за розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за період з 03.08.2023 до 31.12.2023 розмір заборгованості відповідача становить 3673,60 грн, а за період з 01.01.2024 до 06.05.2024 3238,42 грн. Загальна сума заборгованості за період з 03.08.20223 до 06.05.2024 становить 6912,02 грн.

Судом перевірений розрахунок заборгованості позивача та з врахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що розрахунок безпідставно збережених коштів позивачем зроблений арифметично вірно, а тому відповідач мав сплатити позивачу, як власнику земельної ділянки, за період з 03.08.2023 до 06.05.2024 6912,02 грн.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).

Як слідує з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній у спірний період не сплачував позивачу за користування спірною земельною ділянкою плату за землю. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 6912,02 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є доведеними та обґрунтованими, розмір заборгованості не заперечений відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідача у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 6912,02 грн безпідставно збережених коштів.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 3028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко