Рішення

від 09.08.2024 по справі 193/437/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/437/20

Провадження 2/193/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 серпня 2024 року сел.Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

при секретарі Ратушній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулось до суду із вказаним позовом, який згодом уточнив та який мотивував тим, що на обліку знаходився та отримував страхові виплати ОСОБА_4 , РНОКПП № НОМЕР_1 . У червні 2019 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом періоду з 05.06.2018 по червень 2019 року на рахунок останнього продовжувались перераховуватися страхові виплати, внаслідок чого у позивача виникла переплата щомісячних страхових виплат ОСОБА_4 за вказаний період на суму 20743,12 грн., з урахуванням залишку на рахунку 13,79 грн., остаточна сума складає 20729,33 грн. У зв`язку з чим, позивач звернувся до родичів померлого-спадкоємців про повернення надлишково виплачених сум. Повернення не відбулося. Позивач вважає, що оскільки права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, за змістомст.ст. 1216, 1219 ЦК Українине входять до складу спадщини, а родина померлого ухиляється від розгляду листів позивача, вказане порушує права і законні інтереси Фонду соціального страхування України. Враховуючи викладене, посилаючись на положення ст.. 1212 ЦК України позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку безпідставно набутих коштів в сумі 20729,33 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн.

09.04.2020 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов відповідний позов, який згодом уточнений.

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року справу (зупинену) прийнято до свого розгляду суддею Кравченко Н.О.

Ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року поновленно провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання 09.08.2024 не зявився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачі, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мудраченко В.М. в судове засідання 09.08.2024 не зявився, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксація судового розгляду не відбувалася.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимоги про повернення коштів від 26.06.2019 року за вих.. 201-22/379в ФССУ в особі управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області

Згідно копії справдкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_4 № 104/2018 19.09.2019 року позивач звернувся начальник Криворізького відділення ФССУ звернувся до приватного нотаріуса з заявою щодо спадкоємців померлого.

Згідно витягу з ЄРДР за заявою Криворізького відділення виконавчої дирекції ФССУ в Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження № 42019041710000108 від 05.09.2019 року за фактом проведення страхових виплат та отримання їх після смерті ОСОБА_4 в сумі 20729,33грн. за ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно моніторингу ЄДРСР, Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2022 року № 210/2226/22 кримінальне провадження № 42019041710000108 від 05.09.2019 року за фактом проведення страхових виплат та отримання їх після смерті ОСОБА_4 в сумі 20729,33грн. за ч. 1 ст. 190 КК України закрито на на підставі пункту 3-1 частини 1 ст. 284 КПК України, яка чинна. (а.с.188-191)

Згідно спадкової відповіді приватного нотаріуса (а.с.96) та копії спадкової справи № 104/2018 за померлим ОСОБА_4 є два спадкоємці: ОСОБА_3 за заповітом , видано свідоцтво про право на спадщину та ОСОБА_2 за законом, видано свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_1 (сестра померлого) не увійшла до кола спадкоємців та свідоцтво не видавалося.

Згідно позовної заяви, що не оспорюється сторонами на обліку Криворізького відділення управління виконавчої Дирекції ФССУ в Дніпропетровській області знаходився ОСОБА_4 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 та отримував щомісячні страхові виплати на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України».

Згідно списку-реєстру № 1438 від 04.07.2018; № 1734 від 03.08.2018; № 1891 від 05.09.2018;2192 від 04.10.2018; 2369 від 05.11.2018; 2481 від 05.12.2018; 56 від 04.01.2019; 222 від 04.02.2019; 317 від 04.03.2019; 539 від 03.04.2019; 630 від 06.05.2019; 892 від 05.06.2019 з відповідними платіжними дорученнями на картковий рахунок ОСОБА_4 надмірно перераховано 20743,12 грн. (а.с. 8-55)

Згідно витягу з обслуговування клієнта за власною карткою ОСОБА_4 по з грудня 2014 по червень 2019 року у відповідний період , а саме після смерті ОСОБА_4 . червень 2018 року-червень 2019 року останньому нараховано та виплачено страхову виплату в розмірі 20743,12, які знято карткою в сумі 20729,33, враховуючи залишок 13,79 грн. (а.с.101-108) та розрахунок від 18.07.2024 року.

Спірні відносини виникли між сторонами з приводу відшкодування Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємцями померлого ОСОБА_4 зайво нарахованого страхового відшкодування після смерті останнього у зв`язку з необізнаністю позивача про смерть потерпілого 05.06.2018 року та неможливістю включення даних грошових коштів в спадкову масу.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Стаття 13 ЦПК Українивизнаває принцип цивільного процесуального судочинства диспозитивності як розгляд судом справ не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно із ч. 1 ст.81, ч. 3 ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено іст. 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістомст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) одним із принципів соціального страхування є цільове використання коштів соціального страхування.

Згідно п. 6 ч. 2ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

У відповідності до частин1та 2ст.1212ЦКУкраїни особа,яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За частиною 1ст. 1227 ЦК Українисуми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, суд вважає, що страхові виплати, які нараховувалися позивачем після смерті ОСОБА_4 , не входять до складу спадщини згідно ст. 1227 ЦК України, а зазначена сума грошових коштів була призначена та виплачена позивачем в якості страхового відшкодування за період з червня 2018 року по червень 2019 року на особовий рахунок ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і в порушення вимогст. 1212 ЦК Українипозивачем не доведено, що саме відповідачі отримали вказані грошові кошти.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надміру сплачених страхових виплат в сумі 20729 грн. 33 коп., не підлягають задоволенню за безпідставністю, оскільки такі страхові виплати, які нараховувалися позивачем після смерті ОСОБА_4 не входять до складу спадщини згідност. 1227 ЦК України, а зазначена сума грошових коштів була призначена та виплачена позивачем в якості страхового відшкодування за період з 01 червня 2018р. по 31 червень 2019р. на особовий рахунок ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також до суду не доведено стороною позивача, що саме відповідачі отримали вказані грошові кошти.

Тобто, позивачем на власний розсуд визначено саме вказані підстави позову, обрано певний спосіб захисту своїх інтересів та прав, порушниками яких зазначено відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 як членів родини померлого ОСОБА_4 , якому Фонд зайво вже після смерті останнього нарахував страхове відшкодування.

Натомість банківська картка не є об`єктом права спільної сумісної власності - таким можуть бути лише кошти на банківському рахунку, а спірні кошти не набувалися за життя особи, оскільки зайво виплачені Фондом кошти вже після його смерті.

Належних доказів, що саме ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 користувалися коштами з банківської картки на ім`я ОСОБА_4 з червня 2018 до червень 2019 року немає.

Будь-яких клопотань про витребування належних, допустимих та достатніх доказів, що саме вказані особи знімали кошти з вказаної картки або що вони мали доступ до банківського рахунку, на який перераховувалися Фондом кошти, позивачем не заявлялося, а суд у відповідності до вимог частини сьомоїстатті 81 ЦПК Україниз власної ініціативи докази не збирає.

Доведення отримання зайво сплачених Фондом коштів після смерті потерпілого без відповідної правої підстави відповідачами є обов`язковою передумовою для будь-якого наступного відшкодування.

Доводи позовної заяви в частині отримання коштів сестрою померлого ОСОБА_1 , яка навіть на входить до кола спадкоємців, але проживаючи разом із померлим, отримувала відшкодування шкоди здоров`ю брата, фактично є припущеннями позивача щодо отримання цим відповідачем коштів Фонду.

Також суд вважає за необхідне зауважити про те, що згідно п. 1.11 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 страхова виплата припиняється у випадках, передбачених статтею 46 Закону, у разі смерті отримувача страхових виплат та у випадку неподання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування його в живих, відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 998(далі - постанова Кабінету Міністрів України № 998).

Саме невиконання вказаних вимог закону призвело до зайвих виплат на банківську картку покійного ОСОБА_4 протягом шести місяців.

Відповідно до положень ст.. 141 ЦПК України не підлягають стягненню судові витрати, враховуючи прийняте рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.1212,1219,1227 ЦК України, ст.ст.10, 12, 13, 18, 141, 258,259,263,264,265,268,273,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні уточненого позовуУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно з останніх надлишково перерахованих страхових виплат в розмірі 20729,33 грн., - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 193/437/20.

Повний текст рішення складено 09.08.2024р.

Суддя Н.О.Кравченко