Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/4081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/4081/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Груп"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 16 353 928,63 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Савченко О.В. за ордером від 31.05.2023 року серії АІ № 1403332;

від відповідача: Єфремов В.О. за довіреністю від 29.12.2023 року № 167-Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Груп" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, Підприємство) грошових коштів у загальному розмірі 16 353 928,63 грн., з яких: 15 453 985,56 грн. - основний борг за поставлену позивачем у жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року електричну енергію за "зеленим тарифом" за укладеним між сторонами 30.01.2020 року договором № 69/01/20; 481 079,48 грн. - 3 % річних; 418 863,59 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 08.04.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/4081/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.05.2024 року.

26.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Підприємства від 24.04.2024 року № 15/2025, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наказів Міненерго від 28.03.2022 року № 140 та від 15.06.2022 року № 206 при вирішенні питання щодо розміру коштів, які підлягають сплаті за поставлену протягом спірного періоду електричну енергію. У той же час, зважаючи на особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, Підприємство зазначило про належне здійснення ним розрахунків за договором протягом 2021-2022 років у межах відповідних показників та з повним урахуванням положень вищенаведених наказів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі - Міністерства енергетики України.

Крім того, відповідач вказав про безпідставне ігнорування Товариством при нарахуванні заявлених до стягнення сум компенсаційних виплат приписів постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", зі змінами від 26.04.2022 року, якою унормовано зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану, тоді як наведена постанова розповсюджує свою дію на спірні правовідносини. Також Підприємство звернуло увагу на настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють стягнення з відповідача в судовому порядку спірних у даній справі сум основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.

До початку призначеного підготовчого засідання 01.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства від 01.05.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій позивач навів аргументи на спростування висловлених Підприємством у відзиві заперечень проти позову.

У підготовчому засіданні 01.05.2024 року господарський суд міста Києва встановив Підприємству процесуальний строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 10.05.2024 року, а також постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.05.2024 року.

14.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємства від 13.05.2024 року, в яких останнє, зокрема, вказало, що проведення відповідачем розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на період дії воєнного стану в Україні, які мають договірні відносини з Гарантованим покупцем, у тому числі з позивачем, з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 та від 15.06.2022 року № 206, є належним виконанням умов укладеного між сторонами договору.

14.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 14.05.2024 року, в якому останній просив суд зупинити провадження у справі № 910/4081/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

До початку призначеного підготовчого засідання 15.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 15.05.2024 року, в якому останній, зокрема, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Підприємства лише заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 15 453 985,56 грн.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 року господарський суд міста Києва продовжив відповідачу строк на подання заперечень до 14.05.2024 року, а також постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/4081/24 на 30 днів. Крім того, суд відклав підготовче засідання на 05.06.2024 року.

17.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 15.05.2024 року, в якій останнє просило суд залишити без розгляду та не розглядати по суті раніше подану позивачем заяву від 15.05.2024 року про зменшення розміру позовних вимог.

17.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 16.05.2024 року, в якому останній, зокрема, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Підприємства 15 453 985,56 грн. основного боргу за поставлену позивачем у жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року електричну енергію за "зеленим тарифом" за укладеним між сторонами 30.01.2020 року договором № 69/01/20; 55 735,59 грн. 3 % річних та 30 907,92 грн. інфляційних втрат.

03.06.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача від 03.06.2024 року із запереченнями проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

До початку призначеного підготовчого засідання 05.06.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 04.06.2024 року, в якій останній, зокрема, повторно зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Підприємства 15 453 985,56 грн. основного боргу за поставлену позивачем у жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року електричну енергію за "зеленим тарифом" за укладеним між сторонами 30.01.2020 року договором № 69/01/20; 41 801,69 грн. 3 % річних та 15 453,96 грн. інфляційних втрат.

Разом із тим, підготовче засідання, призначене у даній справі на 05.06.2024 року, не відбулося, у зв`язку з оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 05.06.2024 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/4081/24 на 10.07.2024 року.

09.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача.

З огляду на викладене, зважаючи на клопотання Товариства від 15.05.2024 року, а також беручи до уваги те, що представник відповідача у підготовчому засіданні 10.07.2024 року не підтримав раніше подану Державним підприємством "Гарантований покупець" заяву від 04.06.2024 року про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23 і просив не розглядати їх по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду по суті питання щодо прийняття до розгляду поданих позивачем заяв про зменшення розміру позовних вимог від 15.05.2024 року, від 16.05.2024 року та від 04.06.2024 року, а також клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, ухвалою від 10.07.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/4081/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 07.08.2024 року.

05.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 05.08.2024 року, в якому останній просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з Підприємства суми заборгованості у розмірі 143 160,55 грн. з огляду на добровільне погашення відповідачем цієї суми відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 року № 387 426. До наведеного клопотання відповідач долучив копію відповідного платіжного документа.

У судовому засіданні 07.08.2024 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 24.04.2024 року № 15/2025 та запереченнях від 13.05.2024 року.

У судовому засіданні 07.08.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 року між відповідачем (далі - Гарантований покупець, Підприємство) та Товариством (далі - продавець за "зеленим" тарифом) було укладено договір № 69/01/20 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався продавати, а Підприємство зобов`язалося купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Наведений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток означених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом, з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору передбачено, що продавець за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство є виробником електроенергії за "зеленим" тарифом, а відтак протягом, зокрема, жовтня 2021 року та лютого-серпня 2022 року продавало Підприємству електричну енергію відповідно до умов Порядку.

За умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються згідно з положеннями глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 Договору унормовано, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

За умовами пункту 10.2 Порядку, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони (пункт 10.3 Порядку).

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено їх печатками відповідні акти купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року від 31.10.2021 року на суму 2 702 608,44 грн., за лютий 2022 року від 28.02.2022 року на суму 1 521 304,37 грн., за березень 2022 року від 31.03.2022 року на суму 3 053 989,31 грн., за квітень 2022 року від 30.04.2022 року на суму 2 966 128,24 грн., за травень 2022 року від 31.05.2022 року на суму 4 028 412,86 грн., за червень 2022 року від 30.06.2022 року на суму 3 935 826,00 грн., за липень 2022 року від 31.07.2022 року на суму 4 436 142,19 грн. та за серпень 2022 року від 31.08.2022 року на суму 3 406 254,24 грн., а також відповідні акти коригування від 30.09.2022 року до акту за березень 2022 року на суму 150,92 грн., від 17.02.2023 року до акту за квітень 2022 року на суму 344,29 грн., від 16.03.2023 року до акту за травень 2022 року на суму 617,84 грн., від 20.03.2023 року до акту за червень 2022 року на суму 141,49 грн., від 22.03.2023 року до акту за липень 2022 року на суму 528,23 грн., від 21.02.2023 року до акту за серпень 2022 року на суму 99,05 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень чи заперечень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з продажу електроенергії у жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року (спірний у даній справі період) свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством умов Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань з оплати отриманої у жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року електричної енергії за Гарантованим покупцем виникла заборгованість у загальному розмірі 15 453 985,56 грн., з яких: 253 907,95 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в жовтні 2021 року; 108 549,99 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в лютому 2022 року; 2 526 298,86 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в березні 2022 року; 1 502 058,14 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в квітні 2022 року; 3 332 773,20 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в травні 2022 року; 2 947 965,03 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в червні 2022 року; 2 975 996,66 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в липні 2022 року; 1 806 435,73 грн. - заборгованість за електроенергію, відпущену в серпні 2022 року.

Зважаючи на викладене, Товариство звернулося до суду з означеним позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості за неоплачену частину відпущеної йому електроенергії в жовтні 2021 року та протягом лютого-серпня 2022 року в загальному розмірі 15 453 985,56 грн., а також 481 079,48 грн. 3 % річних та 418 863,59 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог Товариства, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною 2 статті 65 цього ж Закону передбачено, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин 4, 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як було зазначено вище, згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються згідно з положеннями глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

За умовами пунктів 12.3, 12.6 Порядку Гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 року в справі № 910/11830/20.

З матеріалів справи вбачається, що НКРЕКП постановами від 09.09.2022 року № 1117 (оприлюднено 12.09.2022 року), від 20.09.2022 року № 1190 (оприлюднено 21.09.2022 року) та від 14.03.2023 року № 473 (оприлюднено 15.03.2023 року) затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом, наданої відповідачу в жовтні 2021 року та протягом березня-серпня 2022 року.

Так, згідно з вищевказаними постановам НКРЕКП (у їх первинній редакції) розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом у жовтні 2021 року складав 2 279 771 176,04 грн. (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн. (без ПДВ); у березні 2022 року - 23 300 000,00 грн. (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 102 647 141,75 грн. (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 631 417,91 грн. (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 336 539 560,68 грн. (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн. (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1 172 168 724,57 грн. (без ПДВ).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Заперечуючи проти позову та посилаючись на особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, Підприємство зазначало про здійснення ним розрахунків за 2021-2022 роки з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом".

Проте, такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на те, що на час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий - серпень 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" (який не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України) втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 21.06.2024 року в справі № 910/4439/23 об`єднана палата Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2024 року в справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 року в справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку, наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206, згідно з якими положення наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок Гарантованого покупця здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку.

У свою чергу, у матеріалах справи відсутні докази внесення змін до Договору в частині розрахунків за період 2021 - 2022 років, тоді як саме вищевказаним правочином регулюються господарсько-правові відносини його сторін.

При цьому, суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за Договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку Підприємства грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу.

У той же час, як було зазначено вище, у клопотанні від 05.08.2024 року відповідач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з Підприємства суми заборгованості у розмірі 143 160,55 грн. з огляду на добровільне погашення відповідачем цієї суми відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 року № 387 426. До наведеного клопотання відповідач долучив копію відповідного платіжного документа з призначенням платежу: "За е/е, відпущену у зг. договору 69/01/20, тендеру не потребує, у т.ч. ПДВ 20%".

Факт здійснення відповідачем часткового погашення спірної суми основного боргу за Договором не заперечувався представником позивача у судовому засіданні 07.08.2024 року.

З огляду на викладене, суд зазначає, що статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).

З матеріалів справи вбачається, що з означеним позовом Товариство звернулося до господарського суду міста Києва у квітні 2024 року, що підтверджується датою вхідного штампу канцелярії суду, проставленого на першій сторінці позовної заяви.

У той же час, як було зазначено вище, відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 року № 387 426 відповідач сплатив на користь позивача частину суми основного боргу за Договором у розмірі 143 160,55 грн.

Отже, предмет спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором у розмірі 143 160,55 грн. існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у зв`язку з погашенням відповідачем цієї суми заборгованості. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором в сумі 143 160,55 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Докази, які свідчать про здійснення відповідачем на момент вирішення даного спору будь-яких інших погашень сум спірної заборгованості за Договором, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за поставлену йому електроенергію за актами купівлі продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий - серпень 2022 року, з урахуванням проведених Підприємством часткових оплат, яка складає 15 310 825,01 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до Підприємства в частині стягнення з останнього вказаної суми основного боргу.

Зважаючи на несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за Договором, Товариство також просило суд стягнути з Гарантованого покупця 3 % річних у розмірі 481 079,48 грн., нарахованих на відповідні суми заборгованості відповідача (з урахуванням часткових погашень Підприємством суми боргу) у період з 21.03.2023 року по 02.04.2024 року, а також 418 863,59 грн. інфляційних втрат, нарахованих протягом означеного періоду на вказані вище суми заборгованості згідно з наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних та інфляційних втрат до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки нараховані позивачем суми 3 % річних та інфляційних втрат відповідають вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, а Гарантованим покупцем в установленому порядку не було доведено помилковості здійсненого Товариством розрахунку означених сум компенсаційних виплат, перевіреного судом та визнаного обґрунтованим, суд дійшов висновку про законність вимог Товариства про стягнення з Підприємства 481 079,48 грн. 3 % річних та 418 863,59 грн. інфляційних втрат.

Судом враховано, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 25.02.2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано учасникам ринку електричної енергії настанови.

Так, пунктом 5 вказаної постанови (доповненим згідно з постановою НКРЕКП від 27.02.2022 року № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 пункту 1 постанови № 332 (доповненим згідно з постановою від 26.04.2022 року № 413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Настанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зазначені у постанові від 25.02.2022 року № 332 щодо рекомендацій та зупинення нарахування і стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", прийнятті саме у зв`язку із обставинами запровадження в Україні воєнного стану та саме для забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії.

У той же час, нараховані позивачем у даній справі суми компенсаційних виплат не є штрафними санкціями, що свідчить про фактичну відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 року № 332.

Суд також зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річні, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Означені обставини спростовують заперечення Гарантованого покупця проти позову, які зводяться до відсутності його вини у простроченні виконання грошових зобов`язань за Договором та настання форс-мажорних обставин.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків за Договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наведеного.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в частині, пропорційній до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Груп" (54057, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Чкалова, будинок 30-А; код ЄДРПОУ 41164460) 15 310 825 (п`ятнадцять мільйонів триста десять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн. 01 коп. основного боргу, 481 079 (чотириста вісімдесят одну тисячу сімдесят дев`ять) грн. 48 коп. 3 % річних, 418 863 (чотириста вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 59 коп. інфляційних втрат, а також 243 161 (двісті сорок три тисячі сто шістдесят одну) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Груп" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 143 160 (сто сорок три тисячі сто шістдесят) грн. 55 коп. закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.08.2024 року.

Суддя В.С. Ломака