печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26078/24-к
пр. 1-кс-23529/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 про арешт майна
В С Т А Н О В И В :
28.06.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024100000000087 від 12.02.2024.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000087 від 12.02.2024.
Як вбачається з клопотання, згідно повідомленої підозри державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці ОСОБА_6 у період з 23.11.2022 по 26.03.2024 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду на загальну суму 96 935 гривень за здійснення швидкого та безперешкодного митного оформлення товарів ТОВ «Голден-Шелл», ТОВ «БЄЛ-ТРАНС», ТОВ «Ф-АРСЕНАЛ», ТОВ «Мако Таніда», ТОВ «Спайк Групп», ТОВ «Моріс Опт», ТОВ «Управління інформаційних технологій України».
06.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1,3 ст. 368 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
У відповідності до інформаційної довідки № 381288981 від 03.06.2024 у власності підозрюваної ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває наступне майно, а саме:
1) земельна ділянка з кадастровим номером 3221882801 27 070 0261, загальною площею 0, 2490 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження такого майна або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3221882801 27 070 0261, загальною площею 0, 2490 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2024 |
Оприлюднено | 13.08.2024 |
Номер документу | 120934817 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Білоцерківець О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні