Ухвала

від 06.08.2019 по справі 760/21327/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/21327/19 1-кс/760/11295/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (свідоцтво № 000595 від 25.01.2019р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги), підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красний, Сімферопольського району, АР Крим, громадянка України, з середньо-спеціальною освітою, розлучена, працює директором ТОВ «Квартал 2015» та ТОВ «Нова Оселя 2015», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 32018110080000005 від 16.05.2018р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваної, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_5 , подане в рамках кримінального провадження № 32018110080000005 від 16.05.2018р., яке розслідується за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що директор ППФ «Нове Житло» (код ЄДРПОУ 32885032) ОСОБА_5 , спільно з громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у складі організованої групи, внаслідок реалізації майнових прав на нерухоме майно у період 2014-2017 років, занизили податок на додану вартість ППФ «Нове Житло» на загальну суму 3 907 647 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, на початку 2014 року ППФ «Нове Житло», в особі директора ОСОБА_5 , придбало у ПП «Еркер» (код ЄДРПОУ 24881850), власником якого є громадянин ОСОБА_7 , майнові права на житлові приміщення в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість одного квадратного метру житла відповідно до правоустановчих документів становив 3,5-4,5 тис. грн.

У подальшому, придбані у ПП «Еркер» майнові права на 42 квартири, ППФ «Нове Житло» реалізовує сину ОСОБА_7 - ОСОБА_8 з мінімальною націнкою (до прикладу, вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 при реалізації від ПП «Еркер» для ППФ «Нове Житло» становить 203 000 грн., а при реалізації від ППФ «Нове Житло» для ОСОБА_8 - 203 900 грн.), та сплачуючи мінімальну суму податку на додану вартість.

В цей ж час, ППФ «Нове Житло» реалізовує майнові права на інші 41 квартиру, придбані у ПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у цьому ж в будинку, для МВС України по ціні 13 700 грн. за 1 кв. м.

В свою чергу, ОСОБА_8 , після реєстрації права власності на вищевказані квартири, майнові права на які він придбав у ППФ «Нове Житло», реалізував їх по звичайних (ринкових) цінах, а саме 7,5-13,9 грн. за 1 кв. м., кінцевому покупцю без сплати ПДВ.

Таким чином, реалізовуючи для громадянина ОСОБА_8 майнові права на квартири в будинку АДРЕСА_2 за заниженою ціною (у порівнянні з ринковою), ППФ «Нове житло» занизило належний до сплати податок на додану вартість в сумі 3 907 647 грн., що є особливо великими розмірами.

19.07.2019р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому у складі організованої групи.

У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, поставлено питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 153680 грн., оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та існують ризики, передбаченні ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що пред`явлена органами досудового розслідування підозра є необґрунтованою. Посилання прокурора на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, носять абстрактний характер, та не підтверджуються жодними долученими до клопотання доказами.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органами досудового розслідування вилучені під час обшуків необхідні речі та документи, які мають значення в даному кримінальному провадженні, крім того, прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_5 вчиняла або може продовжити вчиняти активні дії, спрямовані на знищення вказаних речей та документів, або має до них доступ.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, та вона має в наявності паспорт для виїзду за кордон, тому слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним і існування ризику впливу на іншого підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки з частиною із них вона особисто знайома та перебувала з ними у трудових відносинах, тому може і надалі підтримувати особисті зв`язки як із іншим підозрюваним, так із свідками у даному провадженні, які були підлеглими ОСОБА_5 та відповідно до своїх посадових обов`язків, безпосередньо підпорядковувалися їй, тому виходячи з її авторитетної репутації, може мати на них вплив.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, сукупності середньомісячного доходу підозрюваної ОСОБА_5 , відсутності у неї у власності нерухомого та рухомого майна, та приходить до висновку, що прокурором не доведено підстав для визначення підозрюваній застави у розмірі 153680 грн.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваній, відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, заставу в межах розміру, передбаченого щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, у сумі 45 000 грн.

Крім того, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваної ОСОБА_5 , її майновий та сімейний стан, а також те, що вона раніше не судима та має постійне місце роботи, тому вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 покласти на неї наступні обов`язки: не відлучатися з м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, які в сукупності з тим розміром застави, яка до підозрюваної застосована, повинні достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та забезпечити, у подальшому, її належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 184, 193-194, 196, 481, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язати її прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Розмір застави визначити у сумі 45 000 грн. (сорок п`ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.09.2019р., включно, наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Роз`яснити, що підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Київської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1