Рішення

від 09.08.2024 по справі 922/1954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1954/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16) до Фірми «Актив» Товариство з обмеженою відповідальністю (61157, м. Харків, вул. Ак. Богомольця, буд. 3) про стягнення 91378,94 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фірми «Актив» Товариство з обмеженою відповідальністю, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 91378,94 грн, а саме: заборгованість у сумі 59299,51 грн; пеню в сумі 14978,93 грн. та неустойку в сумі 17100,50 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009 в частині здійснення орендарем своєчасної та повної сплати орендних платежів у встановлені договором строки. Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення неустойки обґрунтовані припиненням Договору 23.10.2023 та умовами 4.4. Договору, яким передбачено сплату орендарем неустойки у розмірі подвійної орендної плати з кожен день користування майном після припинення цього Договору, а відповідач звільнив орендоване майно і повернув його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна лише 13.12.2023.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. та вказано про те, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначає, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: «Ухвала про відкриття провадження (спрощене)» від 10.06.2024 до електронного кабінету позивача підсистеми «Електронний суд» єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу реєстрації відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Відповідача Фірма "Актив" Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 24489112). Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду 18.06.2024 із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1954/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.09.2009 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - «Позивач» або «Орендодавець») та Фірмою «Актив» товариство з обмеженою відповідальністю (далі - «Відповідач» або «Орендар») був укладений Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 (далі - «Договір»).

Предметом зазначеного Договору, відповідно до п. 1.1. є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі від 14 вересня 2009 року.

На підтвердження вищезазначеного до позовної заяви додається акт приймання-передачі нерухомого майна від 14.09.2008.

Таким чином, Позивач, як орендодавець, свої зобов`язання за Договором виконав належним чином.

Натомість Відповідач, у порушення умов Договору, зобов`язання належним чином не виконав.

Додатковою угодою № 16 від 01 листопада 2021 року Договір було викладено в новій редакції, згідно з якою місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становила 3 732,02 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. Договору орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.

Згідно з п. 9.1. Договору Орендар запевняє, що має можливість своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до Договору.

Проте Відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 59299,51 грн., про що позивачем разом з позовом надано реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 4995 від 14.09.2009.

Крім цього, п. 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем. Орендодавець може звернутися з позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за Договором, за якими у Орендаря є заборгованість.

Згідно з п. 3.6. Договору, на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 3.8. Договору, припинення Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Позивач звернувся з даним позовом, в якому зазначив про те, що Відповідач порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати пені в розмірі 14 978,93 грн (розрахунок пені додається).

Водночас, прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців стало підставою для дострокового припинення Договору на вимогу Орендодавця відповідно до п. 11.7.1. Договору, в порядку, передбаченому в 11.8 Договору, що підтверджується листами від 28.09.2023 № 5453 та від 16.10.2023 № 5855.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем листа про дострокове припинення Договору (п. 11.8. Договору).

Відтак, Договір вважається припиненим 23.10.2023.

Згідно з п. 4.1. Договору у разі припинення Договору Орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути майно відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна.

Пунктом 4.4. Договору передбачено сплату Орендарем неустойки у розмірі подвійної орендної плати з кожен день користування Майном після припинення цього Договору.

Відповідач звільнив орендоване Майно і повернув його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна лише 13.12.2023, що підтверджується відповідним актом.

Відтак, Відповідач зобов`язаний сплатити неустойку за період користування майном після припинення Договору, що становить 17100,50 грн.

Таким чином, позивачем у позові зазначено про те, що відповідачем належним чином не виконувалися обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 59299,51 грн; пеню в сумі 14978,93 грн та неустойку в сумі 17100,50 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч.1. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно частинами 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Пунктом 3.3. Договору сторонами було чітко визначено, що Орендар сплачує орендну плату щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.

Також, згідно з п. 9.1. Договору Орендар запевняє, що має можливість своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди у сумі 59299,51 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009 є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже підлягають задоволенню.

Суд констатує, що відповідач своїм правом на поданні відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 14978,93 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.6. Договору, на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 3.8. Договору, припинення Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (за наявності).

На підставі наведеного, внаслідок порушення відповідачем строків сплати орендної плати на суму його заборгованості, позивачем нараховано відповідачу пеню, яка за відповідним розрахунком склала 14978,93 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та зважаючи на те, що розрахунок пені позивача на суму заборгованості є арифметично правильним, здійсненим з дотриманням вимог законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 14978,93 грн пені.

Щодо вимог про стягнення неустойки в сумі 17100,50 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009, суд виходить з наступного.

Відповідно до умов п. 11.8. Договору, цей Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем листа про дострокове припинення Договору.

У даному разі, із обставин справи убачається, що Договір вважається припиненим 23.10.2023.

Згідно з п. 4.1. Договору у разі припинення Договору Орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути майно відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна.

Пунктом 4.4. Договору передбачено сплату Орендарем неустойки у розмірі подвійної орендної плати з кожен день користування Майном після припинення цього Договору.

Відповідач звільнив орендоване Майно і повернув його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна лише 13.12.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним актом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 ст. 232 ГК України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відтак, Відповідач зобов`язаний сплатити неустойку за період користування майном після припинення Договору, що становить 17100,50 грн., тому вимоги щодо стягнення неустойки в сумі 17100,50 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009 є також обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві до стягнення заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. та вказано про те, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми «Актив» Товариство з обмеженою відповідальністю (61157, м. Харків, вул. Ак. Богомольця, буд. 3, код ЄДРПОУ 24489112) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) - 59299,51 грн. заборгованості з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4995 від 14.09.2009; 14978,93 грн. пені; 17100,50 грн. неустойки та 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" серпня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв