Рішення

від 09.08.2024 по справі 140/3399/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3399/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "777 Трейдінг Груп" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "777 Трейдінг Груп" (далі - ТзОВ "777 Трейдінг Груп", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2023 між ТзОВ "777 Трейдінг Груп" (покупець) та Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого продавець зобов`язувався продати товар транспорті засоби (далі - ТЗ), що були у використанні, зокрема, автобус Vanhool TDX21 vin НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у контракті. Загальна сума контракту становить 15000,00 GBP, ціна однієї одиниці транспортного засобу - 30000,00 GBP.

Відповідно до інвойсу від 24.10.2023 № 84573 Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd поставлено автобус Vanhool TDX21 vin НОМЕР_1 .

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 01.02.2024 декларантом ТзОВ "777 Трейдінг Груп" в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UА205050007301U0 з описом товару "Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO; - (кузов ,шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи водія -73; - для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб.; номер двигуна не визначений; потужність - 340kw; колісна формула - 6x2; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата першої реєстрації - 24.08.2013. Країна виробництва -(BE). Торгівельна марка "VAN HOOL", а також документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, а саме на основі ціни товару, скоригована на суму витрат на транспортування.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.02.2024 № UA205050/2024/000017/2 та митну вартість визначила за резервним методом.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с. 55).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 01.02.2024 № UA20505007301U0 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 59-66).

Ухвалою суду від 11.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с. 93).

В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 96-101) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

01.02.2024 ТзОВ "777 Трейдінг Груп" через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД № UA20505007301U0 з метою здійснення митного оформлення товару: "Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи водія - 73; для людей з обмеженими можливостями - 1 місце; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб.; номер двигуна не визначений; потужність - 340kw; колісна формула - 6x2; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата першої реєстрації - 24.08.2013. Країна виробництва -(BE). Торгівельна марка "VAN HOOL". Митна вартість товару була визначена за основним методом та становить 30000,00 GBP (а. с. 86).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) № 84557 від 24.10.2023 (а. с. 18, переклад - а. с. 19); свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 від 11.02.2020 (а.с.79, переклад - 47-49); банківський платіжний документ, що стосується товару № 35 від 17.11.2023 (а.с. 20); калькуляція транспортних витрат від 01.02.2024 (а.с. 76 зворот); висновок про якісні характеристики товару № 169 від 01.02.2024 (а. с. 43); контракт № 0710UK від 07.10.2023 (а. с. 15-17); інші некласифіковані документи - фото (а.с. 80-82); копія митної декларації країни відправлення № 24GB01Х91412702011 від 11.01.2024 (а. с. 21, переклад а.с. 22).

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а. с. 31).

При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

- в п.1 контракту від 07.10.2023 №0710UK вказано, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності. При цьому, продавець згідно контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, а власником транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.02.2020 №0034 844 0458 вказано STAGECOACH WEST;

- продавець товару - фірма, зареєстрована Англії, тоді як поставка товару згідно п. 3 контракту здійснюється з Бельгії. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;

- надана декларантом платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 №35 не може бути взята до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає вимогам Закону України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» та «Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах», затвердженому постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами);

- декларантом дано калькуляцію транспортних витрат від 01.02.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат;

- копія митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24GB01 Х91412702011, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно п. 3 контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації № 24UA205050007301UO декларантом вказано країною відправлення Бельгію.

Декларант у відповідь листом від 14.02.2024 надав також копію договору про надання послуг від 10.01.2024 № 10/01-2 та акт прийому-передачі від 01.02.2024 № 10/01-2 (а. с. 33-41).

Крім того, ТзОВ "777 Трейдінг Груп" листом від 14.02.2024 просило також митний орган провести митне оформлення на підставі поданих документів.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.02.2024 №UА205050/2024/000017/2 (а. с. 27-28).

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA305160/2023/041462 від 13.12.2023, де митна вартість товару становить 72167,0697 фунтів стерлінгів.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/000090, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (а. с.29-30).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050007363U6 від 01.02.2024 (а. с. 25-26) з застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) № 84557 від 24.10.2023 (а. с. 18, переклад - а. с. 19); свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 від 11.02.2020 (а.с.79, переклад - 47-49); банківський платіжний документ, що стосується товару № 35 від 17.11.2023 (а.с. 20); калькуляція транспортних витрат від 01.02.2024 (а.с. 76 зворот); висновок про якісні характеристики товару № 169 від 01.02.2024 (а. с. 43); контракт № 0710UK від 07.10.2023 (а. с. 15-17); інші некласифіковані документи - фото (а.с. 80-82); копія митної декларації країни відправлення № 24GB01Х91412702011 від 11.01.2024 (а. с. 21, переклад а.с. 22).

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Так, контрактом № 0710 UK від 07.10.2023 визначено, що загальна сума контракту становить 15000,00 GBP; ціна однієї одиниці транспортного засобу - 30000,00 GBP (а. с. 15-17).

Відповідно до рахунку-фактури від 24.10.2023 № 84573 вартість товару (автобус вживаний Vanhool TDX21 vin НОМЕР_1 ) становить 30000,00 GBP (а. с. 18, переклад - а. с. 19). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 24.10.2023 № 84573 (30000,00 GBP) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД 24UА205050007301U0 від 01.02.2024 (графа 22) (а. с. 23).

Крім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.11.2023 № 35 на суму оплати 60000,00 англійських фунтів стерлінгів (GBP), у графі "призначення платежу" вказано про оплату за Контрактом № 0710 UK від 07.10.2023 згідно двох інвойсів від 24.10.2023 № 84573 та від 24.10.2023 № 84574 (а. с. 20).

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо доводів митниці про те, що власник т/з STAGECOACH WEST, вказаний у свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 від 11.02.2020, не відповідає продавцю згідно контракту - Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd, то суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту №0710 UK від 07.10.2023) зрозуміло, що продавцем є компанія Procters Coaches (North Yorkshire) Ltd. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що платіжна інструкція від 17.11.2023 №35 не відповідає вимогам Закону України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» та «Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах», затвердженому постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), оскільки не містить підписів відповідальних осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатись рахунком.

З цього приводу суд зауважує, що кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ "Перший український міжнародний банк" з застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Крім того, суд зауважує, що платіжна інструкція містить штамп АТ "Перший український міжнародний банк" про проведення платежу банком 17.11.2023, що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до контракту №0707PL від 07.07.2023 та інвойсу від 24.10.2023 № 84573.

З огляду на наведене, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.

Щодо твердження митного органу про те, що продавець товару зареєстрований в Англії, тоді як поставка товару згідно п. 3 контракту здійснюється з Бельгії, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 3 контракту № 0710 UK від 07.10.2023 визначені умови поставки FCA - Antwerpen Belgium згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця. Товар супроводжується: комерційним інвойсом; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та іншими документами за запитом покупця.

Суд звертає увагу, що умови поставки FCA Інкотермс 2010 "Free Carrier" ("Франко перевізник") означають, що продавець передає товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику у названому місці.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 51000 грн, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ " 777 Трейдінг Груп" для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію витрат з доставки автобуса Vanhool TDX21 vin НОМЕР_1 за маршрутом Antwerpen Belgium - Ягодин, Україна (а.с. 76 зворот), за змістом якої витрати становлять 51000,00 грн; розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.

Договором про надання послуг від 10.01.2024 №10/01-2, укладеним між ТзОВ "777 Трейдінг Груп" (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) та актом прийому-передачі від 01.02.2024 №10/01-2 до договору про надання послуг від 10.01.2024 №10/01-2 (а.с. 38-41) підтверджуються понесені ТзОВ "777 Трейдінг Груп" витрати на транспортування (власним ходом) - 51000,00 грн до кордону України та 2000,00 грн територією України. Обидва документи надані позивачем додатково митному органу (в порядку частини восьмої статті 55 МК України), що спростовує твердження митного органу про не надання документів на підтвердження суми фактично понесених транспортних витрат.

Окрім цих витрат жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту та рахунка-фактури).

З приводу зауваження митного органу про те, що копія митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24GB01 Х91412702011, надана декларантом, складена у Великобританії, тоді як згідно п. 3 контракту поставка здійснюється з Бельгії, та в графі 15 митної декларації № 24UA205050007301U0 декларантом вказано країною відправлення Бельгію, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, а лише підтверджує проходження товару (вантажу) митного оформлення в країні відправлення. Поряд з тим у ній вказано ідентифікаційні ознаки автобуса, який імпортований в Україну, та статистична вартість 30000,00 фунтів стерлінгів, що відповідають фактурній вартості.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA305160/2023/041462 від 13.12.2023), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000017/2 від 01.02.2024 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 12923,52 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.03.2024 №41 (а.с.14).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.02.2024 № UA205050/2024/000017/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "777 Трейдінг Груп" судовий збір у розмірі 12923,52 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 52 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "777 Трейдінг Груп" (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк