Ухвала

від 06.08.2024 по справі 757/33267/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33267/24-к

пр. 1-кс-29133/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000047 від 18.01.2023, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000047 від 18.01.2023.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 28.09.2023 слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2023 по справі № 757/42194/23-к проведено обшук житлових приміщень за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «Український науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку слідчим вилучено особисту техніку ОСОБА_4 , подальше утримання якої не вбачається доцільним.

Власник вилученого майна вважає, що воно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки на нього не було накладено арешт, а відтак вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю.

Адвокат подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Слідчий подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги та провести скарги у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації учасникам провадження, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, суд визнав можливим провести розгляд у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000047 від 18.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

21.09.2024 ухвалою слідчого судді надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42023000000000047 від 18.01.2023 на проведення обшуку в житлі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення та вилучення предметів та документів за період з 01.01.2021 по 21.09.2023, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме:

- документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «УНДІ Комп`ютерних технологій» (код ЄДРПОУ - 36957393) з компаніями постачальниками, в тому числі нерезидентами, наступної продукції: мікросхеми, мікроконтролери, електронні модулі, перетворювачі, комутатори, конденсатори, резистори, процесорні плати, транзистори, тощо, а також з китайською транспортно-експедиторською компанією «D Win Industrial (HK) LTD», зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з усіма додатками та доповненнями, товаросупроводжувальних документів, документів митного оформлення та контролю, платіжних документів, тощо;

- документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «УНДІ Комп`ютерних технологій» (код ЄДРПОУ - 36957393) з ТОВ «Інкомтех-Проект» (код ЄДРПОУ - 32830287), ТОВ «Інкомтех Проект» (код ЄДРПОУ - 44696426), ТОВ «Петро Ін Трейд» (код ЄДРПОУ - 37932706), ТОВ «Самсон-Інвестаналітика» (код ЄДРПОУ - 33642148), ТОВ «Лед-Ефект» (код ЄДРПОУ - 38781534), ТОВ «АДС Груп» (код ЄДРПОУ - 35378044), договорів з усіма додатками, специфікаціями до них, видаткових накладних, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) або товарів, товарно-транспортних накладних, платіжних документів, актів проведення взаємозаліків, сертифікатів, паспортів якості, свідоцтв, листування та інших; оборотно-сальдових відомостей, відомостей щодо руху коштів (в електронному та паперовому вигляді) по вищевказаним контрагентам;

-установчих, статутних та реєстраційних документів, наказів про призначення та звільнення керівників юридичних осіб, протоколів загальних зборів підприємств з питань зміни власників, призначення та звільнення їх керівників ТОВ «Інкомтех-Проект» (код ЄДРПОУ - 32830287), ТОВ «Інкомтех Проект» (код ЄДРПОУ - 44696426), ТОВ «Петро Ін Трейд» (код ЄДРПОУ - 37932706), ТОВ «Самсон-Інвестаналітика» (код ЄДРПОУ - 33642148), ТОВ «Лед-Ефект» (код ЄДРПОУ - 38781534), ТОВ «АДС Груп» (код ЄДРПОУ - 35378044), ТОВ «УНДІ Комп`ютерних технологій» (код ЄДРПОУ - 36957393), їх первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи (договори з усіма змінами, доповненнями (додатками), зовнішньо-економічні контракти, договори, договори про поворотну фінансову допомогу з усіма змінами, доповненнями (додатками), довіреності на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб, щодо взаємовідносин з іншими підприємствами, які зареєстровані на території України так і за її межами, інших підприємств причетних до протиправної діяльності та підприємств, які не займають зазначене приміщення, у яких відсутні законні підстави для знаходження фінансово-господарських документів у даному приміщенні;

-електронних компонентів, а саме мікросхем, мікроконтролерів, електронних модулів, перетворювачів, комутаторів, конденсаторів, резисторів, процесорних плат, транзисторів, тощо, виробниками яких є компанії Analog Devices, Harting, Traco, Altera, Atmel, Micron, Maxim, Samsung, Texas Insrtuments, Xilinx, Dr.Power, Victor, Semikron, ON Semiconductor, International Rectifier, Linear, MagnaChip, Advantech, MOXA, Spansion, STMicroelectronics та інші, а також карток/журналів складського обліку;

-комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіїв інформації?, флеш-накопичувачів та інших носіїв інформації?, що містять відомості про вчинене кримінальне правопорушення;

-мобільних терміналів/смартфонів/телефонів, засобів комутаціі?, телекомунікаціи?ного та іншого обладнання, у тому числі що застосовує технологію ІР-телефоніі?, сім-карток (операторів мобільного зв`язку), банківських карток;

-документів та речей, які містять інформацію та відомості про листування та обмін інформацією з представниками держави-агресора, чорнових записів, які містять відомості щодо обставин злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Під час вивчення матеріалів скарги, встановлено, що 28.09.2023 слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2023 по справі № 757/42194/23-к проведено обшук житлових приміщень за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «Український науково-дослідний інститут комп`ютерних технологій» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час вказаного обшуку вилучено особисті мобільний телефон марки Samsung A51, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 та ноутбук марки Asus X543U s/n НОМЕР_4 .

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Так, стороною обвинувачення не доведено, яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно та те, що було надано дозвіл саме на його вилучення, так як в ухвалі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, також не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.

Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги вставлено, що стороною обвинувачення не доведено, що прокурор та/або слідчий за погодженням із прокурором невідкладно після проведення обшуку звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, відповідно до протоколу обшуку, на поверненні якого наполягає заявник, не підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2023.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, вилученого під час обшуку, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу - задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні № 42023000000000047 від 18.01.2023 негайно повернути власнику тимчасово вилучене майно, а саме: особисті мобільний телефон марки Samsung A51, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_3 та ноутбук марки Asus X543U s/n KAN0GR00T072417 , які були вилучені 28.09.2023 слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_5 під час проведення обшуку житлових приміщень за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_7