Ухвала

від 09.08.2024 по справі 320/27197/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2024 року м. Київ№ 320/27197/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні в адміністративній справі

за позовом Громадської організації «Мапа Реновації»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України»

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Мапа Реновації» з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України», в якому просить суд припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» на початок виконання підготовчих робіт, що набуто згідно з повідомленням про початок підготовчих робіт, реєстраційний номер КВ020201229557 від 29.12.2020, що зареєстроване Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також суд витребував від відповідача належним чином засвідчені копії поданих ТОВ «Квіти України» документів разом із повідомленням про початок виконання підготовчих робіт, реєстраційний номер КВ020201229557 від 29.12.2020.

На адресу суду надійшло клопотання Громадської організації «Мапа Реновацій» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес та справа має велике значення для позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що на адресу суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти України" на клопотання Громадської організації "Мапа Реновації" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з часиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, позивач у клопотанні зазначив про значний суспільний інтерес до справи та її велике значення для позивача. Зауважив, що справа стосується об`єкта, який на думку органів охорони культурної спадщини та спеціалістів, відповідає критеріям пам`ятки місцевого значення і підлягає захисту.

Щодо посилань позивача на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, тому підлягає розгляду в судовому засіданні, суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2021 року у справі №522/5622/19.

Крім того, суд зазначає, що суспільство є окремим суб`єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. При цьому, Основним Законом України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами владних повноважень (суб`єктами публічної адміністрації); це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2021 року у справі №320/10736/20.

Водночас, внесення 29.07.2021 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у наказі № 46 будівлі «Квіти України» до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва, без наведення конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї справи, вказує на висловлення заявником припущення щодо можливої зацікавленості окремих осіб. Посилання позивача на те, що рішення у цій справі матиме важливе значення не лише для учасників справи, не є свідченням того, що ця справа становить значний суспільний інтерес.

З урахуванням тієї обставини, що предметом позову є вимога щодо припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» на початок виконання підготовчих робіт, що набуто згідно з повідомленням про початок підготовчих робіт, реєстраційний номер КВ020201229557 від 29.12.2020, що зареєстроване Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

На думку суду, підстави позову є чіткими та зрозуміли, подані позивачем докази також не викликають труднощів в їх оцінці, відзив відповідача ґрунтується на предметі спору, в якому зазначено підстави та мотиви його прийняття. Наведене дає підстави для висновку про відсутність необхідності проводити судове засідання для встановлення обставини, які визнаються чи заперечуються, визначати докази, якими сторони обґрунтовують свої доводи чи заперечення, вчиняти інші процесуальні дії, які необхідні для вирішення справи по суті.

Водночас, заявник не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відтак відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомлення сторін.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації «Мапа Реговації» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Панова Г. В.