Ухвала

від 08.08.2024 по справі 320/31248/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в зупиненні провадження

08 серпня 2024 року м. Київ№ 320/31248/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву про зупинення провадження, подану в рамках адміністративної справи за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

заступник керівника Києво - Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Столичного округу звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесенням меж геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Змієві вали» загальною площею 15,75 га та закріплення їх в натурі (місцевості);

- зобов`язати відповідача відповідно до вимог законодавства України забезпечити організації проведення робіт із винесенням меж геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Змієві вали» загальною площею 15,75 га та закріплення їх в натурі (місцевості).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Через електронний кабінет ЄСІТС 23.07.2024 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає про перебування на розгляді в Конституційному Суді України конституційної скарги ТОВ «Рейнер Бізнес Груп» щодо перевірки на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, зокрема щодо права звернення прокурора до суду в інтересах держави. Відтак, просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним судом вказано справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнер Бізнес Груп».

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до своєї правової природи зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи у зв`язку з обставинами, які перешкоджають розглядові справи, до їх усунення або виконання необхідних дій.

Обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов`язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 наведено висновок: «держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді».

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу».

У пунктах 79-80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 визначено, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статті 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував триваючі правопорушення та бездіяльність органів місцевого самоврядування, які, на його думку, перебувають у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок виконання обов`язку відповідним суб`єктом або припинення дії відповідної норми.

Правова оцінка наявності правових підстав для здійснення прокурором повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення до суду із позовом неодноразово розглядалось Верховний Судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, тому, на думку суду, відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі до розгляду Конституційним судом справи за конституційною скаргою ТОВ « Рейнір Бізнес Груп».

Суд вважає, що обставини, зазначені представником позивача в обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі не є достатньою правовою підставою для зупинення провадження за цією адміністративною справою і суд не вбачає підстав неможливості розгляду даної справи.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 320/31248/24 слід відмовити.

Керуючись статтею 236, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про зупинення провадження у справі № 320/31248/24 відмовити.

Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.