Рішення

від 01.08.2024 по справі 902/588/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р.Cправа № 902/588/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І., за відсутності сторін

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому

засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті", 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25Б, офіс 203, ідентифікаційний код юридичної особи 41559270

до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал", 24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вулиця Привокзальна, будинок, 28, ідентифікаційний код юридичної особи 32721820

про стягнення 175 711,89 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 23.05.2024 року надійшла позовна заява № б/н від 22.05.2024 (вх. № 603/24 від 23.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" про стягнення 375 711,89 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 145 від 01.11.2023 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 28.05.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/588/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.06.2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 25.06.2024 судом відкладено підготовче судове засідання у справі № 902/588/24 на 05.07.2024 о 12:00 год.

03.07.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.07.2024 (вх. № 01-34/6933/24) про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач повідомив про сплату відповідачем після подання позову 200 000,00 гривень, зазначив, що позивач зменшує свої позовні вимоги на вказану суму основного боргу, просив прийняти цю заяву до розгляду та винести рішення про стягнення з відповідача 175 711,89 гривень заборгованості, у тому числі 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4383,02 гривень штрафних санкцій.

03.07.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.07.2024 (вх. № 01-34/6936/24) про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою від 05.07.2024 судом прийнято до розгляду заяву ТОВ "Промгаз Сіті" про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 03.07.2024 (вх.№01-34/6933/24 від 03.07.2024) - стягнення 175 711,89 гривень заборгованості, у тому числі 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4383,02 гривень штрафних санкцій та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням, повернено позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 399,90 гривень, закрито підготовче провадження у справі № 902/588/24 та призначено справу № 902/588/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.08.2024 об 11:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалою суду від 05.07.2024про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа (ухвали від 05.07.2024) до електронних кабінетів сторін у системі ЄСІТС.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач та відповідач у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Судом врахована заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні після завершення розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" звернулося з позовом до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" про стягнення 375 711,89 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії, з якої 366 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01 листопада 2023 року між ТОВ "Промгаз Сіті" та Комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Вапнярка водоканал" було укладено договір про постачання електричної енергії № 145.

У період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 63 727,00 кВт/год та за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 - обсягом 37 483,00 кВт/год на загальну суму 666 176,36 грн. з ІІДВ.

Відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 300 000,00 гривень.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем оплати фактично спожитої електроенергії у розмірі 366 176,36 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення боргу у примусовому порядку, а також про стягнення 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, стягнення 175 711,89 гривень заборгованості, з яких 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних, яку прийнято судом.

Таким чином, предметом розгляду є вимога про стягнення з відповідача 175 711,89 гривень заборгованості, з яких 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних, що нараховані у зв`язку із несвоєчасною оплатою спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 145 від 01.11.2023.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень по суті заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Вапнярка водоканал" (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 145 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-16).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу. До умов цього договору застосовуються положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 із змінами і доповненнями (далі ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Предметом договору є ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія.

Згідно з пунктом 3.1. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється цілодобово до 31.12.2023 (включно).

Обсяг поставки електричної енергії згідно цього договору становить 150 000 кВт/год. (п. 3.5. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 6,58212 гри. (шість гривень 58212 копійок) з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 5,00 грн.; тариф на послуги передачі - 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 1,09702 грн.

Пунктом 5.2. договору сторонами погоджено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 987 318,00 грн (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч триста вісімнадцять гривень 00 копійок), з урахуванням ПДВ 164553,00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні 00 копійок).

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.3. договору).

Відповідно до пункту 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.6. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 20 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 13.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі та в цілому до 31.12.2023, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 4 Комерційної пропозиції "Спосіб оплати" оплата електричної енергії здійснюється споживачем у 100% розмірі від вартості фактичного використання величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду до 15-го числа календарного місяці наступного розрахункового періоду. Оплата здійснюється на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, зазначений у договорі або розрахункових документах.

За умовами пункту 5 Комерційної пропозиції "Договірні обсяги" споживач до 5 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, надає постачальнику інформацію на наступний розрахунковий місяць (прогнозний графік) про замовлене місячне (по годинах) споживання електричної енергії в цілому по споживачу та з розбивкою по площадкам вимірювання, обсяг споживання електроенергії по яких визначається оператором системи за допомогою цілодобового автоматизованого дистанційного зчитування облікованих даних лічильників (погодинного або меншого періоду інтеграції) та площадках, на яких не встановлено АСКОЕ. У разі ненадання споживачем прогнозованих погодинних обсягів у вказані терміни. Постачальник в якості прогнозу використовує фактичні дані за минулі розрахункові періоди.

Судом встановлено, що договір, додатки до договору підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, підписи яких скріплені печатками сторін.

На виконання умов договору, протягом листопада - грудня 2023 позивач поставив відповідачу електричну енергію в обсязі фактичного споживання відповідачем.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у листопаді 2023 році відображено позивачем у акті прийому-передачі електричної енергії № 1043 від 30.11.2023 за листопад 2023 та сформовано рахунок на оплату відповідачем електричної енергії за листопад 2023 № 1043 від 30.11.2023 на суму 419 458,76 гривень; кількість спожитої електричної енергії - 63 727,00 кВт/год (т. 1 а.с. 17).

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2023 році відображено позивачем у акті прийому-передачі електричної енергії № ПГС00001140 від 31.12.2023 за грудень 2023 та сформовано рахунок на оплату відповідачем електричної енергії за грудень 2023 № 1152 від 31.12.2023 на суму 246 717,60 гривень; кількість спожитої електричної енергії - 37 483,00 кВт/год (т. 1 а.с. 18).

Вказані акти прийому-передачі електричної енергії, рахунки позивачем надіслано на адресу відповідача, про що свідчать відповідні опис вкладення, список згрупованих відправлень, трекінг поштового відправлення № 0505149391260 (т. 1 а.с. 19-20).

Як вбачається із наданих позивачем платіжних інструкцій відповідач здійснив часткову оплату за спожиту електричну енергію сплативши 28.12.2023 - 100 000,00 гривень, 25.03.2024 - 100 000,00 гривень, 30.04.2023 - 100 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу - "оплата за електричну енергію за листопад 2023 року згідно договору № 145 від 01.11.2023", а також після подання позову - 29.05.2024 - 100 000,00 гривень - "оплата за електричну енергію за листопад 2023 року згідно договору № 145 від 01.11.2023" та 25.06.2024 - 100 000,00 грн. із зазначенням у графі призначення платежу - "оплата за електричну енергію за грудень 2023 року згідно договору № 145 від 01.11.2023", (т. 1 а.с. 20 (зворотна сторона), 21, 21 (зворотна сторона), 37, 37 (зворотна сторона).

За твердженням позивача, вартість спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2023 в розмірі 166 176,36 грн. відповідачем не сплачено.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 166 176,36 гривень матеріали справи не містять.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті отриманої електричної енергії, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 166 176,36 гривень, а також 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії за грудень 2023 року згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 145 від 01.11.2023 у розмірі 175 711,89 гривень, з яких 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4 383,02 гривень 3% річних .

Відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, предметом доказування, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням умов вказаного договору, а саме продаж електричної енергії позивачем, її прийняття та належна оплата відповідачем згідно умов договору.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює договірні засади проведення учасниками ринку електричної енергії своєї діяльності на ринку електричної енергії.

Відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Абзацем 1 пункту 3.1.5 глави 3.1 розділу ІІІ Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних вебсайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 3.1.7. глави 3.1. розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV Правил).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 пункту 4.19. розділу IV Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію за грудень 2023 року у розмірі 166 176,36 гривень належним чином не виконав.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо) матеріали справи не містять, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення несплаченої суми заборгованості за спожиту електричну енергію.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 166 176,36 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд враховує таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Відповідно до пункту 5.6. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 20 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду.

Водночас пунктом 4 Комерційної пропозиції "Спосіб оплати" сторони передбачили, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у 100% розмірі від вартості фактичного використання величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду до 15-го числа календарного місяці наступного розрахункового періоду. Оплата здійснюється на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, зазначеному у договорі або розрахункових документах.

Пунктом 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Як вбачається із розрахунку 3% річних здійсненого позивачем, розрахунок 3% річних здійснено на суму заборгованості (119 458,76 гривень) за спожиту електроенергію згідно акту за листопад 2023 за період з 21.12.2023 по 14.05.2024 та на суму заборгованості (246 717,60 гривень) згідно акту за грудень 2023 за період з 21.12.2023 по 14.05.2024. Сума нарахованих позивачем 3% річних становить 4 383,02 гривень.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5статті 254 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Висновок суду щодо визначення дати, з якої починається відлік прострочення сплати грошових зобов`язань відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 14.08.2018 року у справі № 909/227/16, від 25.04.2018 року у справі № 815/4720/16.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, що нараховані в межах визначеного позивачем періоду прострочення та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що при розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку з огляду на неврахування положень статей 253, 255 ЦК України при визначенні періоду прострочення з оплати спожитої електроенергії за грудень 2023. Прострочення з оплати спожитої відповідачем електроенергії у грудні 2023 року з огляду на те, що 20.01.2024 є вихідним днем, виникло 23.01.2024 року. Таким чином, період нарахування 3% річних починається з 23.01.2024 року.

За розрахунком суду, за кожним окремим актом з урахуванням визначеної позивачем суми заборгованості та періоду нарахування, а саме за період з 21.12.2023 по 14.05.2024 від суми заборгованості за листопад 2023 (119 458,76 гривень) та за період з 23.01.2024 по 14.05.2024 від суми заборгованості за грудень 2023 (246 717,60 гривень) сума 3% річних у сумі становить 3 715,05 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 3 715,05 гривень, у задоволенні вимог про стягнення 3% річних в сумі 667,97 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Як вбачається із розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, розрахунок втрат від інфляції здійснено за період з 21.12.2023 по 14.05.2024 за кожним актом окремо. Сума нарахованих позивачем інфляційних втрат становить 5152,52 гривень.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в межах визначеної позивачем суми заборгованості та періоду прострочення, суд дійшов висновку, що позивачем допущено помилку з огляду на неврахування положень статей 253, 255 ЦК України при визначенні періоду розрахунку з оплати спожитої електроенергії за грудень 2023 (прострочення з оплати вартості спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2023 виникло 23.01.2024). Таким чином, період нарахування інфляційних втрат починається з 23.01.2024.

За розрахунком суду сума інфляційних втрат за період з 21.12.2023 по 14.05.2024 від суми заборгованості за листопад 2023 (119 458,76 гривень) та за період з 23.01.2024 по 14.05.2024 від суми заборгованості за грудень 2023 (246 717,60 гривень) складає 4 155,75 гривень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 4 155,75 гривень, у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 996,77 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 174 047,16 гривень, з яких 166 176,36 гривень основного боргу, 3 715,05 гривень 3% річних, 4 155,75 гривень інфляційних втрат, у задоволенні решти позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду позивачем із позовними вимогами про стягнення 375 711,89 гривень заборгованості згідно платіжної інструкції № 488 від 22.05.2024 сплачено судовий збір у розмірі 4508,55 гривень.

03.07.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.07.2024 (вх. № 01-34/6933/24) про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач повідомив про сплату відповідачем після подання позову 200 000,00 гривень, зазначив, що позивач зменшує свої позовні вимоги на вказану суму основного боргу, просив прийняти цю заяву до розгляду, винести рішення про стягнення з відповідача 175 711,89 гривень заборгованості, у тому числі 166 176,36 гривень основного боргу, 5 152,52 гривень інфляційних втрат та 4383,02 гривень 3% річних та повернути судовий збір.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зменшення розміру позовних вимог, наявність клопотання представника ТОВ "Промгаз Сіті" про повернення судового збору суд дійшов висновку про те, що сплачена частина судового збору у розмірі 2 399,90 гривень (4508,55 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) - 2 108,65 гривень (46,77% судового збору, з урахуванням зменшення позовних вимог) підлягає поверненню платнику.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.07.2024 клопотання ТОВ "Промгаз Сіті" про повернення судового збору задоволено та ухвалено повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 399,90 гривень.

Нерозподілений судовий збір складає 2 108,65 гривень.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2088,62 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 20,03 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" (24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вулиця Привокзальна, будинок, 28, ідентифікаційний код юридичної особи 32721820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 25Б, офіс 203, ідентифікаційний код юридичної особи 41559270) 174 047,16 гривень (сто сімдесят чотири тисячі сорок сім гривень, 16 копійок) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 145 від 01.11.2023, з яких 166 176,36 гривень основного боргу, 3 715,05 гривень 3% річних, 4 155,75 гривень інфляційних втрат та 2088,62 гривень (дві тисячі вісімдесят вісім гривень, 62 копійки) судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 667,97 гривень 3% річних та 996,77 гривень інфляційних втрат - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 20,03 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.