Постанова

від 08.08.2024 по справі 521/24967/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/24967/23

Номер провадження 3/521/988/24

П О С Т А Н О В А

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

08 серпня 2024 року

Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі головуючого судді Гарського О.В., із секретарем судового засідання Шагака О.В., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил за протоколом № 1211/50000/24 від 14.07.2023 року у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» (код ЄДРПОУ 42277184, 16512, Чернігівська область, Бахмацький район, м. Батурин, вул. Гетьманська, 7), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Сторони справи про порушення митних правил, які приймали участь у судовому розгляді: представник Одеської митниці Держмитслужби Ревенко Т.А.; представник особи у відношенні якої складено протокол адвокат Збіглей І.В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.

1.1. 10.04.2019 року, між ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та компанією Stariks Gida Dis Ticaret Limited Sirketi (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246) було укладено контракт № 612 щодо поставок товарів в Україну. В рамках зазначеного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_1 з товаром «товари народного споживання 15 найменувань».

17.05.2019року,керівником ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 , підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/004704. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойс № 4500-53-54 від 15.05.2019 року, пакувальний лист №4500-53-54 від 15.05.2019 року, контракт № 612 від 10.04.2019 року, CMR № 1082379 та інші товаросупровідні документи.

Продавцем товару у документах є компанія STARIKS DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246) одержувачем та покупцем є ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ( код ЄДРПОУ 42277184), а відправником - MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE). У митній декларації заявлено 15 найменувань товару «Тканина; фурнітура металева швацька; нитки; паперові вироби; шпалери; меблі; частини до поршньових двигунів». Фактурна вартість заявлених товарів складає 61 513,00 доларів США. Після здійснення митного оформлення, вказані товари було випущено у вільний обіг.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари Державною митною службою України направлено запит до митних органів Республіки Туреччини.

Інформація отримана від митних органів Республіки Туреччини свідчить про те, що заявлені у митній декларації товари переміщувались від різних турецьких компаній відправників та на різні компанії отримувачі в Україні. Видані ними рахунки містять інформацію про здійснення поставок товарів за дорученням/розпорядженням компанії ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та ТОВ «Діллаторг».

За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо вартості переміщуваних товарів, а також щодо відправника та отримувача товарів.

Так на транспортному засобі з напівпричепом, державні номери BH6562НО/BH6009XК, країна реєстрації Україна, з Туреччини до України переміщувалась наступна партія товарів на підставі IRB № 1934130000002750 загальною вартістю 94744,52 доларів США:

1)від відправника «TETIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD STI» на адресу отримувача ТОВ «Галіон ЛЕД Сервіс» за інвойсом № А0039711 від 13.05.2019 року з фактурною вартістю 1957.66 доларів США;

2)від відправника «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI» на адресу отримувача ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» за інвойсом № AYP2019000000033 від 10.05.2019 року, з фактурною вартістю 3518,5 доларів США;

3)від відправника «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI» на адресу отримувача ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» за інвойсом № 068992 від 15.05.2019 року, з фактурною вартістю 44724, 36 доларів США;

4)від відправника «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI» на адресу отримувача ТОВ «Діллаторг» (код ЄДРПОУ 42632381) за інвойсом б/н від 04.05.2019 року, з фактурною вартістю 44544,00 доларів США.

Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 АА» МД № UA500120/2019/004704 від 17.05.2019 року, при вивезенні з митної території Тереччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до IRB №1934130000002750.

Згідно митної декларації типу «ІМ 40 АА» № UA500120/2019/004704 від 17.05.2019 року, CMR № 1082379 від 15.05.2019 та інвойсу від 15.05.2019 №4500-53-54, які надані Одеській митниці, загальна фактурна вартість складає 61513,00 доларів США, вага брутто 24436,7 кг.

Згідно отриманої відповіді державних органів Республіки Туреччини загальна вартість товарів, переміщуваних на вантажному автомобілі з напівпричепом, державні номери BH6562НО/BH6009XК, на підставі митної декларації № 1934130000002750 та інвойсів № AYP2019000000033 від 10.05.2019 року, № 068992 від 15.05.2019 року, № A0039711 від 13.05.2019 року, б/н від 04.05.2019 року, становить 94 744,52 доларів США (2 495 846,65 грн згідно курсу валют на день оформлення МД).

Встановлено також невідповідність даних щодо відправника та одержувача товару, оскільки відповідно до митної декларації № 19341300ЕХ330245, наданої для митного оформлення митним органам Туреччини, отримувачами даної партії товару є:- ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ( код ЄДРПОУ 42277184) та ТОВ «Діллаторг» (03113, м. Київ, пров. Артилерійський 5-а, оф. ЄДРПОУ 11 42632381).

Відправниками є наступні іноземні компанії: «TITIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD. STI», «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI», «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI», «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI». Однак, відповідно до поданої Одеській митниці МД типу «ІМ 40 АА» № № UA500120/2019/004704 від 17.05.2019 року, відправником вказаних товарів є турецька компанія MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE), отримувачем - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ( код ЄДРПОУ 42277184).

Таким чином, встановлено, що ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» надала для декларування у МД №UA500120/2019/004704 від 17.05.2019 року та товаросупровідних документах неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, надавши документи, що містять неправдиві відомості. Заниження вартості товарів склало 33 231,52 доларів США.

Таким чином, ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» в особі керівника гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 2 495 846,65 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України

1.2.Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 483 МК за кваліфікуючими ознаками: переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару.

2. Позиції сторін. Судовий виклик.

2.1. Представник митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накласти стягнення у відповідності до вимог Митного Кодексу.

2.2.Представник ОСОБА_1 адвокат Збіглей І.В. в судовому засіданні подав письмові пояснення та просив закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

3.Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.

3.1.Суддя вважає, що ОСОБА_1 , підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК і на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, з наступних підстав.

І.Питання об`єднання справ.

3.2.В провадженні у судді знаходяться два протоколи про порушення митних № 1211/50000/24 від 14.07.2023 року та № 1218/50000/23 від 14.07.2023 року у відношенні ОСОБА_1 . Суддя вважає, що підстав для об`єднання двох справ не має. Об`єднання як процесуальна дія є правом, а не обов`язком суду. Таке об`єднання відбувається в порядку ст. 36 КУпАП і зовсім не передбачено МК України. Санкція ч. 1 ст. 483 МК, передбачає стягнення, серед іншого, у вигляді штрафу, який залежить від вартості товару безпосередніх предметів порушення митних правил. Тобто у випадку об`єднання справ за вказаною нормою буде мати місце ситуація, за якою особа ухилиться від адміністративної відповідальності.

3.3.Норма ст. 36 КУпАП створена разом із Кодексом у 1984 році, не мала на меті регулювати не притаманні адміністративному провадженню відносини. Жодна санкція КУпАП не пов`язана із диспозицією такої норми і предметом правопорушення. Митний Кодекс навпаки досить унікально врегулював правовідносини пов`язані державною митною політикою України, оскільки пов`язує деякі стягнення з вартістю товарів. При такій конструкції юридична відповідальність особи залежить від тих обставин об`єктивної сторони, що викладені в протоколі про порушення митних правил. Відповідно можливо розумно припустити, що об`єднання справ у даному випадку буде порушувати як завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення так і не буде відповідати державній митній політиці і принципам здійснення державної митної справи (наприклад відповідальності всіх учасників відносин; законності). Об`єднання справ фактично поглине різні види штрафів, на що не має розумних підстав. За такою логікою достатньо вчинити декілька правопорушень та в подальшому шляхом об`єднання справ, тільки тому, що одна особа вчинила схожі правопорушення, уникнути ряду адміністративних стягнень. Враховуючи описані доводи, суддя вважає, що законних підстав для об`єднання справ не має.

ІІ.Щодо суті правопорушення.

3.4.У вказаному провадженні, зміст правовідносин що виник між ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та Одеською митницею фактично не розглядався, оскільки представник особи, яку притягують до адміністративної відповідальності вважав формальні порушення належної правової процедури проведення митного контролю, невідповідність наданих доказів приписам ст. 495 МК, невідповідність змісту наданих матеріалів фактичним обставинам справи обставинами які надають право судді на закриття провадження за відсутністю складу правопорушення.

3.5.В письмових поясненнях, у Розділі «Невідповідність змісту наданих митницею матеріалів фактичним обставинам справи» можливо побачити тезу, що не можна поза розумними сумнівом стверджувати, що власник товару у Стамбулі не міг змінитись на підставі цивільно-правових угод у пункті призначення за умовами FOB, як і не можна стверджувати, про зміну кінцевого одержувача товару (замість двох суб`єктів господарювання один).

3.6.Вказана думка заслуговує на увагу та справді має бути пояснена. Однак навіть за правилами «Ei incumbit probatio, qui dicit, non qui negat» (лат. Тягар доказування лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує), сторона яка підтвердила свій довід певними доказами, має право отримати від іншої сторони розумного пояснення (спростування) такого доводу.

3.7.У даному випадку, Одеська митниця здійснивши відповідні процедури на отримання відомостей, щодо товару, який пройшов митне оформлення у травні 2019 року, надала для доказування своїх тверджень докази, які їй надали представники Республіки Туреччина. Вони оперують відомостями, які можливо дослідити, поставити під сумнів та навіть спростувати, якщо для цього є хоча б бажання. Натомість представник ОСОБА_1 обмежився припущенням, що як власник товару так і сам товар та кінцеві одержувачі його могли змінитись у Стамбулі.

3.8.Суддя вважає, що для спростування відомостей, які надані відповідними державними органами Республіки Туреччини таких доводів не достатньо. У даному випадку, необхідно було представити судді докази факту зміни власника товару; зміни товару, його кількості, якості та вартості; зміни одержувача товару. Насправді така інформація ( у випадку її існування) не є складною як за змістом так і за формою її отримання. Однак сторона, що притягається до відповідальності вважала, що обмежившись висловлюванням про формальні порушення, з боку Одеської митниці, можливо зруйнувати зміст протоколу.

3.9.За даним протоколом доведено, що на вантажних автомобілях з напівпричепом д.н. BH6562НО/BH6009XК з Республіки Туреччини до України виїхав товар від чотирьох відправників, які не зазначені у митній декларації що подана ОСОБА_1 ; товар, хоча і є консолідованим, однак не відповідає найменуванню і кількості товару який зазначений у митній декларації поданій у Митному органі держави відправлення (Туреччини), рахункам-фактури які надані митним органом Туреччини. Вартість товару, також не відповідає заявленим і поданим Одеській митниці документам (заявлена фактурна вартість 61513,00 доларів США; визначена у митних документах Р. Туреччини 94744, 52 доларів США; різниця 33231,52 доларів США).

3.10.Такі відомості представником ОСОБА_1 не спростовані. Тому виникає думка по-перше, що доводи митного органу України є не тільки правдивими але й переконливими щодо змісту інформації про товар і суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності; по-друге, доводи сторони захисту є занадто поверхневими, абстрактними та не мають дискурсивного зв`язку між гіпотезою та висновком про існування певних фактів. Наприклад так само, можливо гіпотетично припустити, а насправді стверджувати, що за два дні (з 15.05.2019 року - дати складання митних декларацій у Туреччині по 17.05.2019 року дати прибуття вантажних транспортних засобів з товаром до митного кордону України і подання митної декларації) не можливо змінити власника товару, оскільки два дні саме той проміжок часу, в який вантажні автомобілі здатні доставити товар з Туреччини до митного кордону України.

3.11.Окрім викладених обставин, доказами вини ОСОБА_1 у вказаній справі є: Інформація (відповідь) державного органу Республіки Туреччини із додатками (митна декларація, рахунки-фактури, перелік товарів, Міжнародні товаро-транспортні накладні); контракт; інвойс; рахунок-фактура надані Одеській митниці.

3.12.Даючи оцінку доводам адвоката, необхідно зазначити, що суддя не знаходить таких порушень вимог законів в діях Одеської митниці, які б ставили під сумнів процедуру здійснення останніми митного контролю за даним фактом. Так, дійсно надання запитів майже через 2,5 роки у відповідні органи влади Туреччини викликає певну здивованість. Разом з тим, будь-яких заборон для таких строків і форм митного контролю нажаль не має.

3.13.Не погоджується суддя і зі строками давності проведення митного контролю, оскільки вимоги ст. 102 Податкового Кодексу України стосуються податкових відносин. Окрім того, представник ОСОБА_1 у судовому засіданні навіть не спростовував головне питання даного розгляду: розбіжності у відомостях щодо відправників, змісту товару, його вартості та одержувачів. У такому випадку, можливо було б дискутувати з приводу наявності або відсутності документів, які стали підставою для митного оформлення та строку їх зберігання відповідно до ст. 355 МК. Однак дискусії не могло бути, оскільки форма правової процедури за думкою адвоката превалює над змістом порушення. Суддя вважає, що жодних порушень у процедурі проведення митного контролю не було, а зміст порушення стороною, яка притягувалась до відповідальності розумно не спростовано.

3.14.Переклад документів, який здійснений Одеською митницею, дозволяє зрозуміти зміст та фактичні обставини кожного документу. Особливих вимог до форми такого перекладу МК не встановлює. Відповідно ставити під сумнів докази, зібрані Одеською митницею тільки на підставі ефемерних висновків про неправильність перекладу не можливо.

3.15.Враховуючи викладені обставини, докази досліджені суддею та доводи які представлені стороною захисту, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у даному провадженні у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК доведена поза розумним сумнівом.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність.

4.1.Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

5.Мотиви призначення стягнення і судового збору, положення закону яким керувався суддя.

5.1.Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст. 487 МК здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

5.2.Відповідно до ст. 23 КпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

5.3.При накладені стягнення суддя враховує відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

5.4.При викладених встановлених обставинах, достатнім та необхідним стягненням для ОСОБА_1 , враховуючи санкцію ч. 1 ст. 483 МК буде штраф у розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, без конфіскації цих товарів.

5.5.Таке рішення в тому числі судом ухвалюється, оскільки Рішенням Конституційного суду України від 05.07.2023 року визнана неконституційною санкція цієї статті за принципом непропорційності та відсутності альтернативності такого стягнення. Відповідно розумним та співрозмірним для особи буде застосування лише одного виду стягнення штрафу у мінімальному розмірі. На фоні дуже великої суми контракту та відповідно вартості товару такий штраф буде більш ніж достатній для державної реакції на встановлене порушення.

5.6.Сума штрафу у даному провадженні буде складати 50 відсотків вартості товару, що дорівнює 1247923,32 грн.

5.7. Судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що він сплачується особою, на яку накладено стягнення. Ставка такого збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605 грн. 60 коп /п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року/. Саме така сума судового збору підлягає стягненню з особи.

5.8.При винесені постанови суддя керується ст. ст. 458, 464, 465, 466, 467,483, 522, 527, 528 МК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.Висновки судді.

1.1.Визнати ОСОБА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, а саме 1247923,32 (один мільйон двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять три) гривні 32 копійки на користь держави, без конфіскації товарів.

1.2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

2.1.Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою щодо якої її винесено, а також потерпілим.

2.2.Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

2.3.Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

2.4.Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

С У Д Д Я: О.В. Гарський