Рішення

від 07.08.2024 по справі 734/2217/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/683/24 Справа № 734/2217/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Бузунко О.А.,

за участю секретаря судового засідання Шапки О. О.,

у присутності представників Козелецької окружноїпрокуратури Чернігівськоїобласті Баринової Л. В., ОСОБА_1 , Крупини Л.Г.,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (які приймали участь в судовому засіданні 19 червня 2024 року),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Чернігівської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Чернігівське лісове господарство ДП «Ліси України», Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Чернігівське лісове господарство ДП «Ліси України», Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Чернігівської обласної ради від 20.06.2002, у т.ч. на території Козелецького району, створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів. Рішеннями Чернігівської обласної ради від 14.08.2003 «Про уточнення північної межі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 28.12.2004 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 26.01.2007 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.12.2004 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» змінено межі і площу РЛП «Міжрічинський». Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» як об`єкта природно-заповідного фонду розроблено та погоджено відповідними органами протягом липня-серпня 2003 року та затверджено рішенням Чернігівської обласної ради від 27.11.2003. Ландшафтний парк створюється без вилучення земельних ділянок, які він займає, у їх землекористувачів. Таким чином, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» як об`єкт природно-заповідного фонду юридично створений з 27.11.2003 і включає 78753,95 га земель на території колишнього Козелецького та Чернігівського районів, які перебувають під особливою державною охороною.

Крім цього, РЛП «Міжрічинський» утворено фактично у т.ч. за рахунок частини земель, які за станом на час створення парку перебували у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп».

Після створення регіонального-ландшафтного парку «Міжрічинський» уповноваженим державним органом із суб`єктами господарювання та органами місцевого самоврядування укладено охоронні зобов`язання щодо забезпечення охорони тієї частини парку, яка фактично існує на землях, які перебувають у їх власності чи користуванні. Зокрема, згідно з охоронним зобов`язанням № 7-38/578 від 30.05.2007, складеного з природоохоронною установою-Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», вказаному суб`єкту господарювання з метою охорони, збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся під охорону та дотримання встановленого режиму передано заповідний об`єкт - Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» загальною площею 78753,95 га. В подальшому, згідно з охоронними зобов`язанями від 12.09.2019 №7/38-578, від 30.11.2021 №7/38-578, складеними з ДП «Остерський військовий лісгосп» вказаному суб`єкту господарювання під охорону та дотримання встановленого режиму передана частина території РЛП «Міжрічинський» загальною площею 4848 га, яка розташована, у т.ч. у кварталі 269 вид. 4-9. Квартал 269 вид. 4-9 ДП «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 площею 1033,66 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370013, виданого 26.08.2004.

Не зважаючи на вказане, розпорядженням голови Козелецької районної, державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою по передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно з додатком, у тому числі ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, кадастровий номер 7422083000:09:001:0008, що розташована на території Деснянської селищної ради Чернігівського району (колишньої Карпилівської сільської ради Козелецького району). На підставі вказаного розпорядження 09.07.2008 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 370147 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008.

Також розпорядженням голови Козелецької районної, державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою по передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно з додатком, ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, кадастровий номер 7422083000:09:001:0007, що розташована на території Деснянської селищної ради Чернігівського району (колишньої Карпилівської сільської ради Козелецького району). На підставі вказаного розпорядження 09.07.2008 ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 370146 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 7422083000:09:001:0008, а також 7422083000:09:001:0007 відомості про речові права відсутні.

Поруч з цим, земельні ділянкі, право власності на яку оформлено за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , незаконно оформлено з порушенням норм земельного, лісового законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд за рахунок земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у межах природно-заповідного фонду.

Так, відповідно до листа ДП «Чернігівське лісове господарство» від 26.02.2024 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 використовується лісгоспом для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг і облікована як вкрита лісовою рослинністю земельна лісова ділянка.

Базове лісовпорядкування ДП «Остерський військовий лісгосп» проведено в 2015 році та згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Остерський військовий лісгосп» 2018 року, земельні ділянки передані у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 222 від 23.06.2008 є земельними ділянками лісогосподарського призначення, покриті лісовою рослинністю та мали наступні таксаційні характеристики-розташовані у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп», вік рослин-30 років, висота-11 метрів, діаметр-14 см, група віку-4, тип лісу-2.

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 08.01.2024 № 02-17 та доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельних ділянок 7422083000:09:001:0008 та 7422083000:09:001:0007 зазначено, що вказані земельні ділянки розташовані у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп».

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 28.09.2023 № CE-19/125-23/5970-3T, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0056 га.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 28.09.2023 № CE-19/125-23/5970-3T, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0092 га.

Відтак, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 видане з порушеннями земельного, лісового законодавства та законодавства про охорону природно-заповідного фонду, оскільки земельна ділянка фактично виділена у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду, зв`язку з чим, розпорядження органу виконавчої влади є незаконним, рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню у державну власність.

Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 через канцелярію суду були подані заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача, представники третіх осіб будучи належним чином повідомленими про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 20.06.2002, у т.ч. на території Козелецького району, створено регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 87672,9 га за рахунок земель, що включаються до його складу без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішеннями Чернігівської обласної ради від 14.08.2003 «Про уточнення північної межі регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 28.12.2004 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», від 26.01.2007 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.12.2004 «Про виключення частини лісових угідь з господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» змінено межі і площу РЛП «Міжрічинський».

Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» як об`єкта природно-заповідного фонду розроблено та погоджено відповідними уповноваженими органами упродовж липня-серпня 2003 року та затверджено рішенням Чернігівської обласної ради від 27.11.2003.

Ландшафтний парк створено без вилучення земельних ділянок, які він займає, у їх землекористувачів.

Відповідно регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» як об`єкт природно-заповідного фонду юридично створений з 27.11.2003 і включає 78753,95 га земель на території колишнього Козелецького та Чернігівського районів, які перебувають під особливою державною охороною.

Згідно з Проектом РЛП «Міжрічинський» утворено у тому числі і за рахунок частини земель, які станом на час створення парку перебували у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп».

Як вбачається з охоронними зобов`язаннями від 12.09.2019 № 7/38-578, від 30.11.2021 № 7/38-578, складених з ДП «Остерський військовий лісгосп» вказаному суб`єкту господарювання під охорону та дотримання встановленого режиму передана частину території РЛП «Міжрічинський» загальною площею 4848 га, яка розташована, у т.ч. у кварталі 269 вид. 4-9.

Квартал 269 вид. 4-9 ДП «Остерський військовий лісгосп» знаходиться у межах земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 площею 1033,66 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Остерський військовий лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370013, виданого 26.08.2004.

Відповідно до листа ДП «Чернігівське лісове господарство» від 22.09.2022 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, земельні ділянки з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 використовується лісгоспом для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг і облікована як вкрита лісовою рослинністю земельна лісова ділянка.

Розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно з додатком, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 та 0,12 га, кадастрові номери відповідно - 7422083000:09:001:0008, 7422083000:09:001:0007, що розташовані на території Деснянської селищної ради Чернігівського району (колишньої Карпилівської сільської ради Козелецького району).

На підставі вказаного розпорядження 09.07.2008 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 370147 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008. Також розпорядженням голови Козелецької районної, державної адміністрації від 23.06.2008 № 222 затверджено проект землеустрою по передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадянам для ведення садівництва із земель державної власності на території Карпилівської сільської ради згідно додатку, у тому числі ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, кадастровий номер 7422083000:09:001:0007, що розташована на території Деснянської селищної ради Чернігівського району (колишньої Карпилівської сільської ради Козелецького району). На підставі вказаного розпорядження 09.07.2008 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 370146 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007.

За інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 08.01.2024 № 02-17 та доданим фрагментом публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 269 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» та межами земельних ділянок 7422083000:09:001:0008 та 7422083000:09:001:0007 зазначено, що вказана земельна ділянка розташована у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп».

Так, відповідно до листа ДП «Чернігівське лісове господарство» від 26.02.2024 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка з кадастровим номером 7422055400:02:001:0024 використовується лісгоспом для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг і облікована як вкрита лісовою рослинністю земельна лісова ділянка.

Базове лісовпорядкування ДП «Остерський військовий лісгосп» проведено в 2015 році та згідно з проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Остерський військовий лісгосп» 2018 року, земельні ділянки передані у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі розпорядження Козелецької районної державної адміністрації № 222 від 23.06.2008 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, покрита лісовою рослинністю та мала наступні таксаційні характеристики - розташована у кварталі 269 виділ 6 Городищенського лісництва ДП «Остерський військовий лісгосп» вік рослин - 30 років, висота -11 метрів, діаметр - 14 см, група віку - 4, тип лісу - 2.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.09.2023 № CE-19/125-23/5970-3T, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0056 га, а також згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.09.2023 № CE-19/125-23/5970-3T, відповідно до документації із землеустрою встановлено порушення меж: земельна ділянка з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 7422055400:02:001:0024 (у постійному користуванні ДСГП «Ліси України»), площа накладання становить 0,0092 га.

З огляду на викладене, спірна земельна ділянка знаходиться у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» та лісового фонду.

Частиною 1 ст. 178 ЦК України, яка врегульовує питання оборотоздатності об`єктів цивільних прав, передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.

Відповідно до ч. 2 цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Преамбулою Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. «г» 4 ст. 84 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України відносяться, зокрема, природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Визначення поняття землі природно-заповідного фонду наведено у ч. 1

ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 43 Земельного кодексу України.

Так, землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Таким чином, регіональні ландшафтні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

За змістом ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховнихцілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною 1 цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

З огляду на викладене, використання земель природно-заповідного фонду для садівництва не можливе.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

За ст. 3 указаного Закону, екомережа це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

У ст. 4 Закону України «Про екологічну мережу» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Виходячи з викладеного, території та об`єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Розташування спірних земельних ділянок у межах регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного, що унеможливлює перебування у приватній власності з цільовим призначенням для садівництва.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц, від 11.06.2020 у справі № 359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі № 734/519/15-ц та від 09.12.2020 у справі № 676/190/18, від 16.09.2022 у справі №752/3090/19, від 01.06.2022 у справі №923/570/21), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.

Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки при передачі її у власність не має правового значення, оскільки її статус першочергово визначений розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цих територій.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 наведені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу державної влади чи місцевого самоврядування. Неприйняття рішення уповноваженим органом про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі, цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18).

З огляду на викладене, встановлене спірній земельній ділянці цільове призначення-для ведення садівництва не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування її у межах вказаного об`єкта.

Крім того, ст. 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 2 загальної частини Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733 (далі Порядок № 733) ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на категорії, зокрема в окрему категорію виділено ліси природоохоронного призначення.

Згідно з п. 5 Порядку № 733 до лісів природоохоронного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об`єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та об`єктів, зокрема: розташовані в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, меморіальних комплексів, місць. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

Отже, ліси поділяються на категорії, однією з яких є ліси природоохоронного призначення, до яких відносяться лісові ділянки розташовані, у тому числі у межах об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім цього, відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 23.07.2010 № 548, землі природно-заповідного фонду виділяються у кожному з видів цільового призначення земель, відтак об`єкти природно-заповідного фонду можуть створюватися на земельних ділянках будь-якого цільового призначення, у тому числі на землях запасу, до яких відносяться земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування. Зокрема, Секція Н «Землі лісогосподарського призначення» включає у себе підрозділ 09.03, який виділяє з категорії земель лісогосподарського призначення, землі для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Таким чином, спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення, які знаходяться у межах об`єкта природно-заповідного фонду.

Частиною 1 ст. 118 Земельного кодексу України установлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3. ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

г)будівництва об`єктів,пов`язанихз обслуговуваннямжителів територіальноїгромади району(шкіл,закладів культури,лікарень,підприємств торгівлітощо),з урахуваннямвимог частинисьомої цієїстатті;

д) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Ураховуючи, що спірні земельні ділянки відносилася до земель державної власності для лісогосподарського призначення в межах об`єкта природно-заповідного фонду, розпорядження Козелецької районної державної адміністрації від № 222 від 23.06.2008 прийняте усупереч положень Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Однак, усупереч зазначених вимог, спірну земельну передано у власність та змінено її цільове призначення без згоди землекористувача.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов`язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Отже, рішення про вилучення (припинення права) земельних ділянок за погодженням із землекористувачем має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. 6, 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні,-ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Таким чином, вилучення земельних лісових ділянок із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб відносилось до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

За приписами ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 57Лісового кодексуУкраїни визначено вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 цієї статті (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 18, 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Згідно з ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Процедура вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення потребує обов`язкового погодженням органу з питань лісового господарства.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 391/1056/14-ц та Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15 та від 20.03.2013 у справі № 6-13цс13.

Крім того, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі ділянки) Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Козелецька районна державна адміністрація, усупереч законодавчо визначеному порядку, не маючи на те повноважень, надала земельні ділянки лісогосподарського призначення, розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду, у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення індивідуального садівництва, безпідставно змінивши її цільове призначення, без вилучення з постійного користування та відповідних погоджень, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Виходячи з вказаного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4 542 грн та ОСОБА_3 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4 542 грн; а також повернути з державного бюджету на користь Чернігівської обласної прокуратури 50 % від сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 265, 273,354 ЦПК України, ст.ст. 20, 43-46, 52, 84 92, 141, 142, 149 152, 153, 164 ЗК України, суд ,-

у х в а л и в:

позов виконуючого обов`язки керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області, поданий в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Чернігівської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Чернігівське лісове господарство ДП «Ліси України», Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 370147, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 площею 0,1200 га для ведення садівництва, що розміщена на території Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010885400186 від 09.07.2008.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 площею 0,1200 га для ведення садівництва, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

Усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 площею 0,1200 га, розташованою на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області шляхом зобов?язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0008 площею 0,1200 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 370146, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 площею 0,1200 га для ведення садівництва, що розміщена на території Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010885400181 від 09.07.2008.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 площею 0,1200 га для ведення садівництва, що розміщена на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

Усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 площею 0,1200 га, розташованою на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області шляхом зобов?язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422083000:09:001:0007 площею 0,1200 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Повернути з державного бюджету на користь Чернігівської обласної прокуратури 50 % від сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №1343 від 23 травня 2024 року у сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернігівської обласної прокуратури 50 % від сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №1343 від 23 травня 2024 року у сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008).

Повернути з державного бюджету на користь Чернігівської обласної прокуратури 50 % від сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №1318 від 17 травня 2024 року у сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури 50 % від сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №1318 від 17 травня 2024 року у сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008).

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників провадження:

Козелецька окружна прокуратура Чернігівської області: 17000, вул. Євгена Лоскота, буд. 1, смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, ЄДРПОУ: 0291011421;

Чернігівська обласна державна адміністрація: 14000, вул. Шевченка, буд. 7, м. Чернігів, ЄДРПОУ: 0002674;

ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ;

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»: вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, м. Київ, ЄДРПОУ: 44768034;

Філія «Чернігівське лісове господарство ДП «Ліси України»: вул. О. Молодшого, буд. 18, м. Чернігів, ЄДРПОУ 45125708;

Комунальний заклад «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський»: вул. Ювілейна, буд. 1, корп. А, смт Десна Чернігівського району Чернігівської області,ЄДРПОУ 43186004;

Чернігівська районна державна адміністрація: вул. Шевченка, буд. 48, м. Чернігів, ЄДРПОУ 04061688.

Повний текст рішення складений 12 серпня 2024 року.

Суддя Олена БУЗУНКО