Рішення

від 09.08.2024 по справі 636/4177/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/4177/23 Провадження 2/636/494/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнська С.А.,

за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до фізично особи - підприємця « ОСОБА_2 » про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній плат,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ФОП « ОСОБА_2 », про розірвання укладених між ним та відповідачем договорів оренди землі за № 7 від 04.07.2019 року по земельній ділянці загальною площею 4,6770 гектарів (рілля) кадастровий номер 636321683600:02:001:0052; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 5,1787 гектарів (в тому числі ріллі 5,1787) кадастровий номер 6321683600:01:002:0019; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 4,4798 гектарів (в тому числі ріллі 4,4798) кадастровий номер 6321683600:01:002:0382 та стягнення з відповідача на його користь суму заборгованості за вказаними договорами оренди в загальній сумі 100040,24 грн., з яких заборгованість по орендній платі в сумі 54150,05 грн., штрафні санкції в сумі 45890,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між ним та відповідачем протягом 2019-2020 років укладено договори землі за № 7 від 04.07.2019 року по земельній ділянці загальною площею 4,6770 гектарів (рілля) кадастровий номер 636321683600:02:001:0052; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 5,1787 гектарів (в тому числі ріллі 5,1787) кадастровий номер 6321683600:01:002:0019; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 4,4798 гектарів (в тому числі ріллі 4,4798) кадастровий номер 6321683600:01:002:0382. Строк дії договорів становить 7 років. Відповідно до умов договорів, орендна плата щорічно вноситься орендарем за кожен повний рік користування земельною ділянкою у грошовій та натуральній формі у розмірі не менш 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції. Позивач зазначив, що протягом дії укладених договорів, відповідач, в порушення вимог договору та вимог ст. 141 Земельного Кодексу України, систематично не сплачує орендну плату за вказані земельні ділянки, чим істотно порушує умови договорів оренди землі, що свідчить про невиконання орендарем своїх обов`язків за договором та наявність підстав для його розірвання.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 08.09.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.04.2024 року ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду на 14 травня 2024 року об 11 годині 00 хвилин.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бочарова О.М. надала письмову заяву, в якій позов підтримала та просила задовольнити з наведених у позові підстав, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ФОП « ОСОБА_2 » в судові засідання 17.07.2024 та 09.08.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов та заяв про розгляд справи без його участі не надав.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

04.07.2019 року між ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_2 » укладено договір оренди землі під № 7.

Пунктом 2 договору, передбачено що в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,6770 гектарів (рілля) кадастровий номер 636321683600:02:001:0052, нормативна грошова оцінка якої станом на момент укладення договору становила 152758 грн.

Пунктами 7, 8, 9 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату у розмірі не менш 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції у строк до 25 грудня поточного року. Станом на момент укладення договору сума договору становила 4582,74 грн.

Строк дії договору становить 7 (сім) років, відповідно до вимог п. 6 договору.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі встановленому законодавством.

Відповідно до п. 32 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до вимог п. 33 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

26.08.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_2 » укладено договір оренди землі б/н.

Пунктами 2, 5 договору, передбачено, що в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,1787 гектарів (в тому числі ріллі 5,1787) кадастровий номер 6321683600:01:002:0019, нормативна грошова оцінка якої станом на момент укладення договору становила 165320,93 грн.

Пунктами 8, 9, 11 договору було передбачено, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату у розмірі 4960,00 грн. в натуральній формі з урахуванням індексів інфляції у строк до 31 грудня щорічно.

Строк дії договору становить 7 (сім) років, відповідно до вимог п. 7 договору.

Відповідно до п. 34 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до вимог п. 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

26.08.2020 року між ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_2 » укладено договір оренди землі б/н.

Пунктами 2, 5 договору в оренду відповідачеві передано земельну ділянку загальною площею 4,4798 гектарів (в тому числі ріллі 4,4798) кадастровий номер 6321683600:01:002:0382, нормативна грошова оцінка якої станом на момент укладення договору становила 142998,65 грн.

Пунктами 8, 9, 11 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату у розмірі 4290,00 грн. в грошовій формі з урахуванням індексів інфляції у строк до 31 грудня щорічно.

Строк дії договору становить 7 (сім) років, відповідно до вимог п. 7 договору.

Відповідно до п. 34 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до вимог п. 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.792 ЦК України, ст.13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.31 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає підстави припинення договору оренди землі, вказано, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.15 Закону «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За змістом ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати, тобто два та більше випадки.

Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 січня 2020 року в рамках справи №469/908/15-ц, провадження №61-34891св18 (ЄДРСРУ №87211408). Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №527/570/17-ц та від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18.

Позивач стверджує, що протягом дії вкладених договорів, Відповідач, в порушення вимог договору та вимог ст. 141 Земельного Кодексу України, систематично не сплачує орендну плату за вказані земельні ділянки, чим істотно порушує умови Договорів оренди землі.

Відповідачем спростування зазначеного факту, не надано.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, відповідно до положень ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичного (два та більше випадків) невнесення орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди в цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 12 грудня 2012 у справі № 6-146цс12, від 25 червня 2011 року №6-17цс11, від 28 вересня 2016 року у справі №362/5740/15-ц.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема в тому числі, розірвання договору, а відповідальність особи, яка порушила зобов`язання, наступає лише за наявності її вини у формі умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВСУ від 13.05.2019 року справа № 469/905/15-ц про відсутність підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати. Перебування сторін у договірних відносинах передбачає наявність у кожної із сторін прав і обов`язків.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість, добросовісність та розумність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право відношення. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Згідно з ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотними є такі порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З огляду на те, що несплата орендної плати позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладанні договору до правовідносин, що виникли між сторонами, може бути застосовані наслідки передбачені зазначеною нормою.

Таким чином, неналежне виконання умов договору щодо обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем зроблено розрахунок заборгованості по кожному з укладених договорів, який перевірено судом.

Так, за договором № 7 від 04.07.2019 року сума заборгованості становить 41227,275 грн., з яких 21004,225 грн. заборгованість по орендній платі, сума штрафних санкцій становить - 20223,05 грн.

За Договором б/н від 26.08.2020 року сума заборгованості становить 31536,14 грн., з яких 17773,33 грн. заборгованість по орендній платі, сума штрафних санкцій становить - 13762,81 грн.

За Договором б/н від 26.08.2020 року сума заборгованості становить 27276,83 грн., з яких сума орендної плати становить 15372,5 грн., сума штрафних санкцій становить - 11904,33 грн.

Загальна сума заборгованості становить 100040,24 грн., з яких заборгованість по орендній платі в сумі 54150,05 грн., штрафні санкції в сумі 45890,19 грн.

З урахуванням наявних в справі доказів, якими підтверджується наявність та належність земельної ділянки позивачу, перебування земельної ділянки в оренді у відповідача, враховуючи не надання суду відповідачем доказів на підтвердження факту виплати орендної плати протягом 2019-2023 років, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної договором орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому наявні підстави для розірвання договору оренди.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договорів оренди земельної ділянки слід задовольнити, оскільки відповідачем істотно порушено умови договорів оренди, а саме систематично не сплачувалась орендна плата.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до фізично особи - підприємця « ОСОБА_2 » про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній плат, задовольнити.

Розірвати укладені між ОСОБА_1 (місце проживання: с. Захарівка, Вовчанського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) та ФОП « ОСОБА_2 » (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ), договори оренди землі за № 7 від 04.07.2019 року по земельній ділянці загальною площею 4,6770 гектарів (рілля) кадастровий номер 636321683600:02:001:0052; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 5,1787 гектарів (в тому числі ріллі 5,1787) кадастровий номер 6321683600:01:002:0019; б/н від 26.08.2020 року по земельній ділянці загальною площею 4,4798 гектарів (в тому числі ріллі 4,4798) кадастровий номер 6321683600:01:002:0382.

Стягнути з ФОП « ОСОБА_2 » (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Захарівка, Вовчанського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) суму заборгованості за вказаними договорами оренди в загальній сумі 100040 (сто тисяч сорок) грн 24 коп., з яких заборгованість по орендній платі в сумі 54150 (п`ятсот сорок одна тисяча) грн 05 коп., штрафні санкції в сумі 45890 (сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн 19 коп.

Стягнути з ФОП « ОСОБА_2 » (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Захарівка, Вовчанського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.А. Оболєнська