Постанова

від 31.07.2024 по справі 521/25007/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1914/24

Номер справи місцевого суду: 521/25007/23

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участі:

секретаря судових засідань - Тьосової Я.В.,

захисника - Ковташа Д.М.,

представника Одеської митниці ДМС України - Кептене Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ковташа Д.М. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року, якою,

ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.02.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на дату вчинення правопорушення керівника ТОВ «ІРІШ АВЕО» (79035, м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, 186, код ЄДРПОУ 42995096),

визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України,

встановив:

оскарженою постановою суді місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 1114122 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 46 (сорок шість) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Ковташ Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначає, що постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена внаслідок неврахування важливих обставин справи. Захисник зазначає, що протокол про порушення митних правил складено за відсутності ОСОБА_1 , місце проживання якої не встановлювалось, а повідомлення були спрямовані на адресу підприємства, а не особисту адресу ОСОБА_1 .

Крім того, захисник вказує, що підставою для ввезення товарів за митною декларацією МД №UA500090/2019/016098 був зовнішньоекономічний контракт №6465 від 23.08.2019 року між Highlands Centrum s.r.o. (Сimburkova 916/8, Zizkov, 130 00 Praha 3, Czech Republic) та ТОВ «ІРІШ АВЕО» (код ЄДРПОУ 42995096). Вказаний факт не спростовується матеріалами, доданими до протоколу про порушення митних правил, а також надісланими документами Міністерства торгівлі Турецької Республіки, не визнавався недійсним, як і долучені до нього документи, згідно з якими декларантом заявлено товару на 114814,83 доларів США, з яких і сплачені всі митні платежі, на відміну від вартості товару, зазначеної в документах, наданих турецькою стороною, де сума зазначена меншою - 89735,75 доларів США. При цьому, митницею не спростовано, що товар сплачено саме в розмірі, зазначеному в інвойсі №045269/1 від 13.09.2019 року на суму більшу, ніж заявлено митницею, як порушення митних правил. Коригування митної вартості не здійснювалось, зауважень до поданих документів не надходило. Більш того, митними органами після встановлення суми товару нижчої від заявленої декларантом, не здійснено визначення суми грошових зобов`язань та надмірно сплачена сума митних платежів ТОВ «ІРІШ АВЕО» не повернута.

Захисник також вказує, що по справі сплили строки притягнення до адміністративної відповідальності. Так, ч.13 ст.264 МК України визначено, що документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання, а з огляду на дату митного оформлення, граничний строк зберігання документів сплинув 15.09.2022 року і цією ж датою обмежується відповідальність.

Крім того, захисник просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не повідомлялась про дату розгляду справи за місцем проживання, а повідомлення було направлене за адресою ТОВ. Про винесення постанови ОСОБА_1 дізналась після блокування банківських рахунків. Копія рішення ні поштовим, ні електронним зв`язком, ОСОБА_1 за місцем проживання не надсилалась. Ознайомитись з постановою вдалось захиснику лише 28.06.2024 року.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилась, про дату та час судового розгляду була поставлена до відома шляхом направлення смс-повідомлення, однак представлена захисником Ковташем, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Таким чином, на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації прав учасників судового розгляду на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, суд розцінює це як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутністю учасників процесу узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи та долучені докази; заслухавши захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу та представника Одеської митниці Держмитслудби України, який просив залишити рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 без змін; дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Що стосується клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 та її захисник не приймали участь в розгляді справи в суді першої інстанції.

Після надходження справи до місцевого суду, ОСОБА_1 до суду викликалась за юридичною адресою ТОВ «ІРІШ АВЕО», повідомлень за адресою проживання ОСОБА_1 не надсилались.

18.06.2024 року захисник Ковташ Д.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомився 28.06.2024 року (а.п. 93). Апеляційна скарга подана через суд першої інстанції 03.07.2024 року.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити захиснику Ковташу Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови судді районного суду, апеляційним судом встановлено таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Диспозиція ч.1 ст.483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

На думку Одеської митниці, ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстави для переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, у зв`язку з чим 14.07.2023 складено протокол про порушення митних правил №1212/50000/23 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про порушення митних правил, в частині повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги представника митниці, апеляційним судом були досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.

Так, відповідно до протоколу про порушення митних правил №1212/50000/23 від 14.07.2023 встановлено, що 23.08.2019 між ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096) та компанією Highlands Centrum s.r.o. (Сimburkova 916/8, Zizkov, 130 00 Praha 3, Czech Republic) було укладено контракт № 6465 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_4/ НОМЕР_3 з товаром «товари народного споживання - 48 найменувань».

15.09.2019 особою, уповноваженою на декларування ТОВ "ІРІШ АВЕО" гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500090/2019/016098.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойс № 045269/1 від 13.09.2019, пакувальний лист №045269/1 від 13.09.2019, контракт №6465 від 23.08.2019, CMR №1082395 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500090/2019/016098 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія Highlands Centrum s.r.o. (Сimburkova 916/8, Zizkov, 130 00 Praha 3, Czech Republic) одержувачем та покупцем є ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096), а відправником - MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE).

Згідно граф МД №UA500090/2019/016098 було заявлено 48 найменувань товару «Одяг жіночий, чоловічий та дитячий в асортименті; взуття; верстати шліфувальні; трикотажне полотно; шкіра; частини для взуття гумові; штучне хутро; рушники; постільна білизн; фурнітура металева швацька; килимки для ванної кімнати; ковдри; скоч; меблі металеві; манекени кравецькі» у кількості 620 місць загальною вагою брутто 22083 кг. Фактурна вартість заявлених товарів складає 114814,83 доларів США.

15.09.2019 після здійснення митного оформлення за МД №UA500090/2019/016098 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Листом Державної митної служби України від 01.06.2023р. №26/26-04/7.10/1378 (вх. Одеської митниці від 06.06.2023 №12374/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини від 06.03.2023 №83139423 надіслало копії зареєстрованої в митних органах Туреччини турецької митної декларації №19341300ЕХ621651 та інших митних та товарусопровідніх документів за якими здійснювалось переміщення товарів з Туреччини від відправника фірми MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE) в Україну на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096) на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_4/НОМЕР_3.

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 12.09.2019 №19341300ЕХ621651 на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_4/НОМЕР_3 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 620 місць загальною вагою брутто 22083 кг. та загальною вартістю 89735,75 дол. США (2 228 244,92 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД) на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096).

Таким чином, наведена вище інформація митних органів Туреччини вказує на те, що зазначена вартість товарів, які декларувалися митним органам країни транзиту та митним органам України відрізняється.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару ТОВ "ІРІШ АВЕО" надала для декларування у МД №UA500090/2019/016098 від 15.09.2019 неправдиві відомості щодо вартості, надавши документи, що містять неправдиві відомості.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ "ІРІШ АВЕО" встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в транзитних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно вартості товару. А саме завищення вартості на 25079,08 доларів США.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (ЄДРПОУ 42995096) здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані стосовно вартості товару.

Одержувачем вказаного товару є ТОВ "ІРІШ АВЕО" в особі керівника гр. України ОСОБА_1 , яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств. Таким чином, ТОВ "ІРІШ АВЕО" в особі керівника гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 2 228 244,92 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, ТОВ "ІРІШ АВЕО" в особі керівника гр. України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості цих товарів.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою митниці було складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Підставою для складення протоколу про порушення митних правил стала відповідь митних органів Туреччини на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України з Туреччини товарів широкого асортименту на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096), якою долучено турецьку експортну декларацію №19341300ЕХ621651 та інші митні та товарусопровідні документи, за якими здійснювалось переміщення товарів з Туреччини від відправника фірми MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE) в Україну на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096) на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_4/НОМЕР_3.

За даними, внесеними до турецьких митних документів від 12.09.2019 №19341300ЕХ621651 на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_4/НОМЕР_3 переміщувався з Туреччини в Україну товар у кількості 620 місць загальною вагою брутто 22083 кг. та загальною вартістю 89735,75 дол. США (2 228 244,92 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД) на адресу ТОВ "ІРІШ АВЕО" (код ЄДРПОУ 42995096).

Проте в наданих до Одеської митниці документах МД №UA500090/2019/016098, інвойсі № 045269/1 від 13.09.2019, пакувальному листі №045269/1 від 13.09.2019, контракті №6465 від 23.08.2019, CMR №1082395 та інших товаросупровідних документах зазначено 48 найменувань товарів у кількості 620 місць загальною вагою брутто 22083 кг. Фактурна вартість заявлених товарів складає 114814,83 доларів США.

Однак, слід зазначити, що Одеською митницею, при складанні протоколу про порушення митних правил, не вірно трактовано зміст норм Митного кодексу, нормативних актів з питань регулювання митної справи, а також допущено низку суттєвих суперечностей. Крім того, митницею передчасно та без проведення перевірки зроблено висновок в частині неправдивих відомостей щодо ваги товару та його митної вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що митному органу до митної декларації за номерами UA500090/2019/016098 на загальну суму 114814,83 доларів США, були подані передбачені ст. 335 МК України, документи серед яких: інвойс № 045269/1 від 13.09.2019, пакувальний лист №045269/1 від 13.09.2019, контракт №6465 від 23.08.2019, CMR №1082395 та інші товаросупровідні документи.

Так, ст. 198 МК України «Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України» передбачено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України, згідно із статтею 335 цього Кодексу, подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Крім того, п.1 ч.1 ст. 335 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України автомобільним транспортом: 1) при перевезенні автомобільним транспортом : документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Відповідно до доповнення №1 МД №UA500090/2019/016098 було проведено фізичний огляд товару, та складено Акт №1892/36 від 15.03.2019 року, який до матеріалів справи митними органами не долучений.

Проте, з матеріалів справи об`єктивно встановлено, що розбіжностей у кількості заявлених та виявлених місць, а також найменування та ваги товарі встановлено не було.

Крім того, митному органу були подані всі документи, необхідні для проходження митного контролю, в тому числі подані лист корекції б/н від 13.09.2019 від продавця товару компанії Highlands Centrum s.r.o. (Сimburkova 916/8, Zizkov, 130 00 Praha 3, Czech Republic) про те, щоб рахувати правильною інформацію, зазначену в інвойсі та пакувальному листі до нього №045269/1 від 13.09.2019 по контракту від 23.08.2019 №6465

Тобто, продавцем товару надано уточнену інформацію щодо товару, який було відправлено ТОВ "ІРІШ АВЕО" за вище зазначеним контрактом. Вказані відомості надані до Одеської митниці та зазначені в митних декларація.

Відомостей про те, що контракт, або долучені до митних декларації інвойс від №045269/1 від 13.09.2019, є підробленим або таким, що містить недостовірну інформацію щодо ваги або вартості товару, матеріали справи не містять.

При цьому, жодна сторона, яка приймала участь у виконанні контракту, як продавець, відправник та покупець, не заявила про відображення в будь-яких із вище зазначених документах недостовірних даних, або їх викривлення, або взагалі відсутність контракту на поставку товару ТОВ "ІРІШ АВЕО".

Відповідно до ст.74 МК України, після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей товар, зазначений в митній декларації №UA500090/2019/016098 та інвойсі до неї, був випущений у вільний обіг на митній території України.

Крім того, з огляду на вартість товару, що склала 114814,83 доларів США, митні платежі були сплачені саме з цієї суми, тобто в значно більшому розмірі, ніж зазначено в протоколі про порушення митних правил №1212/50000/23 від 14.07.2023 року.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що наявні будь-які збитки.

Матеріали справи також не містять відомостей того, що серед товарів, які переміщались через митний кордон України та відображені в митній декларації №UA500090/2019/016098 відсутні товари, які були зазначені в інвойсі від №045269/1 від 13.09.2019, або наявні інші товарі, які в ньому не відображені.

Тобто, під час збирання доказів на встановлення можливих протиправних дій з боку директора ТОВ "ІРІШ АВЕО", митними органами не проведено повної перевірки щодо встановлення наявності підстав для складення протоколу про порушення митних правил, та навіть не зважаючи на наявність додаткового інвойсу від продавця товару та зазначенням інформації щодо уточнення кількості та вартості товару за контрактом №6465 від 23.08.2019, вказана інформація не була перевірена, шляхом отримано будь-якої відповіді від продавця з метою перевірки долучених до митних декларацій інвойсів та пакувальних листів, не надано належної оцінки об`єктивним обставинам справи, та як наслідок безпідставно складено протокол про порушення митних правил.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо неправдивості поданих для митного оформлення додаткових документів та не заперечується їх походження та ідентичність, а проведення митного оформлення вантажу та його випуск у вільних обіг, був здійснений без будь-яких застережень митного органу.

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду встановлено фактичну відсутність будь-яких розбіжностей щодо кількості заявленого в митній декларації товару, тим відомостям, що містились в наданому додатковому інвойсі від продавця товару та зазначення ним інформації щодо уточнення вартості товару за контрактом №6465 від 23.08.2019. Навпаки, декларантом сплачено митні платежі з суми заявленої в МД №UA500090/2019/016098, а саме з 114814,83 доларів США, а не з суми 89735,75 доларів США, яка містилась в документах, наданих митними органами Туреччини.

Частиною 1 статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Тобто, навіть у разі допущення в митній декларації помилок, але які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, не тягне за собою адміністративної відповідальності.

При цьому, у даній справі обґрунтовано спростовано наявність в діях ОСОБА_1 таких обставин, які б взагалі вказували на допущення помилок у митній декларації, про що йде мова у ч.1 ст.268 МК України, а ТОВ "ІРІШ АВЕО" сплачено митних платежів більше, ніж заявлено митницею за складеним протоколом про порушення митних правил №1212/50000/23 від 14.07.2023, при цьому подані уточнені документи на підставі яких здійснено митне оформлення товарів, а недостовірність таких документів за наслідками апеляційного розгляду встановлена не була та представником митниці не доведена.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року №8 (із змінами, внесеними Постановою Верховного Суду від 30.05.2008) «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 умислу та мотиву на приховування від митного контролю або надання митниці документів, які містять неправдиві дані щодо митної вартості товару.

Таким чином, апеляційний суд визнає необґрунтованою кваліфікацію посадовою особою митниці в протоколі про порушення митних правил, що ОСОБА_1 надано до Одеської митниці документи, в якості підстави для переміщення товару, які містять неправдиві відомості про вартість товарів.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність фактично за подання документів, які містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару. Однак об`єктивними даними та документами, долученими до протоколу про порушення митних правил №1212/50000/23 від 14.07.2023 року, такі обставини не підтверджені, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що наявні обставини, які утворюють склад об`єктивної сторони даного порушення митних правил.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року (справа №760/10803/15-а; провадження №К/9901/19074/18).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд констатує, що в даній справі митним органом не було доведено наявності в діях директора ТОВ "ІРІШ АВЕО" ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому постанова суду першої інстанції про визнання його винуватим, є незаконною та необґрунтованою.

Доводи захисника з приводу спливу строків звернення Одеською митницею до суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.467 МК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України - справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Частина 1 ст. 494 МК України визначає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, листом Державної митної служби України від 01.06.2023 р. №26/26-04/7.10/1378 (вх. Одеської митниці від 06.06.2023 №12374/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини, яка надійшла до Держмитслужи України 04.05.2023 за вх №11604/11 (а.п. 45).

Тобто, навіть з урахуванням дати надходження відповіді митних органів Туреччини на адресу ДМС України, строк звернення до суду першої інстанції спливав 04.11.2023, натомість відповідно до штампу вхідної пошти Малиновського райсуду м. Одеси, справа подана до суду першої інстанції 02.11.2023, тобто в межах шести місяців з дня виявлення правопорушення.

Посилання захисника на ч.13 ст.264 МК України є безпідставним.

Так, ч. 13 ст.264 МК України передбачено, що документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.

Тобто, вказана норма стосується зберігання документів саме декларантом, а не митним органом, до того ж строк зберігання декларантом документів протягом 1095 днів, відповідно до вказаної частини статті є мінімальним, а не максимальним строк такого зберігання.

Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Керуючись ст.ст. 7, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 266, 467, 486 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє захисник Ковташ Д.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Ковташа Д.М. - задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський