Постанова

від 23.07.2024 по справі 925/187/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 925/187/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 23.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 (повний текст рішення складено та підписано 18.04.2024)

у справі № 925/187/24 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Приватного підприємства «Зелена гама»

до Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх»

про відшкодування збитків в сумі 1 180 964,29 грн

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Зелена Гама" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Підприємства об`єднання громадян "Ламвир" Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю "Успіх" з вимогами про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору надання послуг із виробництва ламелі від 21.02.2022 №02/02/22 в сумі 1 180 964,29 грн, а також відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує як грошовий еквівалент втраченої сировини (прямі збитки), оскільки у п.7.1 договору сторони погодили, що у разі втрати сировини, виконавець відшкодовує її вартість замовнику у повному обсязі. Враховуючи, що на час розгляду даної справи відповідачем не вчинено жодних дій до виконання умов договору та не надано будь-якої інформації відносно наявності у нього та стану сировини для виготовлення готової продукції та/або готової продукції позивача, останній вважає, що відповідачем завдано позивачу збитки у вигляді вартості належного позивачу майна (сировини в кількості 119,136 куб.м дошки дубової необрізної вартістю 1 180 964,29 грн), відомості щодо збереження якого не надані, що сталося внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на користь Приватного підприємства «Зелена Гама» 1 180 964,29 грн збитків та 14 171,57 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Підприємство об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» звернулося 07.05.2024 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 07.05.2024, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі №925/187/24 повністю та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю. Також в апеляційній скарзі просив звільнити відповідача від сплати судового збору та поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/187/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/187/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24.

20.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/187/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відмовлено Підприємству об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24, апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

31.05.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на адресу Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 31.05.2024, з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. з 03.06.2024 по 07.06.2024 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.06.2024 у справі № 911/2718/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2023 прийнято апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24. Розгляд апеляційної скарги у справі №925/187/24 призначено на 09.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 задоволено клопотання Приватного підприємства «Зелена гама» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Розгляд справи №925/187/24 09.07.2024 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 розгляд справи призначено на 16.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 відкладено розгляд справи № 925/187/24 на 23.07.2024. Клопотання Приватного підприємства «Зелена гама» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

23.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання скаржника, в якому останній просив відкласти судове засідання, призначене на 23.07.2024, в зв`язку з перебуванням на лікарняному його представника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами, якщо представники третіх осіб, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін та інших учасників справи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також, представником скаржника не доведено, що справу не може бути розглянуто без його участі.

А тому колегія суддів ухвалила залишити клопотання Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» про відкладення судового засідання без задоволення.

У судове засідання 23.07.2024 з`явився представник позивача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 12 серпня 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2022 між підприємством об`єднання «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» (далі - виконавець, відповідач, скаржник) та приватним підприємством «Зелена Гама» (далі - замовник, позивач) був укладений договір надання послуг із виробництва ламелі, предметом якого було надання відповідачем по завданню позивача за плату послуг із виробництва ламелі із давальницької сировини позивача, протягом терміну дії цього Договору.

Відповідач, як виконавець, взяв на себе зобов`язання виготовити по завданню позивача готову продукцію на власних виробничих потужностях, залучаючи для цього власних фахівців. Крім того, відповідач зобов`язувався зберігати, до запитання, у власних спеціалізованих складських приміщеннях необхідну сировину для виготовлення готової продукції та готову продукцію (п. 1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору позивач взяв на себе зобов`язання по поставці необхідної сировини для виготовлення готової продукції. Крім того, позивач зобов`язувався приймати готову продукцію та сплачувати відповідачеві вартість наданих послуг із виробництва ламелі.

Відповідно до п.2.1. договору загальна вартість цього Договору не регламентується і складається з сум актів виконаних робіт.

Вартістю послуг виконавця є винагорода, яка нараховується на підставі актів надання послуг із виробництва ламелі виконавця (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.4 договору послуга із виробництва готової продукції з сировини замовника включає в себе:

- отримання та відповідальне зберігання у власних (чи орендованих) складських приміщеннях виконавця сировини замовника;

- виробництво готової продукції на власних (чи орендованих) виробничих потужностях виконавця, залучаючи для цього власних фахівців, а саме: розпиловка сировини замовника на пилорамних верстатах на заготовки необхідних розмірів для ламелі; порізка заготовки на ламелі на ламельних верстатах; сушіння ламелей в сушильній камері по спеціальній програмі сушіння ламелі; калібрування сухої ламелі до необхідних розмірів; укладання ламелі на піддони; обтягнення готових пачок ламелі стрейч-плівкою;

- відповідальне зберігання у власних (чи орендованих) складських приміщеннях виконавця готової продукції до її фактичної передачі замовнику.

Згідно з п.2.5. договору замовник здійснює оплату послуг виконавця згідно рахунків, виставлених виконавцем. Оплата наданих послуг здійснюється замовником в триденний термін з дати виписки рахунку (або передачі цього рахунку замовнику).

Відповідно до п.3.1. договору переробка давальницької сировини виконавцем у готову продукцію має бути здійснена протягом 60 кал. днів з моменту отримання давальницької сировини. Готовність продукції до приймання виконавець повідомляє замовника.

Пунктами 3.2 та 3.4. договору сторони передбачили, що здача-приймання готової продукції здійснюється сторонами в м. Звенигородка, після інспекції на складі, шляхом підписання акту. Після підписання Акту надання послуг по виробництву ламелі виконавець зобов`язаний надати замовнику акт передачі готової продукції.

Умовами договору, а саме п. 4.1.2., передбачений обов`язок виконавця зберігати на відповідальному зберіганні, до запитання, у власних спеціалізованих складських приміщеннях необхідну сировину для виготовлення готової продукції та готову продукцію.

При цьому, ризик випадкової загибелі або псування сировини замовника з моменту передачі його за актом приймання-передачі виконавцеві і до моменту передачі готової продукції за актом приймання-передачі замовнику несе виконавець. За втрату сировини виконавець відшкодовує її вартість замовнику в повному розмірі (п.7.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві сировину для виготовлення готової продукції в кількості 427,157 м3 вартістю 3 761 974,10 грн., що підтверджується видатковими накладними: №26 від 03.06.2022 на сировину в кількості 21,675 м3 вартістю 242 940,05 грн.; №22 від 04.05.2022 на сировину в кількості 17,864 м3 вартістю 120 878,75 грн.; №55 від 05.07.2022 на сировину в кількості 18,497 м3 вартістю 216 715,29 грн.; №10 від 09.05.2022 на сировину в кількості 4,884 м3 вартістю 37 841,60 грн.; №23 від 09.05.2022 на сировину в кількості 14,038 м3 вартістю 91 276,57 грн.; №12 від 11.04.2022 на сировину в кількості 18,906 м3 вартістю 119 635,55 грн.; №11 від 11.04.2022 на сировину в кількості 18,416 м3 вартістю 139 669,56 грн.; №19 від 11.04.2022 на сировину в кількості 13,906 м3 вартістю 97 371,80 грн.; №57 від 12.07.2022 на сировину в кількості 19,171 м3 вартістю 218 760,99 грн.; №58 від 15.07.2022 на сировину в кількості 19,433 м3 вартістю 213 869,85 грн.; №13 від 17.04.2022 на сировину в кількості 19,816 м3 вартістю 179 358,95 грн.; №14 від 17.04.2022 на сировину в кількості 18,249 м3 вартістю 108 819,72 грн.; №59 від 18.07.2022 на сировину в кількості 18,975 м3 вартістю 189 666,15 грн.; №60 від 20.07.2022 на сировину в кількості 18,476 м3 вартістю 196 776,89 грн.; №53 від 23.06.2022 на сировину в кількості 18,305 м3 вартістю 184 178,51 грн.; №16 від 25.04.2022 на сировину в кількості 18,234 м3 вартістю 104 951,13 грн.; №15 від 25.04.2022 на сировину в кількості 16,081 м3 вартістю 95 910,54 грн.; №21 від 26.04.2022 на сировину в кількості 14,862 м3 вартістю 90 210,45 грн.; №24 від 27.05.2022 на сировину в кількості 20,65 м3 вартістю 230 917,43 грн.; №17 від 30.04.2022 на сировину в кількості 18,344 м3 вартістю 109 555,35 грн.; №18 від 30.04.2022 на сировину в кількості 19,987 м3 вартістю 162 636,39 грн.; №56 від 08.07.2022 на сировину в кількості 18,395 м3 вартістю 221 193,32 грн.; №52 від 10.06.2022 на сировину в кількості 18,12 м3 вартістю 19 050,87 грн.; №20 від 14.04.2022 на сировину в кількості 13,118 м3 вартістю 99 781,31 грн.; №25 від 30.05.2022 на сировину в кількості 8,755 м3 вартістю 98 007,08 грн..

Підприємством об`єднання громадян "Ламвир" Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю "Успіх" виготовлено із сировини замовника в кількості 307,334 куб.м та відвантажено Приватному підприємству "Зелена Гама" готової продукції (ламелі) в кількості 52,648 куб.м, що підтверджується актами передачі готової продукції: від 06.05.2022 №1 ламель дуб, в кількості 5 куб.м або 1190,50 м.кв; від 13.05.2022 №2 ламель дуб в кількості 10,324 куб.м або 2457,89 м. кв.; від 18.05.2022 №3 ламель дуб в кількості 5,355 куб.м або 1275,02 м.кв.; від 23.05.2022 №4 ламель дуб в кількості 9,074 куб.м або 2160,69 м.кв.; від 09.06.2022 №5 ламель дуб, в кількості 2,987 куб.м або 711,30 м.кв.; від 14.06.2022 №6 ламель дуб, в кількості 3,862 куб.м або 919,84 м.кв.; від 01.07.2022 №7 ламель дуб, в кількості 1,929 куб.м або 458,97 м.кв.; від 22.07.2022 №8 ламель дуб в кількості 14,117 куб.м або 3362,28 м.кв.

Виготовлення та відвантаження продукції у вказаній кількості також підтверджується складеними та підписаними сторонами без зауважень актами прийому-передачі наданих послуг до договору:

від 06.05.2022 №1 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 31,00 куб.м із виходом готової продукції 5 куб.м;

від 13.05.2022 №2 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 64,00 куб.м із виходом готової продукції 10,324 куб.м;

від 18.05.2022 №3 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 33,20 куб.м із виходом готової продукції 5,355 куб.м;

від 23.05.2022 №4 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 56,26 куб.м із виходом готової продукції 9,074 куб.м;

від 09.06.2022 №5 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 18,5186 куб.м із виходом готової продукції 2,987 куб.м;

від 14.06.2022 №6 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 23,81 куб.м із виходом готової продукції 3,862 куб.м;

від 01.07.2022 №7 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 8,36 куб.м із виходом готової продукції 1,929 куб.м;

від 22.07.2022 №8 згідно з яким виконавцем було надано послуги виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 72,185 куб.м із виходом готової продукції 14,117 куб.м.

12.12.2023 Приватним підприємством "Зелена Гама" на адресу Підприємства об`єднання громадян "Ламвир" Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю "Успіх" направлено запит №1 від 11.12.2023 про надання відомостей про кількість переробленої виконавцем сировини (дошки дубової необрізної), що була поставлена замовником в межах договору про надання послуг з виробництва ламелі від 21.02.2022 №02/02/22; про залишки сировини, що перебувають на відповідальному зберіганні виконавця; про кількість готової продукції, виробленої на підставі договору про надання послуг з виробництва ламелі від 21.02.2022 №02/02/22, що перебуває на відповідальному зберіганні виконавця; про час та місце прибуття транспорту та відповідальних осіб замовника для прийняття готової продукції відповідно до п.5.12 договору, огляду залишків давальницької сировини замовника (у випадку їх наявності). Вказаний запит був отриманий виконавцем 21.12.2023, однак залишений без відповіді чи й належного реагування.

03.01.2024 Приватним підприємством "Зелена Гама" на адресу Підприємства об`єднання громадян "Ламвир" Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю "Успіх" направлено вимогу №2 та 24.01.2024 повторну вимогу №3 про повернення з відповідального зберігання сировини для виготовлення готової продукції та/або готової продукції замовника, яка перебуває у виконавця або відшкодування вартості сировини, поставленої на виконання умов договору від 21.02.2022 №02/02/22 в сумі 1 180 964,29 грн (вартість сировини згідно з оборотно-сальдовою відомістю ПП "Зелена Гама" по рахунку 206, контрагент ПОГ "Ламвир" ЗРГООІ "Успіх"), які виконавцем залишено без задоволення чи й належного реагування.

Отже, позивач визначив предметом спору стягнення збитків за наслідками невиконання відповідачем умов договору, якими вважає вартість належного позивачу майна (сировини), відомості щодо збереження якого не надані.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч. 1 ст. 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір підряду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1, 2 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 Цивільного кодексу України).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 842 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, у п.7.1 договору сторони погодили інші умови, а саме, що ризик випадкової загибелі або псування сировини замовника з моменту передачі його за актом приймання-передачі виконавцеві і до моменту передачі готової продукції за актом приймання-передачі замовнику несе виконавець. За втрату сировини виконавець відшкодовує її вартість замовнику в повному розмірі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач передав відповідачеві сировину в кількості 427,157 м3 вартістю 3 761 974,10 грн., а відповідач, в свою чергу, виготовив та передав позивачеві готову продукцію (ламелі) в кількості 52,648 куб.м, що виготовлена з сировини позивача в кількості 307,334 куб.м.

Позивач стверджує, що залишок сировини в кількості 119,136 м.куб відповідачем не перероблена та готова продукція не передана, крім того, позивачеві не повернута і сировина.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч. 1 та 2 ст. 217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких відшкодування збитків.

У п. 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд надав правові висновки стосовно застосування положень ст. 216 та 217 ГК України та вказав, що господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

З наведеного слідує, що одним із видів господарсько-правової відповідальності за наслідками невиконання або неналежного виконання договірного зобов`язання є відшкодування спричинених збитків.

Безпосередньо порядок майнової відповідальності у випадку спричинення збитків у сфері господарювання встановлений положеннями статей 224, 225 та 226 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2).

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1); при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3).

Водночас, ст. 226 Господарського кодексу України визначені умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Таким чином, витрати, зроблені управненою стороною, втрата її майна, а також неодержані нею доходи (які вона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною) складають збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2019 у справі №920/85/18 суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що:

- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини,

- відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань,

- для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача,

- вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

У відповідності до наведеної ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до спірних правовідносин підлягають одночасному застосуванню також положення статей 22 та 623 Цивільного кодексу України.

Так, за ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1); збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

У свою чергу, за ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2); збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 3); при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4).

Таким чином, наведені правові положення щодо порядку та умов відшкодування збитків:

- характеризують їх як загальну форму цивільно-правової відповідальності, оскільки вона може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов`язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону,

- розрізняють види збитків, а саме «вартість втраченого майна», «витрати, зроблені управненою стороною» та «неодержаний дохід» (ці види не є тотожними, оскільки під «вартістю втраченого майна» слід розуміти реальну вартість майна, під «витратами, зробленими управненою стороною» розуміються витрати, які сторона здійснила на належне виконання договору, але не отримала відповідного результату договірних відносин, а під «неодержаним прибутком» - доходи, які, не будучи абстрактними, могли б бути отримані у випадку належного виконання зобов`язання),

- встановлюють обсяг (межі, розмір) відшкодування збитків, а саме у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі,

- визначають умови та порядок обрахунку розміру збитків, за якими необхідно враховувати ціни: а) що існували за місцем виконання зобов`язання, б) на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, в) на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків, у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку.

За змістом п.7.1. договору сторони обумовили обсяг відшкодування збитків у випадку втрати сировини або готової продукції. Зокрема, вказали, що у разі випадкової загибелі або псування сировини або за втрату сировини виконавець відшкодовує її вартість замовнику в повному розмірі.

Отже, умовами договору встановлений обсяг збитків у випадку втрати сировини, а саме у розмірі вартості сировини.

Водночас, відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 1 180 964,29 грн. як вартість залишку сировини в кількості 119,136 м.куб.

Проте, колегія суддів вважає, що зазначена Позивачем вартість втраченої, як вважає позивач, сировини не доведена належними доказами, виходячи з наступного.

Як вбачається з актів прийому-передачі наданих послуг до Договору надання послуг із виробництва ламелі №02/02/22 від 21.02.2022 сторони зазначали залишок сировини на момент підписання попереднього акту приймання-передачі готової продукції, кількість витраченої сировини та відповідно залишок сировини (кількість та вартість) на момент підписання поточного акту.

Відповідно до акту №8 прийому-передачі наданих послуг до Договору надання послуг із виробництва ламелі №02/02/22 від 21.02.2022, складеного 22.07.2022 виконавцем було надано послуги з виробництва ламелі із сировини замовника в кількості 72,185 куб.м із виходом готової продукції 14,117 куб.м.

В той же час, залишок сировини станом на 22.07.2022 зазначено у вказаному акті №8 в кількості 6,625 куб.м. вартістю 74 255,03 грн. Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Отже, доказами наявними в матеріалах справи підтверджується, що на підприємстві відповідача знаходиться саме 6,625 куб.м непереробленої сировини, належної позивачу, вартістю 74 255,03 грн., що ніяк не відповідає кількості та вартості сировини, яка наче б то втрачена за твердженням позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вартість сировини, яка була оплачена позивачем до передачі відповідачеві на виготовлення продукції з цієї сировини, складала б прямі збитки, які могли бути завдані від невиконання зобов`язань відповідачем.

Проте, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, яка саме дошка або деревина втрачена. До того ж, Позивач, стверджуючи про понесені збитки, не надає суду доказів, які б підтверджували закупівлю вказаної сировини та за якими цінами, як-то договори купівлі-продажу, видаткові накладні, рахунки-фактури, тощо, не надає інформації щодо пропозицій на ринку України (прейскуранти, прайс листи) цін на аналогічну продукцію, яка б підтверджувала дійсну вартість сировини.

Також, заявляючи вимогу про відшкодування вартості сировини на підставі п.7.1. договору, позивач повинен довести належними та допустимими доказами факт пошкодження, загибелі або втрати сировини відповідачем у заявленому обсязі.

Проте, дана обставина ґрунтується виключно на листах-вимогах позивача та неповерненні такої сировини відповідачем на вимогу позивача протягом 7 днів. Але зазначені листи, вимоги не можуть бути належним доказами факту втрати, пошкодження чи знищення сировини відповідачем, в розумінні ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України.

А тому, оцінюючи всі представлені до матеріалів справи докази, колегія суддів приходить до висновку, щодо безпідставності тверджень позивача про наявність ознак протиправної поведінки відповідача, що полягала у неналежному виконанні договору №02/02/22 від 21.02.2022 та призвела до понесення позивачем збитків.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

А тому, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі докази не підтверджують факт втрати відповідачем вторинної сировини, а тому вимоги позивача про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору надання послуг із виробництва ламелі від 21.02.2022 №02/02/22 в сумі 1 180 964,29 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, надані позивачем до матеріалів справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що останнім не доведені позовні вимоги, а місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для їх задоволення, а тому, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі №925/187/24 - скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.04.2024 у справі № 925/187/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Зелена гама» до Підприємства об`єднання громадян «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» про відшкодування збитків в сумі 1 180 964,29 грн відмовити повністю.

Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Зелена Гама" (м. Вінниця, вул.600-річчя, буд.17, корп.11; код ЄДРПОУ 34759290) на користь Підприємства об`єднання громадян "Ламвир" Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю "Успіх" (м. Звенигородка, вул. Івана Підоплічка (Щедріна), буд. 24; код ЄДРПОУ 35927258) 21 257 (двадцять одна тисяча двісті п`ятдесят сім) гривень 35 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №925/187/24 повернути до Господарського суду Черкаської області, доручивши видати наказ на виконання пункту 4 даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 09.08.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв