Рішення

від 08.08.2024 по справі 160/6721/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року Справа № 160/6721/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Гелетій М.Т. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/300004/1 від 05.01.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110110/2024/000004 від 05.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (покупець) та SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD (Китай) (продавець) укладно зовнішньоекономічний контракт №SZS-3005/23 про поставку в Україну товарів. 24.08.2024 підписано Специфікацію №5, якою погоджено продаж на умовах поставки CIF, Гданськ, Польща. З метою митного оформлення товару, позивач 27.12.2023 подав відповідачу митну декларацію №23UA11011000958U6, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач стверджує, що митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Подані для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Дніпровській митниці документи не містили в собі розбіжностей, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, позивач вважає вказане рішення суб`єкту владних повноважень, а також картку відмови необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.03.2024 та 25.03.2024 позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали суду від 18.03.2024 шляхом надання через систему «Електронний суд» клопотання про долучення квитанцій про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 15.04.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.04.2024 представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №23UA11011000958U6 від 27.12.2023 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані, проте згідно графи 31 ЕМД задекларовано товар «труби сталеві безшовні гарячедеформовані»; за наданими SWIFT повідомленнями сума перерахована відповідно до Специфікації № 5 62 127,0300 дол. США, проте, сума у цій Специфікації - 61 506,00 дол США, що не співпадає з сумою перерахованих коштів; відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано покупцем, крім того дата інвойсу (01.09.2023) передує даті договору страхування, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk; у митній декларації країни відправлення не заповнені графи 24, 25 та 26; подані документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України; не надано платіжні документи на підтвердження сплати послуг з транспортного експедирування. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

30.05.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем надано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, і без порушень термінів. При цьому, в поданих документах виправлені всі розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів відсутні.

Ухвалою суду від 30.05.2024 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 02.07.2024 о 11:40 год.

09.06.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник наполягала на обставинах викладених у відзиві на позов, додатково зазначивши, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, не містять жодного обґрунтування та не підтверджені належними доказами. Митниця заперечує проти твердження позивача, що розбіжності у найменуванні труби спростовуються наданим позивачем до позову висновком ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади» від 27.09.2023, оскільки цей документ жодним чином не пов`язаний з оцінюваною партією товару та не надавався під час здійснення митного оформлення товару. З урахуванням викладеного, митниця вважає, що суд не повинен приймати вказаний документ до уваги, оскільки він не досліджувався посадовою особою під час здійснення митного оформлення та не міг вплинути на прийняте митницею рішення.

У підготовчому засіданні 02.07.2024 оголошено перерву до 18.07.2024 о 09:50 год. для надання можливості представнику позивача ознайомитись із запереченнями відповідача на відповідь на відзив.

18.07.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв`язку з відсутністю електроенергії та справу призначено до розгляду на 23.07.2024 о 14:30 год.

У підготовчому засіданні 23.07.2024 оголошено перерву до 06.08.2024 до 13:30 год. для надання представником відповідача додаткових пояснень, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

02.08.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подані додаткові пояснення у справі, в яких митним органом додатково зазначено, що після отримання електронного повідомлення митниці декларантом були надані нові електронні копії документів, а саме: інвойс, Специфікація № 5, сертифікат якості, сертифікат походження, в яких не було змінено жодної інформації, крім назви товару. Зазначене свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів та достатності підстав для здійснення коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, 02.08.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Усною ухвалою суду, постановленою у підготовчому засіданні, від 06.08.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2024 року о 08:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» 17.03.2004 зареєстровано як юридичну особу за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 151-Ш.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ ВКП «ЛІДЕР» є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, холодне штампування та гнуття, оброблення металів та нанесення покриття на метали, механічне оброблення металевих виробів, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля металами та металевими рудами, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, вантажний автомобільний транспорт, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Так, 30.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (покупець) та SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №SZS-3005/23, відповідно до п.1.1 якого продавець продає, покупець купує труби.

Відповідно до п. 1.2. сортамент, ціна за одиницю і кількість поставлених труб за контрактом вказані в Специфікаціях до цього товару, фактично відвантажені по Специфікаціях до цього контракту, і становить не більше 1000000 доларів США.

Пунктом 3.1. контракту визначено, що поставка товарів буде відбуватись морським шляхом. Умови поставки вказуються у Специфікаціях до даного контракту. Дозволено відвантаження товару частинами.

Згідно контракту партії товару поставлялись на умовах поставки CIF, Гданськ, Польща.

Відповідно до п. 5.1. контракту, умови оплати за цим договором вказуються у Специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору.

До контракту сторонами складено Специфікацію №5 від 24.08.2024, відповідно до якої погоджено поставку товару, а саме «труби сталеві гарачедеформовані безшовні УКТ ЗЕД 730439» на загальну кількість 81,816 тон, ціна на загальну суму 62127,03 доларів США.

Також Специфікацією №5 передбачені умови розрахунків, а саме: передплата, залишок проти копії BL.

Продавцем на виконання умов контракту складено інвойс №SZS-3005/23-5 від 01.09.2023 на загальну суму 62127,03 доларів США.

На виконання умов контракту, покупцем здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями SWIFT.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ ВКП «ЛІДЕР» 27.12.2023 подано електронну митну декларацію №23UA11011000958U6, відповідно до якої до ввезення задекларовано вироби з чорних металів, безшовні, круглого поперечного перерізу, з нелегованої сталі, гаряче деформовані: Труби сталеві безшовні гарячедеформовані, прямі, марка сталі: 20 (С 0,20%, Si 0,244%, Mn 0,56%, P 0,021%, S 0,02%, Cu 0,16%, Ni 0,18%, Cr 0,14%, Mo 0,007%, V 0,009%): 159х6х10000-12000 мм., 123 шт., 16 пакета 27144 тн., для конструкторського призначення, без приєднаних фітингів, без лакофарбового покриття, без теплоізоляції, не є прецизійним, без різьби. Торгівельна марка: «SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD.» Виробник: «SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD». Країна виробництва: CN, країна походження Китай.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт, специфікація №5, інвойс №SZS-3005/23-5 від 01.09.2023, платіжні інструкції SWIFT.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1) відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані.

Проте, згідно графи 31 ЕМД задекларовано товар «труби сталеві безшовні гарячедеформовані», що може свідчити про наявність ознак підробки у наданих до митного контролю документах.

2) за наданими SWIFT повідомленнями сума перерахована відповідно до Специфікації № 5 62 127,0300 дол.США.

Проте, сума за цією Специфікацією - 61 506,00 дол США., що не співпадає з сумою перерахованих коштів.

3) відповідно до наданого страхового полісу від 06.09.2023 №AJIN04F24223EG1143DD у графі «Insured» зазначено «TO THE ORDER OF LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE».

Відповідно до пункту 11 контракту англомовна назва покупця зазначена як «LIMITED LIABILITY PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE «LIDER»», відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано покупцем, крім того дата інвойсу (01.09.2023) передує даті договору страхування, що ймовірно свідчить про не включення вартості страхування до ціни товару, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010), поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

4) правилами митниці КНР по оформленню вантажної митної декларації при імпорті та експорті товарів (маніфест/положення №52, 2008 рік) при відправлення товарів з Китаю на умовах поставки CIF передбачено заповнення граф 24, 25 та 26.

Проте, у наданій митній декларації країни відправлення такі графи не заповнено.

5) відповідно до рахунків на оплату транспортних послуг зазначено вартість транспортно-експедиторського обслуговування.

Однак зазначені документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України.

6) відповідно до пункту 1.3 договору транспортного експедитування від 27.07.2023 №2023-034 особливі умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються заявкою, що погоджується сторонами, у якій, зокрема, зазначаються габарити та кількість місць вантажу, найменування та вид вантажу, перелік конкретних транспортно-експедиторських послуг, розмір плати експедитора, пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут переміщення вантажу, термін перевезення та інші погоджені сторонами умови. Заявка є невід`ємною частиною цього договору.

За заявкою вартість послуг складає 3550,00 дол США за 40-футовий контейнер та 3400,00 дол США за 20 футовий контейнер (за яким курсом здійснено перерахунок декларантом не зазначено).

7) відповідно до пункту 4.3 договору транспортного експедитування якщо інше не погоджено у заявці, клієнт зобов`язується сплатити рахунок експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення, однак не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин перед початком виконання робіт і надання послуг.

Разом з тим, платіжні документи на підтвердження сплати послуг з транспортного експедитування до митного контролю не надано.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниДніпровською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (у тому числі складових винагорода експедитору);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Так, декларантом листом від 04.01.2024 №706 надані копії наступних відкорегованих документів: інвойс, пакувальний аркуш, сертифікат якості, сертифікат про походження, Специфікація №5 до контракту, довідка про транспортні витрати експедитора ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН», лист-роз`яснення імпортера від 04.01.2024 №0401/3.

В рамках проведення консультації, за результатом розгляду доданих документів, декларанту направлено електронне повідомлення, в якому зазначено наступне:

1) За наданою декларантом митною декларацією країни відправлення: експортовано товар за кодом товарної позиції 7306, за доданими виправленими документами 730439.

Проте, митної декларації з виправленнями, завіреними належним чином декларантом не надано.

Враховуючи зазначене, виправлені документи описують заявлений товар, проте наявність різних документів є розбіжностями, які без офіційного документа уповноваженого органу не вважаються врегульованими.

2) Відповідно до п. 3 листа-роз`яснення декларантом зазначається, що відповідно до наданого страхового полісу у графі «lnsuгed » зазначено «ТО ТНЕ ORDER OF LIMITED LІАВ І LІТУ PRODUCTION AND DESIGN ENTERPRICE» (пepeклaд, НА ЗАМОВЛЕННЯ/ ЗА ДОРУЧЕННЯМ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-ПРОЕКТНОГО ПІДПРИЄМСТВА"), на замовлення та за дорученням ТОВ ВКП "ЛІДЕР" (м.Дніnро, Україна) компанія "SНANDONG ZIDA STEEL GROUP СО" LIMITED" (Китай) уклала страховий договір та видала страховий поліс за умовами терміну СІF на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, декларантом підтверджено, що страховий поліс видано на замовлення покупця, що не відповідає офіційним правилам тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010), на умовах поставки за терміном CIF.

Відповідно до правил Інкотермс за умовами терміну CIF обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення покладається на продавця.

Відповідно до підпункту b) пункту А3 терміну CIF правил Інкотермс продавець за власний рахунок зобов`язаний здійснити страхування вантажу, що відповідає, хоча б мінімальному покриттю, як це передбачене пунктом «С» Інститутських умов страхування вантажів.

Таким чином, страхування вантажу здійснено на замовлення покупця, а не за власний рахунок продавця, що викликає обґрунтований сумнів в задекларованих умовах поставки.

3) Крім того, відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), термін CIF «вартість, страхування та фрахт (назва порту призначення)» означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у вказаний порт призначення.

Також, на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Тобто продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески, що свідчить, про наявність у експортера договорів та рахунків на оплату визначених умовами Інкотермс витрат, які є складовими загальної фактурної вартості товару та відповідно повинні бути документально підтверджуватися і розраховуватися.

Наданий страховий документ містить відомості про розмір страхових витрат, проте у комерційному інвойсі складові не зазначені, що унеможливлює перевірку розрахунку.

Роз`яснення стосовно відсутності назви підприємства «ЛІДЕР» у відповідній графі страхового полісу митницею не запитувались.

Розбіжність, наведену у попередньому повідомленні митниці не спростовано.

4) Стосовно висновків про наданий страховий поліс від 06.09.2023 № AJIN04F24223EG1143DD, а саме відносно зазначених відомостей про страхувальника та дати договору страхування, який виданий пізніше дати інвойсу № SZS-3005/23-5 від 01.09.2023, ґрунтовних пояснень не надано.

Крім того, посадовою особою митниці при проведенні консультацій повідомлено декларанта про порядок заповнення декларацій в КНР, зокрема, зазначено, що згідно Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008, графа 24 (вартість фрахту) та графа 25 (вартість страхування) не заповнюються, якщо вартість експортного товару не включає витрати на транспортування та страхування.

Разом з тим, в наданій копії митної декларації країни відправлення, відповідно до якої в графі 24 (фрахт) відсутні відомості щодо вартості транспортування, а в графі 25 (страхування) відсутні відомості щодо вартості страхування.

Таким чином, копія митної декларації країни відправлення не містить відомостей у відповідності до Закону КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», які необхідні з урахуванням умов поставки товарів, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості у відповідності до ч. 4 ст. 54 МК України.

За таких обставин, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що поданими документами не підтверджено такі складові митної вартості оцінюваного товару як вартість транспортних витрат за маршрутом Гданськ кордон України.

Враховуючи викладене, надані під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів документи та додатково надані під час проведення консультацій документи, не спростовують наведені у попередньому повідомленні митниці розбіжності, що свідчить про невиконання декларантом його обов`язку, визначеного статтею 52 МК України.

Листом № 0501/2 від 05.01.2024 декларант повідомив, що всі додаткові документи на даний час надані, у зв`язку з чим надані додаткові документи не можливо, просив завершити митне оформлення.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/300004/1 від 05.01.2024, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні ціни товару №1 на рівні 1,6 дол. США/кг ЕМД від 25.10.2023 №23UA209230114043U5) та товару №2 на рівні 1,6 дол. США/кг ЕМД від 25.10.2023 №23UA209230114043U5) з урахуванням всіх складових.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000004 від 05.01.2024.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару товар було випущено у вільний обіг за ЕМД від 16.01.2024 № 24UA110110000307U9 зі сплатою митних платежів згідно із заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/300004/1 від 05.01.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000004 від 05.01.2024.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджуютьмитну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовихорганізацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженоїним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамист.337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2статті 55 Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1статті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(частина 3статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4ст. 57 Митного кодексу Україниу разі, якщомитна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метоювизначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8статті 57 Митного кодексу Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1статті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2статті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів№UA110110/2024/300004/1 від 05.01.2024 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах, а саме згідно графи 31 ЕМД задекларовано товар «труби сталеві безшовні гарячедеформовані», проте відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані, що може свідчити про наявність ознак підробки у наданих до митного контролю документах, суд зазначає наступне.

Так, у відповіді на відзив позивач вказує, що після того, як вантаж (труба) прибув до України, у позивача виникли сумніви стосовно типу даної труби, а саме: чи є дана труба холоднодеформованою або гарячедеформованою, у зв`язку з чим викликано експерта по визначенню типу труби.

Після огляду труби, експертом визначено, що труби виготовлені способом гарячого деформування.

На запит продавцю, щодо того, чому відправлений не той тип труби, позивач отримав лист, що продавцем була допущена помилка.

При цьому, позивач звертав увагу суду, що холоднокатана труба, яка зазначена продавцем у документах, коштує дорожче, ніж гарячекатана, тому цілком можливо, що продавцем свідомо зазначений такий тип труби задля аргументування дорожчої вартості.

Також, позивач зазначає, що це перший досвід купівлі труби у даного продавця, у зв`язку з чим фактично відсутній досвід щодо її вірної ідентифікації.

При цьому, позивач вважає, що оскільки експертом було зроблено огляд труби та складено відповідний висновок ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади» від 27.09.2023, то ТОВ ВКП «Лідер» задекларувало та розмитнило товар саме так як того вимагає чинне законодавство, а саме як «гарячекатана», тому твердження митниці щодо наявності ознак підробки у наданих до митного контролю документах є необґрунтованим.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки висновок ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади» від 27.09.2023 жодним чином не пов`язаний з оцінюваною партією товару та не надавався під час здійснення митного оформлення товару.

Отже, оскільки висновок не досліджувався посадовою особою під час здійснення митного оформлення, останній не міг вплинути на прийняте митницею рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 280/1573/22, а саме: подані до суду документи, які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення. Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, декларантом у графі 44 ЕМД зазначено за кодом 9000 лист б/н «SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD» від 11.12.2023, в якому виробник повідомляє, що труби сталеві безшовні за Специфікацією № 5 від 24 серпня 2023 року до контракту від 30.05.2023 № SZS-3005/23 виготовлені методом гарячої прокатки, без лакофарбового покриття, без теплоізоляції, не прецизійні, не призначені для широкого використання.

Виробник також зазначив, що через недбалість позначив відповідні документи як електрозварні прямо шовні сталеві труби, однак виправляє це на гарячекатані.

Отже, подані декларантом документи містять різну інформацію стосовно назви товару, а саме:

- у пункті 1.1 контракту назва товару - «труби безшовні, сталеві, холоднодеформовані»;

- в комерційному інвойсі, сертифікаті якості назва товару - «труби сталеві електрозварні, прямо шовні».

Тобто, фактично в документах митного оформлення товару зазначено три різні його назви, що свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів митного органу щодо заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з урахуванням назви товару, в якій визначено основні його характеристики щодо способу виготовлення та матеріалу, товар класифікується за різними кодами УКТЗЕД, що відповідно впливає на заходи тарифного регулювання, тобто застосування при здійсненні митного оформлення товару різних ставок ввізного мита, а також застосування спеціальних видів мита, в даному випадку антидемпінгового мита.

Так, труби сталеві електрозварні, прямошовні класифікуються у товарній позиції 7306 УКТЗЕД, при цьому ставка ввізного мита 0 %; труби безшовні з нелегованої сталі, холоднодеформовані класифікуються у товарній категорії 730431 УКТЗЕД, при цьому ставка ввізного мита 0%; труби безшовні, з нелегованої сталі, гарячодеформовані, класифікуються в товарній категорії 730439 УКТЗЕД, при цьому ставка ввізного мита - 0 %, але застосовується антидемпінгове мито у розмірі 51,52 %.

Позивачем заявлено митну вартість за основним методом її визначення ціною договору товару № 1 - 0, 8238 долСША/кг, товару № 2 - 0,8348 дол США/кг, тоді як згідно відомостей Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів вартість товару: труби сталеві електрозварні, прямошовні коливається від 1 дол США/кг до 1,39 дол США/кг; труби безшовні з нелегованої сталі, холоднодеформовані коливається від 1,6 долСША/кг до 2,54 долСША/кг; труби безшовні з нелегованої сталі, гарячо деформовані від 1, 6 дол США/кг до 1, 83 долСША/кг.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання електронного повідомлення митниці декларантом були надані нові електронні копії документів, а саме: інвойс, Специфікація № 5, сертифікат якості, сертифікат походження, в яких не було змінено жодної інформації, крім назви товару.

Також, суд звертає увагу, що за поданою декларантом декларацією країни відправлення експортовано товар за кодом товарної позиції 7306, за доданими виправленими документами 730439. Проте, митної декларації з виправленнями, завіреними належним чином декларантом до митного органу не надано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що виправлені документи описують заявлений товар, проте наявність різних документів є розбіжностями, які без офіційного документа уповноваженого органу не вважаються врегульованими.

Щодо висновків митного органу про те, що за наданими SWIFT повідомленнями сума перерахована відповідно до Специфікації № 5 62 127,0300 дол.США, проте, сума за цією Специфікацією - 61 506,00 дол США, що не співпадає з сумою перерахованих коштів, суд зазначає наступне.

Так, у спростування цього висновку позивач зазначає, що розбіжності між сумою заявленою в Специфікації й фактичною оплатою (в специфікації сторонами погоджено поставку 81 тон на суму 61 506,00 USD, але фактично, згідно до відомостей з коносаменту, завантажено 81816,00 тон на суму 62 127,03 USD) й це узгоджується з умовами контракту та міжнародною практикою. При цьому, в комерційному інвойсі №SZS-3005/23-5 від 01.09.2023 року відображено відомості про вагу та вартість товару, у відповідності до фактичної поставленої, а саме: вага 81,816 тон, вартість 62 127,03 USD.

Також, позивач звертав увагу суду, що факт повної оплати за товар підтверджується платіжними документами:

- платіжна інструкція в іноземній валюті б/н на суму 16 940,00;

- платіжна інструкція в іноземній валюті б/н на суму 45 187,03;

- заява про купiвлю iноземної валюти № 10 вiд 28 серпня 2023 р;

- заява про купiвлю iноземної валюти № 14 вiд 12 жовтня 2023 р.

Крім того, в призначенні платежу вказувалося найменування труби, що на думку позивача доводить, що платіж було зроблено згідно з наданою специфікацією.

Позивач зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на інвойс чи проформу-інвойс. Сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром. Так, при створенні свіфт-платежу обов`язковою є саме посилання на контракт, й це зобов`язує зазначати банківська установа у графі призначення платежу. Відсутні нормативні вимоги, які зобов`язували б вносити саме дані інвойсу в свіфт-платіжному документі.

Між тим, викладене, на думку суду, жодним чином не спростовує сумніви митниці щодо заявленої митної вартості товарів.

Щодо висновків митного органу про те, що відповідно до відомостей наданого страхового полісу встановлено, що товар застраховано покупцем, крім того дата інвойсу (01.09.2023) передує даті договору страхування, що ймовірно свідчить про не включення вартості страхування до ціни товару, що не відповідає задекларованим умовам поставки CIF Gdansk, суд зазначає наступне.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010), поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що невключення витрат на страхування не відповідає дійсності, оскільки під час митного оформлення були надані додаткові документи, зокрема, лист ТОВ «Експерт-Днепр» №0401/4 від 04.01.2024, де зазначено, що відповідно до наданого страхового полісу №AJIN04F24223EG1143DD від 06.09.2023, компанія "SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LIMITED" (Китай) самостійно уклала страховий договір та видала страховий поліс за умовами терміну CIF на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування покриває ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) та обумовлене у валюті договору купівлі-продажу, у графі Страхового полісу: "Amount Insured" указана сума USD 68,339.73 у валюті контракту (сумма по комерційному інвойсу: 62 127, 03 дол.США + 10% - 6212,70 дол. США = 68339,73 дол. США).

Разом з тим, суд звертає увагу, що зі страхового полісу вбачається, що товар застрахований саме позивачем.

Крім того, дата інвойсу на оплату товару, яка передує даті укладання договору страхування, а також відсутність інформації у графах декларації країни експорту додатково підтверджують сумніви щодо заявлених умов поставки CIF Gdansk.

При цьому, зазначена інформація відповідає умовам поставки FOB, відповідно до яких обов`язок організації перевезення від порту Китаю (фрахт) покладається на продавця, що має безпосередньо значення для числових значень складових митної вартості товарів.

Таким чином, доводи позивача не спростовують висновки митного органу щодо не включення позивачем вартості страхування до ціни товару.

З встановлених в ході розгляду справи обставин вбачається, що страхування вантажу здійснено на замовлення покупця, а не за власний рахунок продавця, що викликає обґрунтований сумнів в задекларованих умовах поставки.

Щодо того, що у наданій митній декларації країни відправлення не заповнені графи 24, 25 та 26, відповідно до правил митниці КНР по оформленню вантажної митної декларації при імпорті та експорті товарів, позивач не заперечував, що вказані графи ним не були заповнені, посилаючись на не знання правил митниці КНР.

Отже, висновки відповідача є обґрунтованими.

Щодо того, що подані позивачем документи не містять відомостей щодо винагороди експедитора за межами митної території України, позивач зазначив, що відомості щодо винагороди експедитора за межами митної території України входять до відповідних пунктів оплати транспортних послуг, тому зауваження митниці стосовно відсутності інших додаткових відомостей в рахунках на оплату жодним чином не можуть вказувати на наявність додаткових витрат.

Вказані доводи позивача суд вважає безпідставними, оскільки до митного оформлення позивачем наданий рахунок № 1287 від 26.12.2023, однак без платіжних документів.

Крім того, позивачем не були надані платіжні документи на підтвердження сплати послуг з транспортного експедирування. Довідка ТОВ «Альфакоста Юкрейн» від 04.01.2024 року № 0401/02 про транспортні витрати, яка підтверджує проведення оплати вже після процедури митного оформлення, тоді як відповідно до п. 4.3 договору транспортного експедитування якщо інше не погоджено у заявці, клієнт зобов`язується сплатити рахунок експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення, однак не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин перед початком виконання робіт і надання послуг, не є належним доказом проведення опати.

Таким чином, суд доходить висновку, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, а також існували підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

За таких обставин, оскільки декларантом не усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6статті 54 МК України, Дніпровською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо того, що проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товаруне відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимогст.64 МК Українина підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, суд дійшов висновку, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, суд доходить висновку, що митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA110110/2024/300004/1 від 05.01.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації №UA110110/2024/000004 від 05.01.2024.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «ЛІДЕР» (49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 151-Ш, код ЄРПОУ 32887574) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 серпня 2024 року.

Суддя Н.Є. Сліпець