Ухвала

від 12.08.2024 по справі 120/10167/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

12 серпня 2024 р. Справа № 120/10167/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал - Безпека" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал - Безпека" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 05.08.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-ти денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.

07.08.2024, на виконання вимог ухвали від 05.08.2024, представник позивача до суду подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заяву обґрунтував тим, що в межах строку звернення до суду із вимогами про оскарження дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті на реєстрацію в ЄРПН вказаних податкових накладних, ТОВ "КАРДИНАЛ-БЕЗПЕКА" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, помилково вважаючи, що квитанції про неприйняття податкових накладних є рішеннями про відмову в реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №120/3179/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 06.11.2024 та ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Роз`яснено, що відповідач не приймав рішень про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, а тому права позивача можуть бути захищені шляхом заявлення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкових накладних.

З урахуванням висновків судів у справі №120/3179/23 про помилкове обрання позивачем способу захисту своїх прав, позивач сподівався, що суд наступної вищої інстанції ухвалить рішення про часткове задоволення позовних вимоги або про необхідність виходу за межі позовних вимог та застосування належного способу захисту порушеного права позивача.

Остаточне судове рішення у справі №120/3179/23 прийняте Верховним Судом від 04.06.2024.

Тому, позивач в найкоротший строк змінив позовні вимоги з урахуванням висновків судів у справі №120/3179/23 та без невиправданих затримок і зайвих зволікань звернувся до суду із даною позовною заявою.

Також, представник позивача просив врахувати суд, що на своєчасність звернення до суду також побічно вплинула війна в Україні, адже від початку повномасштабного вторгнення ТОВ «КАРДИНАЛ-БЕЗПЕКА» майже припинило свою діяльність, частина працівників виїхала за кордон, постійні відключення електроенергії унеможливили здійснення безперебійної роботи.

Дослідивши матеріали позовної заяви та наведені обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, сформував наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.

Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів…

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

З позовної заяви встановлено, що позивач просить, окрім іншого, визнати протиправною відмову Державної податкової служби України у прийнятті на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ "Кардинал - Безпека" наступні податкові накладні: від. 28.02.2022 №25, від 22.03.2022 № 29, від 30.03.2022 № 35, від 31.03.2022 № 33, від 31.03.2022 № 36, від 18.04.2022 № 40, від 19.04.2022 № 41, від 25.04.2022 № 39, від 29.04.2022, № 42, від 30.04.2022 № 38, від 30.04.2022 № 43, від 06.05.2022 № 48, від 18.05.2022 № 49, від 26.05.2022 № 47, від 31.05.2022 № 45, від 31.05.2022 № 50, від 23.06.2022 № 55, від 24.06.2022 № 56, від 29.06.2022 № 57, від 30.06.2022 № 58, від 07.07.2022 № 78, від 02.08.2022 № 100.

Як самостійно зазначив представник позивача у позовній заяві, зазначені податкові накладні засобами електронного зв`язку 17.03.2023, 18.03.2023 та 20.03.2023 були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Однак, відповідачем сформовано квитанції від 17.03.2023, від 18.03.2023, від 20.03.2023 про відмову у прийнятті на реєстрацію.

Разом з тим, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів щодо оскарження отриманої ще в березні 2023 року відмови у прийнятті на реєстрацію вказаних вище податкових накладних позивач звернувся лише 31.07.2024, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Крім того, зі змісту повідомлених стороною позивача у заяві від 07.08.2024 обставин слідує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 прийнятому у справі №120/3179/23 ТОВ «КАРДИНАЛ-БЕЗПЕКА» було роз`яснено, що останнім було невірно обрано спосіб захисту. Вказане рішення набуло законної сили 06.11.2023 згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, з набранням законної сили рішенням ВОАС від 10.07.2023 у справі №120/3179/23, ТОВ «КАРДИНАЛ-БЕЗПЕКА» було обізнано про невірно обраний спосіб захисту та не було позбавлено можливості скористатись правом звернення до суду із позовом щодо оскарження отриманої ще в березні 2023 року відмови у прийнятті на реєстрацію вказаних вище податкових накладних

Натомість до суду з відповідними позовними вимогами позивач звернувся лише 31.07.2024, тобто більш ніж через півроку після набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі №120/3179/23.

При цьому, саме по собі звернення позивача до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції прийнятих у справі №120/3179/23, а також сподівання на те, що суд касаційної інстанції вийде за межі заявлених позовних вимог, не зумовлює зупинення перебігу строків звернення до суду з даним позовом, та не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Стосовно посилання на воєнний стан в Україні, суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для поновлення цих строків.

Суд зауважує, що підприємство продовжувало працювати та займатися підприємницькою діяльністю, а тому мало бути обізнано про стан своїх справ та наявність рішень про відмову у прийнятті податкових накладних від 28.02.2022 №25, від 22.03.2022 № 29, від 30.03.2022 № 35, від 31.03.2022 № 33, від 31.03.2022 № 36, від 18.04.2022 № 40, від 19.04.2022 № 41, від 25.04.2022 № 39, від 29.04.2022, № 42, від 30.04.2022 № 38, від 30.04.2022 № 43, від 06.05.2022 № 48, від 18.05.2022 № 49, від 26.05.2022 № 47, від 31.05.2022 № 45, від 31.05.2022 № 50, від 23.06.2022 № 55, від 24.06.2022 № 56, від 29.06.2022 № 57, від 30.06.2022 № 58, від 07.07.2022 № 78, від 02.08.2022 № 100 на реєстрацію та, з огляду на наявність можливості звернутись до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення прийняті у справі №120/3179/23, мало змогу в межах шестимісячного строку звернутись до суду з даним позовом.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, зазначені представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у заяві не підтверджують поважність причин пропуску, визнані судом необґрунтованими, а тому суд повертає позивачу позовну заяву з доданими до неї документами.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал - Безпека" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна