Рішення

від 09.08.2024 по справі 285/3062/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/3062/24

провадження у справі № 2-а/0285/75/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2024 року м. Звягель

Головуючий суддя Мозговий В. Б., який діє від імені Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №428 від 27.05.2024 р. про притягнення його адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн. З даною постановою не погоджується, вважає її винесеною з порушенням законодавства, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Вказав, що акт про відмову в отриманні повістки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не складався і на підпис йому не надавався, розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено з порушеннями норм КУпАП, а саме: повістка про розгляд справи була вручена йому менш як за три доби до дня розгляду справи; на момент розгляду справи закінчився термін притягнення його до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП, невірно застосовано закон про відповідальність (щодо зворотньої дії закону у часі).

Позивач посилаючись на вищезазначені порушення, які було допущено під час винесення оскаржуваної постанови, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача направив відзив на позовну заяву де просить в задоволенні позову відмовити, оскільки будь-яких порушень під час оформлення матеріалів та винесення постанови вчинено не було. Зазначає, що розгляд справи відбувався у присутності особи. Також зазначає, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Розгляд справи було проведено за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та якій діє на сьогоднішній день.

Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 27.05.2024 №428 вбачається, що 15.02.2024 ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1, однак від отримання повістки він відмовився, що підтверджується актом від 15.02.2024 року, та на вказану в повістці дату та час не з`явився без поважних причин, чим порушив вимоги ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (далі - Закон), у зв`язку з чим, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень (а.с.6,7).

Виходячи з наведеного, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт відмови позивача 15.02.2024 року від отримання повістки та факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 16 лютого 2024 року о 09 годині 00 хвилин за повісткою від 15 лютого 2024 року.

Відтак, саме 16 лютого 2024 року є датою вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період (в редакції на день вчинення правопорушення).

Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Станом на 16.02.2024 частина друга статті 210-1 діяла в наступній редакції: «Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( тобто від 3400 до 5100 грн) і на посадових осіб від трьохсот до п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян»

В подальшому, згідно Закону № 3696-ІХ від 09.05.2024, що набрав чинності з 19 травня 2024 року, стаття 210-1 КУпАП була викладена в новій редакції, а саме: частина друга стала визначати відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою цієї статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( тобто від 17000 грн. до 25500 грн.), і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення (поважності причин неявки по повістці на 16.02.2024 о 9 год 00 хв), в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 2 ст.210-1 КУпАП (в редакції чинній на день вчинення правопорушення).

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та враховуючи вимоги законодавства щодо дії законів у часі, суд дійшов висновку, що відповідачем було вірно кваліфіковано дії позивача за ч.2 ст.210-1 КУпАП (в редакції чинній на день вчинення правопорушення), але розмір адміністративного стягнення, якій було накладено на позивача ОСОБА_1 , не відповідає санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП (в редакції чинній на день вчинення правопорушення), в зв`язку з чим постанова в цій частині не відповідає вимогам закону.

Щодо доводів позивача, що на момент розгляду справи закінчився термін притягнення його до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 8 КУпАП згідно якої закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, не застосовуються до ст. 38 КУпАП, оскільки даною статтею не встановлюється відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, а лише визначено строки накладення адміністративних стягнень.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, орган, в тому числі і суд, може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм права, можна дійти висновку, що суд може лише перевіряти оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень щодо законності та обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, при цьому може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням. Частина друга ст.210-1 КУпАП (в редакції чинній на день вчинення правопорушення) передбачала стягнення, у вигляді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало від 3400 грн до 5100 грн.

Виходячи з вище наведеного, суд дійшов висновку, що з боку позивача мало місце порушення вимог ч.1 ст.22 Закону, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.210-1 КУпАП (в редакції чинній на день вчинення правопорушення), але накладений на нього штраф в розмірі 17000 грн не відповідає вимогам закону чинному на день вчинення правопорушення, у зв`язку з чим розмір штрафу підлягає зміненню з 17000 грн. на 3400 грн. В даному випадку це буде відповідати меті застосування адміністративного стягнення (ст.23 КУпАП) та забезпеченню захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина.

Згідно ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.9, 251, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 19, 77, 78, 242-246, 250, 293, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №428 від 27.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, змінити, а саме в частині розміру адміністративного стягнення у вигляді штрафу з 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн на 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.08.2024 року.

Головуючий