Ухвала

від 06.08.2024 по справі 405/5416/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5416/24

провадження № 1-кс/405/2255/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12023120000001300 від 28.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, про арешт майна та передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з заступником начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна та передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

В обґрунтування клопотання слідчим було зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000001300 від 28.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення та розтрати майна вчинених посадовими особами ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418).

З матеріалів провадження вбачається, що у період з 24.02.2022 по теперішній час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи керівниками та власниками ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), юридична адреса Кіровоградської області, Голованівський район, смт. Побузьке, діючи за попередньою змовою, з посадовими особами вказаних суб`єктів господарської діяльності, систематично привласнюють грошові кошти за надання послуг та постачання товарів (у тому числі сировинних груп) не маючи на меті у дійсності здійснювати їх реалізацію потерпілим відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з посадовими особами вказаних підприємств, господарські операції по діяльності підприємств в документах бухгалтерського обліку та звітності, в документах податкової звітності не відображають з метою привласнення грошових коштів, які вказані особи мали б сплатити на користь державного бюджету України у вигляді податків (у т.ч. ПДВ), та які вказані особи у подальшому виводять до російської федерації, у т.ч. на користь кінцевих бенефіціарів власників та вигодонабувачів від фінансово-господарської діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що засновники та керівники вказаних Товариств ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 24.02.2022 по теперішній час, перебуваючи на території російської федерації, продовжують здійснювати свою службову діяльність, не спрямовану на виконання основних завдань та мети Товариств, шляхом заниження основних показників отриманого прибутку Товариств, чим вчиняють розтрату та привласнення майна, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з службовими особами вказаних підприємств, господарські операції по діяльності підприємств в документах бухгалтерського обліку та звітності а також в документах податкової звітності не відображають з метою привласнення грошових коштів, які вказані особи повинні сплатити на користь державного бюджету України у вигляді податків (у т.ч. ПДВ), та які вказані особи у подальшому через закордонні та українські рахунки відкриті у банківських установах виводять до російської федерації.

Так в ході проведення досудового розслідування встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277) являється громадянин російської федерації ОСОБА_5 якому належить 100% статутного капіталу Товариства, а саме, 10 000 000 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076) являється громадянин російської федерації ОСОБА_5 якому належить 100% статутного капіталу Товариства, а саме, 278 400 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796) являється громадянин російської федерації ОСОБА_5 якому належить 100% статутного капіталу Товариства, а саме, 697 100 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528) являється громадян російської федерації ОСОБА_5 якому належать 66% статутного капіталу Товариства, а саме, 13 200 000 грн.

Кінцевими бенефіціарними власниками та вигодонабувачами від фінансово-господарської діяльності ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104) являються громадяни російської федерації ОСОБА_5 якому належать 45% статутного капіталу Товариства, а саме, 900 000 грн. та ОСОБА_7 якому належать 45% статутного капіталу Товариства, а саме, 900 000 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), являється ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем якого є громадян російської федерації ОСОБА_5 якому належать 95% статутного капіталу Товариства, а саме, 142 500 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), являється ОСОБА_5 та ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем якого є громадян російської федерації ОСОБА_5 якому сукупно належать 100% (60% статутного капіталу ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796) та 40 % як фізичній особі) статутного капіталу Товариства, а саме, 380 000 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), являється громадян російської федерації ОСОБА_6 (25% статутного капіталу Товариства, а саме 125 000 грн) та ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277) (75% статутного капіталу Товариства, а саме 375 000 грн), кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем якого є громадян російської федерації ОСОБА_5 .

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), являється ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем якого є громадян російської федерації ОСОБА_5 якому належать 40% статутного капіталу Товариства, а саме, 360 000 грн.

Кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), являється громадянин російської федерації ОСОБА_5 якому належить 50% статутного капіталу Товариства, а саме, 15 000 грн.

Враховуючи, що існує ризик відчуження майна ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418) засновниками та власниками яких є громадяни російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла необхідність в накладенні арешту на корпоративні права вказаних Товариств, заборонивши державним реєстраторам здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій щодо ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), з метою забезпечення цивільного позову та відшкодування завданих збитків, що обґрунтовується сукупністю підстав вважати, що вказані кошти є об`єктом кримінального, протиправного діяння, а саме предметом злочинного посягання, що відповідає критеріям передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, та має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частина 1 коментованої статті дає нормативне визначення корпоративних прав. Згідно з даною нормою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації; вони включають правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні корпоративних прав і які становлять зміст корпоративних прав, є невичерпним і може доповнюватися в залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації. Так, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлює перелік корпоративних прав, які мають учасники господарських товариств, а саме: а) право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) право вийти в установленому порядку з товариства; г) право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Значно ширший перелік правомочностей, які становлять зміст корпоративних прав акціонера акціонерного товариства, міститься у Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 р. N 571, в яких систематизовано права, що надаються акціонеру нормами чинного законодавства (Цивільним кодексом України, Законами України "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та ін.).

Так, зміст корпоративних прав акціонера акціонерного товариства становлять: 1) право на участь в управлінні товариством шляхом участі та голосування на загальних зборах акціонерів, що включає права акціонерів:- брати участь у вирішенні найважливіших питань діяльності товариства: прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення значних правочинів, реорганізація товариства та інші дії, які призводять до суттєвих корпоративних змін;- вчасно отримувати повідомлення про скликання загальних зборів, яке повинно містити інформацію про дату, час та місце проведення зборів, а також повний перелік питань порядку денного з обов`язковим зазначенням способу, за допомогою якого акціонери можуть ознайомитися з документами щодо порядку денного. Час, місце проведення та процедура реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах товариства повинні створювати сприятливі умови для участі акціонера у зборах;- своєчасно та у зручний для акціонера спосіб знайомитися з матеріалами, пов`язаними з порядком денним загальних зборів, та отримувати додаткову інформацію стосовно питань порядку денного від посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства;- вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку денного загальних зборів за умови внесення такої пропозиції акціонером(ами), який (які) володіє необхідною кількістю голосів;- брати участь у загальних зборах особисто або через вільно обраного представника, причому голоси, подані на загальних зборах акціонерами та представниками акціонерів, мають однакову силу;- брати участь в обговоренні та голосуванні з питань порядку денного, причому процедура голосування на загальних зборах повинна забезпечувати прозорість та надійність підрахунку голосів; 2) право на отримання частини прибутку товариства у розмірі, пропорційному належній акціонерові кількості акцій; 3) право на своєчасне отримання повної та достовірної інформації про фінансово-господарський стан товариства та результати його діяльності, про суттєві факти, що впливають або можуть впливати на вартість цінних паперів та (або) розмір доходу за ними, про випуск товариством цінних паперів тощо; 4) право на вільне розпорядження акціями; 5) право на надійну й ефективну реєстрацію та підтвердження права власності на акції; 6) право вимагати обов`язкового викупу товариством акцій за справедливою ціною в акціонерів, які не голосували "за", або принаймні у тих акціонерів, які голосували "проти" певних прийнятих загальними зборами рішень, які обмежують їх права; 7) переважне право акціонера у разі здійснення додаткового випуску акцій придбати додатково випущені акції у кількості, пропорційній його існуючій частці у статутному капіталі.

З урахуванням конкретної організаційно-правової форми господарської організації та виду здійснюваної нею господарської діяльності, законодавством можуть встановлюватися спеціальні корпоративні права, які набуваються особою, що володіє часткою у статутному фонді (майні) такої господарської організації.

Установлюватися та конкретизуватися корпоративні права можуть і установчими документами господарської організації. При цьому в установчих документах господарської організації можуть встановлюватися корпоративні права, не передбачені законами та підзаконними актами.

Незважаючи на те, що реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, дозволяє впливати на діяльність господарської організації - суб`єкта підприємницької діяльності, володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Обмеження щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення полягає в тому, що особа, котра зазвичай мала б право набувати або здійснювати корпоративні права, не може скористатися такою можливістю у зв`язку з існуванням обставини, котра прямо передбачена законом або встановлена вироком суду.

Найбільша група обмежень щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення пов`язана з виконанням особою державних функцій. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну службу" державному службовцю забороняється вчиняти дії, що передбачені ст. ст. 1, 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 05.10.95 р., зокрема:- займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб;- входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Тобто державні службовці не можуть бути повними учасниками командитних товариств та повних товариств, оскільки зазначені учасники повинні мати статус суб`єкта підприємницької діяльності. У зв`язку з цим державні службовці не можуть володіти корпоративними правами і тим більше їх здійснювати.

Окрім закону, обмеження права на володіння корпоративними правами та/або їх здійснення може встановлюватися вироком суду. Так, якщо вироком суду особі заборонено займатися підприємницькою діяльністю або певним її видом, відповідно обмежується і право особи на володіння корпоративними правами господарської організації (наприклад, повного товариства), яка планує займатися такими видами діяльності.

У частині 3 коментованої статті дається нормативне визначення корпоративних відносин, під якими маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначення поняття корпоративних відносин має виняткове практичне значення для визначення виключної підсудності господарських спорів, пов`язаних з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, віднесені до виключної підсудності та розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Корпоративні відносини мають комплексний характер і складну структуру. Так, корпоративні відносини включають групу внутрішніх відносин - їх суб`єктами є учасники (засновники) господарської організації, сама господарська організація (як юридична особа, суб`єкт права) та її органи, і групу відносин зовнішнього характеру, що виникають між господарською організацією і третіми особами.

Внутрішні корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають з участі в капіталі господарської організації. Внутрішні корпоративні відносини поділяються на такі групи:1) відносини між учасниками (засновниками, членами, акціонерами) господарської організації. Ці відносини, як правило, мають цивільно-правовий характер (їх учасники рівноправні, автономні), засновані на договорі про створення господарської організації, який називається установчим або засновницьким;2) відносини між господарською організацією та її учасниками. Такі правовідносини випливають не з договору між рівними суб`єктами, а з факту заснування господарської організації як юридичної особи і наділення її майном. Вони засновані не на принципах автономії волі і рівноправності сторін, а на принципах контролю, залежності, волі більшості;3) відносини між різними органами господарської організації. Ця група належить до відносин владно-управлінського характеру.

Зовнішні корпоративні відносини визначаються як корпоративні відносини, учасником яких виступає господарська організація. До них, зокрема, слід віднести відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав при державній реєстрації господарської організації, видачі їй різних ліцензій і патентів, реєстрації емісій цінних паперів тощо.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної виголи, можливої конфіскації майна. Арени майна скасовується у встановленому ним Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешту кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 KПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КІІК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КІІК України арешт може бути накладений у встановленому ним Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді. суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КІІК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешті майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арені їх майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно з вимогами ч. 4 ст. 38 КІІК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Арешт даного майна буде забезпеченням запобігання можливості його перетворення, знищення, відчуження, втрати або настання інших наслідків, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні та можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Підставою для арешту корпоративних прав ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), є запобігання можливості його передачі іншій стороні, переходу корпоративних прав, зникнення та перешкоджанню розслідування кримінального провадження.

Більш того, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку російська федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, враховуючи Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України, є всі підстави вважати, що службові особи, а також інші особи, які діють від їх імені, їх представники, представники товариств (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають корпоративні права ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418) можуть вчинити реєстраційні дії щодо передачі корпоративних прав (основних засобів) іншим особам, з метою уникнення від відповідальності та унеможливлення стягнення збитків за матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

01.12.2023 постановою слідчого корпоративні права, а саме частки у статутному капіталі ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання, використання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з ч. 5 ст. 172 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на майнові, корпоративні права. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно (корпоративні права) є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке відповідає визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання такого майна, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна здійснюється для відшкодування реальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що регламентовано положеннями ст.170КПК України таузгоджується зосновними завданнямикримінального судочинства,в томучислі забезпеченняправа потерпілогона відшкодуванняшкоди,оскільки вінший спосібзахистити правата законніінтереси державибуде неможливо.Вартість майна,яке належитьарештувати зметою забезпеченняцивільного позовуабо стягненняотриманої неправомірноївигоди,повинна бутиспівмірною розмірушкоди,завданої кримінальнимправопорушенням. Таким чином, накладення арешту на вказане майно забезпечить у подальшому відшкодування завданої шкоди, яка була спричинена у ході вчинення протиправних дій.

Крім цього згідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536 800 гривень, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Сукупна вартість майнових активів корпоративних прав ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418) складає 27 373 000 гривень, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Слідчий в клопотанні вказав, що вище перелічене майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні, містить в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, являються об`єктами вчинення злочину, на вказане майно судом накладено арешт, з метою подальшого здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, виникла необхідність у передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі, просили задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора та слідчого, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000001300 від 28.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення та розтрати майна вчинених посадовими особами ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418).

З матеріалів провадження вбачається, що у період з 24.02.2022 по теперішній час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи керівниками та власниками ТОВ «МАРІЯ ЛІДЕР» (ЄДРПОУ 35720277), ТОВ «ПЗА» (ЄДРПОУ 24712076), ТОВ «УКРМАЙНІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 33234796), ТОВ «МЕТСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 36654528), ТОВ «ГК «БОГОПОЛЬ» (ЄДРПОУ 37822087), ТОВ «БІО-ОЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 39733104), ТОВ «БУГСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36654563), ТОВ «МАЙНІНГ» (ЄДРПОУ 42691012), ТОВ «АГРОТОП» (ЄДРПОУ 22222184), ТОВ «КАОЛІН БУГА» (ЄДРПОУ 36654418), юридична адреса Кіровоградської області, Голованівський район, смт. Побузьке, діючи за попередньою змовою, з посадовими особами вказаних суб`єктів господарської діяльності, систематично привласнюють грошові кошти за надання послуг та постачання товарів (у тому числі сировинних груп) не маючи на меті у дійсності здійснювати їх реалізацію потерпілим відповідно до укладених договорів купівлі-продажу, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з посадовими особами вказаних підприємств, господарські операції по діяльності підприємств в документах бухгалтерського обліку та звітності, в документах податкової звітності не відображають з метою привласнення грошових коштів, які вказані особи мали б сплатити на користь державного бюджету України у вигляді податків (у т.ч. ПДВ), та які вказані особи у подальшому виводять до російської федерації, у т.ч. на користь кінцевих бенефіціарів власників та вигодонабувачів від фінансово-господарської діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що засновники та керівники вказаних Товариств ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 24.02.2022 по теперішній час, перебуваючи на території російської федерації, продовжують здійснювати свою службову діяльність, не спрямовану на виконання основних завдань та мети Товариств, шляхом заниження основних показників отриманого прибутку Товариств, чим вчиняють розтрату та привласнення майна, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з службовими особами вказаних підприємств, господарські операції по діяльності підприємств в документах бухгалтерського обліку та звітності а також в документах податкової звітності не відображають з метою привласнення грошових коштів, які вказані особи повинні сплатити на користь державного бюджету України у вигляді податків (у т.ч. ПДВ), та які вказані особи у подальшому через закордонні та українські рахунки відкриті у банківських установах виводять до російської федерації.

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 від 01.12.2023 вказане у клопотанні майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Метою накладення арешту на майно слідчим зазначенозбереження речових доказів, з метою можливої конфіскаці та відшкодування завданої шкоди, яка була спричинена у ході вчинення протиправних дій.

Відповідно до ч.1ст.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним (ч.3ст.41 Конституції України).

Статтею 2 КПК Українипередбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенніпитання проарешт майнадля законногота обґрунтованого рішенняслідчий суддя,згідно ст.173КПК України,повинен врахувати:правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 167 КПК Українитимчасово вилучене майно може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди, а також є предметом кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим стверджується, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1ст. 98 КПК України, в якій зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте, матеріали, додані до клопотання, не містять доказів того, що зазначене у клопотанні нерухоме майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В матеріалах клопотання відсутні дані, які сліди вчинення кримінального правопорушення зберегло на собі вказане в клопотанні майно та яке доказове значення останні мають в рамках кримінального провадження № 12023120000001300 від 28.10.2023 року.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Пунктом 3 частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу)

В матеріалах доданих до клопотання відсутні відомості про вручення повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 12023120000001300 від 28.10.2023 року.

Відповідно до ч. 6ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу(п. 4 ч. 2ст. 171 КПК України).

Тобто, арешт майна з даної підстави можливо накласти за умови зазначення в клопотанні розміру шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою та наявності обґрунтованого цивільного позову у кримінальному провадженні.

Проте, в матеріалах, якими слідчий обґрунтовує клопотання про арешт майна, відсутній цивільний позов, не зазначено розміру шкоди.

За практикою ЕСПЛ будь-яка міра втручання у право власності повинна бути співмірною. Тому арешт майна має обмежуватися тим обсягом, який є чітко необхідним для досягнення конкретних профілактичних завдань, і метою будь-якого заходу втручання у право власності має бути суспільний інтерес в контексті конкретної справи (див. Рішення ЄСПЛ від 05.07.2001 у справі "Аркурі та інші проти Італії", параграф 5).

Отже, клопотання слідчого в контексті мотивування необхідності накладення арешту на зазначене майно, є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними документами, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним.

Враховуючи недоведеність слідчим та прокурором підстави, мети, розміру шкоди для накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Крім того, відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Враховуючи ті обставини, що на майно, яке слідчий просить передати Національному анегсту України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не накладено арешт, слідчий суддя вважає про відсутність підстав для передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Таким чином, клопотання слідчого є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.98,131,132,167,168,170-175,309,395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про арешт майна та передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості -відмовити.

Копію ухвали суду надіслати слідчому не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_8