Ухвала від 09.08.2024 по справі 638/14307/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/14307/24

Провадження № 2-о/638/252/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши матеріали цивільної справи зазаявою Ізюмської міської ради про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

05 серпня 2024 року представник заявника Ізюмської міської ради Кисельова Наталія Сергіївна звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за зазаявою Ізюмської міської ради про визнання спадщини відумерлою. Призначено справу до судового розгляду по суті в порядку окремого провадження.

Статтею 2ЦПК України передбачено, що завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.

Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостої статті 95ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З огляду на вищевикладене, з метою дослідження, оцінки в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази для огляду у судовому засіданні.

Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Обов`язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці.

Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред`явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 294 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Крім того, заявник самостійно не може надати докази, які стосуються предмета доказування у даній справі. Разом з тим, такі докази необхідні для встановлення кола спадкоємців..

Таким чином, для повного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити інформацію інформацію щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, з метою з`ясування обставин справи та справедливого розгляду і вирішення цивільної справи, доходить висновку про необхідність витребувати інформацію щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), якими позивачка обґрунтовує свої вимоги. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що заявник не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про необхідність витребування належним чином засвідчених копій матеріалів спадкової справи ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритої після смерті останнього, так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 76, 258-261, 294, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Витребувати з Ізюмської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Соборна, 18, м. Ізюм, Харківська область, 64309) Інформаційну довідкуіз Спадковогореєстру (спадковусправу тавидане наїї підставісвідоцтво проправо наспадщину)та Інформаційнудовідку ізСпадкового реєстру(заповіти/спадковідоговори) стосовно ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувати з Ізюмської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Соборна, 18, м. Ізюм, Харківська область, 64309) належним чиномзасвідчені копіїматеріалів спадкової справи ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Копію ухвали для її виконання направити до Ізюмської державної нотаріальної контори (місцезнаходження: вул. Соборна, 18, м. Ізюм, Харківська область, 64309).

Встановити строк виконання ухвали до 01 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 09 серпня 2024 року.

Суддя В. М. Яковлева