Ухвала

від 09.08.2024 по справі 635/2991/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/2991/14-ц

Провадження по справі №6/635/243/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» звернулось до суду із заявою, якою просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у виконавчих листах, виданих по справі №635/2991/14-ц від 17 червня 2014 року, видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17.06.2014 Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (р/р № НОМЕР_2 в філії ПАТ «КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором «Автопакет» № 6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 4057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) доларів США 80 центів та 3779 (три тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 49 копійок, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 362 (триста шістдесят дві) гривні 14 копійок. Видані виконавчі листи та відкриті виконавчі провадження № 53240882 та № 53360551. 07.05.2020 між ТОВ «Фінанс Проперті Груп» та ПАТ КБ «НАДРА» було укладено договір відступлення прав вимоги, яким старий кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника за кредитним договором №6/4/2007/840-К/646 від 19.10.2007. Відповідно до п. 4 Договору відступлення прав вимоги № GL2N714136ПВ294 від 07.05.2020 року, укладений між ПАТ КБ «Надра банк» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп». Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами продаж Майнових прав за цим Договором Покупець сплачує Продавцю грошові кошти у розмірі 1 367 567,50 грн. Ціна договору сплачується Покупцем Продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів(аукціону), переможцем яких став Новий кредитор. Новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від Банку усі наявні документи, що підтверджують право вимоги до Боржників. Згідно з п. 4 Договору відступлення прав вимоги від 07.05.2020 року цей Договір набуває чинності з дати його підписання. У зв`язку із цим сума боргу підлягає сплаті новому кредитору - ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП». За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувана відповідає змісту ст. 512,514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження». Також треба зауважити, що пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для відмови в заяві про заміну сторони. Зважаючи на викладене вище, є всі підстави для заміни Стягувача по цій справі його Правонаступником ТОВ "ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП". 04.06.2015 року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА», якою фактично було припинено нормальну діяльність банку. Згідно законодавства України процедуру ліквідації та виконання обов`язку щодо ведення діяльності Банку здійснював державний орган - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), який належним чином це забезпечив супровід судових справ банку. Отже, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів. Позиція регулятора ґрунтується на тому, що Банк повністю втрачає процесуальну дієздатність після винесення рішення НБУ про прийняття постанови про відкликання ліцензії та ліквідацію. Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на Фонд. З аналізу норм Закону України «Про банки та банківську діяльність», зокрема п. 2 ст. 48 випливає, що основною функцією Фонду в процесі ліквідації банків є організація відчуження всіх активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, до яких входять і права вимоги за кредитними договорами і аж ніяк не здійснення завдань щодо реального стягнення заборгованості за кредитними договорами. В даному випадку, через обставини, що не залежали від ПАТ КБ «Надра», який втратив можливість реалізації своїх прав щодо стягнення заборгованості боржників за кредитними договорами у примусовому порядку з 04.06.2015 року, що унеможливило ефективне, прозоре управління проблемною заборгованістю банків з державною участю. Отже, ліквідація Банку, припинення основної діяльності банку, зміна всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що також не залежала від первісного стягувана - Байку, вплинуло на факт вчасного отримання оригіналів виконавчих листів. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника відсутні. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання припав на період ліквідації банку, та, як було зазначено вище, це призвело до припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників. Строк пропущено з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі банку ПАТ КБ «Надра». За рішенням НБУ у банку було запроваджено процедуру ліквідації, через яку фактично було припинено нормальну діяльність банку. Процедуру ліквідації здійснював Фонд - державний орган, який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку. Рішення суду від 17.06.2014 року, яке ухвалив Харківський районний суду Харківської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконується, а пропущення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості Заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, що порушує норми чинного законодавства та рішення ЄСПЛ.

Представник ТОВ" ФінансПроперті Групп " в судове засідання не з`явився, у заяві просив про розгляд справи проводити без його участі.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи сповіщалися належним чином, що відповідно до ч. 3ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи зазначає про таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17.06.2014 у даній цивільній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (р/р № НОМЕР_2 в філії ПАТ «КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором «Автопакет» № 6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 4057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) доларів США 80 центів та 3779 (три тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 49 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(р/р № НОМЕР_2 в філії ПАТ «КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 362 (триста шістдесят дві) гривні 14 копійок.

За змістом ч.1ст.512 ЦК Українивідступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

З матеріалівцивільної справи№635/2991/14-цвбачається,що представник ПАТ КБ «Надра Банк» копію рішення та два виконавчих листа отримав особисто 08.10.2014.

Згідно постанови державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Зубко К.Ю. 17.01.2017 відкрито виконавче провадження № 53240882 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (р/р № НОМЕР_2 в філії ПАТ «КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором «Автопакет» № 6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 4057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) доларів США 80 центів та 3779 (три тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 49 копійок.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області Радчук В.В. 15.11.2017 виконавчий лист №635/2991/14-ц, виданий 08.10.2014, повернутий стягувачу.

Згідно постанови державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Зубко К.Ю. 13.02.2017 відкрито виконавче провадження № 53360551 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(р/р № НОМЕР_2 в філії ПАТ «КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 362 (триста шістдесят дві) гривні 14 копійок.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області Радчук В.В. 15.11.2017 виконавчий лист №635/2991/14-ц, виданий 08.10.2014, повернутий стягувачу.

07.05.2020 між ТОВ «Фінанс Проперті Груп» та ПАТ КБ «НАДРА» було укладено договір відступлення прав вимоги, яким первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника за кредитним договором №6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007.

Згідно з ч. 1ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5ст. 15 цього Закону.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження»регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 2 ч. 1 ст.40, ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»).Стаття 41 цього Законурегулює питання відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістомст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК Українитаст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п. 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

З наведених в заяві представником заявника доводів судом встановлено, що виконавчі провадження, відкриті у відношенні боржника ОСОБА_1 , завершені.

Заявником не надано будь-яких доказів, з яких вбачається, що дане виконавчі провадження станом на час розгляду даної заяви відновлене.

Зважаючи на зазначене, суд відмовляє у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та виходить з того, що зазначені виконавчі провадження закінчені.

Під час звернення заявника до суду, останній не поставив перед судом питання щодо відновлення виконавчогопровадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). Доказів в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК Українищодо звернення з такими заявами до суду, заявником не надано.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбаченест. 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи-правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п. 28 ч. 1ст. 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомуст. 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихст. 55 ЦПК України. У цьому випадку приписист. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямист 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставіст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч 5ст. 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а ч. 5ст. 442 ЦПК Українипередбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена статтяЦПК Україницього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до ч. 5ст. 442 ЦПК України.

Відповідно до змісту ч. 5ст. 442 ЦПК України, ч. 6 ст.12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст.26, ч. 5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком завершення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац 2 ч. 1ст. 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч. 1ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас, після завершення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Завершення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не завершене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Зважаючи на зазначене вище, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було завершене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч. 1ст. 2 ЦПК України.Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/12 (провадження № 14-197цс21).

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви та заміни сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником, відповідно до змісту її вимог.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 17.4 розділуХІІІПерехідних положень ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

У листі ВССУ від 01.07.2015 року викладено «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», в пункті 6 якого зазначається, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. У листі містяться роз`яснення про необхідність з`ясовувати підстави, за якими стягувач чи державний виконавець звертається за отриманням дубліката виконавчого листа, та обставин втрати виконавчого листа, необхідність перевіряти дані про існування виконавчих проваджень за цими виконавчими листами або судовими наказами. В узагальненні зазначається про те, що обґрунтованою є відмова у задоволенні заяв про видачу дубліката виконавчого листа у випадку не надання доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. Також в листі відзначається, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання.

При розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд за матеріалами справи перевіряє підстави, покладені в її обґрунтування, зокрема, перевіряє обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа, встановлює стан виконання, не погашений розмір стягнення за загубленим виконавчим листом і, чи не порушений строк для його примусового виконання.

Заява до суду про видачу дубліката виконавчого листа може бути подана стягувачем, його представником, прокурором, органом державної влади, іншими особами, які мають право звертатися до органу державної виконавчої служби про відкриття провадження.

Заявником не надано належних доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, а тому факт того, що виконавчий лист втрачений, доведеним не вважається.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно дост. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст.78,79 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Підставами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа представник заявника вказує те, що з 04.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА», яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функції Фонду з відчуження великої кількості активів, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків, однак суд не може прийняти дані обставини як поважні причини для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про об`єктивне унеможливлення реалізації права на пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбачених положеннямиЗаконом України «Про виконавче провадження»таЦПК України.

Таким чином, наведені представником заявника причини пропуску встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не можуть вважатися поважними в розумінні вимог закону, а тому і в цій частині заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1ч. 1ст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК України,ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 розділуXIII«Перехідні положення», ст. ст.442,443 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Т.П.Даниленко