Ухвала

від 16.07.2024 по справі 757/31022/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31022/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кворум»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю Логістична компанія «Делівері», про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кворум»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю Логістична компанія «Делівері», про стягнення страхового відшкодування.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач у позові посилається на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Так, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду в дотримання вимог ст.175 ЦПК України зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності Закону, тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача, як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. у справі № 1-26/2011 р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом "Про захист прав споживачів" в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019 р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України "Про страхування" та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України "Про захист прав споживачів" загальними.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що відповідач, всупереч вимогам закону та умовам договору страхування, не виплатив страхового відшкодування. Тобто, законність дій відповідача підлягає перевірці саме на відповідність цих дій вимогам Закону України "Про страхування" та положенням Глави 67 ЦК України, а предметом судового захисту є права позивача не як споживача і тому спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, є Закон України "Про страхування" та положення Глави 67 ЦК України, внаслідок чого вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", який є загальним, на дані правовідносини не поширюються.

Як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», а є стягнення суми страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та визнання неправомірними дій страховика у зв`язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування.

Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є правовідносинами щодо захисту прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з чим вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, позивачем пред`явлено вимогу майнового характеру.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляєтеся судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. за вимогу майнового характеру на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Також, надати окремий платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, судом встановлено, що позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд». Проте, ознайомившись з документами, долученим до позовної заяви, суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів позовної заяви не якісні та нечитабельні документи (не сформовано в системі Електронний суд якісно відсканованого документу), у зв`язку з чим вказані недоліки мають бути усунені.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків. У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кворум»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю Логістична компанія «Делівері», про стягнення страхового відшкодування, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Хайнацький