Рішення

від 12.08.2024 по справі 908/1353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 908/1353/24

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», м.Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Склярова Романа Олександровича, м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БС ПРОПЕРТІ», м. Київ

про стягнення суми 25531,13 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП» про стягнення з відповідача: Фізичної особи - підприємця Склярова Романа Олександровича суми 23932,13 грн основного боргу за договором суборенди №ІСГ-19/1152 від 01.06.2021, суми 1599,00 грн - 3% річних, всього - загальної суми 25531,13 грн.

Згідно протоколом автоматизованого розподілу від 03.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1353/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 08.05.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1353/24, присвоєно номер провадження справи 9/106/24. В порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БС ПРОПЕРТІ». Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом вказано неналежне виконання відповідачем (виконання не в повному обсязі) зобов`язання за договором суборенди № ІСГ-19/1152 від 01.06.2021 щодо здійснення оплати за користування частиною нежитлового приміщення (оренда приміщення, відшкодування вартості комунальних послуг), розташованого в торгівельному комплексі за адресою: м. Бердянськ, вул. Консульська, буд.75-3, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 3 % річних за період прострочення з 07.02.2022 по 30.04.2024. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.193, 222, 230, 343 ГК України та умовами договору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.

Так, ухвала суду від 24.05.2024 про відкриття провадження у даній справі №908/1353/24 направлялась судом відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яка відповідає відомостям про місцезнаходження ФОП Склярова Р.О., РНОКПП НОМЕР_1 , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була повернута до суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З положень ч. 2 ст. 50 ЦК України слідує, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, зокрема про місцезнаходження фізичної особи - підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Згідно з ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з п. 2 ч. 6, ч. 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «БС ПРОПЕРТІ», яка належним чином повідомлена про розгляд даної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі від 24.05.2024 до електронного кабінету третьої особи (доставлено до електронного кабінету третьої особи 24.05.2024), письмових пояснень по суті спору суду не надала.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БС ПРОПЕРТІ» (Орендодавець, третя особа у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП» (Орендар, позивач у справі) був укладений договір оренди № 19/21-ІСГ (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю у тимчасове платне користування Об`єкт оренди - комплекс будівель і споруд (нежитлові приміщення) Торговельного комплексу (надалі - ТК), розташованого за адресою: місто Бердянськ, вул.Консульська, буд. 75-з, право власності на яке належить Орендодавцю.

В п.п. 1.2, 1.3 Договору оренди визначено, що Об`єкт оренди передається Орендарю з метою здійснення наступної господарської діяльності: передача окремих частин Об`єкта оренди в суборенду (надалі - Цільове призначення). При цьому Сторони домовились, що частини Об`єкту оренди можуть передаватися Орендарем в суборенду третім особам для здійснення ними господарської діяльності відповідно до Профілю господарської діяльності, узгодженого Сторонами у Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору. Площа Об`єкта оренди становить 11930,0 кв.м та складається, зокрема, з основної будівлі (двоповерхова) літ. А.

Об`єкт оренди у складі, визначеному в п. 1.3 Договору, включно з прилеглою територією, складовими частинами і обладнанням, Орендодавець передав Орендарю у користування за Актом прийому-передачі від 01.03.2021.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, останній діє до 31 січня 2024 року (включно).

Згідно п.п. 6.1.2 пункту 6.1 Договору оренди Орендар має право без попередньої згоди Орендодавця передавати частини Об`єкта оренди в суборенду третім особам на власний розсуд, але з дотриманням профілю господарської діяльності (Додаток № 2 до Договору).

01 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП» (Орендар, позивач у справі) та Фізичної особою-підприємцем Скляровим Романом Олександровичем (Суборендар, відповідач у справі) був укладений договір суборенди №ІСГ-19/1152, за яким об`єктом суборенди є частина нежитлового приміщення, розташованого в торговельному комплексі за адресою: м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-3, право власності на яке належить ТОВ «БС ПРОПЕРТІ».

Відповідно до умов Договору суборенди, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування Об`єкт суборенди (лот № 19.1.21), розташований у Торговельному комплексі. Місцезнаходження Об`єкта суборенди у Торговельному комплексі визначено у Поверховому плані, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1). Площа Об`єкта суборенди становить 1581,12 кв.м (п.п. 1.1, 1.3 Договору суборенди).

Торговельний комплекс згідно з Договором суборенди - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-3, складовою частиною якого є Об`єкт суборенди.

Згідно з Додатком № 1 до Договору суборенди, Об`єкт суборенди - частина нежитлового приміщення (лот 19.1.21), розташований на першому поверсі в торгівельному комплексі за вказаною вище адресою.

Об`єкт суборенди передається Суборендарю у тимчасове платне користування з метою здійснення Суборендарем господарської діяльності: ДРЦ (цільове призначення) (п.1.2 Договору суборенди).

Відповідно до п. 2.2 Договору суборенди, об`єкт Суборенди вважається переданим у тимчасове платне користування після підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта суборенди у користування, згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 Договір суборенди, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 травня 2022 року (включно). Строк суборенди відповідно до умов цього договору та в межах строку його дії встановлюється: з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Об`єкта суборенди у користування до моменту підписання сторонами Акту повернення Об`єкта суборенди (дати підписання зазначених актів входять до строку суборенди).

15.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП» та Фізичною особою-підприємцем Скляровим Романом Олександровичем був підписаний Акт приймання-передачі Об`єкта суборенди у користування.

В пункті п. 4.1 Договору суборенди обумовлено, що протягом строку суборенди (п.3.2 Договору) Суборендар зобов`язаний здійснювати на користь Орендаря наступні платежі: орендна плата, експлуатаційний платіж, компенсація витрат на комунальні послуги. Всі платежі за Договором здійснюються в безготівковому порядку. Рахунки-фактури на оплату платежів за Договором виставляються Орендарем шляхом їх направлення в електронному вигляді на адресу електронної пошти Суборендаря, зазначену в Договорі, або за допомогою засобів електронного документообігу. Суборендар підтверджує, що рахунки-фактури, виставлені і отримані у зазначений спосіб, є достатньою підставою для оплати.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 Договору суборенди, у період з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта суборенди у користування та протягом строку суборенди Суборендар здійснює платежі за договором в наступних розмірах: орендна плата - 44271,36 грн, експлуатаційних платіж - 15811,20 грн (суми платежів за місяць, в т.ч. 20 % ПДВ). Всього - 60082,56 грн з ПДВ.

За змістом п.п. 4.2.2. п. 4.2 Договору суборенди орендна плата підлягає щомісячній індексації, яка проводиться згідно з офіційно опублікованим індексом інфляції. Нарахування суми індексації орендної плати здійснюється, починаючи з другого повного місяця строку суборенди.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору суборенди, орендна плата сплачується Суборендарем шляхом внесення повної попередньої оплати за місяць. Рахунок-фактура на оплату орендної плати виставляється Суборендарю не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за наступний. Орендна плата сплачується Суборендарем в строк до 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця за наступний. Строк оплати орендної плати не залежить від отримання Суборендарем рахунку-фактури. У випадку якщо Суборендар з будь-яких причин не отримав відповідний рахунок-фактуру, оплата здійснюється Суборендарем на підставі умов цього Договору.

Згідно з п.п. 4.3.1., 4.3.2. пункту 4.3 Договору суборенди, експлуатаційний платіж використовується Орендарем для покриття наступних витрат, що забезпечують функціонування торговельного комплексу: обслуговування інженерних мереж, комунікацій, централізованої системи пожежогасіння; вартість вивозу побутових відходів; вартість прибирання місць загального користування та прилеглої до будівлі ТК території; вартість загальної охорони ТК; витрати на розміщення рекламних конструкцій; адміністративні витрати; вартість непланових робіт з ремонту та обслуговуванню; вартість користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ТК, або земельний податок; податок на нерухоме майно. Експлуатаційний платіж сплачується Суборендарем шляхом внесення повної попередньої оплати за місяць. Рахунок-фактура на оплату експлуатаційного платежу виставляється Суборендарю не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за наступний. Експлуатаційний платіж сплачується Суборендарем в строк до 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця за наступний. Строк оплати експлуатаційного платежу не залежить від отримання Суборендарем рахунку-фактури. У випадку якщо Суборендар з будь-яких причин не отримав відповідний рахунок-фактуру, оплата здійснюється Суборендарем на підставі умов цього Договору.

В підпункті 4.4.1. п. 4.4 Договору суборенди передбачено, що Суборендар компенсує витрати Орендаря на комунальні послуги.

Компенсація витрат на комунальні послуги, що забезпечують належне функціонування і утримання місць загального користування, здійснюється Суборендарем за державними регульованими тарифами на підставі розрахунків вартості таких комунальних послуг, здійснених Орендарем (абз. перший пп. 4.4.3 пункту 4.4 Договору суборенди).

Згідно з пп. 4.4.4. п. 4.4. Договору суборенди, оплата компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Суборендарем в сумі, що розраховується на підставі пп. 4.4.2., пп. 4.4.3., протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури Орендаря.

В п. 4.6 Договору суборенди зокрема визначено, що в строк до 30 листопада 2021 Суборендар зобов`язаний внести на розрахунковий рахунок Орендаря Гарантійний платіж в сумі 60082,56 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Гарантійний платіж забезпечує виконання Суборендарем грошових зобов`язань за цим договором з моменту передачі Об`єкта суборенди у користування та протягом всього строку дії цього договору. Орендар має право утримати з суми гарантійного платежу суму заборгованості Суборендаря, яка виникла з цього договору. У такому випадку Суборендар на вимогу Орендаря здійснює доплату для відновлення розміру Гарантійного платежу, встановленого цим договором.

Матеріали справи свідчать, що на підставі Договору суборенди № ІСГ-19/1152 від 01.06.2021 позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки на оплату за лютий 2022 року:

- № 838 від 01 лютого 2022 на суму 51 499,34 грн, в т.ч.: 37946,88 грн - оренда приміщення, 13552,46 грн - відшкодування вартості експлуатаційних витрат (а.с. 60);

- № 2223 від 28 лютого 2022 на суму 42730,71 грн - відшкодування вартості комунальних послуг (а.с. 105).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п. 4.6 Договору суборенди відповідачем (суборендарем) на розрахунковий рахунок позивача 10.09.2021 та 07.02.2022 був сплачений гарантійний платіж в загальній сумі 45000,00 грн (відповідні копії банківських виписок містися в матеріалах справи, а.с. 106-108 ).

Зі змісту позовної заяви також слідує, що вказана сума гарантійного платежу була врахована позивачем на погашення заборгованості за вказаними вище рахунками, а саме: за рахунок суми 45 000,00 грн гарантійного платежу повністю погашено заборгованість за рахунком на оплату № 2223 від 28 лютого 2022 (комунальні платежі за лютий 2022 року) в сумі 42730,71 грн та частково - на суму 2269,29 грн погашена заборгованість за рахунком на оплату № 838 від 01 лютого 2022 (орендна плата та експлуатаційний платіж за лютий 2022 року).

Крім того, 07.02.2022 відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму 25297,92 грн за оренду приміщення за лютий, про що свідчить додана до позовної заяви банківська виписка по рахунку за період з 31.05.2021 по 31.12.2023 (а.с. 61). Внаслідок цього частина неоплаченої заборгованості відповідача по орендній платі та експлуатаційним витратам за лютий 2022 року склала 23932,13 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ФОП Скляровим Р.О. взятих на себе зобов`язань ТОВ «ІСТ СОЛЮШН ГРУП» звернулося до нього з претензію за вих. № 19/7-ІСГ від 07.02.2022 з вимогою про перерахування заборгованості в розмірі 23932,13 грн за договором суборенди № ІСГ-19/1152. Вказана претензія із доданим до неї актом звіряння була направлена відповідачу на адресу електронної пошти, зазначену у договорі суборенди. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди щодо повної сплати орендної плати та експлуатаційного платежу за лютий 2022 року стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1353/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договір.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В частинах 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до умов пп. 6.2.1., 6.2.4 п. 6.1 укладеного сторонами Договору суборенди №ІСГ-19/1152 від 01.06.2021 визначено, що Суборендар зобов`язується: добросовісно виконувати усі свої обов`язки за цим договором та виконувати його умови, а також не здійснювати та не допускати здійснення будь-яких дій, які можуть викликати незручність або труднощі з реалізації Орендарем його прав за цим договором; належним чином здійснювати оплату орендної плати, компенсацію плати за комунальні послуги, інших платежів по договору на умовах і в строки, встановлені у даному Договорі.

За змістом умов п.п. 4.2.1, 4.3.2. Договору суборенди визначено, що орендна плата та експлуатаційний платіж сплачуються Суборендарем шляхом внесення повної попередньої оплати за місяць. Орендна плата та експлуатаційний платіж сплачуються Суборендарем в строк до 25 числа поточного місяця за наступний. При цьому строк оплати не залежить від отримання Суборендарем рахунку-фактури. У випадку якщо Суборендар з будь-яких причин не отримав відповідний рахунок-фактуру, оплата здійснюється Суборендарем на підставі умов цього Договору.

Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами, відповідач не дотримався встановлених Договором суборенди № ІСГ-19/1152 від 01.06.2021 умов виконання зобов`язання щодо повної оплати обумовлених договором платежів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 23 932,13 грн.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 13, статей 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 932,13 грн та виникнення у відповідача обов`язку з його оплати.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов не подав. Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23 932, 13 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 1599,00 грн 3% річних нарахованих на вищевказану суму боргу за період прострочення з 07.02.2022 по 30.04.2024 включно.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В частині ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в межах заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що фактично розмір 3% річних є більшим ніж заявлено, але не виходячи з межі заявлених вимог (заявленого розміру), суд задовольняє позовні вимоги в цій частині на суму 1599,00 грн.

На підставі вищевикладеного, позов задовольняється судом повністю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Склярова Романа Олександровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», код ЄДРПОУ 41932936 (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, приміщення 17.1) суму 23 932 (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн 13 коп. основного боргу, суму 1599 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) 00 коп. - 3% річних.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Склярова Романа Олександровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ СОЛЮШН ГРУП», код ЄДРПОУ 41932936 (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, приміщення 17.1) суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 12.08.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва