Рішення

від 08.08.2024 по справі 160/12730/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 рокуСправа №160/12730/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Селянського (фермерське) господарства "Мальва" до виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2024 року представник селянського (фермерського) господарства «Мальва» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 року №66789312 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» (код ЄДРПОУ 30888267) на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020 р.;

зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 10.03.2023 року про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» (код ЄДРПОУ 30888267) на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020 р.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 27 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І. було зареєстроване право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю майстерні 1968 року побудови, розташовану за адресою вул. Центральна, буд. 41-А, с. Самарське, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, за юридичною особою - СФГ «Мальва», про що свідчить запис про право власності №38959687 від 27.10.2020 року.

11 січня 2024 року СФГ «Мальва» через центр надання адміністративних послуг Петропавлівської селищної ради замовило Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер довідки 361550909), з якою позивачеві стало відомо про те, що посадовою особою - державним реєстратором речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешком Сергієм Васильовичем прийнято рішення від 15 березня 2023 року №66789312, яким припинено право власності СФГ «Мальва» (як юридичної особи) на вищевказане нерухоме майно.

Оскільки державним реєстратором порушено порядок прийняття рішення про припинення права власності, представник Селянського (фермерського) господарство "Мальва" вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 року №66789312 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» (код ЄДРПОУ 30888267) на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №160/12730/24 від 17 травня 2024 року для розгляду судової справи визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, з урахуванням усунення недоліків, заяву представника позивача про поновлення процесуального строку задоволено, поновлено Селянському (фермерському) господарству «Мальва» строк звернення до суду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

07 червня 2024 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

08 червня 2024 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Селянське (фермерське) господарство «Мальва» - позивач, код ЄДРПОУ 30888267, місцезнаходження: вул. Центральна, буд.54, село Самарське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, 52722.

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД - 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Селянське (фермерське) господарство «Мальва» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 15 березня 2000 року, за № запису 121 312 000 000 02 91.

Керівник - ОСОБА_1 .

Селянське (фермерське) господарство «Мальва» перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків з 03 квітня 2000 року, як платник єдиного внеску з 04 квітня 2000 року.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року по справі №188/1145/19 позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339103, що розташована за адресою: 52722, вул. Центральна, 2, с. Самарське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про визнання права власності - задоволено та вирішено:

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю майстерні 1968 року побудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею приміщень 1149,50 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 600 (шістсот) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 600 (шістсот) грн. 03 коп.

21 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І., зареєстроване право власності на вказане нерухоме майно за фізичною особою - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про що свідчить запис про право власності №38838755.

Відповідно до рішення про внесення нерухомого майна до Статутного фонду СФГ «МАЛЬВА» №10/2020 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 27.10.2020 року голова СФГ - ОСОБА_1 передав до статутного фонду (складеного капіталу) СФГ «МАЛЬВА» вказане нерухоме майно.

27 жовтня 2020 року на підставі даних документів приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницьким С.І. зареєстроване право власності на нерухоме майно за юридичною особою - СФГ «МАЛЬВА», про що свідчить запис про право власності №38959687 від 27.10.2020 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року по справі №188/1145/19 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задоволено та постановлено:

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року по справі №188/1145/19 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1800,09 грн.

15 березня 2023 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешком Сергієм Васильовичем прийнято рішення від 15 березня 2023 року №66789312, яким припинено право власності СФГ «Мальва» (як юридичної особи) на вищевказане нерухоме майно, з підстав прийнятого рішення Дніпровського апеляційного суду по справі №188/1145/19.

11 січня 2024 року СФГ «Мальва» через центр надання адміністративних послуг Петропавлівської селищної ради замовило Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер довідки 361550909), з якою позивачеві стало відомо про те, що посадовою особою - державним реєстратором речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - ОСОБА_5 прийнято рішення від 15 березня 2023 року №66789312, яким припинено право власності СФГ «Мальва» (як юридичної особи) на вищевказане нерухоме майно.

Представник Селянського (фермерського) господарства "Мальва" вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 року №66789312 про припинення права власності селянського (фермерського) господарства «Мальва» (код ЄДРПОУ 30888267) на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020 року.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 2 статті 18 Закону №1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 20 Закону №1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

З матеріалів справи судом вбачається, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року по справі №188/1145/19 позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339103, що розташована за адресою: 52722, вул. Центральна, 2, с. Самарське, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про визнання права власності - задоволено та вирішено:

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю майстерні 1968 року побудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею приміщень 1149,50 кв.м.

Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року по справі №188/1145/19, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задоволено та постановлено:

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року по справі №188/1145/19 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Самарська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності - відмовити.

Таким чином, за результатом розгляду справи №188/1145/19 судом встановлено, що за ОСОБА_1 не визнано права власності на нежитлову будівлю майстерні 1968 року побудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею приміщень 1149,50 кв.м.

Частиною 1 статті 24 Закону №1952-IV визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Так, відповідно до частини першої вказаної статті підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є:

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 4);

- наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом (пункт 6).

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Частиною 4 статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі, зокрема, державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 затверджено Порядок №1127.

Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до абзацу 1 пункту 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом 2 цього пункту.

Згідно з пунктом 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку №1127).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1952-IV, яка кореспондується з пунктом 23 Порядку №1127, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Оскільки державним реєстратором не було порушено порядок прийняття рішення про припинення права власності, підставою якого є рішення суду по справі №188/1145/19, відтак рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Верешка Сергія Васильовича від 15.03.2023 року №66789312 про припинення права власності Селянського (фермерського) господарства «Мальва» (код ЄДРПОУ 30888267) на нерухоме майно №38959687 від 27.10.2020 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства «Мальва».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що представником позивача при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3644008509.1 від 14 травня 2024 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат судом не здійснюється

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства «Мальва» до виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник