Ухвала

від 08.08.2024 по справі 752/8869/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 752/8869/19

Провадження №2/523/669/24

УХВАЛА

08.08.2024 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Орлової В.Я.,

з участю позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 , представника третьої особи органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Дмитрієва Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса заперечення на дії судді, подані позивачем ОСОБА_5 в рамках розгляду цивільної справи № 752/8869/19 за позовом ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , малолітньої доньки ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні неповнорідних брата і сестри та встановлення способів спілкування неповнорідних брата і сестри, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , малолітньої доньки ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні неповнорідних брата і сестри та встановлення способів спілкування неповнорідних брата і сестри.

Суд констатує, що 08.08.2024 року до суду від позивача ОСОБА_5 надійшла заява із запереченнями на дії судді. Зокрема, у поданій заяві, в якій вказує на те, що допит свідка чи опитування дитини на підставі ч. 6 ст. 212 ЦПК України може відбуватися виключно в приміщенні суду, але не з власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні подані заперечення підтримав та пояснив, що судом було прийнято здійснити допит малолітньої дитини ОСОБА_6 в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів, а не безпосередньо в приміщенні суду, що суперечить засадам ч. 6 ст. 212 ЦПК України, відповідно до якої свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти зауважень позивача на дії судді та зазначив, що малолітня ОСОБА_6 у даному судовому проваджені не допитується в якості свідка. А суд, лише здійснює процесуальну дію щодо з`ясування думки дитини з приводу вирішення даного спору. А тому у даному випадку правила ч. 6 ст. 212 ЦПК України не застосовуються.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснення свого представника підтримала та пояснила, що вважає подані позивачем заперечення на дії головуючої судді є необґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради Дмитрієва Т.П. в судовому засіданні заперечили проти зауважень на дії судді.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та заяву про заперечення на дії судді, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , малолітньої доньки ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні неповнорідних брата і сестри та встановлення способів спілкування неповнорідних брата і сестри.

Суд констатує, що в рамках розгляду даної справи суди першої, апеляційної та касаційної інстанції вже намагалися вирішити даний спір між сторонами.

Зокрема, Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 року за результатами розгляду даної справи було ухвалено відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , малолітньої доньки ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні неповнорідних брата і сестри та встановлення способів спілкування неповнорідних брата і сестри.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 , постановою Одеського апеляційного суду від 10.09.2020 року, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 року було залишено без змін.

Проте, постановою Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 року вказану вище постанову Одеського апеляційного суду від 10.09.2020 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 07.03.2023 року було постановлено рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 рокузмінити, викласти його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частин судове рішення залишити без змін.

Однак, у подальшому, постановою Касаційного цивільного суду від 05.12.2023 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 , рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07.03.2023 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, скасовуючи рішення Суворовського районного суду м. Одеси та постанову Одеського апеляційного суду, Верховним Судом було зазначено, з поміж іншого, що судами першої та апеляційної інстанції не було з`ясовано думки дітей щодо вирішення даного спору.

За вимогами ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 171 ЦПК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

А тому, на виконання вказівок КЦС/ВС, зазначених у постанові від 05.12.2023 року, у судовому засіданні 21.05.2024 року судом було вирішено, на виконання вимог ч. 1 ст. 171 СК України, здійснити процесуальну дію, а саме заслухати думку малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу даного спору. Судом було вирішено з`ясувати думку дитини в судовому засіданні.

Суд зазначає, що в ході судового засідання відповідачка ОСОБА_2 повідомила суду, що у зв`язку з війною на території України та сильними обстрілами, під якими перебувало місто Одеса останнім часом, в цілях забезпечення безпеки дитини ОСОБА_6 , вона виїхала на тимчасове проживання за межі Одеської області, що виключає її можливість безпосередньо з`явитися до зали судового засідання в приміщення Суворовського районного суду м. Одеси. А тому, просила суд з`ясувати думку дитини ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів.

У судовому засіданні 21.05.2024 року позивач ОСОБА_5 не заперечував проти з`ясування думки дитини в судовому засіданні, однак, заперечував проти з`ясування думки дитини в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів, оскільки це може викликати сумнів щодо дійсності особи опитуваної дитини та не виключає присутності відповідачки ОСОБА_2 в кімнаті поза камерою, де буде знаходитися дитина. А тому, просив здійснити опитування дитини в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси або в режимі відеконференції з приміщення іншого суду.

Відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що через віддаленість місця свого перебування вона не може забезпечити явку дитини ані до приміщення Суворовського районного суду м. Одеси, ані до іншого суду, а тому єдиним способом яким вона може забезпечити явку дитини в судове засідання для з`ясування її думки з приводу даного спору, є виключно участь в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів.

З огляду на ситуацію, яка склалася щодо місця знаходження відповідачки ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_6 , судом було вирішено з`ясувати думку дитини в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів.

Однак, задля усунення у позивача ОСОБА_5 сумніву щодо дійсності особи опитуваної дитини та сумніву, що під час допиту, відповідачка ОСОБА_7 буде перебувати у кімнаті поза камерою та підказувати дитині відповіді на запитання суду, суд вирішив з`ясувати думку малолітньої ОСОБА_6 , дозволивши позивачу ОСОБА_5 , який також приймає участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, перебувати на зв`язку, а відповідачу ОСОБА_2 перебувати в кімнаті з дитиною в зоні видимості суду.

Також, позивачу та відповідачці було роз`яснено, що під час з`ясування думки дитини вони не можуть їй ставити запитання, однак, до судового засідання, в якому буде заслуховуватися думка дитини, кожна із сторін має право надати суду перелік запитань, які вони пропонують суду з`ясувати у дитини.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 171 СК України та вказівок постанови КЦС від 05.12.2023 року, враховуючи всі виключні обставини розгляду справи, які не залежать від суду, за відсутності інших можливих способів, судом було вирішено з`ясувати думку малолітньої дитини ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статус головуючого у судовому засіданні врегульовано статтею 214 ЦПК України, частиною 2 якої визначено, що головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, як передбачено ч. 2 ст. 214 ЦПК України.

Частиною третьою ст. 214 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення заперечень у будь кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Суд констатує, що одним із способів участі в судовому засіданні є, зокрема, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді такої можливості.

Частина 6 статті 212 ЦПК України закріплює імперативні норми, відповідно до яких свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

Проте, в супереч твердженням позивача ОСОБА_5 , викладених ним у заяві на заперечення на дії судді, суд зазначає, що дитина ОСОБА_6 не є свідком у даній справі, суд не здійснюватиме її допит в якості свідка, а здійснить виключно процесуальну дію в порядку ст. 171 СК України, у вигляді проведення невимушеної розмови задля з`ясування думки дитини щодо даного спору.

А тому, суд вважає заперечення позивача на дії судді необґрунтованими, та такими, що підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 212, 214, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відхилити заперечення на дії судді, подані позивачем ОСОБА_5 .

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Повний текстухвали судускладено 09 серпня 2024 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер