Рішення

від 09.08.2024 по справі 320/22260/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року № 320/22260/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН АР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН АР» (далі також - ТОВ «ГРІН АР», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення рішення №00272590702 від 19 жовтня 2022 року про завищення від`ємного значення податкового зобов`язання на суму 5 633 112, 00 грн за червень 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням наведених положень, суд 13 лютого 2024 року перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того позивач вказує на порушення порядку проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній не погодився із позовними вимогами та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Посадовими особами відповідача у період з 05 вересня 2022 року по 16 вересня 2022 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГРІН АР» (код згідно з ЄДРПОУ 35571404), тел. 380678118246, податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за серпень 2017 року, травень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2019 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2021 року, за результатами якої складено акт від 16 вересня 2022 року № 25487/26-15-07-02-02-03/35571404 (далі також - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 187.9 статті 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ за червень 2022 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 5 633 112 гривень.

За наслідками розгляду заперечень платника податків, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2022 року № 00272590702 на зменшення ТОВ «ГРІН АР» від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 633 112, 00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомлень-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі також - Закон 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями статті 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі також - Положення № 88), за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення № 88).

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постановах від 20 грудня 2019 року у справі № 821/4564/14 та від 09 серпня 2023 року № 560/3841/19.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами ТОВ «ЛАННЕР» та ТОВ «САТЕЛ Україна», за якими ТОВ «ГРІН АР» сформовано податковий кредит.

Як зазначено в акті перевірки, що не було спростовано позивачем, в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРІН АР» ГУ ДПС у м. Києві надано підприємству запити від 05 вересня 2022 року №1, від 06 вересня 2022 року № 2, від 07 вересня 2022 року №3, від 08 вересня 2022 року №4, від 09 вересня 2022 року № 5, від 12 вересня 2022 року №6, від 13 вересня 2022 року №7, від 14 вересня 2022 року №8 про надання оригіналів та копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАННЕР» (код згідно з ЄДРПОУ 39531653) та ТОВ «САТЕЛ Україна» (код згідно з ЄДРПОУ 38780849), а саме: договори, додаткові угоди, на підставі яких здійснювалося відображення операцій з поставки/придбання робіт, послуг в бухгалтерському та податковому обліку, видаткові накладні, акти прийому передачі, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих робіт, послуг тощо, картки рахунків та аналізи рахунків (у розрізі субрахунків по контрагентах), рахунки - фактури та інші документи по взаємовідносинах за період з 01 серпня 2017 року по 30 червня 2022 року.

Під час перевірки ТОВ «ГРІН АР» не були надані оригінали вищезазначених документів по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАННЕР» (код згідно з ЄДРПОУ 39531653), про що складено акти про ненадання оригіналів первинних документів від 06 вересня 2022 року 3891/Ж6/26-15-07-02-02, від 07 вересня 2022 року №3926/Ж6/26-15-07-02-02, від 08 вересня 2022 року №3943/Ж6/26-15-07-02-02, від 09 вересня 2022 року №4013/Ж6/26-15-07-02-02, від 12 вересня 2022 року №4110/Ж6/26-15-07-02-02, від 13 вересня 2022 року №4147/Ж6/26-15-07-02-02, від 15 вересня 2022 року №4212/Ж6/26-15-07-02-02, від 16 вересня 2022 року № 4258/Ж6/26-15-07-02-02.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ГРІН АР» було зареєстровано податкові накладні за вищезазначені періоди по господарським операціям з ТОВ «ЛАННЕР» на суму ПДВ 1 432 722 гривень.

За результатами перевірки встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за вищезазначені періоди віднесено суму ПДВ в розмірі 1 366 632 гривень, що відображено в розділі «II Податковий кредит» декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди та вплинуло на від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, показника відображеного у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації за червень 2022 року в сумі ПДВ в розмірі 1 366 632 гривень.

У своєму позові ТОВ «ГРІН АР» зазначив, що листом від 07 вересня 2022 року №07/09/22 позивач повідомив ГУ ДПС у м. Києві про форс-мажорні обставини на підприємстві, з копіями та фотографіями влучання ракет до належного ТОВ «ГРІН АТР» будинку за адресою: місто Київ вулиця Старокиївська 10.

До нападу російської федерації на Україну всі первинні бухгалтерські документи, що запитуються для проведення перевірки, зберігалися у приміщенні офісного центру, яке належить ТОВ «ГРІН АР», за адресою місто Київ, вулиця Старокиївська 10. Саме за цією адресою виконувалася будівельні роботи, пов`язані із запитуваними документами, відповідно, там перебувала бухгалтер та зберігалися первинні документи щодо цих робіт (договори, акти тощо).

Однак, 16 березня 2022 року внаслідок ракетної атаки цьому приміщенню було завдано суттєвої шкоди, окремі її частини були зруйновані або деформовані.

За фактом влучання російських ракет за вказаною вище адресою зараз триває досудове розслідування слідчого управління Служби безпеки України за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 статті 110 Кримінального кодексу України.

Через вибухи значна частина документів, яка перебувала у приміщенні, була безповоротно втрачена через пошкодження уламками скла, бетону та металевих конструкцій, а також від намокання внаслідок вибитих шибок. При цьому на той момент провести інвентаризацію було неможливо через організаційні питання.

Також позивач зазначив, що через ці форс-мажорні обставини на момент початку перевірки позивачу було невідомо, які саме документи вціліли, а які були знищені. У вересні 2022 року наказом № 5 від 16 вересня 2022 року на підприємстві було призначено проведення додаткової інвентаризації первинних бухгалтерських документів. За результатами її проведення була встановлена відсутність окремих документів, в тому числі за контрагентом ТОВ «ЛАННЕР» (ЄДРПОУ 39531653) відсутні всі первинні документи (договори та акти виконаних робіт), а за контрагентом ТОВ «САТЕЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 38780849) відсутні окремі додатки до договору генерального підряду № 06-04-2018 від 06 квітня 2018 року, а саме додаток № 3 «Графік видачі проектної документації», додаток № 4 «Акт приймання-передачі Об`єкту», № 5 «Акт приймання- передачі проектної документації», додаток № 9 від 01 березня 2019 року.

Між тим, до позовної заяви позивачем додано копії: договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 13 серпня 2020 року №1420 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 10 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 01 липня 2020 року № 01/07 додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 (без дати); договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 19 листопада 2020 року №19/11 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 07 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 10 листопада 2020 року №10/11 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 26 січня 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 09 листопада 2020 року №09/11 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 11 січня 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 01 листопада 2020 року №01/11 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 08 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 27 жовтня 2020 року №27/10 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 04 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 23 жовтня 2020 року №23/10 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 02 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 15 вересня 2020 року №15/20 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 08 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 01 вересня 2020 року №01/09 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 18 січня 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 15 вересня 2020 року №1720з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 02 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 13 серпня 2020 року №1520 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 21 лютого 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 13 серпня 2020 року №1320 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 03 січня 2022 року; договору підряду, укладеного між ТОВ «ГРІН АР» та ТОВ «ЛАННЕР» від 05 липня 2020 року №0710 з додатком № 1 до даного договору та актом виконаних робіт № 1 від 23 лютого 2022 року.

06 квітня 2018 року між ТОВ «ГРІН АР» (замовник) та ТОВ «САТЕЛ Україна» (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду № 06-04-2018, відповідно до умов якого генералний підрядник зобов`язується за завданням та за кошти замовника на свій ризик виконати повний комплекс робіт (загально-будівельні та спеціальні роботи (в тому електромонтажні, слаботочні роботи, водопостачання, водовідведення, вентиляція та інше) а також постачання матеріалів, виробів, конструкцій, сировини, обладнання та устаткування необхідного для здійснення будівництва), щодо будівництва об`єкта (реконструкція з надбудовою будівлі їдальні (корпусу 33) під розважально-офісний комплекс «Хорив» з благоустроєм прилеглої території по вулиці Старокиївській 10 у місті Києві) за принципом узгоджень ціноутворення, в порядку та на умовах даного договору та передати замовнику, або представнику в установлений даним договором строк закінчені роботи на об`єкті, а замовник зобов`язується надати генеральному підряднику будівельний майданчик, повний комплект дозвільної та проектної документації, прийняти від генерального підрядника закінчені роботи на об`єкті та оплатити їх.

Встановлений даним договором закінчення всіх робіт на об`єкті не пізніше 30 січня 2019 року.

Згідно п. 3.1 цього договору, вартість послуг складає 28 767 973, 00 грн.

На підставі вищевказаного договору ТОВ «САТЕЛ Україна» виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 40 242 665, 00 грн (у тому числі ПДВ - 6 707 110, 96 грн).

Актом перевірки встановлено, що в договорі генерального підряду від 06 квітня 2018 року № 06-08-2018 відсутній календарний графік виконання робіт, де визначають дату початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт. В вищеназваному договорі не вказано здавання робіт (здавання черг будівництва) поетапно.

Податковий кредит з ПДВ у замовника ТОВ «ГРІН АР» за довгостроковим договором визнається на дату фактичного отримання результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за таким договором. В податкових накладних вказано найменування робіт - реконструкція з надбудовою будівлі їдальні (корпусу 33) під розважально-офісний комплекс «Хорив» з благоустроєм прилеглої території за адресою місто Київ, вулиця Старокиївська 10.

Отже, датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 статті 187 ПК України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 статті 198 ПК України).

У такому випадку за операціями замовника з придбання робіт у виконавця податковий кредит формується за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України.

Згідно п. 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, показника відображеного у рядку 16.1 (колонка Б) декларації за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за серпень 2017 року, травень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2019 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2021 року які відображені в декларації з ПДВ за відповідні періоди і Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, до перевірки ТОВ «ГРІН АР» надало акти приймання виконаних будівельних робіт та акти здачі-приймання виконаних проектних та додаткових робіт за адресою будівництва місто Київ, вулиця Старокиївська 10 А за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, які не підтверджують виконання будівельних та монтажних робіт.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31 жовтня 2011 року нерухоме майно, на якому здійснюються дані роботи знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 10.

Зокрема, в актах приймання виконаних будівельних робіт за актах здачі-приймання виконаних проектних та додаткових робіт за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року встановлено наступну дефектність:

відсутній номер договору на підставі якового виконувались дані роботи;

реквізити сторін (код ЄДРПОУ, адресні дані);

дату складення та представників сторін (ПІБ);

підстава складення «Договірна ціна»;

адреса будівництва місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 10.

Також у вищезазначених актах за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року відсутні будь-які відомості про залучення третіх осіб у графах «місце реквізитів, підписання (печатки) «Субпідрядника».

ТОВ «ГРІН АР» не надано до перевірки додаток № 1 Графік виконання робіт; додаток №2 Графік фінансування виконання робіт; додаток № 3 Графік видачі проектної документації; додаток № 4 Акт приймання-передачі об`єкту; додаток № 5 Акт приймання-передачі проектної документації; додаток № 6 Договірна ціна; додаток № 7 Локальний кошторис; додаток №8 Деталізація матеріалів та робіт які входять до авансів та робіт, проектну документацію по будівництву, та інші передбаченні документи передбачені договором.

Суд звертає увагу, що позивачем по операціях із контрагентом ТОВ «САТЕЛ Україна» надано суду виключно копії: акту № 35 приймання виконаних будівельних робіт виготовлення вязей 2 шт на 3 і 4 поверхах в вісях «Г-Д» по осі 5 (основний кошторис) за липень 2019 року; акту № 34 приймання виконаних будівельних робіт на улаштування монолітного поясу на відм. + 16.300 (основний кошторис) за липень 2019 року; акту № 03-07-19д приймання виконаних будівельних робіт на посилення балок ребрами жорсткості на відм. + 12.700 - 13.000 за липень 2019 року; акту № 01-07-1д розвантаження деталей ліфту за липень 2019 року; акту № 02-07-19 приймання виконаних будівельних робіт виготовлення фахверкових колон для внутрішніх перегородок із газоблоку на відм. +13.220 5 поверх (додаткові роботи); акту № 42 приймання виконаних будівельних робіт по монтажу плит перекриття на відм. + 19.600 (основний кошторис) за липень 2019 року; акту № 45 приймання виконаних будівельних робіт на вкладку внутрішньої перегородки із цеглини на відм. 0.000 товщ 120 мм за серпень 2019 року; акту № 46 приймання виконаних будівельних робіт мурування зовнішніх стін із газобетонних блоків на відм. + 16.300 за серпень 2019 року; акту № 47 приймання виконаних будівельних робіт кладки зовнішніх стін із газобетонних блоків на поверсі «А-Б» - « 1» та вісі «А-Б» - « 7» відм + 10.900 за серпень 2019 року; акту № 43 приймання виконаних будівельних робіт на монтаж плит перекриття на відм. + 19 600 за серпень 2019 року; акту № 44 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж балок на відм. + 19.600-22.900 за серпень 2019 року; акту № 01-08-19д приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж зовнішніх фахверкових колон на відм. +13.400-17.400 за серпень 2019 року; акту № 02-8-19д приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж зовнішніх фахверкових колон на відм. +17.400-21.400 за серпень 2019 року; акту № 03-08-19д приймання виконаних будівельних робіт на посилення металевих балок по вісям - « 1-7» та «А-Д» металевими пластинами на відм. +22.400 за серпень 2019 року; акту № 06-08-19д приймання виконаних будівельних робіт кладки перегородки цокольного поверху із газобетонних блоків товщиною 100 мм в вісях «В-Г» « 5-7» за серпень 2019 року; акту № 05-08-19д приймання виконаних будівельних робіт перегородки цокольного поверху в вісях «В-Г» « 5-7» за серпень 2019 року; акту № 05-08-19д приймання виконаних будівельних робіт перегородки цокольного поверху в вісях «В-Г» « 5-7» за серпень 2019 року; акту № 04-08-19д приймання виконаних додаткових будівельно-монтажних робіт монтажу фахверкових колон на відм. 0.000 за серпень 2019 року; акту № 54 приймання виконаних будівельних робіт по монтажу зовнішніх фахверкових колон з відм. + 21.400 до 24.000 за вересень 2019 року; акту № 53 приймання виконаних будівельних робіт мурування стін та перегородок на 1 поверсі за вересень 2019 року; акту № 52 приймання виконаних будівельних робіт по муруванню стін та перегородок підвального поверху (основний кошторис) за вересень 2019 року; акту № 50 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення і монтаж балок по периметру будівлі на відм. + 22.900 (основний кошторис) за вересень 2019 року; акту № 49 приймання виконаних будівельних робіт на монтаж плит перекриття на відм. + 22.900 (основний кошторис) за вересень 2019 року; акту № 48 приймання виконаних будівельних робіт улаштування монолітного поясу на відм. + 19.600 за вересень 2019 року; акту № 11-09-19д приймання виконаних будівельних на посилення плити перекриття в вісях « 3-4» «Г-Д» на відм. + 2.950 за вересень 2019 року; акту № 09-09-19д приймання виконаних будівельних робіт по посиленню балок сталевими закладними деталями 640х100х10 мм на відм. + 22.900 за вересень 2019 року; акту № 08-09-19д приймання виконаних додаткових демонтажних робіт за вересень 2019 року; акту № 07-09-19д приймання виконаних будівельних робіт ппо муруванню перегородок підвального поверху на вісях « 5-7» за вересень 2019 року; акту № 06-09-19д приймання виконаних будівельних робіт улаштування монолітного поясу на відм. + 22.900 (додаткові роботи) за вересень 2019 року; акту № 05-09-19д приймання виконаних будівельних робіт на монтаж плит перекриття на відм. + 22.900 (додаткові роботи) за вересень 2019 року; акту № 04-09-19д приймання виконаних будівельних робіт на посилення металевих балок по цифровим та буденним осям стальними пластинами 278х100х10 мм кроком 600 мм в осях « 1-7» «А-Д» на відм. + 16. 000 та + 19.300 (додаткові роботи) за вересень 2019 року; акту № 02-09-19д приймання виконаних будівельних робіт на улаштування плит перекриття на відм. + 22.900 (додаткові роботи) за вересень 2019 року; актів № 01-09-19д та № 03-09-19д приймання виконаних будівельних робіт (додаткові роботи) за вересень 2019 року; акту № 60 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж в`язей за жовтень 2019 року; акту № 59 приймання виконаних будівельних робіт на теплоізоляцію поверхонь балок (відм + 12750) та фахверкових колон (відм. + 9.920) мінераловатними виробами за жовтень 2019 року; акту № 58 приймання виконаних будівельних робіт на мурування цегляних перегородок на 1 поверсі по вісях «Г-Д», «А-Г»-« 2-4» на відм. - 0.150; та «Г-Д»-« 4-5» на відм. + 3.180 за жовтень 2019 року; акту № 57 приймання виконаних будівельних робіт на мурування внутрішніх перегородок та домурування зовнішніх стін із газобетонних блоків товщ 100 мм2019 року; акту № 56 приймання виконаних будівельних робіт на цегляну кладку внутрішніх стін на відм. + 9.920 за жовтень 2019 року; акту № 07-10-19д приймання виконаних додаткових будівельних робіт на посилання ребрами жорсткості балок із швелера № 30 по осям « 2А», « 3А», « 4А», « 5А», « 6А» на відм. + 16.000 та + 19.300 за жовтень 2019 року; акту № 06-10-19д за жовтень 2019 року на цегляну кладку в віконних прорізах по вісям «Ф-Б»-« 1», «А-Б»-« 7» на 2 та 3 поверхах; акту № 05-10-19д приймання виконаних додаткових будівельних робіт на посилення ребрами жорсткості балок із швелера № 30 по осям « 2А», « 3А», « 4А», « 5А», « 6А» на відм. + 16.000 та + 19.300 за жовтень 2019 року; акту № 04-10-19д приймання виконаних будівельних робіт на посилення ребрами жорсткості балок із швелера № 30 по осям « 2А», « 3А», « 4А», « 5А», « 6А» на відм. + 22.600 за жовтень 2019 року; акту № 03-10-19д приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж внутрішніх фахверкових колон за жовтень 2019 року; акту № 08-10-19д на виконання демонтажних робіт (порізка залізобетонних плит перекриття) для приведення в проектні розміри отвору ліфтової шахти 1 ат 3 поверхах за жовтень 2019 року; акту № 01-10-19д за жовтень 2012 року на посилення колон К1 та К2с цокольного поверху; акту № 02-10-19д за жовтень 2019 року на цегляну кладку приямків в вісях « 1-Д»; акту № 61 приймання виконаних будівельних робіт на кладку зовнішніх стін по периметру будівлі в вісях « 1-7»-«А-Д» із газобетонних блоків по периметру будівлі відм + 16.160; 19.356; + 21.756 за листопад 2019 року; акту № 62 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення металоконструкцій каркасудалок із швелера № 24 в вісях «А-Б»-« 6-7» на відм +12.760, + 16.060, + 19.360 за листопад 2019 року; акту № 63 приймання виконаних будівельних робіт на кладку стін навколо сходів в вісях « 1-2»-«А-Б» із газобетонних блоків на відм. + 6.570, + 9.920, + 13.220, +16.520, + 19.820 за листопад 2019 року; акту № 64 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж сходів по осі «А» « 1-2» з відм. +6.600 до відм. + 19.100 «А» « 1-7» з відм. +6.600 до відм. + 14.840 за листопад 2019 року; акту № 01-11-19Д приймання виконаних додаткових будівельних робіт на кладку фронтових зовнішніх стін по периметру будівлі в вісях « 1-1»-«А-Д» із газобетонних блоків товщ. 200 мм на відм + 21.100 за листопад 2019 року; акту № 02-11-19д приймання виконаних будівельних робіт улаштування сходів вісь «а» « 1-2» з відм. +19.300 до відм. + 23.300 за листопад 2019 року; акту № 03-11-19д приймання виконаних додаткових будівельних робіт на монтаж металоконструкцій обрамлення ліфтової шахти на 1 та 2 поверхах за листопад 2019 року; акту № 67 приймання виконаних будівельних робіт на виготовлення та монтаж сходів по осі «А» « 6-7» з відм + 14.840 до відм. + 19.100 за грудень 2019 року; акту № 66 приймання виконаних будівельних робіт на монтаж балок із швелером № 24 по осям «А-Б», « 6-7» на відм. + 19.360, + 22.660 за грудень 2019 року; акту № 69 приймання виконаних будівельних робіт на мурування простих стін із керамічної цеглини висоті поверху до 4 м 3 пов « 1», «А-Б», - 0,1 м3, 3 пов «Д», « 3-4» - 3,4 м за грудень 2019 року; акту № 68 приймання виконаних будівельних робіт на кладку перегородок 2 пов « 4-5», «В-Д»-22,5 м2, 3 по « 405», «В-Д», « 6-7» -22.5 м2, «А-Б» на відм + 9.920, +13.220, +16.520, +19.820 - 19,8 м2 із газобетонних блоків товщиною 100 мм за грудень 2019 року; акту № 04-12-19д за грудень 2019 року демонтаж та улаштування нової кладки перегородок із газоблоків поблизу колони 6 шт в вісях « 2А-Г», « 3а-Г», « 3а-В», « 5а-Г», що підлягають підсиленню на цокольному поверсі відм -2.800; акту № 09-12-19д за грудень 2019 року на улаштування залізобетонних монолітних стовбчастих фундаментів під прибудоване приміщення.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до п. 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу;

44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

44.3.4. 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 392 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

За правилами п. 44.5 статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п. 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Позивач у позові вказав, що втрата документів відбулась у березні 2022 року, у той час як перевірка проводилась у вересні 2022 року (майже через шість місяців).

При цьому, матеріалами справи не підтверджено виконання ТОВ «ГРІН АР» вимог п. 44.5 статті 44 ПК України в частині письмового повідомлення контролюючого органу про втрату документів бухгалтерського обліку та вчинення дій щодо їх відновлення.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами надано суду, у тому числі, надано копії таких документів:

- по контрагенту ТОВ «САТЕЛ Україна» - актів приймання виконаних будівельних робіт;

- по контрагенту ТОВ «ЛАННЕР» - договорів, додатків № 1 до цих договорів, актів виконаних робіт.

Між тим, суд зазначає, що окремі надані документи не відповідають вказаним вище обов`язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема відсутність реквізитів сторін (код ЄДРПОУ, адресні дані); дат складення та представників сторін (ПІБ); підстав складення «Договірна ціна», підписів.

На думку суду вказані порушення в частині дотримання вимог закону щодо наявності всіх обов`язкових реквізитів при складанні первинних документів не є формальними, а мають суттєвий вплив, внаслідок якого неможливим є віднесення вказаних документів до категорії первинних, оскільки відсутність наведених вище їх обов`язкових реквізитів створює ситуацію, за якої не вбачається можливим встановити реальний зміст здійснюваних господарських операцій, наявність дійсного волевиявлення їх учасників.

Таким чином, надані позивачем документи з зазначеними вище недоліками, суд не вважає первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Більше того, позивачем до матеріалів справи не було долучено податкових накладених, видаткових накладних, а також документів, які б підтверджували обставини здійснення ним оплати наданих послуг/придбаних товарів: виписок по банківських рахунках, оборотно-сальдових відомостей, платіжних доручень тощо, що додатково до наведених вище обставин унеможливлює встановлення реального характеру господарських зобов`язань, що мали місце між позивачем та названими вище його контрагентами.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище господарських зобов`язань не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов`язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентами, обставин їх дійсного виконання.

У контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що у постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Верховний Суд визначив, що наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаними контрагентами та які були проаналізовані у даному рішенні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ТОВ «ГРІН АР» не доведено наявності законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних по операціях із ТОВ «САТЕЛ Україна» та ТОВ «ЛАННЕР» при визначені суми його податкового обов`язку, а тому відповідно спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Також суд критично оцінив доводи позивача, викладені у позові з приводу того, що контролюючим органом порушено вимоги статті 102 ПК України в частині граничного строку перевірки у 1095 днів.

За правилами пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «ГРІН АР» було віднесено до від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, показника відображеного у рядку 16.1 (колонка Б) декларації за червень 2022 року суми ПДВ в розмірі 4 266 480, 00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «САТЕЛ Україна» та суми ПДВ в розмірі 1 366 632, 00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАННЕР».

Відтак, контролюючим органом не порушено визначені статтею 102 строки давності щодо проведення та самостійного визначення платнику податків сум грошових зобов`язань.

Під час розгляду даної судом не було встановлено порушення відповідачем порядку проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.