Ухвала

від 12.08.2024 по справі 922/1717/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/1717/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Здоровко Л.М.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх.№1930Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В., дата складання повного тексту рішення - 19.07.2024, у справі №922/1717/24

за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№43)", м. Харків,

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,

про стягнення 68 112, 00грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" суму боргу в розмірі 68 112, 00грн за поставлену продукцію за Договором №484ВК/Г-39 від 08.07.2020 та 3 028, 00грн судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 19.07.2024, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

У зв`язку із скрутним фінансовим становищем відповідача, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до перегляду справи в апеляційному порядку.

Судові витрати апелянт просить покласти на позивача.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 3 633, 60грн ( 3 028грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 150% * 0, 8 (коефіцієнт у зв`язку із поданням апеляційної скарги в підсистемі "Електронний суд")).

Однак, згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені в статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка надає суду право з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати лише за наявності викладених у вказаній статті умов, до яких не було внесено змін у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Однак, предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі № 28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідну правову позицію викладено, зокрема в ухвалах Верховного Суду, від 23.06.2022 у cправі №904/7054/20, від 27.06.2022 у cправі №921/730/19, від 01.07.2022 у справі №904/5725/21, від 14.07.2022 у справі № 906/237/19.

Отже, наведені апелянтом обставини в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не можуть бути визнані підставою для такого відстрочення, тим паче, що жодних доказів на підтвердження зазначеного апелянтом суду не надано, тому клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже, дослідивши матеріали справи, апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Відтак, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт має надати суду:

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 255-256, 258-260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1717/24 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Л.М. Здоровко