Рішення

від 01.08.2024 по справі 212/9481/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9481/23

2/214/2028/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 серпня 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сотнікової А.І.,

представника позивача - Бузинарської Д.М. ,

представника відповідача - Савельєвої Т.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №212/9481/23 за позовною заявою ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я внаслідок професійних захворювань, -

Представники:

від позивача - адвокат Бузинарська Д.М.,

від відповідача - адвокат Савельєва Т.Д.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою шляхом направлення поштовою кореспонденцією 22.11.2023 (надійшла до суду 24.11.2023), в якій просив суд стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» (далі скорочено - АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ») на його користь 301 500 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок ушкодження здоров`я при виконанні трудових обов`язків (без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб); судові витрати покласти на відповідача.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 , протягом 15 років 01 місяця працював на підприємстві відповідача, зокрема, з 11.09.2000 до 16.11.2000 - учнем обрубувача термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод»; з 16.11.2000 до 31.10.2001 - обрубувачем термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод»; з 01.11.2001 до 31.03.2004 - обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубувальної дільниці третього розряду сталефасоноливарного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»; з 01.04.2004 до 01.03.2016 - обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментами) термообрубного цеху ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»; з 01.03.2016 до 18.12.2016 - обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментами) термообрубувальної дільниці сталефасоноливарного цеху ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання». Працюючи обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, псевмоінструментами) термообрубного цеху, позивач виконував обрубку, зачистку та вирубку пневматичним молотком або зубилами вручну складних і відповідальних відливків та деталей з внутрішніми ребрами та перегородками у важко доступних місцях, видалення залишків стрижнів та каркасів з тонкостінних багатоканальних та відповідальних відливок, ливників та прибутків з відливок складної форми, вирубка дефектів у складних відливків та деталях за шаблонами. Згідно з доповненням до інформаційної довідки про умови праці №08/21-1780 від 05.09.2022, умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи з 11.09.2000 до 16.09.2005 належать до 3 класу, 2 ступеню (шкідливі умови праці), з 17.09.2005 до 13.10.2009 відносяться до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; з 14.10.2009 до 24.02.2015 - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; з 25.02.2015 до 20.01.2020 - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі». За результатами лабораторно інструментальних досліджень умов праці визначені такі, що відносяться: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі».

02 лютого 2023 року ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» складено медичний висновок № 183, на підставі якого ОСОБА_3 встановлено такі професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з вираженим синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатїї верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня); радикулопатія попереково-крижова L5-S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху); захворювання професійні.

Відповідно до акта розслідування причин виникнення захворювання (отруєння) від 21.04.2023, підставою виникнення у позивача професійного захворювання було те, що він, працюючи обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху з 19.12.2016 до 26.12.2022 на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та внаслідок недосконалості робочого місця, технологічного процесу та устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму. Також раніше він, працюючи у ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування», ПрАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування» обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху, за період з 11.09.2000 по 18.12.2016, з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму (п.17 акта). Через шкідливі та тяжкі умови праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично-допустимі норми, з вини відповідача, позивач отримав хронічні професійні захворювання.

13.06.2023 року позивач пройшов первинний огляд МСЕК, де йому визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 65% (30% - радикулопатія, 20% - вібраційна хвороба, 10 % - ХОЗЛ, 5% - туговухість) з 22.05.2023 до 01.06.2024, з датою переогляду 10.05.2024, та 3 групу інвалідності з 22.05.2023 з датою чергового переогляду 10.05.2024. В індивідуальній програмі реабілітації інваліда №356 від 13.06.2023 ОСОБА_3 визначені обмеження до самообслуговування, пересування, трудової діяльності, необхідність проходження санаторно-курортного лікування, протипоказана важка праця, переохолодження, праця в умовах виробничого пилу та шуму.

На даний час ОСОБА_3 постійно турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, загальну слабкість, задишка при фізичному навантаженні, сухий кашель, важкість у грудях, втому. Внаслідок отриманого професійного захворювання він змушений постійно бути під наглядом лікарів, щороку проходити стаціонарне лікування для підтримання свого здоров`я, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, лікування, тому тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя та влаштуватися на роботу через стан здоров`я, а негативні зміни в його житті є незворотними, чим ОСОБА_3 завдано моральної шкоди з вини відповідача. Оцінюючи розмір завданої моральної шкоди позивач, з огляду на ступінь втрати працездатності, а також розмір мінімальної заробітної плати, який визначений Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік», враховуючи глибину, характер та тривалість душевних страждань, нервових переживань, істотність недоотриманих благ внаслідок втрати працездатності і визначив в сумі 301 500 грн. (з розрахунку: місячний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 - 6 700 грн. * 45 мінімальних заробітних плат), яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (головуючий суддя Козлов Д.О.) від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.31).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (головуючий суддя Козлов Д.О.) від 14.12.2023 матеріали цивільної справи передано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю (а.с.39).

23.01.2024 матеріали цивільної справи надійшли до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та за результатами автоматизованого розподілу передані в провадження судді Євтушенку О.І. 23.01.2024.

Ухвалою суду від 25.01.2024 цивільну справу прийнято до провадження суддею Євтушенком О.І. з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.45).

Ухвалою суду від 01.04.2024 задоволено клопотання представника відповідача АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» - адвоката Савельєвої Т.Д. про її участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.131-132).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник відповідача АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» - адвокат Савельєва Т.Д. подала відзив на позовну заяву шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 09.02.2024 (а.с.58-75). Свої заперечення представник мотивувала тим, що АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» не було останнім місцем роботи ОСОБА_3 , де були шкідливі фактори виробничого середовища та умови для виникнення профзахворювання. Законодавством передбачено, що визначення підприємства, яке винне у виникненні хронічного профзахворювання особи, здійснюється не судом під час розгляду справи про стягнення моральної шкоди і не комісією з розслідування хронічного професійного захворювання на етапі розслідування його причин, а здійснюється саме лікувально-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Так, позивачем надано до позовної заяви акт розслідування від 21.04.2023, згідно якого в п.3 зазначено підприємство ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ». Отже, за наявними доказами, долученими до позовної заяви, визначено зв`язок між професійним захворюванням позивача та умовами праці саме на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», а не з умовами праці на іншому підприємстві, яке не було останнім місцем роботи позивача та на якому мали місце шкідливі фактори виробничого середовища, які можуть викликати саме те профзахворювання, яке встановлено позивачу. Зауважила, що позивачем було подано позов саме до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» про відшкодування моральної шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, де ОСОБА_3 працював до 26.12.2022, та під час роботи на цьому підприємстві, через недосконалість робочих місць підпадав під дію шкідливих виробничих факторів (справа №212/5167/23). Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2023 в справі №212/5167/23 позов ОСОБА_3 було задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, 100 000 грн. 00 коп. без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Згідно зазначеного рішення, причина виникнення хронічного професійного захворювання, отриманого позивачем, пов`язана з виконанням трудових обов`язків саме на ТОВ «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод». Позивач погодився з результатами розслідування професійного захворювання та акт розслідування не оскаржував. Окремо представник відповідача акцентувала увагу, що представник АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» не брав участь в розслідуванні хронічного професійного захворювання, яке проводилось за останнім місцем роботи на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ».

Позивач зазначає, що мав багаторічний стаж на підприємстві відповідача, але таку логіку представник відповідача вважає хибною, адже критерій стажу роботи на підприємстві, або критерії пропорційності такого стажу для визначення одного з роботодавців, який є винним в профзахворюванні особи, законодавством не передбачений. Із змісту норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 слідує, що підтверджені випадки хронічного профзахворювання працівників, які змінили місце роботи, або непрацюючих пенсіонерів, підлягають реєстрації та обліку на останньому підприємстві, де були умови для виникнення хронічного профзахворювання (незалежно від стажу роботи на ньому). На її переконання, у випадку з ОСОБА_3 підприємство відповідача не було останнім місцем роботи позивача, де були ці фактори та умови для виникнення профзахворювання. Позивач, при працевлаштуванні на АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» на виконання вимог ст.1.4. Наказу МОЗ України від 21.05.2007 №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» пройшов медичний огляд, та на момент проходження медичного огляду був здоровий та придатний до роботи, професійних захворювань у нього виявлено не було. Зазначені обставини, на переконання представника, свідчать про те, що відсутній зв`язок хронічного професійного захворювання позивача з умовами праці на підприємстві АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», оскільки при працевлаштуванні на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» у нього не було виявлено при проходженні медичного огляду професійних захворювань, що в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» моральної шкоди. Додатково звертає увагу суду на ту обставину, що наявність хронічного професійного захворювання та його зв`язок з умовами праці встановлюються на етапі до складання акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4. Із матеріалів справи вбачається, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4 від 21.04.2023 складений на підприємстві ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», тобто повідомлення за формою П-3 направлялося ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ», як підприємству на якому органи високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я встановили професійне захворювання позивача та зазначеними органами також був встановлений зв`язок вказаного професійне захворювання позивача саме з умовами праці на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ». При цьому, на адресу АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», не було направлено повідомлення у порядку вимог ст.101 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, що свідчить про те, що відповідач не є підприємством, умови праці на якому стали причинною виникнення у позивача вказаного професійного захворювання, та, відповідно, не є особою, яка несе відповідальність на підставі ст.237-1 КЗпП України ст.ст.23, 1167 ЦК України за заподіяну позивачу моральну шкоду. У зв`язку з чим, у задоволенні позовних вимог до відповідача - АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» про стягнення моральної шкоди представник просила відмовити у повному обсязі.

Також представник відповідача вважає, що позивачем не представлено доказів заподіяння йому моральної шкоди, оскільки документи, на які він посилається як на підставу заподіяння моральної шкоди, а саме на довідку МСЕК та акт розслідування професійного захворювання за формою П-4, є документами, що підтверджують обставини виникнення професійного захворювання, однак не можуть бути доказами заподіяння моральної шкоди. Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про глибину, характер та тривалість душевних страждань, переживань, недоотриманих благ внаслідок втрати працездатності після отримання професійного захворювання. Будь-яких протиправних дій у відношенні позивача, які б могли призвести до спричинення моральної шкоди, з боку відповідача не вчинялось. До того ж позивач вже отримав відшкодування моральної шкоди за іншим судовим рішенням, а відтак відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача та не повинне призводити до його збагачення. Сума стягнення моральної шкоди, заявлена позивачем, не відповідає критеріям розумності і справедливості та безпідставно завищена.

Що стосується оподаткування суми відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача зауважила, що за приписами ПК України такі суми є об`єктом оподаткування, у зв`язку з чим виконання рішення суду без утримання з позивача податків та інших обов`язкових платежів буде свідченням порушення підприємством вимог чинного законодавства України з питань оподаткування. При ухваленні рішення просила врахувативідсутність прибутку у ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», що поставило відповідача у складне фінансове становище. Відповідач, є збитковим підприємством, що підтверджується за результатами останнього фінансового звітного періоду, а саме: чистий фінансовий результат про прибуток складає 0 грн., а збиток 6.826 млн. грн.

Додатково, 05.04.2024 представник відповідача АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» - адвокат Савельєва Т.Д. подала через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» додаткові пояснення (а.с.134-138) з посиланням на позиції судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні аналогічних спорів у справах №213/5850/23, №235/3672/23

Відповідь на відзив із обґрунтуванням своїх заперечень проти доводів, наведених представником відповідача, позивач та його представник не подали, додаткового часу для цього не потребували.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Присутня в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Бузинарська Д.М. наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ»- адвокат Савельєва Т.Д., беручи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з підстав, викладених у відзиві, додаткових письмових поясненнях, акцентуючи увагу, що обов`язок з відшкодування шкоди позивачеві лежить на іншій особі - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» та таке право вже захищене зважаючи на наявність рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №212/5167/23. При ухваленні рішення також просила врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.04.2024 у справі №363/1629/22.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, врахувавши позицію представників сторін, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював: з 11.09.2000 до 16.11.2000 учнем обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод»; з 16.11.2000 до 31.10.2001 - обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», звідки був звільнений по переводу до ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», правонаступником якого став АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», де він працював з 01.11.2001 до 18.12.2016 обрубувачем термообрубувальної дільниці третього розряду сталефасоноливарного цеху та термообрубного цеху, звідки був звільнений по переведенню до ТОВ «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод», де працював з 19.12.2016 до 26.12.2022 обрубувачем термообрубувальної дільниці сталефасоноливарного цеху. Звільнений 26.12.2022 за п.2 ст.40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності працівника виконуваній роботі через стан здоров`я, який перешкоджає продовженню виконуваної роботи, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 , виданій на ім`я ОСОБА_3 (а.с.8-10).

Згідно з доповненням до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_3 від 27.12.2022 на запит головного лікаря клініки ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за №08/21-1780 від 21.11.2022 (а.с.11-15):

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_3 з 11.09.2000 до 16.09.2005 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 2 ступеню «шкідливі умови праці»;

- умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_3 з 17.09.2005 до 13.10.2009 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 3 ступеню «шкідливі умови праці»;

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_3 з 14.10.2009 до 24.02.2015 наступні: по рівню шумового навантаження - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 2 ступеню «шкідливі умови праці»;

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» за період роботи ОСОБА_3 з 25.02.2015 до 20.01.2020 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження - до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 3 ступеню «шкідливі умови праці».

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21.04.2023, складеного відносно ТОВ «КРМЗ» (а.с.16-18) встановлено, що на момент проведення розслідування ОСОБА_3 звільнений 26.12.2022, загальний стаж його роботи складає 27 років 03 місяці, у тому числі за професією - 22 роки 03 місяці, в цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» в умовах впливу шкідливих факторів - 6 років. За результатами розслідування встановлено наявність у ОСОБА_3 професійного захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з вираженим синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатїї верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковий періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня); радикулопатія попереково-крижова L5-S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком №183 від 02.02.2023 ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (а.с.22-23).

У п.17 вказаного акта зазначено, що хронічне професійне захворювання виникло у ОСОБА_3 за таких обставин:

1) за період роботи обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху з 19.12.2016 до 26.12.2022 на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» виконував обрубку, зачистку та вирубку пневматичним молотком або зубилами вручну складних і відповідальних відливків та деталей з внутрішніми ребрами та перегородками у важко доступних місцях, видалення залишків стрижнів та каркасів з тонкостінних багатоканальних та відповідальних відливок, ливників та прибутків з відливок складної форми, вирубка дефектів у складних відливків та деталях за шаблонами. Внаслідок недосконалості робочого місця, технологічного процесу та устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму;

2) також, раніше працюючи на ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху за період роботи з 11.09.2000 до 18.12.2026 з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму.

Позаяк, у п.20 акта вказано, що враховуючи стаж роботи ОСОБА_3 в умовах впливу шкідливих факторів, неодноразову зміну керівників та структурних підрозділів та підприємств, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламентні нормативи встановити неможливо (а.с.18).

Згідно із довідками МСЕК №129535 та №130999 від 13.06.2023 (а.с.19, 20) ОСОБА_3 встановлено з 22.05.2023 первинно 65% стійкої втрати працездатності через професійні захворювання: радикулопатія (30%), вібраційна хвороба (20%), хронічне обструктивне захворювання легень (10%) та глухуватість (5%), а також 3-ю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, з рекомендацією спостереження та лікування у сімейного лікаря, невролога, санаторно-курортного та медикаментозного лікування, з визначенням йому індивідуальної програми реабілітації інваліда у зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_3 (а.с.21). Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах вібрації, виробничого пилу, шуму. Дата переогляду - 10.05.2024.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_3 неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичних карток (а.с.24-26).

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Визначаючи характер спору, суд виходить з обставин завдання шкоди здоров`ю ОСОБА_3 в результаті тривалої роботи в шкідливих умовах праці у ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», правонаступником якого є АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», протягом 15 років 01 місяця, первинне встановлення стійкої втрати працездатності внаслідок хронічного профзахворювання з 22.05.2023 висновком МСЕК, що надало йому право на відшкодування моральної шкоди роботодавцем, тому до правовідносин сторін мають застосовуватися положення ст.ст.153, 237-1 КЗпП України та Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджені Постановою КМУ №472 від 23.06.1993, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Посилання представника відповідача на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2023 у справі №212/5167/23 (а.с.185-191), яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.12.2023, про стягнення з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» на користь позивача моральної шкоди в сумі 100 000 грн. за період його роботи на підприємстві в шкідливих умовах праці суд приймає до уваги, оскільки вони хоча й мають місце, однак не впливають на вирішення даного спору між ОСОБА_3 та АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», як і не виключають наявність між ними спору, адже вказані підприємства є відмінними між собою та ОСОБА_3 з кожним із них перебував у трудових відносинах в окремі періоди часу. Відтак і ступінь вини цих підприємств у завданні шкоди здоров`ю позивача є різним в залежності від періоду його трудової діяльності на кожному з ним.

Згідно з ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано ч.4 ст.43 Конституції України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», яку кореспондує ст.153 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Як визначено ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Положеннями ч.1 ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Аналогічні приписи закріплено у ст.12 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до п.4.1 рішення Конституційного Суду України № 1-9/2004 від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

За даних обставин, доведеність факту втрати професійної працездатності ОСОБА_3 на 65% з присвоєнням 3 групи інвалідності при первинному огляд МСЕК, з точки зору погіршення здоров`я, зміни життєвого укладу, що вимагає додаткових зусиль для організації життя, необхідності періодичного проходження лікування (свідченням чому є виписні епікризи, виписки з історій хвороб), приводять суд до переконання поза розумним сумнівом про наявність моральної шкоди, а відтак спростовує доводи відповідача щодо недоведеності позивачем факту заподіяння такої шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків протягом тривалого періоду роботи в шкідливих умовах праці (у даному випадку з АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» - 15 років 01 місяць), і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує тривалість роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер та об`єм душевних та фізичних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, що саме по собі вже свідчить про неможливість відновлення попереднього фізичного стану та безумовно тягне за собою незворотність змін у буденному житті позивача. Так, як слідує з наявної в матеріалах справи медичної документації, на чому також акцентувала увагу представник позивача в обґрунтування пред`явлених вимог, після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, зокрема в результаті отриманого хронічного захворювання ОСОБА_3 постійно турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, загальна слабкість, задишка при фізичному навантаженні, сухий кашель, важкість у грудях, втома. Позивач періодично проходить лікування у зв`язку з професійним захворюванням, постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, медикаментозну терапію, однак відновлення його стану здоров`я неможливе, а наявність групи інвалідності, обмеження умов праці ускладнюють трудову діяльність.

У той же час, при визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги той факт, що втрата працездатності більшою мірою мала місце в період трудової діяльності ОСОБА_3 в ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», де він пропрацював 15 років 01 місяць, в той час на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» він почав працювати пізніше та відпрацював 6 років, тобто більш ніж вдвічі. Виходячи з періодів трудової діяльності позивача, характеру шкідливих умов праці та професійних захворювань, втрати працездатності на 65% з визначенням 3 групи інвалідності, стану здоров`я позивача, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, суд вважає, що ступінь вини позивача у спричиненні шкоди здоров`ю позивача складає 68%.

Виходячи з цих обставин, засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням конституційної значущості здоров`я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути з АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» на його користь моральну шкоду в розмірі 230 000 грн. шляхом одноразового відшкодування.

Наведені представником позивача у позові розрахунки розміру моральної шкоди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023 та оцінки її в 345 місячних розмірів мінімальної заробітної плати, суд вважає помилковими, оскільки при вирішенні даного питання слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 (зі змінами та доповненнями), з урахуванням обставин та критеріїв, зазначених в ч.3 ст.23 ЦК України, адже визначення моральної шкоди не підпадає під будь-які математичні розрахунки, застосування яких в даному випадку взагалі є недоцільним та некоректним. Компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Щодо проведення оподаткування присудженої позивачеві моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст.164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (ст.165 ПК України).

Підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, зокрема, юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У пункті 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт 164.1 статті 164 ПК України та підпункт 164.1.1 цього пункту).

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до п.п.164.2.14 «а» ст.164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020).

Так, відповідно до п.п.164.2.14 «а» ст.164 ПК України (з урахування змін, внесених Законом №466), до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що з 23.05.2020 суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №599/645/21.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків - ОСОБА_3 внаслідок заподіяння шкоди його здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди у 230 000 грн. як такої, що заподіяна позивачеві внаслідок ушкодження його здоров`я, необхідно стягнути відповідача без урахування утримання з нього обов`язкових податків і зборів.

Не приймаються судом і доводи представника відповідача про те, що АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» зверталося з даного питання до Державної податкової служби України, яка в індивідуальній податковій консультації від 03.09.2021, яка роз`яснила, що у випадку, коли за рішенням суду сума відшкодування моральної шкоди, спричиненої життю та здоров`ю, більша, аніж 4-х кратний мінімальний розмірі заробітної плати, то це є доходом, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Так, порядок надання індивідуальних податкових консультацій регламентовано розділом 3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Разом із тим, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою службою України надано АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» податкову консультацію щодо оподаткування податком на доходи з фізичних осіб та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду, що не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки, у даному випадку, як вже зазначено вище, спір стосується відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Крім того, слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, не є імперативною та правовстановлюючою нормою і не є обов`язковою для суду, та в самому тексті податкової консультації зазначено, що, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

Інші доводи представника відповідача та посилання на судову практику суд залишає поза увагою, оскільки вони не впливають на результати вирішення спору судом. Позаяк, надана представником підбірка судових рішень стосується подібних, а не аналогічних спорів. Посилання на рішення судів першої та апеляційної інстанцій для врахування при вирішенні даного спору суд взагалі вважає неприйнятними, оскільки відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та характер позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, визначеної у грошовому вимірі, яка є майновою. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп. стягнути з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України (з розрахунку: 1% від суми моральної шкоди, присудженої до стягнення, але не менше 2 684 грн. 00 коп. згідно зі ставкою судового збору, діючою на момент звернення до суду).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» на користь ОСОБА_3 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійних захворювань (без утримання обов`язкових податків і зборів та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання:

АДРЕСА_1. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», код ЄДРПОУ 31550176, юридична адреса: вул. Заводська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

Повне рішення суду складено 08.08.2024 (за виключенням вихідних днів).

Суддя О.І. Євтушенко