Рішення

від 24.07.2024 по справі 444/2284/22

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2284/22

Провадження № 2/444/46/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 липня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом Жовківської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача: Жовківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної ради Львівського району Львівської областізвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача: Жовківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки. Просить суд позовні вимоги задоволити та витребувати на користь Львівської обласної ради від ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0282 площею 0.0135 га цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що фактично належить до земель лісогосподарського призначення яка знаходиться на території Жовківськоїміської ради з підстав зазначених у позові.

Представник Жовківської окружної прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позовні вимоги задоволити.

Відповідачка в судове засідання повторно не прибула, свого відношення до позову не висловила жодним іншим чином, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник третьої особи, на стороні позивача: Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" в судове заідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачки по справі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.11.2000 р. рішенням Львівської обласної ради №366 «Про відведення земель ЛГП «Галсільліс»» затверджено проекти відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та надано обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Галсільліс" (ЛГП "Галсільліс") для ведення лісового господарства в постійне користування 55731,41 га земель, що знаходяться за межами населених пунктів, з них 52471,18 га лісових земель, 3216,63 га чагарників і 43,6 га інших земель, у тому числі за рахунок земель Жовківського району 6102,17 га, земель Золочівського району 1622,0 га, земель Перемишлянського району 3427,24 га, земель Самбірського району 686,0 га, земель Сколівського району 33315,5 га та земель Яворівського району 10396,5 га згідно з додатком № 1. В межах Зіболківської сільської ради ЛГП «Галсільліс» надано в постійне користування 436,5 га лісових земель. В подальшому, 28.12.2000 р. рішенням Львівської обласної ради №409 «Про внесення змін до рішення Львівської обласної ради про виділення земель ЛГП «Галсільліс»» зокрема п. 3 внесено зміни до пунктів 1, 3, 5 рішення Львівської обласної ради від 2 листопада 2000 року № 366 "Про відведення земель ЛГП "Галсільліс", та викладено їх у такій редакції: п.1. Затвердити проекти відведення земельних ділянок за межами населених пунктів та надати їх дочірнім підприємствам ЛГП "Галсільліс" для ведення лісового господарства в постійне користування згідно з додатком №3: зокрема, Жовківському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП "Галсільліс" 6102,17 га лісових земель за рахунок земель Жовківського району, в тому числі і по Зіболківській сільскій раді 436,5 га, в т.ч. земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006.

Розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації від 16.05.2006 року № 455 «Про затвердження технічних документацій на земельні ділянки Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства та видачі державних актів на право постійного користування землею» затверджено технічні документації на земельні ділянки зайняті лісовим масивами Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства та залишено у постійному користуванні земельні ділянки, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером №4622787200:24:000:0006.

Відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років вищевказана земельна ділянка лісового фонду з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 знаходиться в користуванні Жовківського ДЛГП «Галсільліс».

Як вбачається з інформації Львівської обласної державної адміністрації №5/9-14422/0/2121/7-16 від 10.12.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 передана у постійне користування Жовківському дочірньому лісогосподарському підприємству "Галсільліс" на підставі розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 16.05.2006 №455. Жовківське ДЛГП "Галсільліс" є дочірнім підприємством із статусом юридичної особи Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс". За своїм правовим статусом ОКС ЛГП "Галсільліс" є комунальним, унітарним підприємством і діє за принципом повного господарського розрахунку. Отже, земельні ділянки, які перебувають у користування Жовківського ДЛГП "Галсільліс" відносяться до комунальної форми власності, розпорядником яких виступає Львівська обласна рада. Відтак, прийняття розпорядчих документів щодо вилучення земельних ділянок чи припинення права постійного користування земельними ділянками не відноситься до повноважень обласної державної адміністрації.

Відповідно до інформації №187 від 13.12.2021 Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» наданої на запит Жовківської окружної прокуратури №14.53/03-38-3400 вих-21 від 29.11.2021 щодо накладання земельних ділянок фізичних осіб на земельну ділянку лісового фонду Жовківського ДЛГП «Галсільліс» з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 повідомлено: рішень про надання згоди на вилучення/припинення права постійного користування Жовківським ДЛГП «Галсільліс» при передачі фізичним особам у приватну власність земельних ділянок, що накладаються на земельну ділянку лісового фонду з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006 не приймали; заходів для усунення порушень вимог законодавства не вживали; відповідно до рішення Львівської обласної ради № 409 від 28.12.2000 року «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» затверджено проекти відведення земельних ділянок за межами населених пунктів та надано їх в користування дочірнім підприємствам ЛГП «Галсільліс» для ведення лісового господарства в постійне користування. Так Жовківському ДЛГП «Галсільліс» надано 6102,17 га, в т.ч. і по Зіболківській сільській раді 436,5 га, в т.ч. і земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:24:000:0006; відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 року та 2011 року вищевказана земельна ділянка лісового фонду знаходиться в користуванні Жовківського ДЛГП «Галсільліс».

У Конституції України (статті 13, 14) передбачено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст.ст 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 7 ст. 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених ЗК України (пункт "г" частини 3 статті 83 цього Кодексу у редакції чинній, на час винекнення спірних правовідносин).

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42016141150000047 від 15.09.2016 встановлено, що розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації № 1170 від 31.12.2009 «Про затвердження проекту землеустрою» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0.10 га на території Зіболківської сільської ради. На підставі даного рішення ОСОБА_2 зареєструвала право власності на земельну ділянку кадастровий №4622787200:23:000:0014 (державний акт серії ЯЛ № 215724).

За результатами проведеної в межах кримінального провадження судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №5316/5317 встановлено, що: зокрема в ході аналізу та обробки координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, що належить лісовому фонду, кадастровий № 4622787200:24:000:0006 та меж земельної ділянки з кадастровим №4622787200:23:000:0015, що належить ОСОБА_1 встановлено, що межі даних земельних ділянок перетинаються. Площа накладення становить 0,0135 га (135 м.кв.).

Крім цього, під час проведення дослідження на земельній ділянці кадастровий №4622787200:23:000:0015 не було виявлено будівель, споруд та інших об`єктів нерухомості.

З огляду на вказане, відповідач ОСОБА_1 не могла не знати про незаконність набуття цієї земельної ділянки, яка була частково заліснена.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У ст. 7 ЛК України закріплено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

При цьому у ст. 8 ЛК України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За змістом ст. 9 цього ж Кодексу у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Разом із тим у статті 11 ЛК України передбачено правові підстави набуття права комунальної власності на ліси, зокрема право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Заволодіння приватними особами земельними ділянками, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим ст. 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля, особливо коли в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки особа, яка набувала право приватної власності на земельну ділянку, проявивши розумну обачність, могла та повинна була знати про те, що спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі 183/1617/16).

Однак, в ході розгляду справи, під час проведення у справі підготовчого провадження, з`ясовано, що відповідачем ОСОБА_1 земельні ділянки, а саме земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0283 площею 0,0865 га та земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0282 площею 0,0135 га.

Вказане підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти України, які є загальновідомими, а тому не потребують доказування (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).

Крім цього, з Публічної кадастрової карти України вбачається, що на даний час в єдиному лісовому масиві, тобто в межах земель лісового фонду, знаходиться лише земельна ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0282 площею 0,0135 га і тому саме вона підлягає витребуванню.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Наведені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2 статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на які поширюється чітка заборона на передання їх у приватну власність з метою індивідуального дачного будівництва всупереч вимогам ЗК України та ЛК України є неможливим (аналогічні висновки Великою Палатою Верховного Суду сформульовано у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц щодо земель водного фонду).

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути такі ділянки (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером№ 4622787200:22:000:0282 площею 0,0135 га, належить до земель лісового фонду спільної власності територіальних громад та перебуває в користуванні Жовківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», тому суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги прокурора слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Витребувати на користь Львівської обласної ради від ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0282 площею 0.0135 га цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що фактично належить до земель лісогосподарського призначення яка знаходиться на території Жовківськоїміської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: Львівська обласна рада (юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ЄДРПОУ 22340506, e-mail: info@lvivoblrada.gov.ua)

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Третя особа: Жовківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" (юридична адреса: 80300, м. Жовква, вул. Св.Трійці, 3Г, Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 31091763, електронна пошта: zhovkvagalsillis@gmail.com)

Повне рішення складено 02.08.2024р.

Суддя Ясиновський Р. Б.