Рішення

від 12.08.2024 по справі 609/691/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/691/24

2/609/294/2024

12 серпня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залісуду вм.Шумськ цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та за законом,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивачів.

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті їх діда ОСОБА_4 .

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачів ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із: - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,26га, у тому числі: 1,42га кадастровий номер 6125883100:01:001:0066 та 0,84га кадастровий номер 6125883100:01:001:0636, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,46га, кадастровий номер 6125883100:01:001:0143, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,80га, кадастровий номер 6125883100:01:001:0635, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,3908га, кадастровий номер 6125883100:02:001:0141, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. На випадок своєї смерті померлий зробив два розпорядження, згідно яких призначив позивачів спадкоємцями усього належного йому майна, склавши заповіти. Спадщину після померлого позивачі прийняли як такі, що на день його смерті проживали з ним в одному господарстві. Коли позивачі звернулись в нотаріальну контору по питанню успадкування майна, їм було відмовлено, оскільки спадкодавець посвідчив два заповіти, в одному вказавши все своє майно, а в іншому лише земельну ділянку. Крім того, процедура приватизації земельних ділянок була розпочата, проте за життя спадкодавця не завершена. Відтак, позивачі просять визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки та визнати право на завершення приватизації.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 10 червня 2024 року.

4. Ухвалою суду від 10 червня 2024 року підготовче засідання відкладено на 25 червня 2024 року за клопотанням позивача.

5. Ухвалою суду від 25 червня 2024 року підготовче засідання відкладено на 09 липня 2024 року за клопотанням позивача.

6. Ухвалою суду від 09 липня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 12 серпня 2024 року.

7. Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності з повним підтриманням та визнанням позовних вимог. Крім того, позивачка ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги.

8. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені Судомта змістспірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

10. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

11. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Залісці Шумського району Тернопільської області.

12. Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ТР №039558 від 05.01.2005 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 28 липня 2003 року №272 є власником земельної ділянки, що розташована на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,26га, в тому числі: площею 1,42га кадастровий номер 6125883100:01:001:0066, площею 0,84га кадастровий номер 6125883100:01:001:0636.

13. Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ТР №046716 від 07.06.2006 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 23 грудня 2004 року №470 є власником земельної ділянки площею 1,46га, кадастровий номер 6125883100:01:001:0143, що розташована на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14. Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ТР №046717 від 07.06.2006 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 23 грудня 2004р. №470 є власником земельної ділянки площею 0,80га, кадастровий номер 6125883100:01:001:0635, що розташована на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100432462024 від 15.05.2024 слідує, що земельній ділянці площею 0,3908га, що розташована в с. Залісці Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства присвоєно кадастровий номер 6125883100:02:001:0141. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

16. Судом оглянуто та досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства.

Так, рішенням п`ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області від 05 липня 1993 року «Про приватизацію земельних ділянок»: ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку на території сільської ради загальною площею 0,78га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Залісці, в тому числи: - для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель площею 0,25га; - для ведення особистого підсобного господарства площею 0,53га.

Рішенням №199 п`ятдесят третьої сесії шостого скликання Залісцівської сільської ради Тернопільської області від 24 липня 2015 року «Про внесення змін в рішення Залісцівської сільської ради від 05.07.1993р. «Про приватизацію земельних ділянок жителями Залісцівської сільської ради»: внесено зміни в рішення Залісцівської сільської ради від 05.07.1993р. «Про приватизацію земельних ділянок жителями Залісцівської сільської ради», в частині уточнення площ земельних ділянок та їх цільового використання та викласти частину цього рішення, яка стосується передачі землі у приватну власність ОСОБА_4 в слідуючій редакції: Передати безоплатно у власність ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею: - 0,3908га для ведення особистого селянського господарства в с. Залісці; - 0,1092га для ведення особистого селянського господарства в с. Залісці.

17. На випадок своєї смерті ОСОБА_4 зробив заповітне розпорядження, склавши заповіт, який посвідчений 26 листопада 2012 року секретарем Залісцівської сільської ради Шумського району та зареєстрований в реєстрі за №170, яким належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області площею 2,26га заповів ОСОБА_1 .

18. Крім того, на випадок своєї смерті ОСОБА_4 зробив заповітне розпорядження, склавши заповіт, який посвідчений 26 листопада 2012 року секретарем Залісцівської сільської ради Шумського району та зареєстрований в реєстрі за №171, яким належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області площею 2,26га заповів ОСОБА_2 .

19. Згідно із довідкою №70 від 26.04.2024, виданою Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживали та були зареєстровані: внука ОСОБА_2 , чоловік внуки ОСОБА_5 , правнук ОСОБА_6 , правнука ОСОБА_7 , внук ОСОБА_1 .

20. На підтвердження факту родинних відносин позивачами надано, а судом досліджено наступні документи:

- копію повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;

- копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , відповідно до якого слідує, що 17 грудня 1982 року Залісцівською сільською радою було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: « ОСОБА_11 »;

- копію повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Залісці Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 ;

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Залісці Шумського району Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 ;

- копію свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 , відповідно до якого слідує, що 20 жовтня 2005 року Залісцівською сільською радою Шумського району Тернопільської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: « ОСОБА_13 ».

21. Своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 травня 2024 року державний нотаріус Кременецької державної нотаріальної контори Віталій Остапчук відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкодавець в Залісцівській сільській раді Шумського району Тернопільської області 26 листопада 2012 року за реєстровим №171 посвідчив інший заповіт на все майно в користь іншої людини.

ІV. Оцінка Суду.

22. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

23. Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

24. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

25. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

26. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. Як передбачено ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

28. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

29. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

30. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

31. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

32. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

33. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

34. Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

35. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як слідує із досліджених матеріалів справи, померлий ОСОБА_4 , зробивши відповідні розпорядження, заповів земельні ділянки позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , склавши два окремих заповіти за реєстровими номерами 170 та 171, що посвідчені Залісцівською сільською радою 26 листопада 2012 року.

Відповідачка ОСОБА_3 , яка є рідною дочкою померлого, в свою чергу не заперечувала проти визнання за позивачами права власності на спадщину, а саме на земельні ділянки, які залишились після смерті її батька ОСОБА_4 .

36. Відповідно до ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як слідує із матеріалів справи, позивачі постійно проживали та були зареєстровані з померлим в одному господарстві до дня його смерті, а відтак у відповідності до ст. 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину як за законом, так і за заповітом.

37. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом п`ятої черги на спадкове майно діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на завершення приватизації, отримання на її ім`я правовстановлюючих документів на земельну ділянку кадастровий номер 6125883100:02:001:0141, оскільки на день смерті постійно проживала без реєстрації із спадкодавцем в одному господарстві. В свою чергу, померлий ОСОБА_4 за своє життя не встиг завершити приватизацію вищевказаної земельної ділянки, а відтак право на таке завершення належить його спадкоємцям.

39.Згідно зі ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

40. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.

41. Положеннями ч.1ст.116 ЗК Українивстановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

42. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

43. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

44. Пунктом «а» ч.3ст.152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

45. Частиною 3ст.1296 ЦК Українивстановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

46. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, який полягає в наступному.

47. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

48. На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

49. Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

50. Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

51. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно зі ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, процедура приватизації земельних ділянок була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця ОСОБА_4 , тому Позивачка, як спадкоємець, вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті діда, тому вона набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, які належали останньому, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельних ділянок, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

52. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивачів, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачами права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки після смерті діда ОСОБА_4 та визнання права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я спадкоємця.

53. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачами права власності на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись статтями 15, 16, 328,392,1216,1218,1219,1220,1222,1223,1225, 1268,1261,1270ЦК України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 82, 89 ЦПК України, статтями 81, 116, 125, 152 Земельного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та за законом - задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на спадкове майно за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається: - із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,26га, у тому числі: площею 1,42га кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0066; площею 0,84га кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0636, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3.Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ) право власності на спадкове майно за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається: - із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,46га, кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0143, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,80га, кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0635, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ) в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації, отримання на її ім`я правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,3908га, кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:02:001:0141, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішеннясуду складено12серпня 2024року.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК