Ухвала

від 08.08.2024 по справі 400/7607/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 400/7607/23

адміністративне провадження № К/990/29956/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі № 400/7607/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про стягнення податкового боргу в сумі 149 873,24грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» надало зустрічну позовну заяву до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 03.08.2021 №650614290707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 89 873,24 грн, №650714290707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 000,00 грн, № 1190914290707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 000,00 грн, № 651014290707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 000,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, частково задоволено позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про стягнення податкового боргу в сумі 149873,24 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 60 000,00 грн. В решті позову Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2021 №650614290707, від 03.08.2021 №650714290707, від 30.12.2021 №1190914290707, від 03.08.2021 №651014290707 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 на суму штрафних (фінансових) санкцій 89 873,24 грн. В решті зустрічного позову відмовлено. Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» на користь Державного бюджету України податкового боргу в сумі 10 353 грн за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 та в частині задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про визнання повністю протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 на суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 89 873,24 грн скасовано. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» про стягнення податкового боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 10 353,00 грн. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Активгаз Юг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79 520,24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в іншій частині залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 400/9983/23 в частині відмови в задоволені позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 79 520,24 грн та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2021 №650614290707 на суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 79 520,24 грн.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 16.06.2024, від 23.07.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема частини 1 статті 72, частин 1, 2 статті 73, частини 2 статті 74, частини 1 статті 75, частини 1 статті 76, частин 1, 3 статті 90, частин 1-3 статті 242, пунктів 5, 6 частини 4 статті 246 КАС України, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного судового рішення. В оскаржуваній постанові, судом апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права - пункт 12 статті 3, статті 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

На думку скаржника, в даному випадку, докази які містяться в матеріалах справи не досліджено в повному обсязі та цим доказам не надано належної правової оцінки, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного судового рішення, цим самим суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 242 КАС України, адже рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судом не досліджено всі обставини справи, які мають суттєве значення для справи, пов`язано це з тим, що взято до уваги лише правову позицію позивача. Судом не взято до уваги доводи та докази, на які посилався контролюючий орган, як в акті фактичної перевірки, так і під час судового розгляду даної справи.

Верховний Суд зауважує, що пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України, проте скаржником відповідні норми КАС України не зазначено та не обґрунтовано.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належим викладенням підстав касаційного оскарження.

Додатково Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу. Проте скаржником не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Слід зауважити, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Скаржником не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалі по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі № 400/7607/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва