Постанова

від 31.07.2024 по справі 596/178/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 596/178/24

провадження № 61-6648св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів:Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявниці - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа: Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на окрему ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костова О. З., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д. О. звернувся до суду із заявою, просив встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Макіївці Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Макіївка Донецької області.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є батьком заявниці ОСОБА_1 , тому встановлення вказаного факту необхідно для реалізації заявницею її спадкових прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2024 року заяву задоволено.

Встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Макіївка, Донецька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки, місце смерті: м. Макіївка, Донецька область, Україна (тимчасово окупована територія України).

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу Гусятинського відділу державної реєстрації актів цівільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Гусятинський відділ ДРАЦС) задоволено частково. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2024 року скасовано.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мендрика Д. М., заінтересована особа: Гусятинський відділ ДРАЦС, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України залишено без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України.

24 квітня 2024 року Тернопільський апеляційний суд постановив окрему ухвалу, якою повідомив Раду адвокатів Донецької області та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області для вивчення зазначених судом в ухвалі недоліків у діяльності адвоката Мендрика Д. О. та вирішення питання про притягнення, у разі наявності підстав, до дисциплінарної відповідальності.

Окрема ухвала мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановив, що документи, які посвідчують особу заявниці ОСОБА_1 , копії яких завірив та надав суду адвокат Мендрик Д. О., мають ознаки підроблених документів та не дають можливості ідентифікувати особу заявниці як ОСОБА_1 .

Суд зазначив, що згідно з ордером на надання правничої (правової допомоги) адвокат Мендрик Д. О. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року № б/н, однак, з огляду на встановлені судом обставини перевірці підлягає дотримання письмової форми вказаного договору.

У заяві зазначено місце проживання заявниці ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Інформації про перетин ОСОБА_1 адміністративної межі тимчасово окупованої території Донецької області та її перебування на підконтрольній Україні території на день укладення договору немає.

Суд керувався тим, що наведене вказує на можливе порушення адвокатом Мендриком Д. О. Закону України «Про адвокатуру, Правил адвокатської етики та адвокатську діяльність», за наслідком чого є підстави для звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо вирішення питання про дисциплінарну відповідальність цього адвоката.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на окрему ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, просив її скасувати.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема статті 62, 262 ЦПК України.

На підтвердження повноважень заявниці ОСОБА_2 надав належним чином завірені свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги від 06 листопада 2023 року № б/н укладений зі ОСОБА_1 під час його перебування у Німеччині. Цей договір у судовому порядку не визнаний недійсним та є чинним. Законодавство не зобов`язує адвоката зазначати обставини укладення договору, час та місце його укладення, тому суд апеляційної інстанції допустив надмірний і невиправданий формалізм.

Правила адвокатської етики не є законом, а окрема ухвала може постановлятись лише у разі порушення законодавства.

Аргументи інших учасників справи

Відзив Гусятинського відділу ДРАЦС на касаційну скаргу дублює мотиви окремої ухвали суду апеляційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.

У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 3 ЦПК України верховенство права є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (стаття 58 ЦПК України).

Представництво у цивільному процесі - це правовідносини, під час яких представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яка бере участь у справі, з метою захисту її прав та інтересів.

Відповідно до статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).

Верховний Суд зауважує, що з огляду на принцип верховенства права адвокати мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина, не повинні у своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать Закону або Правилам, що є ознакою професіоналізму та високої правової культури.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (частина перша статті 21 Закону).

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (частина третя статті 7 Правил адвокатської етики). Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки (частина перша статті 12-1 Правил адвокатської етики).

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).

Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні (частини перша, друга статті 44 Правил адвокатської етики).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Під час звернення до суду із заявою адвокат Мендрик Д. О. додав копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 2005 року Петровським районним відділом Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 , видане 01 жовтня 1980 року Куйбишевським районним відділом РАЦС.

Адвокат Мендрик Д. О. засвідчив відповідність копій вказаних документів їх оригіналам.

Суд апеляційної інстанції встановив, що на ксерокопії паспорта, серія НОМЕР_3 , відсутня випукла суха печатка безпосередньо на фото заявниці, що передбачено абзацом третім пункту 6 Розділу І Положення про паспорта громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (чинного на час видання паспорта).

Згідно з відповіддю Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області від 31 січня 2024 року № 27/35.16.5.5-03 відповідно до обліків Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспортом громадянина України не документувалася.

Відповідно до інформації з ІП «Недійсні документи» Єдиної інформаційно- аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби паспорт громадянина України, серія НОМЕР_1 , видавався іншій особі та втрачений з 19 лютого 2013 року.

Згідно із відповіддю Міністерства юстиції України від 08 лютого 2024 року №21093/25548-32-24/19.3.1 бланки свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 не виготовлялись та органи державної реєстрації цивільного стану, зокрема Донецької області, цими бланками не забезпечувались.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що копії матеріалів, які адвокат Мендриком Д. О. завірив та долучив до заяви, мають, зокрема, очевидні, ознаки підроблених документів.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

В ордері про надання правничої (правової допомоги) зазначено, що адвокат Мендрик Д. О. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року № б/н.

Згідно із заявою, поданою адвокатом Мендриком Д. О. в інтересах заявниці, місцем проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 .

Інформація про перетин ОСОБА_1 адміністративної межі тимчасово окупованої території Донецької області та її перебування на підконтрольній Україні території на день укладення договору відсутня.

Тому, зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а також, що у матеріалах справи немає договору про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року № б/н, який не надано і суду касаційної інстанції, Верховний Суд погоджується, що існують обґрунтовані сумніви у дотриманні письмової форми вказаного договору з особою, яку можна ідентифікувати як ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_2 як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали на те, що Правила адвокатської етики не є законом, є необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції керувався недотримання адвокатом норм ЦПК, зокрема щодо посвідчення документів та відповідності їх оригіналам, і Закону, зокрема щодо письмової форми договору та дотримання Правил адвокатської етики під час роботи.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина друга статті 262 ЦПК України).

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16, провадження № 11-1156заі18, зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Наведені норми вказують на те, що суд має право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу.

Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 990/131/22, провадження № 11-137заі23).

Верховний Суд враховує, що подібні обставини представлення адвокатом Мендриком Д. О. інтересів іншої особи, яку неможливо ідентифікувати (паспортом не документувалась, бланки свідоцтв про народження серії, що вказана на копії свідоцтва про народження, яке долучено до заяви, не виготовлялись), встановлені у справі № 596/177/24 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованих територіях.

З огляду на вказане Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що є підстави для повідомлення та надання вказівки Раді адвокатів Донецької області та Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Донецької області щодо вивчення виявлених недоліків у діяльності адвоката Мендрика Д. О. та вирішення питання про притягнення, у разі наявності для цього підстав, до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд зазначає, що адвокат Мендрик Д. у касаційній скарзі вказує на те, що надання суду письмового договору про правову допомогу, укладеного з клієнтом, не є його обов`язком і не може бути підставою для постановлення окремої ухвали.

Верховний Суд зауважує, що його завданням не є встановлення того, чи є підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а встановлення, чи відповідає окрема ухвала вимогам цивільного процесуального закону.

У цій справі суд апеляційної інстанції виявив недоліки в діяльності адвоката, а саме надання суду копій матеріалів, які адвокат Мендрик Д. О. завірив та долучив до заяви, що мають очевидні ознаки підроблених документів. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про сумнів у дотриманні письмової форми вказаного договору з особою, яку можна ідентифікувати як ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, викладених в окремій ухвалі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а окремої ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі окрема ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

А. С. Олійник

В. В. Сердюк