Ухвала

від 12.08.2024 по справі 357/11184/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11184/24

Провадження № 2/357/4384/24

У Х В А Л А

12.08.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про поділ спільного майна подружжя ,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2024 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Берещенко Р.О., через систему «Електронний суд» звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про поділ спільного майна подружжя, а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 71,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіля марки LAND ROVER, модель FREELANDER, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 175-177 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач у позовній заяві вказує, що 01.08.1999 року між сторонами було укладено шлюб, а рішенням суду від 04.09.2023 по справі № 357/6021/23 вказаний шлюб було розірвано, однак на підтвердження цих обставин не надано копії свідоцтва про шлюб, чи рішення про розірвання шлюбу (витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Відповідно до актуальної позиції Верховного Суду, належність майна до спільної власності подружжя визначається не тільки за фактом придбання його під час шлюбу, але й за спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визначаючи право спільної сумісної власності, суд встановлює як факт набуття майна під час шлюбу, так і те, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Таким чином, головними критеріями поділу майна будуть час його набуття та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя таке майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. (постанова Верховного Суду від 24 січня 2020 р. у справі №546/912/16-ц)

Так, позивачем зазначено, що спірне майно придбане у період перебування сторін у шлюбі, однак не зазначає чим вказане підтверджується та не долучає доказів, хоча позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Окрім того, позивачем не долучено до матеріалів справи правовстановлюючих документів на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно); а також свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки LAND ROVER, модель FREELANDER, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Також, суд звертає увагу, що у п. 2.2., 2.4. резолютивної частини позовних вимог позивачем заявлено взаємовиключні вимоги, оскільки ОСОБА_1 просить визнати право власності на 1/2 частину спірного майна та водночас просить стягнути компенсацію вартості 1/2 частини спірного майна і при цьому, не вказує розміру такої компенсації.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За правилами п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю майна.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч зазначеному, позивачем не вказано ціну позову, а також не додано документу про сплату судового збору.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи із звіту про оцінку майна, сплатити судовий збір у відповідному розмірі, надати правовстановлюючі документи на спірне майно, надати докази в обґрунтування позовних вимог, уточнити позовні вимоги.

Позивачу слід оплатити судовий збір за свої вимоги у вказаному розмірі на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Я. Ярмола