Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/17678/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/17678/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Семенові В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" до Національного банку України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерство фінансів України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про зобов`язання вчинити певні дії, за участю представників: позивача - Юрескул Н.С., відповідача - Перевертуна В.Г., третьої особи-1 - Нетреби Ю.В., третьої особи-2 - Сичової О.О., третьої особи-3 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просив на підставі статей 194, 195, 526, 528, 1049 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Закону України «Про Національний банк України» та Закону України «Про депозитарну систему України» - присудити до виконання в натурі обов`язку Національного банку України виконати операцію по виплаті грошових коштів з транзитного рахунку на користь Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" за результатами погашення облігацій внутрішньої державної позики України за кодом цінного паперу ISIN: UA4000200885 у кількості 25 000 штук та загальною номінальною вартістю 25 000 000,00 грн.; за кодом цінного паперу ISIN: UA4000201255 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000,00 грн.; за кодом цінного паперу ISIN: UA 4000173371 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000,00 грн., загалом усіх облігацій номінальної вартості у сумі 125 000 000,00 грн. та купонного доходу у сумі 14 996 250, 00 грн. у такий спосіб: зобов`язати Національний Банк України видати розпорядження (платіжну інструкцію) для перерахування з транзитного рахунку на розрахунковий рахунок Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" грошових коштів на суму 139 996 250,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2024 року.

07.12.2023 року відповідачем до суду подано клопотання про повернення позовної заяви.

12.12.2023 року відповідачем до суду подано заяву про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи № 910/177678/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 року передано справу № 910/177678/23 для вирішення в установленому порядку питання про відвід судді Чебикіної С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 року (суддя Омельченко Л.В.) відмовлено у задоволенні заяви Національного банку України про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи № 910/177678/23.

18.12.2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.12.2023 року судом задоволено клопотання позивача, третьої особи-1, третьої особи-2 та оголошено перерву у справі на 24.01.2024 року.

21.12.2023 року третьої особою-1 до суду подано письмові пояснення.

25.12.2023 року третьої особою-2 до суду подано письмові пояснення.

01.01.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про залишення позову без руху.

02.01.2024 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.

23.01.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про залишення письмових пояснень третьої особи-2 без розгляду.

24.01.2024 року позивачем подано до суду заперечення на клопотання відповідача про повернення позовної заяви.

У судовому засіданні 24.01.2024 року судом оголошено перерву у справі на 31.01.2024 року.

25.01.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про залишення позову без руху.

31.01.2024 року позивачем до суду подано письмові пояснення щодо клопотання про залишення позову без руху та відповідь на відзив відповідача.

У судовому засіданні 31.01.2024 року судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та оголошено перерву у справі на 07.02.2024 року.

02.02.2024 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив позивача.

06.02.2024 року позивачем подано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без руху.

У судовому засіданні 07.02.2024 року судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та оголошено перерву у справі на 19.02.2024 року.

08.02.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про залучення у справі третіх осіб.

19.02.2024 року позивачем до суду подано заперечення на клопотання відповідача про залучення у справі третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та відкладено підготовче засідання на 13.03.2024 року.

08.03.2024 року відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі № 910/177678/23 та додаткові письмові пояснення у справі.

13.03.2024 року третьої особою-3 до суду подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 13.03.2024 року судом оголошено перерву у справі на 25.03.2024 року.

14.03.2024 року позивачем до суду подано клопотання про встановлення строків для подання документів та здійснення розгляду справи в розумні строки.

22.03.2024 року позивачем до суду подано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 910/177678/23.

У судовому засіданні 25.03.2024 року судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача по закриття провадження у справі також відмовлено в задоволенні клопотання позивача про встановлення строку для подання документів та оголошено перерву у справі на 17.04.2024 року.

23.04.2024 року третьої особою-3 до суду подано додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 року викликано представників сторін на 17.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 17.04.2024 року не відбулось.

16.07.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про долучення документів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2024 року.

06.08.2024 року третьої особою-3 до суду подано додаткові письмові пояснення у справі та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 року відмовлено третій особі-3 в задоволенні заяви про проведення судового засідання по справи в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, третіх осіб 1 та 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.02.2022 року та 08.02.2022 року Акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" за участю брокера ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" придбало випущені Міністерством фінансів України облігації внутрішніх державних позик України: за кодом цінного паперу ISIN: UA4000200885 у кількості 25 000 штук та загальною номінальною вартістю 25 000 000,00 грн.; за кодом цінного паперу ISIN: UA4000201255 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000,00 грн.; за кодом цінного паперу ISIN: UA4000173371 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000,00 грн. (Державні облігації).

Володіння Державними облігаціями підтверджується випискою про стан рахунка у цінних паперах АТ "ОКСІ БАНК" від 23.02.2022 року, виданою депозитарною установою ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" (Депозитарна установа), яка здійснює обслуговування рахунків у цінних паперах позивача на підставі Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах №04/02/21 від 04.02.2021 року.

Відповідно до умов розміщення облігацій, оприлюднених Міністерством фінансів України, держава Україна має сплатити: за державними облігаціями код ІSІN: UA4000200885 купонний дохід з розрахунку 79,85 грн. на одну облігацію за номінальну вартість облігацій з датою погашення облігацій 19.04.2023 року; за державними облігаціями код ISIN: UA4000201255 купонний дохід з розрахунку 80 грн. на одну облігацію з датами виплати 23.11.2022 року та 24.05.2023 року та номінальну вартість облігацій з датою погашення облітаній - 24.05.2023 року; за державними облігаціями код ISIN: UA4000173371 купонний дохід з розрахунку 50 грн. на одну облігацію з датою виплати 22.02.2023 року і 23.08.2023 року та номінальну вартість облігацій з датою погашення облігацій - 23.08.2023 року.

09.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового у ринку (Комісія) прийнято рішення №1332 «Щодо зупинення дії ліцензії ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на виконання підпункту 6 пункту 1313 додатка 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічний та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введених в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року №726/2022.

Пунктом 1 вказаного рішення зупинено дії ліцензій ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" від 17.09.2013 року на провадження професійної діяльності на ринках капіталу: ліцензії на здійснення діяльності з торгівлі пінними паперами та ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ №263301 від 10.09.2013 року.

Враховуючи зупинення дії ліцензії Депозитарної установи, АТ "ОКСІ БАНК" листом №3210-1109 від 10.11.2022 року звернулося до депозитарної установи ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" про здійснення поставки усіх належних йому Державних облігацій на його рахунок в іншу депозитарну установу АТ "СКАЙ БАНК", що не припиняла здійснення депозитарної діяльності.

У відповідь Депозитарна установа листом №2576 від 10.11.2022 року повідомила про припинення своєї діяльності з надання депозитарних послуг по укладеним раніше договорам у зв`язку з зупиненням дії ліцензії, неможливість здійснення депозитарної операції з перерахування цінних паперів та гарантувала виконання своїх зобов`язань одразу після відновлення ліцензії.

Однак, ліцензію Депозитарної установи не було відновлено, у зв`язку з чим 03.05.2023 року листом №1032-0536 АТ "ОКСІ БАНК" повторно звернулося до Депозитарної установи про здійснення поставки усіх належних йому Державних облігацій на рахунок у цінних паперах в іншій депозитарній установі АТ "СКАЙ БАНК".

Листом від 10.05.2023 року Депозитарна установа повідомила про те, що депозитарієм Національного банку України призупинено обслуговування рахунка Депозитарної установи, посилаючись на зупинення ліцензії та рішення РНБОУ від 19.10.2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введених в дію Указом Президента України від 19.10.2022 року № 726/2022.

23.11.2022 року, 22.12.2023 року, 19.04.2023 року, 24.05.2023 року, 23.08.2023 року настали строки виконання державою Україна зобов`язань перед АТ "ОКСІ БАНК", як власником Державних облігацій.

Проте, позивачем так і не отримано у вищезазначені дати погашення Державних облігацій належні йому виплати, а саме їх номінальну вартість та купонний дохід, загалом номінальної вартості на суму 125 000 000,00 грн. та купонного доходу на суму 14 996 250,00 грн.

Позивач звернувся до Національного банку України листами від 03.03.2023 року № 1032-0297 та від 13.07.2023 року № 8100-0784, до Міністерства фінансів України листом від 05.04.2023 року № 1032-0402 з причин невиплати грошових коштів за Державними облігаціями.

22.06.2023 року листом № 493 ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" повідомила про те, що депозитарна установа не отримала від НБУ купонний дохід та суму погашення за означеними державними облігаціями для подальшого перерахування депонентам; грошові кошти, що надійшли до НБУ від Міністерства фінансів України на користь ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" та його депонентів в період блокування рахунку ТОВ "Фрідом Фінанс Україна", тимчасово обліковуються на транзитному рахунку Національного банку України та будуть перераховані власникам державних облігацій після зняття обмежень або після отримання Національним банком України рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо подальших дій.

Депозитарна установа додатково повідомила листом № 496 від 23.06.2023 року про те, що права на облігації внутрішніх державних позик України UA4000200885 та UA4000201255 , що обліковувалися на рахунку в цінних паперах № 401570-UA40400959 , відкритому АТ "ОКСІ БАНК" в ТОВ "Фрідом Фінанс Україна", списані внаслідок погашення випусків відповідно до умов розміщення.

Листом від 17.08.2023 року НБУ підтвердив отримання грошових коштів від Міністерства фінансів України для виплати за результатами погашення Державних облігацій, а також про списання облігацій, проте грошові кошти досі залишаються не отримані позивачем.

В результаті вищезазначених дій НБУ позивач позбавлений права на Державні облігації за кодом цінного паперу ISIN: UA4000200885 у кількості 25 000 штук, UA4000201255 у кількості 50 000 штук, UA 4000173371 у кількості 50 000 штук, але не отримав належні йому до виплати номінальну вартість та купонний дохід на загальну суму 139 996 250,00 грн. (125 000 000,00 грн. номінальної вартості та 14 996 250, 00 грн. купонного доходу), у зв`язку з чим звернувся з даним позов до суду.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що саме ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" повинно здійснювати виплати власникам облігацій внутрішньої державної позики належних їм доходів та відсутністю у Національний банк України повноважень здійснювати обслуговування виплат емітента шляхом перерахування сум коштів на рахунки клієнтів - депозитарних установ, а також вказав, що всі грошові кошти, належні інвесторам в облігаціях внутрішньої державної позики - депонентам ТОВ "Фрідом Фінанс Україна", які не були перераховані у зв`язку із введенням санкцій та які обліковуються на транзитному рахунку Національного банку України, обліковуються агрегованим способом - тобто без ведення обліку належності грошових коштів конкретному власнику.

У відповідності до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 195 Цивільного кодексу України в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов`язання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до боргових цінних паперів, зокрема, належать Державні облігації України.

Частиною 1 та 2 статті 11 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено, що облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов`язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Облігації можуть існувати виключно в електронній формі.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов`язання України щодо відшкодування пред`явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті.

У відповідності до пункту 12 частини 1 статті 42 Закону України "Про Національний банк України" в якому визначено, що Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції, зокрема, виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов`язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Державні облігації України відносяться до емісійних цінних паперів, як передбачено частиною 2 статті 8 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено, що припинення зобов`язання за емісійними цінними паперами здійснюється, зокрема, шляхом їх погашення. Відповідно до проспекту (рішення про емісію) погашення здійснюється, зокрема, виплатою власникам таких пінних паперів їх номінальної вартості та доходу за такими цінними паперами.

На підставі того, що Національний банк України здійснюються операції щодо розміщення, виплати та погашення Державних облігацій, порядок виконання зобов`язань за правовідносинами з розміщення та погашення облігацій внутрішньої державної позики, встановлюється статтею 528 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що на Національний банк України покладено функції зі здійснення операцій з погашення Державних облігацій, що передбачає виплату власникам відповідних цінних паперів їх номінальної вартості та відповідного доходу за ними.

У відповідності до глави 9 розділу ІІ постанови Правління НБУ № 140 від 21.12.2017 року "Про затвердження Положення про провадження депозитарної і клірингової діяльності та забезпечення здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів Національним банком України" (Положення), а саме пункту 246 в якому визначено, що Депозитарій Національного банку здійснює виплати доходів та/або погашень на рахунки депозитарних установ в процесі припинення депозитарної діяльності щодо небанківських депозитарних установ без установлення обмежень на виплати, а щодо депозитарних установ-банків з такими особливостями:

1) депозитарним установам-банкам, у яких відкликана банківська ліцензія, з дати припинення здійснення банківської діяльності виплати доходів та/або погашень здійснюються на транзитний рахунок депозитарію Національного банку;

2) з дати отримання депозитарієм Національного банку документів, що підтверджують повноваження ліквідатора та реквізити відкритого йому накопичувального рахунка в Національному банку, депозитарій Національного банку на підставі розпорядження ліквідатора перераховує суми невиплачених коштів, а також суми коштів, що виплачуються, до дати припинення діяльності за ЦП, що належать депозитарній установі-банку на праві власності, на накопичувальний рахунок;

3) з дати початку припинення до дати припинення депозитарій Національного банку здійснює переказ сум невиплачених коштів за ЦП, що належать депонентам депозитарної установи - банку та/або клієнтам номінальних утримувачів, до нової депозитарної установи після переведення ЦП депонентом/номінальним утримувачем до цієї депозитарної установи, а якщо у депонента або на рахунку в цінних паперах номінального утримувача немає залишків ЦП, то депозитарій Національного банку здійснює переказ сум невиплачених коштів за ЦП, що належать цьому депоненту/клієнтам номінальних утримувачів, на підставі розпорядження депозитарної установи - банку, що припиняє діяльність.

Пунктом 248 Положення встановлено, що Депозитарій Національного банку з дати припинення діяльності депозитарної установи забезпечує здійснення виплати доходів та погашень за ЦП, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депозитарної установи, що припинила діяльність, на транзитний рахунок депозитарію Національного банку до набуття повноважень по розпорядженню рахунком уповноваженим на зберігання.

Крім того, абзацом 4 пункту 89 глави 9 розділу ІІ Положення визначено, що Депозитарій Національного банку після здійснення платежів із погашення ОВДП на користь депозитарних установ та іноземних депозитаріїв здійснює переказ ОВДП випуску, що погашається, на рахунок у цінних паперах емітента, анулює випуск у порядку здійснення безумовної операції та погашає глобальний сертифікат у порядку, передбаченому в главі 15 розділу II цього Положення.

Отже, враховуючи вищезазначене, а також те, що здійснення платежів депозитарієм НБУ із погашення Державних облігацій на користь позивача не відбулось, відповідно також і не настали підстави для припинення зобов`язань за Державними облігаціями та списанням Державних облігацій з рахунку у цінних паперах позивача, що свідчить про порушення обов`язку з перерахування грошових коштів за облігаціями, які утримані на транзитному рахунку НБУ, порушуючи право позивача на отримання від держави виконання зобов`язання по виплаті за цінними паперами їх номінальної власності та відповідного доходу за ними.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, як передбачено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом визначених законом випадках.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

Як передбачено статтею 316 Цивільною кодексу України право власності особа здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приписи статті 41 Конституції України щодо права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, щодо заборони протиправного позбавлення права власності узгоджені з приписами статті І Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згоду на обов`язковість якої надала Верховна Рада України.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція), взявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 Конвенції).

Застосовуючи наведений припис статті І Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно наголошував на тому, що захист права власності є обов`язком держави.

У рішеннях «Онер`їлдіз проти Туреччини» (заява №48939/99, рішення від 30.11.2004 року, пункт 134), «Педурару проти Румунії» (заява №63252/00, рішення від 01.02.2005 року, пункт 88), «Броньовський проти Польщі» (заява №31443/96, рішення від 28.09.2005 року, пункт 143) і «Совтрансавто Холдінг проти України» (заява №48553/99, рішення від 25.07.2002 року, пункт 96) ЄСПЛ постановив, що стаття1 Першою протоколу до Конвенції, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (коштами).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі 910/12787/17 зазначено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороно, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 року у справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" до Національного банку України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Національний Банк України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ: 00032106) видати розпорядження (платіжну інструкцію) для перерахування з транзитного рахунку на розрахунковий рахунок Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок 17; код ЄДРПОУ: 09306278) грошові кошти в розмірі 139 996 250 (сто тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. за результатами погашення облігацій внутрішньої державної позики України за кодом цінного паперу ISIN: UA4000200885 у кількості 25 000 штук та загальною номінальною вартістю 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) грн. 00 коп.; за кодом цінного паперу ISIN: UА4000201255 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) грн. 00 коп.; за кодом цінного паперу ISIN: UА4000173371 у кількості 50 000 штук та загальною номінальною вартістю 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., що в загальній кількості усіх облігацій номінальної вартості складає 125 000 000 (сто двадцять п`ять мільйонів) грн. 00 коп. та купонного доходу у розмірі 14 996 250 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Національного Банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; код ЄДРПОУ: 00032106) на користь Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок 17; код ЄДРПОУ: 09306278) 939 400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст складено 12.08.2024.

Суддя С.О. Чебикіна