Ухвала

від 07.08.2024 по справі 525/912/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 525/912/21

провадження № 61-10755ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Управління Держпраці в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), у якому просив встановити, що нещасний випадок, який стався з ним, складачем поїздів v розряду виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка 23 лютого 2023 року є таким, що пов`язаний з виробництвом; визнати недійсним та скасувати акт за формою Н-1/НП від 17.05.2021 року, затверджений виконавчим директором регіональної філії АТ "Укрзалізниця" М.Г. Уманець 19.05.2021 року про проведення повторного розслідування нещасного випадку та зобов`язати АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" організувати повторне розслідування нещасного випадку та скласти акт повторного розслідування нещасного випадку..

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано акт за формою Н-1/НП від 17 травня 2021 року, затверджений виконавчим директором регіональної філії АТ «Українська залізниця» Уманець М.Г. 19 травня 2021 року про проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2021 року о 08 годині 05 хвилин із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 . Встановлено факт того, що 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 , під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», стався нещасний випадок. Визнано даний нещасний випадок, таким, що пов`язаний з виробництвом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» задовольнити частково. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року в частині визнання нещасного випадку, який стався 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 , таким, що пов`язаний з виробництвом скасовано та ухвалено нове рішення. В позові ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відмовлено. В іншій частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

23 липня 2024 року АТ «Українська залізниця» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 червня 2024 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 525/912/21 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Управління Держпраці в Полтавській області, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат